 |
РУБРИКИ |
Аналіз діяльності комерційного банку |
РЕКЛАМА |
||
|
Аналіз діяльності комерційного банкуp> Інформаційне забезпечення аналізу прибутку та рентабельності формується відповідно до завдань, які підлягають вирішенню. За своїм складом інформаційна база аналізу прибутку та рентабельності може не відрізнятися від інформаційної бази доходів та витрат банку. Вона складається з правової, планової та фактографічної (облікової і позаоблікової) інформації. До аналізу прибутку та рентабельності обов'язково залучається інформація, отримана внаслідок дослідження доходів і витрат банка.Загальний аналіз прибутку Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування (балансового прибутку) здійснюється за даними звіту про прибутки та збитки. Для обчислення абсолютного розміру прибутку використовується інформація про доходи і витрати банку, яка дозволяє визначити прибуток у цілому та за його складовими: П= (ДІ -В1) + (Д2-В2) + (ДЗ-ВЗ) + [(Д4 +Д5) - (В4 + В5+ В6 + В7 + В8)], де П- прибуток банку до оподаткування; Д1 - процентний доход; Д2 - комісійний доход; ДЗ - доход від торговельних операцій; Д4 - інший доход; Д5 - непередбачений доход; В1- процентні витрати; В2 - комісійні витрати; В3 - витрати на здійснення торговельних операцій; В4 - загальноадміністративні витрати; В5 - витрати на персонал; В6 - витрати на безнадійні та сумнівні борги; В7 - інші витрати; В8 - непередбачені витрати. Виходячи з наведеного рівняння, яке характеризує утворення прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими. П1=Д1-В1, де ПІ - чистий процентний доход; П2= Д2-В2, де П2 — чистий комісійний доход; П3 = ДЗ-ВЗ, де ПЗ - чистий торговельний доход; П4 = (Д4 +Д5) - (В4 +В5+В6+В7+ В8), де П4 - інший прибуток. Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови аналітичної таблиці, яка відображає динаміку його абсолютного обсягу, складу і структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів за попередній і звітний роки, або, якщо аналізу піддають доходи і витрати банку, інформація може надходити з відповідних аналітичних таблиць. Другий підхід до формування аналітичної таблиці дозволяє використати дані групувань доходів і витрат за їх видами і суттєво знижує трудомісткість розрахунків. Загальний аналіз прибутку банку потребує використання методик вертикального та горизонтального аналізу. ІІ. Аналіз діяльності філії Придністровського Регіонального Акціонерно- комерційного Агропромислового банку 2.1. Структура банківської системи Придністровської Молдавської Придністровська Молдавська Республіка Рис. 3.1. Карта Придністровської Модавської Республіки. Придністровський Республіканський Банк (ПРБ) є центральним банком Придністровської Молдавської Республіки. Придністровська Молдавська Республіка (Придністров'є) - наймолодше
державне утворення на території колишнього СРСР. (рис. 3.1.) 4. молдовани - 33,8% 5. українці - 28,8% 6. росіяни - 28,8% Державні мови: російська, молдавська, українська. Придністровська Молдавська Республіка розташована між Республікою Столиця - місто Тирасполь, населення 194 тис. жителів (на 01.09.1999), розташований у 100 км. від м. Одеси й у 70 км. від м. Кишинева. Багато видів продукції, що випускаються в Придністров'ї, орієнтовані на експорт, добре відомі за кордоном: сталевий прокат, устаткування для ливарного виробництва, електроенергія, кабельна продукція, великі електромашини, низьковольтна апаратура, електроізоляційні матеріали, насоси, цемент, меблі, бавовняні тканини, взуття, швейні вироби, вино, коньяк. ПМР здійснює зовнішньоекономічну діяльність з 50 країнами по експорті і з 40 країнами по імпорті. Середньорічний зовнішньоторговельний оборот підприємств складає 770 млн.доларівСША. Структура банківської системи ПМР Придністровський Республіканський Банк, Ощадний банк, комерційні банки різних видів, а також інші кредитні установи, що одержали ліцензію на здійснення окремих банківських операцій, утворять банківську систему ПМР. Для фінансування окремих цільових республіканських, регіональних і інших програм можуть створюватися спеціальні банки (банки розвитку) у порядку і на умовах, передбачених відповідними актами ПМР. На сьогоднішній день у ПМР працює 10 комерційних банків і їхні філії. Придністровський Республіканський Банк є головним баком ПМР, якій контролює і регулює діяльність всієї банківської системи ПМР. 1. Придністровський Державний Акціонерно-Комерційний "Ощадбанк" 2. Акціонерно-Комерційний Банк "Електронний Регіональний Банк Ламінат" 3. Акціонерно-Комерційний Банк "Іпотечний" 4. *Акціонерно-Комерційний Промислово-будівельний Банк “Бендериіндконбанк" 5. Акціонерно-Комерційний Банк Соціального розвитку "Бендерисоцбанк" 6. Акціонерно-Комерційний Банк "Промстройбанк" м. Рибниця. 