РУБРИКИ |
Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" |
РЕКЛАМА |
|
Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"Таким чином слід зазначити, що найбільшу питому вагу в кредитному портфелі банку складають кредити юридичним особам (50,86 % в 2007 році, 53,66 % в 2008 році, 48,06 % в 2009 році), також вагоме місце займають споживчі кредити фізичним особам (26,86 % в 2007 році та 30,06 % в 2008 році ). У 2008 році значно зросла частка іпотечних кредитів і склала 19,81 % проти 8,50 % в 2007 році. Кредити фізичним особам – підприємцям майже без змін і складають 3,16 % в 2007 році та 3,34% відповідно у 2008 році. В 2009 році відбувся перерозподіл кредитів для фізичних осіб – підприємців. Їх частка склала 20,47 %. І також значно зросли інші кредити фізичних осіб – 32,16 %. Необхідно зазначити, що в 2009 році була сформована більша сума резервів під заборгованість за кредитами (24,53 % проти 7,64 % в 2008 році). Дана тенденція свідчить про те, що банк такими діями знижує кредитний ризик. Незважаючи на загострення кризових явищ, Райффайзен Банк Аваль зберіг свою лідируючу позицію в основних сегментах банківської діяльності. Зокрема на кінець 2009 року банк мав другу позицію у сегментах кредитування фізичних осіб, коштів населення та коштів юридичних осіб-резидентів. Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Забезпечення — це запасний метод отримання невиплаченого боргу (основної суми та процентів) у разі неплатоспроможності позичальника. Залежно від наявності і характеру забезпечення виділяють: забезпечені (ломбардні) позики і незабезпечені (бланкові) позики [25]. Основна частина банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним з принципів банківського кредитування. Формами забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту можуть бути: застава майна позичальника; гарантія або порука; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо. Тому використовуючи інформацію «Річного звіту ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2008 рік» та «Річного звіту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 рік» [50, 53] далі проаналізуємо кредитний портфель за характером і видами забезпечення. Отримані дані зведемо в таблицю 2.6.
Як бачимо з таблиці 2.6 банк проводить правильну кредитну політику, оскільки в 2009 році відбувся перерозподіл виданих забезпечених і незабезпечених кредитів. Так забезпечені кредити склали 91,87 % в 2009 році (проти 89,73 % в 2008 році та 87,78 % в 2007 році ) і незабезпечені кредити 8,13 % (проти 10,27 % в 2008 році, 12,22 % в 2007 році). В свою чергу забезпечення кредитів здійснюється під заставу, а саме: нерухомістю житлового призначення 28,16 % в 2009 році і відповідно 23,46 % (2008 р.) та 18,97 % (2007 р.). Іншим нерухомим майном - 31,04 % в 2009 р. проти 26,18 % (2008 рік) та 23,39 % відповідно в 2007 році. Дещо зменшилось забезпечення цінними паперами і становило 0,39 % в 2009 році та 0,47 % в 2008 році. Незначне підвищення частки забезпечення у формі грошових депозитів – 0,92 % в 2009 р. (0,87 % в 2008 р., 2,15 % в 2007 р.). Основна частка забезпечення складає інше майно, яке становить 39,49 % у 2009 р. (49,02 % - 2008 р., 55,17 % - 2007 р.). З даного перерозподілу видів забезпечення можемо припустити, що в 2009 році оформлювалась значна частина кредитів, які потребують такого вагомого забезпечення як нерухомість, що може бути показником значних оформлюваних сум. Графічно відобразимо гістограму забезпечення кредитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2007-2009 рр. (рис. 2.4). Рисунок 2.4 – Гістограма забезпечення кредитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2007-2009 рр. Аналіз структури кредитів за видами економічної діяльності дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства [34]. Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування [43]. На основі даних додатку Д проведемо аналіз кредитного портфелю за видами економічної діяльності і отримані результати зведемо в таблицю 2.7. Таблиця 2.7 – Аналіз структури кредитного портфеля ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за видами економічної діяльності за 2007-2009 рр.
