РУБРИКИ

Характеристика діяльності банку ВАТ "Кредобанк"

   РЕКЛАМА

Главная

Зоология

Инвестиции

Информатика

Искусство и культура

Исторические личности

История

Кибернетика

Коммуникации и связь

Косметология

Криптология

Кулинария

Культурология

Логика

Логистика

Банковское дело

Безопасность жизнедеятельности

Бизнес-план

Биология

Бухучет управленчучет

Водоснабжение водоотведение

Военная кафедра

География экономическая география

Геодезия

Геология

Животные

Жилищное право

Законодательство и право

Здоровье

Земельное право

Иностранные языки лингвистика

ПОДПИСКА

Рассылка на E-mail

ПОИСК

Характеристика діяльності банку ВАТ "Кредобанк"

-                   ведення коррахунків в іноземній валюті;

-                   контроль за експортно-імпортною діяльністю;

-                   здійснення переказів фізичних осіб через поточний рахунок і систему Western Union;

-                   купівля - продаж дорожніх і іменних чеків, здійснення відшкодування по них;

-                   ведення звітності по валютних операціях;

-                   здійснення фінансового аналізу по операціях в іноземній валюті.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, та для використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті (додатки К-Р).

Поточними торговельними операціями за поточними рахунками в іноземній валюті є такі розрахунки:

-          між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями;

-          між юридичними особами-резидентами на території України за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;

-          між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через юридичних осіб-резидентів (посередників) відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до законодавства України;

-          інші розрахунки, що здійснюються відповідно до законодавства України.

Поточними неторговельними операціями за поточними рахунками в іноземній валюті є такі операції:

-          перекази заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної допомоги, виплат і компенсацій, включаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров’я;

-          здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті;

-          виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками;

-          купівля платіжних документів в іноземній валюті;

-          виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

-          платежі, що пов’язані зі смертю громадян;

-          оплата зборів, мита та дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності;

-          оплата витрат за лікування громадян у медично-профілактичних закладах іншої держави;

-          оплата навчання в навчальних закладах,стажування в закладах іншої держави;

-          оплата витрат, пов’язаних з відрядженням за кордон;

-          оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні;

-          платежі у зв’язку з прийняттям спадщини;

З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються такі операції:

-          виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерезидентам,які працюють в Україні за контрактом (договором);

-          виплата готівкою або платіжними документами працівникам на службові відрядження під час виїзду за кордон, на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном відповідно до законодавства України;

-          перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами, угодами);

-          купівля іншої іноземної валюти відповідно до законодавства України;

-          перерахування коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, за кордон на рахунки юридичних осіб-нерезидентів в оплату за товари та послуги в межах потреб, визначених іноземним донором, та відповідно до вимог Порядку використання гуманітарної допомоги;

-          перерахування за кордон на ім’я фізичних осіб, які тимчасово перебувають за межами України в довгостроковому відрядженні або навчаються, як оплата праці (або як стипендія);

-          перерахування для погашення заборгованості за отриманим кредитом і сплати процентів за ним;

-          продаж валюти уповноваженим банком;

-          перерахування на власний вкладний (депозитний) рахунок;

-          перерахування за сплату державного мита відповідно до законодавства України;

-          перерахування на власний поточний рахунок;

-          інші перерахування, що не суперечать законодавству України.

На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються:

-          готівкова валюта;

-          валюта за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку відповідно до законодавства України;

-          валюта за іменними платіжними документами (чеками), виписаними уповноваженими банками України;

-          валюта, переказана з-за кордону на ім’я власника рахунку через уповноважені банки України;

-          валюта за іменними платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку;

-          валюта, перерахована митними органами, яка була прийнята на зберігання відповідно до вимог Інструкції про переміщення валюти;

-          валюта, одержана в порядку спадкування;

-          валюта, перерахована з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті;

-          валюта, одержана власником рахунку від погашення ощадних сертифікатів;

-          валюта, перерахована як кредит в іноземній валюті;

-          валюта, куплена уповноваженим банком за дорученням власника рахунку для погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті та сплати процентів за ним;

З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням проводяться такі операції:

-          виплата готівкою;

-          виплата платіжними документами;

-          перерахування в межах України на рахунок іншої фізичної особи-резидента;

-          перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті;

-          продаж на міжбанківському валютному ринку України для подальшого зарахування на рахунок у національній валюті;

-          перерахування власником рахунку коштів за операціями з ощадними (депозитними) сертифікатами;

-          купівля наперед оплачених платіжних карток міжнародних платіжних систем;

-          перерахування за межі України нерезидентам для погашення власної заборгованості за кредитами, позиками (проценти, комісійні, неустойка);

-          перерахування за кордон інвестицій;

-          перерахування коштів для погашення власної заборгованості за отриманим кредитом в іноземній валюті та сплати процентів за ним;

-          продаж на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти за іншу іноземну валюту з одночасним зарахуванням купленої іноземної валюти на рахунок цієї фізичної особи відповідно до умов договору.

На вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента зараховуються:

-          готівкова валюта;

-          валюта, перерахована з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті;

-          кошти, внесені іншою фізичною особою, якщо це передбачено договором банківського вкладу;

-          проценти на банківський вклад, якщо це передбачено договором.

З вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи-резидента в іноземній валюті кошти повертаються шляхом:

-          виплати готівкою;

-          виплати платіжними документами;

-          продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти за іншу іноземну валюту;

-          перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті.

Функції агента валютного контролю – обов’язки уповноваженого банку щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій та/або своєчасне інформування уповноваженими банками відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій.

Використання іноземної валюти як засобу платежу – це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Переказування грошових коштів за межі України – перерахування грошових коштів у банківсько-кредитну установу, що не є суб’єктом господарської діяльності України, незалежно від того, на користь якої особи перераховуються ці кошти.

2007 року ВАТ "КРЕДОБАНК" був активним учасником міжбанківського ресурсного ринку, проводячи операції із залучення/розміщення кредитних ресурсів в іноземній та національній валюті як в Україні, так і за кордоном. Загальний середньоденний обіг коштів на міжбанківському ринку у гривнеаому еквіваленті становив 213,29млн.грн.,що на 37,55% за показник минулого року.

Банк має у власному портфелі ОВДП та ОВДП-ПДВ, за допомогою яких у значному обсязі проводяться операції РЕПО для підтримки ліквідності Банку.