7. ** Комерційний Банк "Эолис" 8. Акціонерно-Комерційний Банк "Газпромбанк" 9. Акціонерно-Комерційний Банк "Тіраспромстройбанк" 3.11.2000 р. рішенням зборів колективу банку "Бендериіндконбанк"
відбулося банківське злиття (об'єднання) цієї кредитної установи з ** Рішенням Правління ПРБ від 18.11.99 року в КБ "ЭОЛІС" відкликана ліцензія на проведення карбованцевих і валютних операцій. 2.2. Аналіз діяльності філії Придністровського Республіканського Формування ринкової фінансово-кредитної системи вимагає від банків підвищення ефективної діяльності, конкурентоспроможності банківських інструментів та послуг на основі впроваджень досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління банківською діяльністю. В таких умовах значна роль відводиться аналізу діяльності банку, за допомогою якого обгрунтовуються стратегія і тактика його розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви. Оцінюються результати діяльності управлінського персоналу, окремих підрозділів і банку в цілому. Основними особливостями сучасного аналізу є всебічне вивчення фінансово-господарської діяльності банків, використання системного підходу до різних видів аналізу та виявлення резервів розвитку суб’єкта господарювання з метою ефективного використання наявних ресурсів. Фінансовий стан банку характеризується розміром і структурою капіталу і зобов’язань та їх розміщення у його активах. Він проявляється у рівні ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості і визначає діяльність банку у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Філія ПАРК АПБ в м. Рибниця, є однією з п’яти філій Агропромислового банку в ПМР. Головний банк розміщений в столиці ПМР , в м. Тирасполь. Агпропромисловий банк був заснований 01 квітня 1991 року. Його
представництва, філії розташовані в слідуючих містах ПМР: Рибниця, Бендери, Основні види послуг, які надає ПРАК АПБ в м.Рибниця: . Розміщення депозитів, . Надання кредитів, . Відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, . Консалтингові послуги, . Обслуговування в системі Western Union, . Обмін валюти, . Прийом комунальних платежів, . Розрахунки х клієнтами на міжнародному рівні, . Оформлення платіжних документів, . Надання послуг по системі “Банк-клиент” . Та ін. Аналіз власного капіталу філії ПРАК АПБ в м. Рибниця Для оцінки достатності власного капіталу банку використовується
коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) та залучених коштів (ЗК) К1= ( ВК / ЗК ) х 100% К1 = 210,06 / 6 180,56 х 100% К1 = 3,4% На початок року К1= 3,4%. На кінець року: К1 = 194,48 / 6 104,90 х 100% К1 = 3,2% На кінець року коефіцієнт власного співвідношення капіталу та залучених коштів зменшився. При умові того, що зменшився об’єм залучених коштів (табл. 2.1.), але й зменшився об’єм власного капіталу. У цього коефіцієнта є свої недоліки, які знижують його привабливість при проведенні аналізу: не враховується рівень ризиковості активних операцій, в які вкладаються банківськи ресурси; не беруться до уваги позабаласові зобо’язання банку та пов’язані з ними ризики; не враховується специфіка та призначення складових елементів власного капіталу, а також залучених коштів. Разом з тим, цей коефіцієнт показує скільки власних коштів вистачить для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів. К10 = основні засоби / власного капіталу, К10 = 981 751,26 / 210 064,62 К10 = 4,67 На початок року К10 = 4,67. К10 = 1 026 168,08 / 194 476,56 К10 = 5,28 На кінець року К10 = 5,28. Цей коефіцієнт характеризує захищенність власного капіталу від інфляції шляхом вкладання коштів в нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи. На кінець року К10 зріс, як наслідок збільшення основних засобів та зменшення власного капіталу. Одна таке одностороннє використання капітальних ресурсів може призвести до погіршення ліквідності та плтоспроможності банку. Згідно Закону ПМР “Про банки та банківську діяльність”, комерційні банки можуть мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 10% власного капіталу. Достатність капіталу: КДК = (капітал / (заг.