Як бачимо з таблиці 2.7 в 2009 році відмічаються істотні зміни відносно показників 2008-2007 рр. Найбільшу частку займають кредити, що надані фізичним особам в 2009 році – 52,10 % (49,86 % в 2008 році, 50,98 % в 2007 році). Також істотну частку становлять кредити у виробництво та торгівлю. Дещо підвищилась частка кредитів, виданих для розвитку сільського господарства і в 2009 році вона склала 6,03 % проти 5,67 % в 2008 року та 5,65 % в 2007 році. На 0,76 % зменшились обсяги кредитувань в нерухомість і в 2009 році даний показник становив 2,81 % проти 3,57 % 2008 року. Відобразимо графічно структуру кредитного портфеля за видами економічної діяльності (рис. 2.5). Рисунок 2.5 – Структура кредитного портфеля ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за видами економічної діяльності за 2007-2009 рр. Взагалі слід зазначити, що в подальшому необхідно більше диверсифікувати кредитні вкладення, щоб сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства. 2.4 Аналіз якості кредитів , наданих фізичним та юридичним особам банку Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства. Для оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику застосовуються такі показники: – коефіцієнт покриття класифікованих позик; – питома вага зважених класифікованих позик; – коефіцієнт питомої ваги проблемних позик; – коефіцієнт питомої ваги збиткових позик. Перелічені показники слід аналізувати в динаміці, виявляти тенденцію до їх зміни та причини їх погіршення. Розрахунок цих коефіцієнтів допомагає визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій [52]. Коефіцієнт покриття класифікованих позик розраховується як відношення зважених класифікованих позик до капіталу банку: Кпкп = Кзвкп / К, (2.1) де Кзвкп – коефіцієнт зважених класифікованих позик; К – капітал банку. Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому. Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик розраховується як відношення зважених класифікованих позик до загальної суми позик: Кпзвкп = Кзвкп / П, (2.2) де Кзвкп – коефіцієнт зважених класифікованих позик; П – загальна сума позик.. Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт. Коефіцієнт прострочених позик розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу до загального обсягу позик: Кпп = Ппростр. / П, (2.3) де Ппростр. – основна сума боргу; П – загальна сума позик.. Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені, та на ті, які не були погашені взагалі. Високий процент свідчить про погіршення кредитної діяльності банку. Значний приріст за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі. Коефіцієнт збитковості позик розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (Зп) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик: Кзб = Зп / П, (2.4) де Зп – збитки за позиками; П – загальний обсяг позик.. Коефіцієнт збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику. Для розрахунку цих показників спочатку необхідно розрахувати суму класифікованих позик. Розрахунок здійснимо на основі даних останніх двох кварталів 2009 року [28, 29] та зведемо в таблицю 2.8. Таблиця 2.8 - Розрахунок зважених класифікованих позик за ступенем ризику
Як видно з даних таблиці, у разі зменшення загальної суми кредитного портфеля сума зважених класифікованих позик зросла у 4 кварталі 2009 року до 8828648,15 тис. грн, проти 7440022,71 тис. грн у 3 кварталі 2009 року, тобто на 1388625,44 тис. грн. Це свідчить про явне погіршення якості кредитного портфеля. Основні показники, що характеризують якість кредитного портфеля, зведемо в таблицю 2.9. Таблиця 2.9 - Аналіз якості кредитного портфеля з погляду ризику
Так, коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (коефіцієнт якості кредитного портфеля) у звітному кварталі становив 0,17, а в попередньому 0,12. Тобто коефіцієнт якості кредитного портфеля став вищим на 0,05. Коефіцієнт покриття зважених класифікованих позик власним капіталом також підвищився і становив показник 1,66, а це на 0,41 більше проти минулого кварталу. Це свідчить про те, що підвищення ризикованості кредитного портфеля було підстраховано значною величиною власного капіталу, яка гарантує фінансову стабільність роботи банку навіть за певних умов підвищення ризику. Тобто підвищення ризикованості кредитного портфеля (за умови підвищення прибутковості) було виправданим. Відобразимо графічно зміни ряду показників якості кредитного портфеля з погляду ризику (рис. 2.6). Рисунок 2.6 – Гістограма якості кредитного портфеля з погляду ризику Таким чином, виходячи з результатів аналізу якості кредитного портфеля з погляду ризику банку необхідно проводити обережнішу кредитну політику, ретельніше підходити до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів, приділяти увагу цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками. Аналіз кредитних операцій повинен здійснюватися також у напрямі оцінювання ступеня захищеності від можливих втрат. Чим гірші показники якості кредитів з погляду кредитного ризику, тим більшим має бути ступінь їх захищеності. Для оцінювання його рівня використовують такі показники: коефіцієнт забезпеченості позики; коефіцієнт забезпеченості