Для залучення коштів юридичних осіб проводилися операції залучення тимчасово вільних гривневих ресурсів на депозит "Ринковий". Завдяки цьому фінансовому інструменту клієнти Банку мали змогу вигідно розмістити тимчасово вільні ресурси за ставкою міжбанківського ринку на короткий термін. Банк також активно здійснював торгівлю іноземною валютою для клієнтів на торговій сесії. Наявність ліній першокласних банків дозволило максимально задовольняти конверсійні потреби клієнтів та банків-контрагентів й оптимізувати діяльність Банку на міжбанківському ринку. Слід відзначити, що за рахунок зростання клієнтської бази суттєво виросли загальні обсяги купленої-проданої валюти для клієнтів за національну валюту на торговій сесії, які становили:

• долар США – 563,38 млн.;

• євро – 214,33 млн.

Окрім торгівлі доларом США та євро, Банк виконував операції купівлі-продажу для клієнтів таких валют, як польський злотий, російський рубль, англійський фунт, швейцарський франк, датська крона, казахський тенге, шведська крона, білоруський рубль, канадський долар, японська єна, словацька крона, угорський форинт та австралійський долар. Зокрема, слід зазначити, що Банк є одним із найбільших торговців польським злотим на українському ринку. Обсяги торгівлі польським злотим на міжбанківському ринку становили 65,84 млн.

Важливим напрямом роботи Банку, який було активізовано 2007 року, стала торгівля готівковими ресурсами на міжнародному ринку. Таким чином Банк отримав можливість вчасно та сповна забезпечувати своїх клієнтів якісною іноземною готівковою валютою. Загальний обсяг операцій із торгівлі готівковими ресурсами на міжнародному ринку торік становив у еквіваленті доларів США 58,03 млн (рис. 4.1):


Рис. 4.1. Обсяги торгівлі ВАТ "Кредобанк" на міжнароному ринку станом на 01.01.2007 року.


Зростання питомої частки клієнтів, які проводять зовнішньоекономічні розрахунки в євро, у загальній клієнтській базі відобразилося збільшенням питомої ваги розрахунків у загальному кошику проведених Банком торговельних операцій на міжбанківському ринку.

2006 року тривала тенденція зростання обсягів міжнародних розрахунків клієнтів через ВАТ "КРЕДОБАНК", у результаті чого загальний обсяг їх експортно-імпортних операцій зріс, порівняно з 2005-м, на більш як 16,5%. Таку позитивну динаміку зростання вдалося зберегти завдяки активному просуванню Банком на фінансовий ринок України нових конкурентних продуктів у галузі кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств та поліпшенню якості послуг, пов’язаних зі здійсненням розрахунків у іноземній валюті. Слід зазначити, що саме завдяки підтримці і сприянню з боку стратегічних інвесторів РКО Bank Polski SA (Польща) і Європейського банку реконструкції та розвитку (Великобританія) у Банку відбулося значне якісне й кількісне зростання пропозиції банківських продуктів для корпоративних, а також роздрібних клієнтів.

Окремої уваги заслуговує активне використання ВАТ "КРЕДОБАНК" документарних акредитивів та гарантій для фінансування торгових контрактів клієнтів і реалізації їх інвестиційних проектів. Протягом минулого року загальна кількість таких операцій стрімко зростала і досягла на кінець 2007 року найбільшої за увесь час існування Банку величини. Беззаперечними перевагами цих схем фінансування, порівняно зі звичайним кредитуванням, є мінімізація ризиків зовнішньоекономічної операції клієнта та зменшення загальних витрат на її проведення, бо основними джерелами кредитних коштів виступають досить дешеві ресурси іноземних банків-кореспондентів. Саме 2007 року, у результаті взаємовигідного співробітництва з провідними банками і фінансовими небанківськими установами Європи та США, передусім стратегічними інвесторами РКО Bank Polski SA (Польща) і ЄБРР (Великобританія), Банк отримав найбільші у своїй історії кредитні лінії та ліміти, загальна сума яких зростала і перевищила 154 мільйони доларів США (рис.4.2):


Рис. 4.2. Кредитні лінії та ліміти іноземних банків у ВАТ "Кредобанк" станом на 01.01.2007 року


На сьогодні ВАТ "КРЕДОБАНК" для проведення платежів активно використовує понад сто кореспондентських рахунків у різних валютах (48 рахунків типу NOSTRO та 69 – LORO), які відкрито в провідних банках Європи й Америки та які уможливлюють безперешкодне виконання розрахунків клієнтів практично з будь-якою країною світу (додатки СТ,УФ). Завдяки цим лімітам Банк продовжував активно й успішно фінансувати торговельні контракти своїх клієнтів, а також залучав із-за кордону необхідні кошти для реалізації довготермінових інвестпроектів, у тому числі за тісної співпраці з іноземними страховими експортними агенціями. Слід зазначити, що завдяки висококваліфікованому персоналу Банк почав ширше надавати своїм клієнтам послуги зі структурування їх торгових операцій, оцінки й аналізу експортних та імпортних контрактів, що дозволило поліпшити загальний рівень і якість кредитного обслуговування.

2007 року також відбулись певні зміни кореспондентської мережі Банку, основна мета яких оптимізувати схеми проведення платежів клієнтів в євро таким чином, щоб пришвидшити й зменшити вартість останніх. У результаті цього було відкрито нові кореспондентські рахунки у першокласних європейських банках, зокрема в Dresdner Bank AG (Німеччина), з яким укладено додатковий договір про співпрацю, що має значно покращити рівень взаємної співпраці у проведенні розрахунків, а також і документарних операцій.

