РУБРИКИ

Цивільна оборона

   РЕКЛАМА

Главная

Зоология

Инвестиции

Информатика

Искусство и культура

Исторические личности

История

Кибернетика

Коммуникации и связь

Косметология

Криптология

Кулинария

Культурология

Логика

Логистика

Банковское дело

Безопасность жизнедеятельности

Бизнес-план

Биология

Бухучет управленчучет

Водоснабжение водоотведение

Военная кафедра

География экономическая география

Геодезия

Геология

Животные

Жилищное право

Законодательство и право

Здоровье

Земельное право

Иностранные языки лингвистика

ПОДПИСКА

Рассылка на E-mail

ПОИСК

Цивільна оборона


Порядок оповіщення:

подача попереджувального сигналу сирени “Увага всім”

після чого населення зобов’язане увімкнути технічні засоби для прослуховування інформації.


Види інформації:

Аварія на атомній станції

Повінь

Штормове попередження


3.2.2 Спостереження:

загальнодержавні

територіальні

системи спостереження для організації збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища.


3.2.3 Укриття у захисних спорудах

Захисні споруди поділяються за:

місткістю:

малої – 150-600 осіб

середньої - 600-2000 осіб

великої – більше 2000 осіб

призначенням:


захист населення

органів управління

медичних установ

місцерозташуванням:

вбудовані

окремо стоячі

пристосовані (метрополітени, гірські вирубки)

терміном будівництва:

завчасно збудовані

швидко збудовані


захисними властивостями:

сховища

протирадіаційні укриття

найпростіші укриття.


Сховища – надійний захист від температур, газів, вибухонебезпечних, отруйних, радіоактивних речовин, обвалів.

Поділяють на 4 класи: по 2х характеристиках:


ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій

коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу

Вимоги при будівництві:

забезпечувати перебування не менше 2 діб

не затоплюватись

на відстані від водоканал. мереж

без транзитних інж. комун

мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту

Приміщення та обладнання у сховищах:

Основні

для захищених - розмір місця для сидіння 0,45х0,45 м., для лежання – 0,55х1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м.

пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 –2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон

медичні кімнати - при 800 -1200 – кімната S=9м2 +1м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол – сан пост S=2м2, але не менше1 на сховище

Допоміжні приміщення

Входи – не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. – тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбура-шлюза 8-10м2. (тамбур-шлюзи, фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування).

Аварійний вихід – галерея (0,5х1,3) з виходом на не завалену територію R = 0,5Н будівлі та плюс 3м., обладнується оголовком.

Запас харчів – на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів.

Водопостачання та каналізація: вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма 3 л/доб/чол. , у ПРУ – 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол) , умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів 1 л/доб/чол.

Електропостачання і опалення – зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається.

Система постач. повітря –оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, пристрої регенерації та кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +300С, кисень 17%, СО2-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР.

Швидкоспоруджуванні укриття

так само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год.

Пристосування приміщень

метрополітени

переходи

цокольні приміщення

підвали громадян

При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний.

Найпростіші укриття:

лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ


Готовність споруди:

Контроль – служба сховищ і укрить; “Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час” від 1985 р.

цілісність

герметизація

оснастка, обладнання

справність систем

підготовленість персоналу

сан. стан

Експлуатаційна документація:

паспорт; витяг з інструкції; журнал перевірки стану ЗС; план ЗС; перелік обладнання; сигнали оповіщення; обов’язки обслуговуючих ланок; список телефонів; список обслуговуючої групи; експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації ЗІЗ; журнал мікроклімату;

таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища;

журнал звернень до мед. працівників

схема евакуації з ЗС

ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин.


1 лютого 1996 р. введена “Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану ЦО, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій”

Згідно неї основними показниками оцінки стану захисних споруд є:


забезпеченість укриття найбільш працюючої зміни

готовність

освоєння підземного простору міст

завчасне будівництво ЗС

обстеження споруд та їх дообладнання

забезпечення ЗС нетранспортабельних хворих

Оцінка дається “готові” – “не готові”


3.2.4 Індивідуальні засоби захисту


Засоби захисту органів дихання та шкіри

фільтруючі

ізолюючі (повністю ізолюють організм людини від навколишнього повітря)


Індивідуальні засоби захисту є:

виготовлені промисловістю

найпростіші, або підручні

табельні

не табельні

Засоби захисту органів дихання


Протигази мають відповідати таким вимогам:

низьку опірність диханню

подачу чистого повітря без підсосу

потік сухого повітря до окулярів

мали малий мертвий об’єм для запобігання вдихання вдруге повітря

мати переговорну мембрану, яка швидко заміняється на переговорний пристрій


Фільтруючі протигази:

загальновійськові;

цивільні (для населення та невоєнізованих формувань) ГП -5 для населення (5-ти розмірів); ГП-5М (4-х розмірів) - має переговорний пристрій – для невоєнізованих формувань. Протигази ГП-7 (ГП-7В) відрізняється від ГП -5 лицевою частиною яка є у вигляді маски з наголовником і має пристосування для прийому води, конструкція дозволяє перебувати у ньому –до 12 год., а ГП –5 дуже важко витримати 5 год.(трьох розмірів).

ПДФ-2д (дошкільного) і ПДФ-2 (шкільного), захисні камери для грудних дітей КЗД-4 (КЗД-:6)

Для захисту від окису вуглецю використовують, до протигаза ГП-5, комплект додаткового патрона ДП-2 (час використання залежить від температури і + і -) ДП-1 лише для +

промислові (для персоналу об’єктів хімічної промисловості і шкідливих виробництв)

засоби індивідуального захисту фільтруючого типу марки А, В, Г, Е, КД БкФ, СО. Дані противогази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів. Призначення коробки для тих чи інших шкідливостей розрізняють за: літерними позначеннями, кольором забарвлення (дані приводяться у спеціальних таблицях) Коробки малих розмірів є двох типів: з проти аерозольним фільтром МКФ і без нього МКП


Ізолюючі протигази автономні дихальні апарати які працюють за рахунок

балонів із стиснутим повітрям чи киснем

за рахунок регенерації видихуваного повітря в спеціальних хімічних поглиначах;

ІП-4 (І П-4м) - принцип роботи на проходженні видихнутого повітря через регенеративний патрон РП-4 у якому вуглекислота і волога, що видихається взаємодіє з кисневмісною речовиною у результаті виділяється кисень. патрон РП-4 має пусковий брикет і пристосування призначене для його запуску. Регенерація супроводжується виділенням тепла.

ІП-5 може використовуватись під водою до 7 м. час роботи до 3х годин.

шлангові дихальні апарати.


Респіратори очищення повітря від твердих і рідких частинок, що затримуються у волокнах фільтруючого матеріалу. Для герметизації респіраторів є носовий затискач, який потрібно стиснути на початку користування. Вони не захищають від отруйних речовин


Р-2 – для дорослого населення (має 3 розміри, дія до 12 год.)

Р-2д – для дітей віком від 7 до 17 р. (має 4 розміри, дія до 4 год.)

“Пелюстка”

Ватно-марлева пов’язка.



Протигазові респіратори

при концентрації газів у повітрі не більше 10-15 ГДК використовують РІГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ Фільтруючі патрони респіраторів марки А, В, КД, Г вони спеціалізовані за призначенням в залежності від СДОР


Протипилові респіратори

РП-91Ш, Ф-62Ш захищають від силікатного, металургійного, вугільного, текстильного, порошкоподібних добрив. Мають змінні фільтри.


Респіратор газопилозахисний У-2ГП:

строк користування від 5 до 20 змін (фільтруючо-поглинаюча маска)

Засоби захисту шкіри


Табельні

фільтруючі (комплект фільтруючого одягу ЗФО-58 (бавовна просочена хім.. розчином, що затримують пари ОР, або нейтралізують їх.

ізолюючі – можуть бути герметичні або у вигляді плащів, накидок, фартухів. Комплект ОЗК, Л-1. Довге перебування викликає порушення теплообміну організму.


Підручні

пристосування звичайного одягу: нагрудник, капюшон, бічні застібки штанів, пальто з драпу, грубого сукна або шкіри, гумове взуття, обгортання звичайного взуття брезентом. Все це краще просочувати спеціальною пастою, або домашнім розчином на основі миючих засобів ОП-7, ОП-10, або мильно-олійною емульсією(2л води, 250-300 г. господарського мила, 0,5 п рослинної олії при температурі 60-700 С, після просочення легенько віджимають і сушать)

Медичні засоби індивідуального захисту

радіозахисні препарати

антидоти

протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки)

Аптечка індивіду-альна АІ.

пакет перев’язуваль-ний медичний ППМ

індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8


3.3 Евакуація


Упорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя.