обсяг активів-резерви)) х 100 КДК = 210 064,62 / (6 573 406,18 - 880 391,28) х 100 КДК =3,69 На початок року коефіцієнт достатності капіталу дорівнює 3,69. КДК = 194 476,56 / (6 475 633,70 - 597 936,04) х 100 КДК =3,31 На кінець року, в наслідок зменшення власного капіталу, резервів, що утворювалися банком на покриття ризику активних операцій, та зменшення загальної кількості активів, але при загальному зменшенні необхідних показників коефіцієнт достатності капіталу зменшився. Норматив достатності капіталу, встановлений ПРБ, визначає мінімальне значення цього показника на рівні 4%. На початок року результат майже досягав необхідного рівня. Активність комерційного банку на фінансовому ринку показує мультиплікатор капіталу: МК = активи / капітал МК( на початок року) = 6 573 406,18 / 210 064,62 МК( на поч.року) = 31,29 МК( на кінець року) = 6 475 633,70 / 194 476,56 МК( на кін.року) = 33,30 Дані розрахунки свядчать, що мультиплікатор капіталу збільшився з Аналіз зобов’язань філії ПРАК АПБ в м. Рибниця В процесі формування фінансових ресурсів для залучення і забезпечення
бажаної структури, обсягів і рівня витрат за депозитними зобов’язаннями
використовують цінові та нецінові методи управління залученими коштами. Нецінові методи базуються на використанні різноманітних прийомів заохочення клієнтів, які прямо не пов’язані зі зміною рівня депозитних ставок. За умов нестабільного економічного розвитку в ПМР банки при встановленні депозитної ставки орієнтуються на рівень облікової ставки ПРБ та пропонують клієнтам плаваючу ставку, яка переглядається в разі зміни облікової ставки. Ці умови змусили банки перейти до короткострокового залучення коштів. Загальний аналіз зобов’язань проводять за їх видами з урахуванням
вартості фінансових ресурсів у межах загальноприйнятої класифікації У досліджуваному періоді, опираючись на дані балансу за 2001 рік З всього можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж досліджуваного періоду, тому що зобов’язання , які забезпечують активні операції банку зменшилися. Зовсім відсутні довгострокові депозити, які належать до досить “дорогих” фінансових ресурсів. Зменшилися “дешеві” кошти на поточних рахунках (депозити до запитання). Все це призвело до зміни структури зобов’язань. Аналіз активів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця Аналіз динаміки, складу та структури активів банку і їх оцінка наведено в табл. 2.2. Дані таблиці свідчать про загальне зменшення активів на 0,7% або на 47,97 тис. руб. Викликає занепокоєння зменшення портфелю цінних паперів, як в загальних активах за абсолютним обсягом, так і питомою вагою. В цілому портфель цінних паперів за рік зменшився на 410,68 тис. руб. або на 3,5%, що в цілому до бази складає 35,7%. При тому що на кінець року з’явилися цінні папери для продажу на суму 238,47 тис. руб. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, яка поряд з кредитною є основною. Цінні папери для інвестицій зменшилися на 649,15 тис. руб. або на 56,4%. Але кредитний портфель, навпаки, збільшився на 877,40 тис. руб. або на 51%. Приріст основних засобів на 44,42 тис. руб. або на 4,5% є наслідком розвитку банку, або підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцію підвищення питомої ваги основних засобів не буде зупинено. Структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну. Збільшилися інші активи на 106,45 тис. руб. або на 23,3%. Але більшість активів протягом 2001р. зменшалася: грошові кошти зменшилися на 140,25 тис. руб. або 27,2%; кошти в ПРБ – на 282,45 тис. руб. або на 32,1%; - портфель цінних паперів – на 410,68 тис. руб. або на 35,7%. кошти в інших банках – на 242,86 тис. руб. або на 20,2 %, з яких залишки на коррахунках зменшилися на 155,86 тис. руб. або на 15%, а депозити і кредити в інших банках зменшилися на 87,00 тис. руб. або на 52,4%; Підводячи підсумок можна сказати, що в своїй діяльності банк більшість уваги приділяє росту питомої ваги кредитного портфелю. Аналіз високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця Загальний аналіз високоліквідних активів проводиться на основі розрахованих показників їх структури та динаміки у досліджуваному процесі. На основі балансового звіту та приміток до нього розглянемо динаміку, склад та структуру високоліквідних активів комерційного банку (табл. 2.3). Високоліквідні активи зменшилися за період, що досліджується, на Таблиця 2.1. Динаміка, склад і структура зобов'язань філії ПРАК АПБ в м.