Також невід’ємним поняттям при міжнародних розрахунках є валютний ризик - можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів. Розрізняють "конверсійний" (готівковий) ризик валютних збитків по конкретним операціям в іноземній валюті і "трансляційний" (бухгалтерський) ризик збитків при переоцінці активів і пасивів, прибутку закордонних філій в національну валюту. В широкому плані валютний ризик складається в незбалансованості активів і пасивів в кожній валюті по термінам і сумам. Необхідно також враховувати, що зміна курсових співвідношень може призвести до довгострокових негативних наслідків через падіння конкурентоспроможності. Управління валютним ризиком передбачає визначення його степені, оцінку можливих наслідків та вибір методів страхування. Першочерговий етап у визначенні степені валютного ризику заключається в його ретельному аналізі і оцінці можливих збитків та інших наслідків, так як від цього залежить вибір конкретного методу захисту. Значна кількість ТНК і ТНБ сьогодні мають свої системи оцінки валютних ризиків і вибору методів захисту, які залежать від характеру діяльності і економічної стратегії, організаційної структури, складу активів і пасивів інституту. Для ТНК оцінка ризиків необхідна при включенні результатів діяльності закордонних компаній в баланс всієї групи. Взаємний залік ризиків по пасиву і активу - "метчінг" - один з самих ефективних методів обліку і оцінки валютного ризику (шляхом вирахування, наприклад, надходжень валюти з суми її відтоку можна виявити реальний розмір ризику). Більшість корпорацій і банків віддають перевагу проведенню селективного управління валютним ризиком, тобто страхувати тільки "неприйнятний" ризик (ризик, вірогідність якого досить велика). Частина валютного ризику може бути прийнята корпорацією в сподіванні на благополучний розвиток конюнктури - питання полягає лише в визначенні його рівня і оцінці вартості страхування. Якщо є реальна можливість отримати прибуток від зміни валютних курсів, то банк або корпорація від цього, як правило, не відказуються. При здійсненні валютних операцій важлива роль відводиться валютним ризикам. Не варто недооцінювати вплив цього фактора. Неврахування валютних ризиків може звести нанівець всі сподівання очікуваного прибутку, або ж зовсім призвести до значних втрат і збитків. Але все ж можна запобігти втратам, або хоча б зменшити їх розмір. Уміле маніпулювання валютними ризиками значно знижує рівень ризикованості валютних операцій. Одного найбільш ефективного методу не існує, в різних випадках використовуються різні способи, а також використовують їх у сукупності. Страхування валютних ризиків повністю не усуває ризик, але значно зменшує його вплив і є ефективним способом захиститу від непередбачувальних та неконтрольованих ринкових змін.Отже, правильне управління, основане на достовірній інформації та ретельному аналізі, є частковою, а іноді й повною гарантією захисту від валютних ризиків збитку.

5. Маркетинг у банку


Відповідно до програми переддипломної практики здійснено проходження практики у відділі маркетингу ВАТ "Кредобанк". Завдання відділу маркетингу визначені у Положенні про організацію Головного Банку ВАТ "Кредобанк".

Департамент Маркетингу є структурним підрозділом Головного Банку ВАТ "Кредобанк".

Організаційне положення Департаменту визначає організаційну структуру Департаменту, завдання його внутрішніх структурних підрозділів, функціональні посадові обов'язки, організацію системи внутрішнього контролю, межі компетенції у прийнятті рішень, принципи підпису документів та обігу кореспонденції, компетенції в межах нагляду за внутрішніми структурними одиницями Департаменту.

Організаційна структура Департаменту має такий вигляд (рис. 5.1):


Рис.5.1. Схема організаційної структури Департаменту маркетингу


До завдань Департаменту маркетингу належать:

1.                Координація і забезпечення розробки маркетингової політики Банку, яка включає клієнтську, продуктову та цінову політику, а також політику продажу банківських продуктів.

2.                Створення та управління системою маркетингової інформації.

3.                Розробка системних рішень в частині сегментації клієнтів роздрібного ринку та забезпечення їх впровадження і функціонування (спільно з Департаментом корпоративного бізнесу, Департаментом роздрібного бізнесу та Департаментом карткового бізнесу).

4.                Дослідження потреб окремих сегментів клієнтів в банківських продуктах і послугах.

5.                Здійснення досліджень ринку і конкуренції та циклу життя продуктів, пропонованих клієнтам Банку, а також аналіз результатів таких досліджень.

6.                Дослідження рівня задоволення клієнтів продуктами і послугами Банку, формування пропозицій з метою покращення якості обслуговування клієнтів.

7.                Розробка системи управління відносинами з корпоративними та роздрібними клієнтами, її впровадження та управління її функціонуванням.

8.                Участь у розробці і впровадженні загальних стандартів якості обслуговування клієнтів (спільно з Департаментом роздрібного бізнесу, Департаментом корпоративного бізнесу та Департаментом карткового бізнесу).

9.                Участь у розробці квартальних та річних Фінансових планів Банку.

10.           Планування маркетингових та рекламних заходів у системі Банку, розробка річних та квартальних бюджетів на маркетингову діяльність та заходи рекламного забезпечення продажу банківських продуктів (на підставі пропозицій структурних підрозділів, відповідальних за продаж).

11.           Адміністрування бюджетом, призначеним на маркетингову діяльність (крім витрат на іміджеву підтримку, зв’язки з громадськістю, представницьких витрат, спонсорства і благодійності).

12.           Розподіл та контроль використання бюджету на маркетинг та рекламу між Головним Банком та філіями за погодженням з підрозділами Банку, відповідальними за продаж (крім витрат, віднесених до компетенції Управління PR та іміджевої підтримки).

13.           Нагляд та контроль за витратами у межах виділених у річному фінансовому плані бюджетних статей в частині:

·   витрат на маркетинг, рекламу банківських продуктів і послуг, маркетингові дослідження;

·   витрат на ремонт і технічне обслуговування рекламного обладнання, пов’язаного із рекламою банківських продуктів і послуг;

·   витрат на оренду рекламних щитів, що вміщують рекламу банківських продуктів і послуг.

14.           Аналіз ефективності рекламних кампаній, що проводяться в системі Банку.

15.           Моніторинг реалізації планів продажу банківських продуктів і послуг корпоративним і роздрібним клієнтам та підготовка пропозицій щодо активізації продажу на окремих напрямках і ринках.

16.           Визначення ефективності функціонування філійної мережі та інших каналів продажу (спільно з Департаментом планування і контролінгу).

17.           Здійснення аналізу в частині конкурентоспроможності продуктової пропозиції Банку для клієнтів.

18.           Ініціювання змін в процентних ставках та тарифах Банку на підставі результатів аналізу конкурентного оточення та очікувань клієнтів.

19.           Підтримка філій в частині реалізації ними маркетингових завдань, в тому числі проведення навчань та інструктажів з цих питань.

20.           Розробка практичних методик в частині здійснення досліджень і маркетингового аналізу місцевих та регіональних ринків.

21.           Розробка пропозицій для Департаменту методології і якості щодо норм навантаження для працівників філій і відділень Банку на підставі аналізу підходів основних конкурентів.

22.           Розробка принципів і процедур розгляду скарг і пропозицій клієнтів Банку.

23.           Ведення реєстру скарг і пропозицій, що надходять до Банку та здійснення їх розгляду і аналізу.

24.           Здійснення маркетингових акцій за рекомендаціями структурних підрозділів Головного Банку, що реалізують завдання в частині роздрібного та корпоративного бізнесу.

25.           Забезпечення виготовлення і координації розповсюдження засобів реклами (буклетів, рекламних листівок та рекламно-сувернірної продукції та ін.), що мають на меті стимулювання продажу, на підставі затвердженого плану і пропозицій підрозділів, що відповідають за продаж банківських продуктів.

26.           Участь у визначенні стандартів візуального стилю реклами в пресі, рекламних листівках і буклетах для всіх банківських продуктів і послуг, а також річного звіту Банку (спільно з Управлінням PR та іміджевої підтримки).