Основним документом, який визначає обсяг, зміст , термін проведення евакуації населення є план цивільної оборони з розділом про захист населення


загальна

часткова

негайна

тимчасова

безповоротна


План евакуації планується завчасно де передбачається:

підготовка транспорту

створення структур і органів управління на період евакуації

охорона громадського порядку


Може бути проведена за:

виробничим принципом

територіальним принципом


Евакуаційні комісії:

районні

міські

об’єктові





Ведуть облік населення, установ і організацій, що підлягають евакуації; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху; вирішення питань транспортного забезпечення; підготовка проміжних пунктів евакуації, пунктів посадки і висадки; облік можливостей населених пунктів заміської зони щодо прийому та розміщення евакуйованих; встановлення зв’язку з евакоприймальною комісією та вирішення разом з ними питань життєдіяльності евакуйованого населення)



Міські евакокомісії:

створюють збірні евакопункти (ЗЕП)

збирають населення

проводять реєстрацію

організовують посадку на транспорт або формують піші колони


Піші колони: чисельність від 500 до 1000 осіб з розбивкою на 50-100 осіб рухаються з привалами 10-15 хв. – через кожних 1-1,5 год. руху та великі привали на 1-2 год у другій половині дня.


Евакоприймальні комісії – організовують приймальні евакопункти які:

зустрічають

розподіляють за населенеми пунктами

надають першу медичну допомогу

розселяють людей

вирішують питання життєдіяльності


3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю


Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки

для вимірювання поглинених доз опромінення — прилади дозиметричного контролю

Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки. Для виявлення сильнодіючих отруйних речовин використовуються прилади типу "Сирена".


За призначенням прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю діляться на:

Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки для виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином бета - та гама -випромінювання. Також можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. Прилади ДП-64 (постійний нагляд та визначення початку радіоактивного забруднення, тобто прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації — випромінювання 0,2 Р/год. , а з побутових СИМ-01, СИМ-03.

Рентгенометри — для визначення потужності дози рентгенівського або у - випромінювання. діапазон від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину, прилади Бортовий рентгенометр ДП-ЗБ (призначений для вимірювання потужності дози гама-випромінювань на місцевості з рухомих об'єктів) ДП-5В (Вимірювач потужності дози ДП-5В (рентгенометр) призначений для: виявлення радіоактивного випромінювання; вимірювання рівня гама-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гама-випромінюванням; виявлення бета-випромінювання) , ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2, "Кактус" та інші. Побутові: "Прип'ять", "Белла", "Сосна", "Синтекс".

Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь альфа та бета частинками. Можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. Установка ДП-100, «БЕТА».

Дозиметри - визначення сумарної дози опромінення, особового складу формувань , головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДП-22В, ДП-24, ІД-1,ІД-11,ІД-0.2.


Прилади хімічної розвідки

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів У-газів.

Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

Індикаторні трубки. У комплекті приладу: — 10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V-газів); — 10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта; — 10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифос-гена, синильної кислоти, хлорциана).

Крім ВПХР для хімічної розвідки використовують прилад ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма.

ППХР — напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора.

Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 польова хімічна лабораторія.

Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1, та ГСП-11.Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного вимпромінювання.


3.5 Медичний захист


Цим займається медична служба ЦО

Вона виконує наступні основні завдання:


своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження


Медична служба ЦО організовується за територіально-виробничим принципом.


До медичних формувань відносяться:

а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП).

санітарні дружини

загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим


б) спеціалізовані невоєнізовані медичні формування:

загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 — середнього медперсоналу);

бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах.

Декілька БСМД (8—17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) — (2 лікаря + 2 м/сестри + машина);

пересувні протиепідемічні загони (ППЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів в осередках бактеріологічного ураження. ППЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ.


Медична допомога поділяється за видами:

перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);

перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6—8 годин після ураження);

спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження). Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.


Санітарні дружини

є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення).

Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи.

Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин.

У сховищах і ПРУ

організовуються медичні пости та медичні пункти, для чого у складі ланок з обслуговування захисних споруд передбачаються медичні працівники.


В захисних спорудах місткістю

до 150 осіб — 2 сандружинниці

150—600 осіб — 1 фельшер і 2 сандружинниці

600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці

600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці.

При проведенні евакуаційних заходів також організується медичне забезпечення


До пунктів збору приписуються 2—3 фельдшери, або медичні сестри.

На шляхах пересування на кожну пішохідну колону, автоколону або залізничний ешелон виділяються медичні працівники.