Рибниця. | |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення | Таблиця 2.2. Динаміка, склад і структура активів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця. | |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення | Загальний аналіз доходів та витрат Загальний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення. Згідно з класифікацією, запропонованою ПРБ для складання Звіту про прибутки та збитки (додаток №9), доход банку поділяється на операційний і неопераційний. Динаміку доходів та витрат комерційного банку розглянуто у табл.2.4. В цілому доход порівнянно з попереднім роком збільшився на Процентні доходи збільшилися на 171,80 тис.руб., відповідні витрати збільшилися на 27,42 тис.руб. Чистий процентний доход за звітний рік станове 322,59 тис.руб., це на 144,38 тис.руб. більше чистого процентного доходу за попередній рік. Комісійні доходи збільшилися на 28,79 тис.руб., відповідні витрати зменьшилися на 34,23 тис.руб. Чистий комісійний доход за звітний рік станове 254,09 тис.руб., це на 63,02 тис.руб. більше ніж за попередній рік. Доходи від платних послуг, зокрема від здійснення інкасації виручки
клієнтів за звітний рік в читому вигляді складають 7,65 тис.руб. Це на Доходи від курсової різниці в наслідок купівлі-продажу іноземної валюти порівнянно з попереднім роком зменшилися на 17,22 тис. руб., в наслідок чого чисті доходи від курсової різниці в результаті купівлі- продажу іноземної валюти за звітний рік зменшилися на 19,14 тис.руб., порівняно з попереднім роком. В цілому витрати зменьшилися, але це все відбулося при одночасному збільшенні витрат на робітників. Причиною тому є збільшення штатного розкладу. Таблиця 2.3. Динаміка, склад і структура високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця. | |На початок 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення | Таблиця2.4. Динаміка доходів і витрат філії ПРАК АПБ в м.Рибниця. |№ |Доходи |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |Витрати |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення | Таблиця 2.6. Високоліквідні активи. На початок року ЛАт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10 На кінець року ЛАт = 375 124,62 + 2 386 787,68 = 2 761 912,30 До розрахунку загальної ліквідності береться сума всіх активів балансу за мінусом залишків по слідуючим рахункам ( табл. 2.7.): Таблиця 2.7. Активи, які не впливають на ліквідність. Загальна сума всіх активів на початок 2001 року складає 6 573 406,18, на кінець року 6 475 633,70. На початок року А = 6 573 406,18 – 1 373 681,68 = 5 199 724,50 На кінець року А = 6 475 633,70 – 1 226 172,02 = 5 249 461,68 Ро – обов’язкові резерви банку – на початок року 880 391,28, на кінець року 597 936,04. З відомих даних, згідно балансу за 2001 рік (Додаток №7) та згідно На початок 01 січня 2001року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця складала: Н2=2 022 568,10 / (5 199 724,50-880 391,28) х 100% Н2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22 ) х 100% Н2 = 0,468259335 х 100% Н2 = 46,8 На початок 01 січня 2002 року ліквідність філії ПРАК АПБ в м.Рибниця складала: Н2=2 761 912,30 / (5 249 461,68-597 936,04) х 100% Н2= ( 2 761 912,30 / 4 651 525,64 ) х 100% Н2 = 0,43481822 х 100% Н2 = 43,5 З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що в цілому банк дотримується норм , згідно з нормативами ліквідності. В результаті операцій в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але все рівно була більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності. III. Проект організації центру прийому комунальних платежів в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця 3.1. Функціонуюча система прийому комунальних платежів Характер соціально-економічних процесів, що відбуваються, породжує