27.           Організація тендерів по відбору сторонніх організацій для розробки, виготовлення та розміщення реклами банківських продуктів і послуг, координація співпраці Банку з ними.

28.           Подання пропозицій щодо актуалізації змісту веб-сторінки, поновлення даних, розміщених в системі голосової інформаційної лінії Банку, а також інших інформаційно-довідкових сервісах (як зовнішніх, так і внутрішніх).

До завдань сектору реклами роздрібних продуктів (СРРП) належать:

1.     Розробка системи управління відносинами з роздрібними клієнтами, її впровадження та управління її функціонуванням.

2.     Участь у розробці і впровадженні загальних стандартів якості обслуговування роздрібних клієнтів (спільно з Департаментом роздрібного бізнесу, Департаментом карткового бізнесу, Управлінням PR та іміджевої підтримки, Департаменту методології і якості).

3.     Планування маркетингових та рекламних заходів у системі Банку, розробка річних та квартальних бюджетів на маркетингову діяльність та заходи рекламного забезпечена продажу банківських продуктів для роздрібних клієнтів (на підставі пропозицій Департаменту роздрібного бізнесу, Департаменту карткового бізнесу, Управління іпотеки і фінансування нерухомості – підрозділів, відповідальних за продаж продуктів роздрібним клієнтам).

4.     Адміністрування бюджетом, призначеним на маркетингову діяльність в частині рекламного забезпечення продажу банківських продуктів для фізичних осіб.

5.     Розподіл та контроль використання бюджету на маркетинг та рекламу продуктів для фізичних осіб між Головним Банком та філіями за погодженням з підрозділами Банку, відповідальними за продаж продуктів для роздрібних клієнтів.

6.     Нагляд та контроль за витратами у межах виділених у річному фінансовому плані бюджетних статей в частині:

·                      витрат на маркетинг, рекламу банківських продуктів і послуг для фізичних осіб;

·                      витрат на придбання, ремонт та технічне обслуговування рекламного обладнання, пов'язаного із рекламою банківських продуктів і послуг для фізичних осіб.

7.     Розробка планів та бюджетів рекламної підтримки продажу банківських продуктів для фізичних осіб, організація виготовлення рекламної продукції, та подальший аналіз ефективності рекламних кампаній , що проводяться в системі Банку.

8.     Моніторинг реалізації планів продажу банківських продуктів і послуг роздрібним клієнтам та підготовка пропозицій щодо активізації продажу на окремих напрямках і ринках.

9.     Підтримка філій в частині реалізації ними маркетингових завдань, в тому числі проведення навчань та інструктажів з цих питань.

10.Здійснення маркетингових акцій за рекомендаціями структурних підрозділів Головного Банку, що реалізують завдання в частині роздрібного бізнесу.

11.Забезпечення виготовлення і координації розповсюдження засобів реклами в місцях продажі, що мають на меті стимулювання продажу продуктів для фізичних осіб, на підставі затвердженого плану і пропозицій підрозділів, що відповідають за продаж банківських продуктів для роздрібних клієнтів.

12.Участь спільно з Управлінням PR та іміджевої підтримкиу визначенні стандартів візуального стилю реклами в пресі, рекламних листівках і буклетах для всіх банківських продуктів і послуг для роздрібних клієнтів.

13.Організація тендерів по відбору сторонніх організацій для розробки, виготовлення та розміщення реклами банківських продуктів і послуг для роздрібних клієнтів, координація співпраці Банку з ними.

14.Подання пропозицій щодо актуалізації змісту веб-сторінки, поновлення даних про продукти для роздрібних клієнтів, розміщених в системі голосової інформаційної лінії Банку, а також інших інформаційно-довідкових сервісах (як зовнішніх, так і внутрішніх).

Надання пропозиції в частині реалізації co-brand –проектів та аналіз їх ефективності.

До завдань сектору реклами корпоративних продуктів (СРКП) належать:

1.                Моніторинг функціонування систем управління відносинами з корпоративними клієнтами.

2.                Розробка пропозицій з питань електронних продаж корпоративних продуктів та послуг до Плану маркетингу на плановий рік, підготовка, пов’язаних з цим змін та доповнень до Плану.

3.                Розробка пропозицій до оперативних планів рекламних заходів з підтримки продаж продуктів та послуг для корпоративних клієнтів і підприємців, що реалізуються Головним банком в межах річних та квартальних бюджетів на ці цілі.

4.                Контроль відповідності змісту та суми витрат на реалізацію маркетингового плану Головного банку в частині електронних продаж корпоративних продуктів та послуг, реалізації co-brand проектів.

5.                Аналіз ефективності електронних продаж та co-brand проектів на підставі інформації про продаж та доходи від таких банківських продуктів та послуг, наданої Департаментом корпоративного бізнесу, Департаментом цінних паперів, Управлінням документарних операцій, іншими підрозділами Банку, відповідальними за продаж продуктів та послуг для корпоративних клієнтів.

6.                Надання роз’яснень філіям Банку в частині реалізації ними co-brand проектів.

7.                Забезпечення виготовлення і розповсюдження засобів реклами (інтернет банерів, банерів-заставок на екрани банкоматів, електронних листів та повідомлень, тощо), що мають на меті стимулювання продаж, на підставі затвердженого маркетингового плану.

8.                Здійснення заходів з підготовки тендерів по відбору сторонніх організацій для розробки, виготовлення та розміщення реклами банківських продуктів і послуг.

9.                Актуалізація змісту веб-сторінки, системи голосової інформаційної лінії Банку, а також інших інформаційно-довідкових сервісах в частині корпоративних продуктів на підставі подань підрозділів Банку, відповідальних за організацію продаж таких продуктів.

10.           Виконання інших доручень і завдань начальника сектору.

Особлива увага буде приділена створенню пропозицій комплексного пакету банківських продуктів, запровадження принципів відповідності життєвих циклів продуктів та методик їх продажу. Маркетингові комунікації здійснюються виходячи з наступних принципів: конкурентна перевага продукту, цільові групи споживачів, якісні зміни, яких повинен набути продукт.

У серпні 2005 року Правління та Спостережна рада Банку затвердили нову Стратегію динамічного розвитку ВАТ "КРЕДОБАНК" на 2005-2008 роки, яка передбачає активну політику з нарощення клієнтської бази, обсягів операцій, збільшення ринкової частки із забезпеченням належного рівня безпеки для клієнтів, що спирається на всебічну підтримку стратегічного інвестора PKO BP SA. Суть Стратегії полягає у динамічному зростанні Банку на фоні динамічного розвитку банківського ринку та української економіки.