На приймальних пунктах передбачаються медичні пункти у складі лікаря та 2-х медичних сестер


Тема 4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій


4.1 Сутність РІНР

4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах

4.3 РІНР при аварії на ХНО

4.4 РІНР в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться

4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження

4.6 РІНР в районах стихійного лиха

4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР

4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО

4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

4.10 Захист сільськогосподарської продукції і худоби

4.11 Спеціальна обробка

4.12 Дезактивація

4.13 Дегазація

4.14 Дезінфекція

4.15Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація

4.16 Радіація і харчування


4.1 Сутність РІНР— усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків.


РІНР поділяють:

рятувальні

розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;

відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

санітарна обробка уражених; знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення.

невідкладні

прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;

локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;


РІНР здійснюються у три етапи:

На першому:-

щодо екстреного захисту населення

з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків

з підготовки до виконання РІНР

Екстрений захист населення : оповіщення про небезпеку; використання засобів захисту; додержання режимів поведінки; евакуація з небезпечних у безпечні райони; здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги; локалізація аварій; зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва; попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезараження одягу, майна, техніки, території; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

Третій етап- забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС: відновлення чи будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи ЦО не виконує

4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах


Радіонукліди піднімаються в атмосферу і випадаючи забруднюють місцевість. Ступінь визначається кількістю і складом радіонуклідів, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в час аварії.

РІНР при аварії на АЕС:

оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

використання засобів колективного і індивідуального захисту;

організація дозиметричного контролю;

проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.

4.3 РІНР при аварії на ХНО

Негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження

висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження

Надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи

Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення.

При проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

4.4 В осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:


бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

карантинний режим або обсервація;

санітарна експертиза;

контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;

протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження


Організація усіх видів розвідки.

До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.

В осередку визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, та вживають негайних заходів щодо відвернення його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів

Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади.

4.6 РІНР в районах стихійного лиха


розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР


Уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Не заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Користуватися страхуючими засобами на висоті, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям),на електромережах ,на водопровідних, каналізаційних та газових, при проведенні РІНР вночі

4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО


здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування

Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці

У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками.

В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.

Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено.

4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях


Організовується виконавчою владою та органами управління цивільної оборони відповідного рівня. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦО і виконуються як в період загрози, так і після виникнення НС.


Вони передбачають:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха

забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності; захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення). Порядок забезпечення населення продуктами, водою і предметами першої необхідності в умовах НС визначається відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

житлове забезпечення і працевлаштування; комунально-побутове обслуговування; медичне обслуговування; навчання населення способів захисту і дій в умовах НС

розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

санітарна обробка, знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції; підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

морально-психологічна підготовка і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи


4.10 Захист сільськогосподарських тварин


Для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють торби-протигази, попони та панчохи, крім того укривають їх у герметичних приміщеннях.


Для герметизації приміщень необхідно:

усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином

2/3 вікон закрити щитами чи заложити цеглою

віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою

вхідні двері щільно підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем

у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху; на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви

водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою

розрахувати і створити 5—7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях; обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу.


Захист запасів кормів:

соковиті корми закопати у спеціально приготовлені ями

над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами

Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємкостях. Навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.

Здійснюються профілактичні протипожежні заходи: навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м.


Проведення протиепізоотичних заходів

При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати, встановлюється карантин

Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати.

Перед в'їздом на ферму, і кожним тваринницьким приміщенням повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином. Працювати у засобах індивідуального захисту.


4.11 Спеціальна обробка


Проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.


включає:

Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР

Дезактивація — знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.

Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.

Дезінсекція — знищення комах і кліщів.

Дератизація — знищення гризунів.


Спеціальна обробка поділяється на часткову і повну

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно.

Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦО СОЛІОО — санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки); станція обеззаражування траспорту (СОТ) (на базі мийних).


Часткова санітарна обробка

проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту.



Послідовність:

знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу.

коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують.

обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза. знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло.

При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.


Повна санітарна обробка

обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.


4.12 Дезактивація


Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації.


При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація здійснюється наступними методами:


змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів

змивання РР струменем води під тиском

знищення РР газокрапельним потоком

знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками

змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо

знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

Страницы: 1, 2, 3


© 2000
При полном или частичном использовании материалов
гиперссылка обязательна.