збитків; коефіцієнт захищеності позик від втрат; коефіцієнт покриття збитків; коефіцієнт покриття позик власним капіталом. Коефіцієнт забезпеченості позик розраховується як співвідношення загальної суми забезпечення кредитів та загальної суми кредитів: Кзп = Зк / П, (2.5) де Зк – загальна сума забезпечення кредитів; П – загальна сума кредитів. Цей показник характеризує ступінь захищеності банку від втрат за позиками за рахунок зовнішніх факторів, таких як гарантії, застава майна, страхування, поручительство. Коефіцієнт забезпеченості збиткових позик розраховується як відношення кредитного забезпечення за збитковими позиками до чистих списань за аналізований період: Кзз = Зк / Сп, (2.6) де Зк – кредитне забезпечення; Сп – списання. Цей коефіцієнт свідчить про ступінь захищеності банку від збитків за позиками з урахуванням тенденції збитковості кредитного портфеля, яка склалася. До внутрішніх факторів захисту кредитного портфеля від можливих збитків. Створення таких резервів дає змогу уникнути можливих збитків від неповернення кредитів. Ступінь такої захищеності від втрат аналізується за допомогою коефіцієнтів: коефіцієнтів захищеності позик та коефіцієнтів покриття збитків. Коефіцієнт захищеності позик розраховується як відношення резервів на покриття збитків за позиками до загальної суми позик: Кзах = Рзб / П, (2.7) де Рзб – резерв на покриття збитків; П – загальна сума позики. Коефіцієнт покриття збитків за позиками розраховується як відношення резерву на покриття збитків за позиками до збиткових позик: Кп.зб = Рзб / Пзб, (2.8) де Рзб – резерв на покриття збитків; Пзб – збиткові позики. Коефіцієнт покриття позик капіталом розраховується як відношення капіталу банку до загальної суми позик: Кзк = ВК / П, (2.9) де ВК – власний капітал банку; П – загальна сума позик. Цей показник указує на те, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу. Зростання даного коефіцієнта свідчить про те, що посилюється захищеність кредитів власним капіталом. Ступінь повноти формування резерву розраховується як відношення фактично створеного резерву до розрахункової суми резерву виходячи із кредитного ризику: Іповн = Фактично створений резерв / Розрахункова сума резерву, (2.10) Розрахунок цих основних показників здійснимо на основі даних річних звітів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2007-2009 роки [50, 52, 53] і отримані результати зведемо в таблицю 2.10. Таблиця 2.10 - Аналіз якості кредитного портфеля ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2007-2009 рр. з погляду захищеності від втрат
Як видно з наведених розрахунків, захищеність кредитного портфеля від можливих втрат у звітному періоді зросла порівняно з минулим роком. Так, загальний коефіцієнт забезпеченості позик зріс із 0,91 в 2007 році до 0,98 у 2009 році. Проте рівень даних коефіцієнтів свідчить про недостатнє забезпечення позик. Захищеність позик за рахунок створеного в банку резерву на покриття збитків за позиками у 2009 році збільшилася до 0,25 процентного пункту. Всі збитки були списані за рахунок резерву. Коефіцієнт покриття позик власним капіталом у 2009 році залишився без змін і становив 0,14 проти 0,15 у 2007 році. Зменшення даного коефіцієнта свідчить про те, що послаблюється захищеність кредитів власним капіталом. Графічно зобразимо якість кредитного портфеля банку з погляду захищеності від втрат (рис. 2.7). Рисунок 2.7 - Гістограма якості кредитного портфеля ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2007-2009 рр. з погляду захищеності від втрат Таким чином, у банку створено достатній резерв для покриття можливих збитків за кредитними операціями. Проте кредитним інспекторам слід звернути увагу на оцінку рівня забезпеченості позик. Треба уважніше аналізувати якість та ліквідність наданого забезпечення кредитів, оскільки прослідковується певна тенденція недостатньої захищеності кредитного портфеля від можливих втрат. 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ КРЕДИТУВАННЯ ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 3.1 Заходи щодо покращення кредитного процесу з точки зору ризиків Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів). Тому необхідно правильно організувати кредитну політику в банку. В свою чергу кредитна політика комерційного банку — це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку позичальників на основі принципів поворотності; терміновості; диференційованості; забезпеченості; платності. Кожен банк визначає власну кредитну політику, беручи до уваги всю множину ризиків (внутрішніх і зовнішніх), якими він обтяжений, які впливають на ефективність його діяльності, враховуючи також ставлення керівництва банку до ризику. Необхідно наголосити, що кредитна політика є основою стратегії ризику в діяльності банку. Вона може бути агресивною й традиційною (класичною). Кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму - з другого [22]. Загалом кредитна політика, в розрізі стратегії, включає пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики ‑ фінансовий та інший інструментарій, що використовується даним комерційним банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу. Оскільки