Конституція

п.39 ст. 92 виключно законами України визначається правовий режим військового та надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

ст. 34, 35, 64 визначені підстави та правові основи окремих обмежень прав і свобод;

п31 ст. 85, п. 19 ст. 92 компетенція введення військового та надзвичайного стану;

п. 21 ст. 106 повноваження Президента України при введенні в Україні або окремих місцевостях надзвичайного стану;

п. 7 ст. 116. компетенція Кабінету Міністрів України при введенні надзвичайного стану;

Президента

Каб. Мін.

Укази Президента України: «Про заходи щодо забезпечення формування державної ядерної політики та екологічної безпеки» від 9 березня 1995 р.;

«Про заходи щодо впровадження в Україні єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування» від 2 вересня 1997 р.;

Розпорядження Президента України: «Про невідкладні заходи щодо надійної та безпечної роботи атомної енергетики» від 7 жовтня 1992 р.

"Про Заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру". №80 від 9.02.2001р.

"Про систему реагування на НС". №436 від 15.06.2001р.

Постанови: "Про затвердження Положення про цивільну оборону України" .№299 від 10.05.94р.

«Про порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин» від 5 жовтня 1992 р.;

«Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 3 серпня 1998 р.;

«Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та Їх наслідків» від 4 лютого 1999 р.

«Про Концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації» від 4 березня 1996 р.

«Про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» від 21 березня 1996 р.

"Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від НС до 2005р.". № 122 від 16.03.2001р.

"Про створення і використання матеріально-технічних ресурсів для запобігання НС та їх наслідків". №308 від 29.03.2001р.

"Про затвердження положення про порядок проведення евакозаходів" №1432 від 26.10.2001р.

Закони

Закон України: "Про цивільну оборону України" у новій редакції ПВР № 2974 –ХІІ- 93 року та №555-ХІV від 24.03.99р.

«Про правовий режим надзвичайного стану» від 6 березня 2000 р.

«Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р.

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р.

«Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995р. «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.; «Про війська Цивільної оборони України» від 24 березня 1999 р.

"Про правовий режим Надзвичайного стану", ПВР №1550 від 16.03.2000р.

"Про правовий режим Воєнного стану", ПВР №1647 від 6.04. 2000р.

"Про об’єкти підвищеної небезпеки", ПВР №2245-ІІ від 18.01.2001р.

"Про зону надзвичайної екологічної ситуації", ПВР №1908-ІІІ від 13.07.2000р. Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання 1998

У кримінальному праві: п.9 ст. 4 злочини, скоєні з використанням умов громадського лиха, кваліфікуються у бік посилення відповідальності за скоєні дії. У Кримінальному кодексі України передбачені статті, що передбачають покарання за злочини, які призвели до виникнення надзвичайних ситуацій (виникнення аварій, катастроф, епідемій)

У цивільному праві: ст. 57 - наявність надзвичайної ситуації сприятиме виникненню таких тяжких обставин, які можуть потягнути визнання недійсності укладеної угоди; ст. 450 ЦК України передбачає відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

4 Женевські конвенції 12 серпня 1949 р

1. Про поліпшення долі поранених та

хворих у діючих арміях.

2. Про поліпшення долі поранених,

хворих та осіб зі складу збройних сил

на морі, які потерпіли корабельну аварію. Забезпечують захист поранених, хворих які користуються заступництвом і захистом їм надається термінова мед. допомога і догляд як і власним пораненим; померлі – розпізнаються, смерть констатується спеціалістами; регламентують захист духовного та медичного персоналу, обладнання та споруд які користуються розпізнавальною емблемою Червоного Хреста та Півмісяця і потрапивши до ворога повинні мати можливість виконувати свої функції, не залучені до цього репатріюються.

3. Про поводження з військовополоненими. Визначає статут комбатанта(військовослужбовця який може стати військовополоненим; регламентує забезпечення їх їжею, одягом житлом, медичною допомогою без примусу до небезпечних робіт та діяльності військового характеру. Звільнення після військових дій. Важкохворі та тяжкопоранені репатрійовуються негайно.

4. Про захист цивільного населення під час війни. Захист особи яку зачепив збройний конфлікт у країні ворога та на окупованій території; їх право на повагу до їх особистості, честі, сімейних прав, релігійних переконань, обрядів, звичок та звичаїв; заборона депортації, вигнання та примусового залучення до праці і особливо неповнолітніх; дозволеність покидати країну ворога

Знак ЦО рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому фоні.

Знак для споруд, що несуть в собі небезпечні сили – у вигляді трьох кіл, яскраво-оранжевого кольору на відстані одне від одного рівній одному радіусу.

2-    Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.