Місія Банку-реалізація сподівань клієнтів, акціонерів та персоналу Банку шляхом етичного ведення бізнесу, забезпечення високої якості послуг зі збільшенням ринкової частки і зростанням ринкової вартості Банку.

Основні стратегічні цілі:

·             збільшення ринкової частки Банку на українському ринку послуг з 1% до 2% за обсягом чистих активів, що дозволить увійти до десятки найбільших банків України;

·             зростання ефективності діяльності Банку.

При реалізації Стратегії динамічного розвитку стратегіч- ними бізнес-пріоритетами Банку є такі сегменти фінансового ринку:

·             роздрібний сегмент, у тому числі:

– обслуговування "масового клієнта";

– іпотека і фінансування нерухомості;

– індивідуальне (privat-banking) обслуговування через спеціалізовані канали продажу;

·             корпоративний сегмент, насамперед:

– малі та середні підприємства;

– підприємства, що здійснюють експортно-імпортну діяльність;

– спільні україно-польські підприємства.


6. Проектне фінансування


Фінансування ВАТ "Кредобанк" довгострокових інвестиційних проектів передбачає направлення кредитних коштів на:

- фінансування будівництва та реконструкцію об’єктів житлового, нежитлового, виробничого, соціально-побутового призначення;

- розширення, реконструкцію та модернізацію виробничих потужностей діючих суб’єктів господарювання (придбання Позичальником основних засобів, які мають тривалий термін амортизації) та інших виробничих фондів (включаючи і земельну ділянку);

- нормативне збільшення постійного обігового капіталу Позичальника (придбання сировини, матеріалів тощо) у тісному зв’язку з реалізацією інвестиційного проекту;

- інноваційне інвестування в нематеріальні активи (придбання та впровадження нових технологій, "ноу-хау" тощо).

ВАТ "Кредобанк" може надавати кредити на фінансування інвестиційних проектів як із власних коштів Банку, так, на умовах участі у синдикованому та консорціумному кредитуванні, із коштів кредитних ліній міжнародних фінансових організацій, під страхове покриття експортних кредитних агентств, з використанням інструментів міжнародного торгового фінансування (акредитиви, гарантії, проектне фінансування тощо).

Основними вимогами до інвестиційних проектів є:

-                     наявність необхідних дозволів і ліцензій, проектно-кошторисної документації для реалізації інвестиційного проекту;

-                     наявність власного внеску Позичальника в інвестиційний проект (не менше 20% від вартості інвестиційного проекту);

-                     наявність у Позичальника джерел для фінансування необхідних витрат до початку впровадження інвестиційного проекту;

-                     наявність бізнес-плану, який підтверджує ефективну реалізацію інвестиційного проекту;

-                     самоокупність інвестиційного проекту протягом терміну кредиту.

Інформація для аналізу оцінки інвестиційного проекту отримується з документів, які надаються Позичальником у Банк для розгляду питання про надання кредиту, відповідно до вимог Положення про кредитування юридичних осіб ВАТ "Кредобанк".

При проведенні попереднього аналізу інвестиційного проекту відповідальний працівник служби кредитування юридичних осіб:

·                   з’ясовує ціль інвестиційного проекту;

·                   з’ясовує наявність необхідних дозволів та ліцензій для здійснення інвестиційного проекту, договорів та контрактів;

·                   аналізує бізнес-план Позичальника для реалізації інвестиційного проекту.

·                   аналізує структуру забезпечення за кредитною операцією, яке пропонується Позичальником;

·                   аналізує джерела фінансування інвестиційного проекту та їх співвідношення до власного капіталу (співвідношення "запозичений / власний капітал" з урахуванням нового кредиту повинно бути не більше 80 / 20).

·                   здійснює аналіз фінансової звітності Позичальника

Бізнес-план є основою для аналізу інвестиційного проекту. Він має відображати специфіку саме того бізнесу, що реалізується в умовах конкретного регіону, та повинен мати всю інформацію, необхідну Інвестору для прийняття ним рішення щодо участі в реалізації інвестиційного проекту та/або Банку для прийняття рішення щодо надання

У бізнес-плані визначаються:

·                   масштаби і форми бізнесу Позичальника;

·                   найважливіші показники маркетингу,

·                   виробнича і фінансова діяльність;

·                   сировинне, технічне і кадрове забезпечення інвестиційного проекту;

·                   фінансовий та виробничий план;

·                   обсяги необхідних інвестицій і терміни їх повернення;

·                   ризики, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту, та інші його характеристики,

·                   наводяться необхідні розрахунки окупності інвестиційного проекту, розрахунок прибутків-збитків та грошові потоки по інвестиційному проекту.

Підходи до аналізу бізнес-плану диференціюються залежно від характеру інвестиційного проекту.

Якщо в інвестиційному проекті участь беруть іноземні інвестори додатково можуть бути викладені основні положення державного і правового регулювання даного бізнесу в Україні.

В окремих випадках умови можуть бути переглянутими за рішенням Кредитного комітету (комісії) ВАТ "Кредобанк".

Позичальник повинен мати необхідний обсяг власних коштів для витрат, що здійснюються до початку впровадження інвестиційного проекту (проценти та комісії Банку, витрати на розмитнення обладнання тощо). Джерелом коштів може виступати робочий капітал, нерозподілений прибуток, спонсорський внесок тощо.

Результатом аналізу бізнес-плану та фінансової звітності Позичальника є висновок відповідального працівника служби кредитування юридичних осіб Банку щодо правильності розрахунків Позичальником прибутковості, самоокупності інвестиційного проекту, відповідності доходної та витратної частин інвестиційного проекту та доцільності або недоцільності його фінансування.

Фінансовий аналіз інвестиційних проектів передбачає низку припущень:

·                   змінні витрати змінюються пропорційно до обсягу виробництва;

·                   постійні операційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва продукції, а незмінні витрати вважаються постійними;

·                   ціна продукту(послуги) вважається постійною протягом періоду здійснення аналізу інвестиційного проекту;

·                   не враховуються зміни виробничих запасів потягом життєвого циклу інвестиційного проекту;

·                   частка продажу продукції (послуги) в обсязі валового доходу позичальника не змінюється (якщо інше не передбачено бізнес-планом).

Прогноз руху грошових коштів по інвестиційному проекту складається для оцінки можливості інвестиційного проекту бути самоокупним як мінімум протягом строку, на який залучається кредит, тобто генерувати достатні грошові надходження для покриття всіх валових витрат, виконання обов’язкових платежів (податки, збори) та обслуговування кредиту, який був наданий для фінансування інвестиційного проекту (платежі по процентам, комісіям, погашення основного боргу).