головною метою комерційного банку є отримання прибутку , і кредитні операції займають досить вагоме місце в діяльності банка взагалі, то необхідно створити всі умови для максимального і повного залучення всіх верст населення, всіх суб’єктів господарювання до кредитного процесу. Проте кредитування є досить ризикованою діяльністю, оскільки наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики [57]. Провівши детальний аналіз кредитної діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна виділити ряд недоліків, а саме: – недостатня диверсифікація кредитних вкладень; – збільшення суми зважених класифікованих позик; – занадто ризикова кредитна політика; – недостатня увага при оцінюванні платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів; – послаблена увага по цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками; – недостатнє забезпечення позик; – послаблення захищеності позик власним капіталом. Таким чином, спираючись на викладену інформацію, можемо виділити ряд шляхів, які дозволять в подальшому удосконалити процес кредитування фізичних та юридичних осіб ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме: – запровадження нових видів банківських продуктів для юридичних осіб, таких як револьверне та контокорентне кредитування; – запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення; – створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу); – стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту; – розширення складу фінансових коефіцієнтів, які використовуються банком для аналізу кредитоспроможності позичальника, що дає можливість отримати різнобічну оцінку його господарської діяльності та у певній мірі нівелювати розбіжності, що можуть виникати між прогнозованими і фактичними тенденціями, що складаються у процесі індивідуального відтворення; – індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості; – вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта; – розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту; – акцентування уваги та роз’яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди; – постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій; – створення позитивного образу банка для клієнтів. Зважаючи на існуючі тенденції, що склалися на грошово-кредитному ринку України, слід обов’язково усвідомлювати притаманні ризики , перед впровадженням будь-яких нововведень, тому в таблиці 3.1 відобразимо шляхи покращення процесу кредитування з урахуванням можливих ризиків. Таблиця 3.1 – Шляхи удосконалення процесу кредитування юридичних та фізичних осіб ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»
Отже, перераховані заходи можуть позитивно вплинути на діяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та дозволять гідно конкурувати на ринку банківських послуг в складних економічних умовах, що позитивно вплине і на банківський сектор, і на стан економіки вцілому. 3.2 Економічне обґрунтування ефективності запропонованих заходів Плануючи впровадити ті чи інші заходи, необхідно в першу чергу спрогнозувати майбутній результат. У теорії і практиці в процесі прогнозування фінансових показників досить часто використовують методологію екстраполяції (поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди), за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах. Необхідним елементом при цьому є побудова та аналіз так званого ряду динаміки, який класифікує значення показників у часі у розрізі окремих періодів та описує динаміку їх розвитку. Методи екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства (чи окремих показників його діяльності). Одним із таких методів є метод визначення середніх величин. Прогнозні показники досить часто розраховуються як середнє значення відповідних показників у попередніх періодах. Середні величини обчислюються здебільшого за алгоритмом середньої арифметичної простої чи середньої арифметичної зваженої. Найпоширенішим у процесі прогнозування є метод визначення ковзної середньої, за використання якого прогнозні показники розраховуються як середні величини відповідних показників за n попередніх періодів (а не з використанням усіх значень аналізованого ряду динаміки). Кожні наступні прогнозні показники розраховуються на основі значень, одержаних в 3, 4, ... n попередніх періодах заміною значень найвіддаленіших періодів на нові [62]. У разі, якщо ковзна середня (Кс) обчислюється як середня арифметична проста, то можна використати такий алгоритм її розрахунку: , (3.1) де t — границя числового ряду (наприклад, порядковий номер останнього звітного періоду); n — досліджуваний інтервал ряду динаміки; хі — значення досліджуваного показника в і-му періоді. Оскільки в структурі активів балансу вагоме місце займають кредити та заборгованість клієнтів, то є доцільним спрогнозувати обсяги кредитування на 2010 рік у розрізі надання кредитів фізичним та юридичним особам. Для розрахунків скористаємось даними додатку В . При цьому n = 12. Отримані результати зведемо в таблицю 3.2. Таблиця 3.2 – Прогнозні показники обсягів кредитування фізичних та юридичних осіб ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на 2010 рік.
|
|
© 2000 |
|