1. Протокол–стосується міжнарод збройних конфліктів: ст.36 –використання нових видів зброї; ст.37 -заборона віроломства і дозвіл військових хитростей; ст.52 – захист цивільних об’єктів, що не можуть бути об’єктом нападу; ст.53 –захист культурних цінностей і місць відправлення культу; ст.59 –місцевість, що не обороняється, при передчасному повідомленні будь який населений пункт окуповується противною стороною при відсутності там комбанантів та бойових засобів; ст.61 дає визначення цивільної оборони її завдань і основних термінів; ст. 62 –загальний захист організацій ЦО; ст. 63 –ЦО на окупованих територіях та міжнародний розпізнавальний знак ЦО; ст.76 та 77 – захист жінок і дітей які користуються собливою повагою і забезпечуються захистом; ст. 78 розглядає питання евакуації дітей яка неможлива без письмової згоди батьків або опікунів і проводиться під наглядом при заповненні анкети з фотографіями, які надсилаються до Центр.довід.агентств Між. Ком. Черв. Хреста

2-гий Протокол ст. 4 - гарантії гуманного звернення; ст.6 – карне переслідування може бути лише на основі рішення суду у присутності звинуваченого, який не може бути змушеним у дачі показань проти самого себе; ст9. – захист медичного та духовного персоналу; ст13. – захист цивільного населення, яке не може бути об’єктом нападу і над ним заборонено насильство; ст. 14 – захист об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення (продукти, вода, посіви, підприємства). ст. 15 – захист установок і споруджень утримуючих небезпечні сили. (греблі, дамби, атомні електростанції). ст.16 – захист культурних цінностей і місць відправлення культу

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції ЦО

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.

сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО

фонди фінансових, медичних, матеріально-технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій

системи зв’язку, оповіщення й інформаційного забезпечення

Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

курси і навчальні заклади підготовки і передпідготовки фахівців та населення з питань Цивільної оборони

служби Цивільної оборони.

територіальний принцип - полягає у у створенні ЦО у масштабі держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу.

виробничий - в організації і функціонування ЦО у всіх галузях зайнятості населення

Органи управління зі справ ЦО, що входять до складу державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Закон і положення про ЦО визначають повноваження органів органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань ЦО

Відповідальність за організацію і стан ЦО несе начальник ЦО – перший керівник

Створються штатні органи управління ЦО на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.

На радіаційно та хімічно-небезпечних об’єктах та тих які залучаються до виконання завдань ЦО незалежно від чисельності працівників призначається штатний працівник

розробка, створення і впровадження локальної системи виявлення зараження й

оповіщення населення у випадку аварії

створення й оснащення й утримання спеціалізованих формувань, готових до ефективних дій у НС

Створюються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”

підпорядковані штабу ЦО України

формуються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”;

у центральних – за рішенням Кабміну за представленням міністерств та погоджені з МЧС

у АР Крим, областях, Києві та Севастополі – відповідно до чинного законодавства

на об’єктах господарювання – керівництвом при узгодженні з МЧС

на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності у порядку визначеному Кабміном

зараховують працездатних громадян, за винятком жінок, які мають дітей у віці до восьми років та військовозобов’язаних

окремий підрозділ оснащений технікою

загального призначення

забезпечення (служб ЦО)

територіальні

об’єктові

державному

регіональному

районному (міському)

об’єктовому

координація діяльності

участь у формуванні і реалізації державної політики у галузі техногенно-екологічної безпеки.

організація керівництво проведенням робіт з ліквідації НС

Режим повсякденного функціонування (нормальні умови)

Режим підвищеної готовності (істотне погіршення обстановки)

Режим надзвичайної ситуації (у випадку виникнення НС)

Режим надзвичайного становища (вводиться відповідно до законів України)

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”

Небезпечне природне явище —подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа

—        велико масштаб-

на аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

техногенного характеру - транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідро-динамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і анти конституційного спрямування: утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, повітряного чи морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо

воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

раптові (вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

з небезпекою, яка швидко розповсюджується (аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

з небезпекою, яка повільно поширюється (аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої

дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

ліквідація наслідків надзвичайної ситуації

надзвичайне техногенне навантаження території;

значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни

незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів

ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів

недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків

відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами

низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах

дефіцит кваліфікованих кадрів

низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій

небезпечні геологічні явища: землетруси, зсуви, обвали, осипи, просади земної поверхні

небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь

небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод

природні пожежі лісових та торф’яних масивів

масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин

пов’язані зі зміною суші (вироблення надр і просідання; радіоактивне забруднення; ерозія, засолення, заболочування; переповнення смітників)

пов’язані зі зміною складу і властивостей атмосфери ( підвищення ГДК, температурні інверсії над містами; кисневий голод у містах; підвищення ГДК шуму; кислотні опади; руйнування озонного шару; зміна прозорості атмосфери

пов’язані зі зміною стану гідросфери

пов’язані зі зміною складу біосфери (зникнення окремих видів; масова загибель тварин, або рослин на великій території; втрата здатності до відновлення.