проблеми, появу яких навряд чи можна було пророчити в епоху до перебудови. Автоматизація напрямку банківської діяльності, що пов'язана з прийманням платежів населення на адресу тих чи інших установ і організацій, характеризується певною специфікою. З одного боку, це традиційні банківські операції і до них
пред'являються такі ж вимоги, як і до будь-яких інших операцій по
обслуговуванню населення, а засоби їхньої автоматизації органічно
вписуються до складу інтегрованої автоматизованої банківської системи Зросла актуальність проблем, зв'язаних із платежами населення за комунальні послуги, має безліч причин. І почати слід з того, що впровадження в економіку нових форм і методів господарювання, призвело, зокрема, до зміни відносин між виробниками і споживачами. У сфері послуг, наданих населенню, ці зміни торкнулися платників, отримувачів платежів, та банків, які приймають платежі. Платник. У даному випадку, ним є приватна особа, що оплачує (чи не
оплачує) надані послуги, штрафи, податки і т.д. З кожним роком ці платежі
становлять усе більш істотну частину бюджету багатьох сімей, тому природно
очікувати підвищення інтересу платника до таких питань:
за які послуги і по яких тарифах мені нарахована оплата;
якщо на всі платежі не вистачає коштів, то як оплатити частину з них по
моєму вибору, мінімізувавши при цьому кількість породжуваних паперових
документів;
якщо я оплачую послугу, то які гарантії своєчасного і точного надходження
платежу до адресата і як, у разі потреби, з мінімальними витратами
особистого часу і нервової енергії, переконатися в тому, що платіж
отриманий постачальником послуги (без походів у ЖЕК, виснажливого Одержувачі платежів. Це можуть бути будь-як організації, що роблять Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (і якомога раніше) гроші за надані послуги на своєму розрахунковому рахунку. Але це не все - якщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що йому призначене (наприклад, зобов'язавши платника погасити усі свої заборгованості шляхом відмовлення від надання йому життєво важливих послуг чи істотного зменшення їхнього об'єму і якості), то, принаймні, він хотів би мати інформацію про те- хто сплатив вчасно, а хто (і скільки) лишився винним. У результаті в одержувачів виникає потреба налагодити детальний, своєчасний і точний облік своїх клієнтів, відслідковувати динаміку надходження оплати за зроблені послуги, здійснювати аналіз структури і розмірів заборгованостей по платежах. Цим пояснюються такі дії постачальників послуг як: вихід зі складу ЖЭКов з відкриттям окремих розрахункових рахунків у банку; ведення власних розрахункових книжок зі своїми форматами платіжних документів; переведення клієнтів на оплату по лічильниках (наприклад, по витраті газу, тепла, води); розгортання власних пунктів прийому платежів і т.д. Ці дії (цілком резонні з погляду постачальників послуг), на жаль, створюють незручності як для платників (поява декількох розрахункових книжок, збільшення часу обслуговування), так і для банків ("дроблення" операцій по прийому платежів). Банк, що приймає платежі. У цій системі він виконує роль посередника між платником і одержувачем і оскільки несе відповідальність перед своїми клієнтами, то зацікавлений у якісному обслуговуванні як одержувачів платежів, так і платників. Але крім цього, банк, з одного боку, зацікавлений у залученні нових клієнтів, а отже, і одержанню додаткових коштів, з іншого боку, - прагне мінімізувати витрати на обслуговування клієнтів з метою збільшення одержуваного прибутку. Іншими словами, банку невигідно, коли замість одного платежу на адресу Можна відзначити також, що організація специфічного інформаційного сервісу для клієнта - додаткові витрати для банку. Але загубити наявних клієнтів (чи не набути нових) через краще інформаційне обслуговування в сусідньому банку - набагато гірше, так що деякі додаткові витрати на ці цілі виправдані. Очевидно наступне: відстоюючи в першу чергу свої інтереси, кожний з учасників, проте, не може ігнорувати інтереси партнерів, тому що, в остаточному підсумку, це негативно позначиться на його власних. Природним етапом в автоматизації розглянутого напрямку банківської діяльності став досвід автоматизації технології прийому платежів, регламентованою ще нормативними документами Ощадбанку СРСР. Її відправним пунктом є момент, коли платник підходить до операційному вікна з попередньо оформленою і заповнений (одержувачем платежу чи самим клієнтом) квитанцією на оплату. У першому випадку, одержувач платежу робить нарахування оплати, оформляє платіжний документ і який-небудь спосіб (поштою, кур'єром і т.д.) передає його платнику. В другому випадку, платник на підставі показань лічильників і наявних у нього уявлень про діючі тарифи заповнює квитанцію самостійно. Після оформлення платежу і розрахунку з платником, йому повертається