Прогноз руху грошових коштів по інвестиційному проекту складаються окремо для інвестиційного проекту та інвестиційного проекту разом з поточною діяльністю Позичальника. У випадку, коли інвестиційний проект не передбачає створення нового виробництва або випуску нових видів продукції/послуг в порівнянні з існуючими, розрахунки здійснюються лише для всієї діяльності Позичальника (інвестиційний проект разом з поточною діяльністю).

Аналіз інвестиційного проекту здійснюється за детально обгрунтованими даними, як по інвестиційному проекту, так і за поточною діяльністю, з урахуванням: інфляційних процесів, підвищеної процентної ставки за кредитом.

Для розрахунку показників ефективності інвестиційного проекту використовуються:

·                   процентна ставка по кредиту, підвищена на 2 процентних пункти від процентної ставки, яка буде фактично застосовуватись;

·                   обсяги продажів за інвестиційним проектом, в яких максимально враховані період виходу нового продукту(послуги) на ринок, коефіцієнти виходу на проектну потужність та завантаження обладнання, сезонність продажів (якщо сезонність має місце) тощо;

·                   сезонні коливання цін на сировину або продукцію (якщо сезонність має місце);

·                   період обігу дебіторської та кредиторської заборгованості;

·                   графік виконання робіт (здійснення витрат) по інвестиційному проекту;

·                   повний перелік змінних витрат з розрахунком норми кожного виду витрат (у натуральних одиницях та ціни з податком на додану вартість (далі – ПДВ)) на одиницю продукції;

·                   повний перелік умовно-постійних витрат з розрахунком середньомісячної вартості кожного виду витрат з ПДВ;

·                   форма розрахунку амортизації для основних засобів по групах із зазначенням залишкової вартості на останню звітну дату, із зазначенням норм амортизації, які застосовуються Позичальником для кожної групи основних засобів з урахуванням чинного законодавства;

·                   штатний розклад працівників Позичальника із зазначенням кількості, окладів, ставки нарахування на заробітну плату. Для працівників, які працюють від виробітку – їх кількість із зазначенням коефіцієнтів, залежних від обсягів виробництва продукції;

·                   ставки по податках, зборах, акцизах тощо;

·                   технологічна схема виробництва (яка впливає на терміни оборотності обігового капіталу).

Щодо ризиків інвестиційних проектів, то їх наліз припускає облік усіх змін зовнішніх і внутрішніх факторів реалізації інвестиційного проекту, у тому числі політичних, адміністративних, нормативних, економічних, фінансових, соціальних, екологічних тощо, як у бік погіршення, так і у бік поліпшення. Результати аналізу ризиків та чутливості інвестиційного проекту, проводяться підрозділом оцінки кредитних ризиків Банку та викладаються в карті кредитних ризиків по довгостроковим кредитам.


7. Інвестиційне кредитування


Інвестиції - це всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності і інших видів діяльності в результаті чого утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.

До майнових і інтелектуальних цінностей відносять:

 - кошти;

 - цільові банківські метали;

 - паї, акції та інші цінні папери;

 - рухоме і нерухоме майно;

 - майнові права, що випливають із авторського права, сукупність технічних, технологічних, комерційних і інших знань оформлених у вигляді технічної, технологічної документації, права користування землею, іншими ресурсами, інші цінності.

Інвестиційні кредити надаються для технічного переоснащення підприємств, придбання обладнення, устаткування, на реконструкцію, будівництво та фінансування інших капіталовкладень.

Позичальники та їх проекти, які бажають отримати інвестиційні кредити, повинні відповідати критеріям прийнятності й вимогам ВАТ "Кредобанк". Умови кредитування узгоджуються з установами, які приймають участь в кредитуванні (якщо такі наявні).

Інвестиційні кредити можуть передбачати фінансування капіталовкладень та обігового капіталу. У цьому випадку сума кредитних коштів, які підприємство залучає в банку, розподіляється на 2 частини з визначенням конкретних умов надання і проведення цих коштів по кожному з напрямків. Однією з умов надання кредиту на фінансування інвестиційних проектів є участь підприємства власними коштами як мінімум у 30% вартості проекту. Для інвестиційних кредитів термін кредитування залежить від терміну окупності інвестиційного проекту. Умови та терміни погашення інвестиційних кредитів встановлюються на підставі розрахунків, поданих позичальником у бізнес-плані, перевірених і узгоджених банком. Строк кредиту – до трьох років. Відсоткова ставка визначається на основі ринкової, з врахуванням ризиків, які виникають при кредитуванні конкретного проекту.

"Положення про кредитування будівництва" визначає порядок організації роботи, повноваження, обов’язки та відповідальність підрозділів ВАТ "Кредобанк", які беруть участь в процесі розгляду будівельних проектів з метою визначення можливості їх кредитування, подальший моніторинг цих проектів, а також взаємовідносини між Банком, його філіями, відділеннями в процесі кредитування будівельних проектів.

Банк здійснює кредитування будівництва через:

- надання кредиту забудовнику для фінансування будівництва;

- надання кредиту генпідряднику для забезпечення виконання будівельних робіт;

- надання кредиту інвестору (суб’єктам господарювання та фізичним особам, в тому числі Довірителям для участі в Фонді фінансування будівництва (ФФБ), управителем якого є банк ;

- надання кредиту інвестору на придбання цінних паперів – цільових безпроцентних/дисконтних/процентних облігацій, опціонів;

- іншими шляхами, якщо це не суперечить чинному законодавству та внутрішнім положенням банку щодо кредитування.

Пріоритет надається проектам, ініціатори яких мають позитивну ділову репутацію, розвинений бізнес, досвід роботи на ринку, усталені ділові зв’язки з Банком, достатній обсяг ліквідних активів, позитивну кредитну історію тощо.

Вимоги, яким повинен відповідати проект для прийняття його до кредитування:

- наявність дозволів, ліцензій на здійснення будівельних робіт (можливо, в стадії оформлення), наявність документів, що підтверджують відведення земельної ділянки (Державний акт на право приватної власності на землю/Договір оренди земельної ділянки /Договір резервування земельної ділянки тощо);

- наявність проектно-кошторисної документації (можливо, в стадії ліквідації зауважень та затвердження);

- низька чутливість проекту до цінових коливань на ринку. До фінансування приймаються проекти, які є рентабельними навіть в разі падіння ціни продажу на 15-20%;

- наявність у позичальника забезпечення.