Транспортні аварії

Раптова зупинка роботи або

порушення

установленого

процесу виробництва

на об’єкті,

яка призводить

до пошкодження

абознищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей. Нега тивний психологічний вплив.

Радіаційно-небезпечні об’єкти. (атомні електростанції, виготовлення і переробка ядерного палива; поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, ядерні установки на транспорті)

Хімічно-небезпечні об’єкти. хімкомбінати, нафтопереробні; холодильні установки, водонакопичувачі та каналізаційні станції, залізничні станції і порти; транспортні засоби, контейнери, автоцистерни що перевозять хімічні продукти;склади і бази. У світі викори- сто- вують понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис їх виробляють у великих кількостях, 500 сильнодіючих..

Пожежо і вибухоне

безпе-

чні об’єкти – Належать: нафтові,

газові,

хімічної,

лісової,

дерево-

обробної, текстильної, хлібопродуктової промисловості

Об’єкти комунального господарства. Аварії на очисних спорудах та колекторах, скидання неочищених стоків; водопровідних системах, якість питної води і можливість інфекційних захворювань; будівлях; мостах, теплові електростанції та електричні мережі.

Гідродинамічні аварії – вода поширю-ється з швидкі-

стю 3-25 км/год, висота

10-20 м.,

що

створює загрозу

НС техноген-ного характеру.

Мета – посіяти паніку, протести проти уряду, знищити політичних супротивників. (Японія 1994 і 1995 у 16 станціях метро – газ, вересень 2001 р США загинуло майже 500, пропало безвісті 6800 осіб)

Техногенний тероризм; використання ядерної енергії терористами; використання біологічних засобів ураження продуктів харчування, с/х рослин і тварин (голод, захворювання. “електромагнітний тероризм” як складова “інформаційного тероризму” – вплив на конкретні системи і технічні засоби для дезорганізації їх роботи.

1985 р. у США створена Міжнародна організація особливого призначення – завдання попередження ядерного тероризму.

В Україні розроблено ряд рекомендацій з метою попередження терактів: оцінка можливих небезпек і ризику аварій; експертиза промислової безпеки; виявлення місць, умов і кризових ділянок, що можуть бути використані терористами.

Ядерна зброя – заснована на використанні внутріядерної енергії поділяється в залежності віл типу заряду на : атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну(малогабаритний з термоядерним зарядом, 70 % всієї енергії виділяється у вигляді проникаючої радіації)

Хімічна зброя – дія через токсичні хімічні речовини, токсинів та фітотоксинів які уражають організм людини або тварини. (22 квітня 1918 р. німці використали для атаки хлор).

За токсичним призначенням ОР поділяються на:

смертельні (нервово-паралітичної дії(зарин); шкірно-наривної дії(іприт); загально-отруйні (синильна кислота), задушливі (фосген);

тимчасові (Бі-зет),

подразнюючі (хлорацетофенон, адамсит).

Біологічна зброя. Використання властивостей деяких хвороботворних мікробів і токсичних продуктів.

Поділяються на: бактерії; рикетсії-клітини, палички; грибки; віруси.

Променева (пристрої, генератори вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей);

радіочастотна (заснована на використання електромагнітних випромінювань надвисоких або наднизьких частот, що приводить до порушення життєво важливих функцій органів і систем людини: мозок, серце) ;

радіологічна( застосування відходів ядерних реакторів або бойових радіоактивних речовин);

геофізична (штучний ураган, землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, посухи, руйнування озонового шару).

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (2000 р.)

Концепція “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” схвалена Наказом Президента України від 26.03 1999 р № 234/99

Державна стандартизація. Спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів; якості продукції; безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС.

Державна експертиза відносно техногенної безпеки об’єктів.

Державний нагляд - спеціально уповноваженим центральним органом до компетенції якого віднесено питання захисту населення.

Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації НС. Розробка декларації безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, методика визначення ризиків і їх прийняття розробляється Кабінетом Міністрів.

Сертифікація – відповідність продукції щодо встановлених вимог та контроль небезпечної продукції.

Страхування – страхового відшкодування збитків у разі виникнення НС та забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій.

Єдина національна система зв’язку

засоби зв’язку

технічні засоби масової інформації

електросирени

допоміжні засоби