квитанція з позначкою про здійснення платежу. Друга частина квитанції Робчий день (зміна) на операційному вікні завершується підведенням підсумків. У результаті формується необхідна звітність, повідомлення сортуються по одержувачах платежів (формуються бандеролі повідомлень), а підсумки передаються в бухгалтерію банку. У бухгалтерії перевіряється звітність і формуються платіжні доручення на адресу одержувачів. Розглянута технологія реалізовується і при роботі з клієнтами філії 1 етап : Платники, на підставі отриманої квітанції на оплату сплачують суму за наданий об’єм послуг, згідно тарифів. 2 етап: Касир приймає до оплати квітацію та повертає другу її частину з відмітками про здійснену оплату (дата, № пункту, ПІБ касира, наіменування банку. 1 1 1 2 2 2 3 4 5 5 Рис. 3.1. Система прийому комунальних платежів в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця. 3 етап: В кінці дня касири формують реєстри, на підставі других частин квітанцій та даних, внесених в комп’ютер, які вони зберігають на дискетах. В бухгалтерію банка передаються такі носії отриманих платежів: 4 етап: На кожного касира відкритий окремий внутрибанківський рахунок, на який зараховується інкасована сума коштів та, при прийнятті даних з дискет, автоматично формуються платіжні проводки. З кожного окремого рахунку касира автоматично формуються проводки на транзитний рахунок, з якого програмою формуються єдині проводки загальною сумою на рахунок одержувачів. 5 етап: Гроші в той же день перераховуються на рахунок одержувача, а кур’єром в банк одержувача або представниками організацій одержувачів забираються реєстри з квітанціями та документи, які підтверджують, що відповідна сума, згідно реєстру перерахована. Ця технологія має свої переваги. У першу чергу, звичайно, для банку. Певні переваги забезпечуються для одержувача платежів. Насамперед, скорочуються терміни проходження платежів. На це затрачається не більш двох днів. Більш того, якщо одержувач платежу в змозі запропонувати чітку технологію ідентифікації своїх абонентів, що доступна і на операційному вікні по прийому платежів, то йому можна надати більш високий рівень інформаційного обслуговування (наприклад, формувати для нього докладні електронні реєстри прийнятих платежів у розрізі платників). На жаль, платник особливих переваг не відчуває: ті ж кілька розрахункових книжок, ті ж паперові документи, заповнювані вручну і т.д. Непрямий ефект полягає в скороченні термінів проходження платежу до одержувача, але стоячи в черзі до операційного вікна, турботи про себе платник не відчуває - йому необхідно надати додаткові послуги, скоротити кількість використовуваних розрахункових книжок і час оформлення платежу. Недоліком є ще те, що не існує тісного зв’язку між банком та одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне пред’явлення в банк тарифів, та перерахування комісійних відсотків за прийом платежів. 2. Автоматизація традиційної технології прийому платежів в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця Ефект від автоматизації традиційної технології обмежений її внутрішніми особливостями і для досягнення більш відчутного ефекту необхідно трохи змінити підхід до побудови системи. Для цього учасники повинні виробити і прийняти до виконання деякі спільні угоди. У першу чергу, необхідна єдина, усіма визнана методика ідентифікації платника. Це не просто зробити, принаймні, по двох причинах: готового ідентифікатора платника, який би усіх улаштував, не існує; багато служб мають у своєму розпорядженні власні системи ідентифікації абонентів, від яких вони навряд чи відмовляться (що може бути краще номера телефону для організації, що приймає плату за телефон) Необхідно також домовитися про формати даних, якими будуть обмінюватися учасники цього процесу, що так само не просто. Кожний з учасників, як правило, перебуває в деякій стадії автоматизації власної діяльності, має історію взаємин з фірмами-розроблювачами програмного забезпечення, має деяку відомчу приналежністю з її особливостями й обмеженнями і т.