Вимоги, яким повинен відповідати проект для кредитування забудовника:

- досвід роботи забудовника на ринку містобудування не менш ніж 3 (три) роки;

- здано не менше 1 (однієї) будівлі виробничого або невиробничого призначення;

- наявність документально підтвердженого власного внеску забудовника в проект;

- самоокупність будівництва протягом терміну кредиту (прогнозні надходження від реалізації площ в об’єкті будівництва дозволяють завершити будівництво та виконати зобов’язання по кредиту);

- наявність джерел фінансування. Кредит та інші підтверджені джерела коштів (інвестиційні договори, власні кошти тощо) дозволяють профінансувати виконання будівельно-монтажних робіт без залучення додаткових джерел фінансування. В іншому випадку розрахунки мають підтверджувати, що швидка реалізація об’єктів інвестування за мінімальною ціною на будь-якому етапі будівництва дозволить Позичальнику завершити будівництво і розрахуватися з кредиторами.

Ризики, що притаманні кредитуванню будівельних проектів:

·                   політичні – можливі зміни в законодавстві та регулюванні будівельної діяльності;

·                   ринкові – нестабільність цін на нерухомість та неможливість довгострокового прогнозування розвитку ринку, інфляційні процеси;

·                   договірні - наявність необхідних договорів (генпідряду, підрядних) відповідність укладених договорів вимогам чинного законодавства, чітке визначення в договорах строків та вартості будівництва, прав та обов’язків сторін тощо;

·                   будівельні – недотримання графіків, вартості та якості виконання будівельних робіт;

·                   форс-мажорні обставини – зупинка будівництва через відсутність фінансування, блокаду будівельного майданчика, відмови підрядників тощо;

·                   професійні – наявність кваліфікованого персоналу (будівельників, управлінців, адміністраторів) та налагодженість схеми реклами та збуту.

Порядок "Кредитування лізингової компанії для закупівлі основних засобів з подальшою передачею їх в лізинг" визначає основні принципи та взаємодію банку та лізингодавця щодо надання кредитів лізингодавцю для проведення ним лізингових операцій. Дотримання цього Порядку в роботі є обов'язковим для підрозділів Банку

Предметом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до чинного законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Майно, яке вище зазначене, і є в державній власності, може бути предметом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Для отримання кредиту лізингодавець повинен відповідати наступним вимогам:

·          мати відкриті поточні рахунки у ВАТ "Кредобанк";

·          період ведення ним стабільної господарської діяльності за основною діяльністю складає не менше 6 (шість) місяців;

·          мати позитивну кредитну історію, за її наявності (відсутність простроченої заборгованості за кредитом та/або прострочених процентів понад 30 днів протягом останніх двох років, фактів нецільового використання кредиту, часткової або повної реалізації без згоди ВАТ "Кредобанк" переданого в заставу/іпотеку майна, інших порушень договірних відносин з Банком);

·               бути класифікованими Банком за класом не нижче "В", за результатами проведення аналізу фінансового стану Позичальника у відповідності з чинною Методикою проведення оцінки фінансового стану Позичальників юридичних осіб ВАТ "Кредобанк";

·               не мати простроченої заборгованості перед бюджетом, податкової застави.

Загалом інвестиційне кредитування відіграє вагому роль у збільшенні кредитного портфеля ВАТ "Кредобанк" і становить близько 40 % кредитного портфеля банку.


8. Взаємовідносини комерційних банків з НБУ. Банківський нагляд


ВАТ "КРЕДОБАНК" здійснює банківські операції у відповідності із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та згідно ліцензії Національного банку України від 31 березня 1992 року № 43.

Для здійснення касових операцій в банку спеціально обладнані приміщення - операційні каси і грошові сховища. Всі підприємства і підприємці, які відкрили у ВАТ "КРЕДОБАНК" поточні рахунки зберігають на них свої кошти на договірних умовах. Готівкова виручка підприємств, що надійшла в каси банку може зараховуватися на їх поточні рахунки. Здача готівки може відбуватися як на основний поточний рахунок, так і на додаткові рахунки. Установи банку встановлюють підприємствам строки і порядок здавання готівкової виручки, які відображаються в "Заявці-розрахунок для встановлення загального ліміту залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівкової виручки".

Для регулювання грошового обороту установи банку здійснюють прогноз касових оборотів, встановлюють обсяг і джерела надходження готівки до кас банку, обсяг і цільове спрямування видачі готівки з кас банку. Здача готівки в каси банку здійснюється трьома способами: інкасаторами банку; у денні і вечірні каси банку (своїми силами); підприємствами поштового зв'язку для переказу на поточні рахунки в банк.

За порушення норм з регулювання обігу готівки для юридичних осіб усіх форм власності та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються фінансові санкції у вигляді штрафу. Всі штрафні санкції стягуються до державного бюджету. Основними стягувачами є органи ДПА, КРУ, МВС і інші.

Важливим елементом співпраці банку з НБУ є обов’язкове дотримання нормативів. Таких нормативів є 13. Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про банки і банківську діяльність "Національний банк України установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками:

1)нормативи капіталу: мінімального розміру регулятивного капіталу, адекватність регулятивного капіталу,адекватність основного капіталу;

2)нормативи ліквідності: миттєва ліквідність, поточна ліквідність, короткострокова ліквідність;

3)нормативи кредитного ризику: максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, великих кредитних ризиків, максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам;

4)нормативи інвестування: інвестування в цінні папери окремо за кожною установою; загальної суми інвестування;

5)норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку.

Базою для розрахунку економічних нормативів є регулятивний капітал банку. Якщо операції здійснюються банком за рахунок капіталу, то такі операції не включаються до розрахунку економічних нормативів.За надання Національному банку недостовірної інформації щодо економічних нормативів банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України.

Розрахунок у ВАТ "КРЕДОБАНК" даних нормативів відбувається згідно встановлених термінів щоденно, щодекадно, щомісячно. За результатами фінансової діяльності ВАТ "КРЕДОБАНК" станом на 01.01.2008 року ми бачимо, що банк дотримувався усіх економічних нормативів, не отримував жодних штрафних санкцій. Найголовніші нормативи мали такий вираз:

1.                 Регулятивний капітал склав 540 958 тис.грн.

2.                 Норматив адекватності капіталу фактично склав 12,5 % при нормативному значенні не менше 10 %.

3.                 Нормативи миттєвої, поточної та короткострокової лквідності при нормативному значенні не менше,ніж 20 %, не менше 40 % та не менше 20 % фактично склали: 43,02%, 53,14 % та 21,72 % відповідно.

При реалізації стратегічних завдань Банку акціонери та менеджмент особливо пильну увагу приділяють збереженню і підсиленню стану внутрішнього контролю в усіх ланках його діяльності, що має бути передумовою забезпечення прогнозованого рівня ризикованості діяльності Банку та стабільності його розвитку, безпечного ведення бізнесу й задоволеності клієнтів якістю банківських послуг.