д. Особливості нової технологи полягають в обслуговуванні клієнтів на основі нарахувань, зроблених одержувачами платежів і переданих щомісяця в банк в електронному виді, а також щоденної звітності банку перед ними у вигляді докладних електронних реєстрів. Як єдиний ідентифікатор платника використовується позиційний код, який складається з елементів адреси проживання платника. Таке рішення продиктоване наступними міркуваннями: адреса платника присутній у більшості платежів за комунальні послуги як обов'язковий реквізит; код платника може бути легко сформований будь-яким учасником (комунальною службою, касиром операційного вікна зі слів платника і т.д.) і також легко інтерпретований будь-якими іншими учасниками. Проблема уніфікації форматів даних, якими обмінюються учасники, зважується застосуванням спеціалізованого програмного комплексу - інформаційного центру комунальних платежів (ИЦКП). Використовуючи засоби цього комплексу, банк: перетворює дані, отримані від комунальних служб, до деякого внутрісистемного формату; виконує всі необхідні дії по веденню бази платників, їхніх заборгованостях, прийнятих платежах; перетворює дані про прийняті платежі перед передачею їхнім комунальним службам, до вигляду, зручному для кожної з цих служб. У результаті банк може починати діяльність по прийому платежів, не чекаючи остаточного узгодження всіх питань всіма учасниками - вони підключаються до вже працюючого фрагмента територіальної системи в міру їхньої готовності. Початку експлуатації системи передує процедура укладання банком угод з
кожним їхніх одержувачів платежів, готовим працювати за новою технологією. Функціонування системи являє собою послідовність щомісячних циклів взаємодії учасників ( рис.3.2.) Кожен цикл складається з наступних етапів: Додатково до переліку обов'язкових реквізитів у ці розрахунки можуть включатися додаткові відомості: показання лічильників, інформаційні повідомлення платникам, розмір врахованої чи неврахованої субсидії і т.д. Результати нарахувань передаються банку. Передбачається також прийом разових нерегулярних платежів - штрафів, платежів у бюджет, платежів за надання різних послуг, прийом торгового виторгу і т.д. У цьому випадку виконуються ті ж дії - за винятком реєстрації платника в базі даних.Наприкінці дня (зміни) підводяться підсумки, що передаються в бухгалтерію банку. Переваги, які з'являються в результаті впровадження нової технології оплати. Для платників: Для одержувачів платежів: Для банку: Рис. 3.2. Схематичне зображення алгоритму прийому комунальних платежів від населення. Скорочується об'єм непродуктивної ручної праці, затрачуваної на обробку
повідомлень; Якщо вдається організувати взаємодію по заборгованостям з основними одержувачами, то банк після декількох місяців роботи збирає практично повну базу даних про платників. Підтримувати її в актуальному стані досить складно, тому що джерела даних для актуалізації знаходяться поза банком, база досить динамічна, її несуперечність важко контролювати, використовуючи формальні алгоритми. Для банку переважно використовувати більш звичні методи обліку своїх
клієнтів. Наприклад, клієнту відкривається рахунок деякого нового типу Однак, для цього необхідні, принаймні, дві речі: банк повинен розробити механізм обслуговування комунальних рахунків і забезпечити йому відповідну нормативно-правову основу; одержувачі платежів повинні визнати цю технологію, перешикувати взаємини з платниками, внести відповідні зміни у своє програмне забезпечення. Серйозною проблемою є організація розподіленої обробки даних в умовах
банку з розгалуженою мережею філій. Якщо їснує можливість організувати
звертання до централізованої бази даних платників і заборгованостей, то в
принципі, проблеми не існує. Однак реалії сьогоднішнього дня такі, що в
багатьох місцях ще довго будуть економічно виправданий режим Off-line,
локальні операційні вікна, а, можливо, і традиційний касовий апарат. З метою створення єдиної інформаційної системи, що включає в себе прийом і обробку платежів за комунальні й інші послуги з використанням єдиної бази жителів міста, можна впровадити в роботу філії наступний проект. (Рис. 3.3.) Учасники проекту: адміністрація і державні органи (БТИ, паспортний стіл, податкова інспекція і т.п.), постачальники послуг (комунальні служби та інші організації, що надають фізичним особам різні послуги), комерційні банки, вузол зв'язку, пошта. Архітектура і принцип роботи центра Є мережа пунктів прийому платежів (ППП) різних банків, вузла зв'язку, пошти (агенти). Абоненти (жителі міста) роблять оплату послуг і одержують інформацію про заборгованість перед постачальниками послуг (про нарахування і платежі - у випадку комунальних служб). ППП при роботі використовують доступ до основного сервера системи. На першому етапі обмін даними організовується один раз у день по модемах, у перспективі організація on- line доступу до даних. Оператор основного сервера отримує інформацію від постачальників послуг про заборгованість абонентів і передає її на ППП, також одночасно приймає від ППП реєстри про зроблені платежі і передає постачальникам послуг. Агенти на наступний робочий день перераховують суми виторгу на розрахункові рахунки постачальників послуг. У перспективі на даний центр, можливо, перекласти розрахунок сум нарахувань. Інформацію про абонентів (про заборгованість, прописку, надані пільги і т.д.) можуть діставати всі учасники системи в залежності від наданих доступів. Ідентифікатором абонента може служити паспорт, але доцільно використовувати ідентифікаційну картку (штрих код) для мінімізації помилок при прийомі платежів. Також передбачається ведення фіскальних кодів кожного платника податків (як фізичної особи). Рис. 3.3. Схематичне зображення єдиної комунальної системи. Переваги системи: . Централізований єдиний облік жителів міста дозволить виключити помилки обліку числа мешканців у квартирах і будинках абонентів для розрахунку комунальних платежів. . Електронний обмін даними скоротить витрати всіх комунальних служб по розпечатанню квитанцій і повідомлень, а також витрати, зв'язані з їхньою доставкою. . Полегшується процес обробки інформації з платежів – виключається подвійне введення інформації (зменшується кількість помилок). Реалізація проекту розбита на етапи. I етап – забезпечення єдиної системи обліку житлових приміщень і організація комунікаційного середовища. Первісне завдання полягає в одержанні Центром Прийому (ЦП) від БТИ списку житлових приміщень (будинків, квартир...). Кожному приміщенню присвоюється унікальний код, що надалі не змінюється. БТИ зобов'язано регулярно давати ЦП інформацію про зміни. У свою чергу, ЦП передає список і зміни в списку Постачальникам послуг (ПУ). Кожний постачальник послуг одержує від ЦП цю інформацію і використовує її у своїх розрахунках нарахувань. До абонентів доводиться інформація про привласнення їм унікального номеру. II етап - ПУ передають у ЦП інформацію про послуги, що надаються ними. На цьому етапі ПУ самостійно здійснюють облік і нарахування сум за надані ним послуги. Інформація про заборгованість абонентів за кожний вид послуг
періодично (щодня) передається в ЦП (Додаток №3). У свою чергу ЦП передає
цю інформацію ППП (Додаток №4). ППП роблять прийом від абонентів сум оплати Загальний об’єм програмного забезпечення банк забезпечує існуючою
вже інформаційною базою, тому і основний сервер буде розміщений в самому
банку, та власні програмісти забезпечать написання необхідних програм. Впровадження даного проекту в життя приверне увагу клієнтів, фізичних осіб, тому що, як вже розглядалося вище, в даному випадку відображається піклування про клієнтів і ця система буде більш зручна для клієнтів. В загальній кількості це повинно привести до збільшення кількості клієнтів, в наслідок чого збільшиться кількість комісійних, які отримує банк. В цілому банк здійснює прийом слідуючих платежів: В результаті прийняття платежів з перераховуємої суми утримується 1% як комісійні, згідно укладених договорів. Результати впровадження нової системи занесено в таблицю 3.1. Таблиця 3.1. Результати впровадження нової системи. |
|
© 2000 |
|