Внутрішній контроль як процес, здійснюваний Споcтережною радою, менеджментом і співробітниками Банку всіх рівнів, має такі основні цілі:

1. Забезпечення ефективності діяльності Банку.

2. Забезпечення надійності, повноти і вчасності фінансової та управлінської інформації.

3. Забезпечення дотримання чинних законодавчих і нормативних актів.

Процес внутрішнього контролю, що історично служив як механізм мінімізації випадків шахрайства, розкрадань або помилок, набув ширшого характеру, охопивши всі різноманітні ризики, пов’язані з діяльністю Банку. Сьогодні ефективний процес внутрішнього контролю виконує найважливішу роль у спроможності Банку виконувати поставлені цілі та зберігати фінансову життєздатність. Внутрішній контроль складається з п’яти взаємопов’язаних елементів:

1. управлінський контроль і культура контролю;

2. виявлення і оцінка ризику;

3. здійснення контролю і розподіл повноважень;

4. інформація і взаємодія;

5. моніторинг і виправлення недоліків.

Належне функціонування цих компонентів – важлива умова ефективної діяльності Банку, роботи інформаційних систем і дотримання нормативних вимог.

Важливою частиною постійного моніторингу системи внутрішнього контролю є внутрішній аудит.

Департамент внутрішнього аудиту ВАТ "КРЕДОБАНК" надає об’єктивну інформацію про діяльність Банку завдяки прямій підзвітності Спостережній раді та має доступ до всіх видів операцій, які проводять підрозділи Банку. Такий порядок забезпечує правильне функціонування корпоративного управління, оскільки Спостережна рада отримує незалежну, об’єктивну і вчасну інформацію про стан діяльності Банку.

Періодичність і глибина контрольної роботи, яку проводить внутрішній аудит, планується відповідно до характеру, складності та ризиків діяльності Банку. Нормативне забезпечення внутрішнього аудиту ВАТ "КРЕДОБАНК" базується на використанні сучасних світових методологій, розроблених міжнародними професійними організаціями в галузі контролю, зокрема, такими як ІІА, ISACA, СOSO, Базельський комітет із банківського нагляду і т. ін. При побудові дієвої системи внутрішнього контролю ВАТ "КРЕДОБАНК" використовує відповідний досвід свого стратегічного інвестора РКО ВР, який є лідером банківської системи Центральної та Східної Європи. Можливість використання досвіду інвестора – банківської установи і тривала співпраця – значна перевага ВАТ "КРЕДОБАНК" у процесах налагодження якісного контролю.

Орган контролю Банку, який вибирають Загальні збори акціонерів – Ревізійна комісія Банку.

Важливим елементом контролю також є те, що фінансова звітність ВАТ "КРЕДОБАНК" вже впродовж багатьох років щорічно підлягає перевірці й підтвердженню авторитетної міжнародної аудиторської організації.


Висновки


В процесі проходження практики у ВАТ "КРЕДОБАНК" були розглянуті основні питання, що стосуються функціонування банківської установи. Особлива увага приділялась питанням управління та маркетингу. Також розглядалися питання корпоративного та роздрібного бізнесу.

ВАТ "КРЕДОБАНК" існує з 1992 р. За період свого існування на фінансовому ринку України він набув репутації надійної та стабільної фінансової установи, яка проводить стратегічно виважену політику, сміливо та впевнено використовуючи найновітніші розробки та досягнення, спрямовані на розширення спектру та підвищення якості банківських послуг. Крім того надійність банку засвідчують його ділові зв’язки. Банк є учасником ряду спілок, асоціацій, бірж.

В умовах конкурентної боротьби за клієнта Банк надалі активно розширює і вдосконалює спектр фінансових послуг, налагоджує довгострокові, взаємовигідні, ділові відносини, впроваджує європейські стандарти якості обслуговування клієнтів, нові банківські технології, розбудовує філійну мережу. Протягом 2006-2007 рр. було спрямовано чимало коштів на придбання, реконструкцію й модернізацію офісних приміщень, забезпечення філій сучасним обладнанням, комп'ютерною технікою, яка б дозволила запроваджувати найпередовіші форми і методи обслуговування.

Виважена та цілеспрямована політика інвесторів, керівних органів та колективу Банку створюють добрі мотивації до активної співпраці з українськими та закордонними підприємницькими структурами, зростання довіри до ВАТ "КРЕДОБАНК".

Наступні роки повинні стати роками подальшого активного розвитку ВАТ "КРЕДОБАНК" і закріплення за ним статусу однієї з найпотужніших фінансових установ України.

Банк і надалі підтримуватиме репутацію фінансової структури, яка динамічно розвивається, розширює універсальність фінансової діяльності, зберігаючи імідж безпечної, надійної, прозорої фінансової інституції з великою довірою у клієнтів і партнерів, яка здійснює діяльність згідно з чинним законодавством, підтримує економічний розвиток держави.

Вистояти в умовах нестабільної економіки банку дозволяє певний запас міцності. Банк постійно виконує економічні нормативи НБУ щодо платоспроможності, ліквідності, достатності капіталу - основним показникам, що визначають ступінь стійкості банку до коливань в економіці. Тому не дивно, що за роки свого існування банк жодного разу не порушив своїх зобов'язань перед клієнтами і партнерами.

ВАТ "КРЕДОБАНК" одним із перших серед українських банків почав регулярно проходити міжнародний аудит ще у 90-х рр. минулого століття, що засвідчує відкритість і прозорість його діяльності та є відображенням політики акціонерів Банку. На сьогодні аудит за міжнародними стандартами Банку проводить авторитетна аудиторська компанія зі світовим ім’ям "Ernst & Young". Перевірку фінансової звітності ВАТ "КРЕДОБАНК" за українськими стандартами проводить аудиторська компанія "УкрЗахідАудит" (м. Київ). Маючи 15-річний досвід стабільної роботи на ринку, банк пропонує перелік послуг, що здатний задовольнити найвимогливіших клієнтів. Завдяки цьому, на сьогоднішній день банк нараховує десятки тисяч клієнтів приватних осіб, тисячі клієнтів - представників малого, середнього і великого бізнесу. Це свідчить про те, що практика у ВАТ "КРЕДОБАНК" була для мене добрим здобутком, особливо для реалізації моїх знань під час роботи і їх поглиблення, удосконалення наявних вмінь та навиків. Я переконалася, що для того, щоб працювати в банку та досягти успіху, поваги і довіри з боку інших потрібна висока дисциплінованість, комунікабельність, вміння аналітично мислити та бажання вчитись і вдосконалюватись.

Размещено на


Страницы: 1, 2


© 2000
При полном или частичном использовании материалов
гиперссылка обязательна.