 |
РУБРИКИ |
Валютні операції банку та валютні ризики |
РЕКЛАМА |
||
|
Валютні операції банку та валютні ризикиЗ даних табл. 2.6 видно, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась на 3,97%, при цьому сума коштів до запитання фізичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльності зменшилась відповідно на 5,07 та 3,49 %. Одночасно строкові кошти цієї категорії клієнтів збільшилися на 13,68 %, що є позитивним моментом, оскільки ці ресурси є дешевшими від міжбанківських. Одночасно зростання обсягів залучених коштів банків свідчить про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогих ресурсів, що, у свою чергу, позначиться на середній вартості ресурсів банку та прибутковості. Для визначення ефективності та ступеня використання банком залучених ресурсів в іноземній валюті необхідно розрахувати показник повноти використання залучених коштів в іноземній валюті (Квик.інв): . Значення показника менше одиниці свідчить про використання залучених ресурсів не тільки для операцій кредитування, а й для інших активних операцій. При цьому слід мати на увазі, що у разі сприятливих умов на грошово-кредитному ринку, стабільності курсу національної валюти частка коштів банку може бути сконвертована у межах нормативу валютної позиції та використовуватись для активних операцій у національній валюті. Значення показника ефективності використання залучених коштів в іноземній валюті необхідно аналізувати з урахуванням показників стану відкритої валютної позиції та окремих обмежень валютного законодавства. Основним фактором впливу на розмір процентної ставки за депозитними операціями є їх ринкова ціна. Середня вартість депозитних ресурсів в іноземній валюті розраховується аналогічно до процедур, що здійснюються за операціями у національній валюті, а саме: як співвідношення витрат за нарахованими та сплаченими процентами до середньої величини залишків відповідних залучених коштів. Під час здійснення аналізу ресурсної бази банку в іноземній валюті слід розрахувати: – питому вагу валютних депозитів у розрізі їх вартості, термінів та клієнтів; – середню процентну ставку; – загальну величину процентних витрат та її питому вагу у загальній масі процентних витрат банку; – динаміку процентних витрат за валютними ресурсами; – оцінити стабільність ресурсної бази. У разі наявності у періоді, що аналізується, залучення дорогих міжбанківських ресурсів, необхідно з’ясувати причини, які викликали потребу у додаткових ресурсах — невиконання плану залучення ресурсів, ситуація на валютному ринку та дострокове відкликання коштів клієнтами, низька процентна ставка порівняно з ринковими цінами тощо. Можливо, кошти залучалися для реалізації вигідного проекту клієнта банку, тоді треба оцінити його ефективність. Частка міжбанківських кредитів та депозитів у ресурсній базі повинна пов’язуватись із рівнем залежності банку, який оцінюється на підставі таких даних: – питомої ваги міжбанківських коштів у загальному обсязі валютних ресурсів; – співвідношення залучених і розміщених міжбанківських ресурсів в іноземній валюті. Як зазначалося вище, ця категорія ресурсів є найдорожчою, і тому підвищення показників залежності банку від них підвищує вартість ресурсів та відповідно впливає на прибутковість. Операції з ощадними сертифікатами, облігаціями в іноземній валюті також формують ресурсну базу ВАТ «Альфа-банк». Але, враховуючи обмеження валютного законодавства, необхідність ліцензування окремих із них значно звужують можливості банку щодо його використання. Одним із джерел ресурсної бази ВАТ «Альфа-банк» є його кредиторська заборгованість, яка формується як у національній, так і в іноземній валюті. Кредиторська заборгованість в іноземній валюті виникає за операціями купівлі-продажу іноземної валюти клієнтів банку та за експортно-імпортними розрахунками клієнтів банку. Враховуючи те, що цей вид ресурсів банку належить до категорії короткострокових, зростання їх питомої ваги у загальних обсягах ресурсів може негативно вплинути на ліквідність банку. У разі браку коштів ВАТ «Альфа-банк» в іноземній валюті для реалізації термінових проектів він може залучити кошти в національній валюті для наступної купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку у рахунок валютної позиції банку. При цьому важливо дотримуватись установлених нормативів відкритої валютної позиції. Наступним, відповідним за змістом етапом аналізу діяльності банку на валютному ринку є етап оцінювання доцільності та ефективності розміщення ресурсів в іноземній валюті, аналізу основних їх видів, якості активів, виявлення основних тенденцій розвитку та факторів, що на них впливають. Кредитування в іноземній валюті здійснюється відповідно до вимог валютного законодавства та основних принципів кредитної політики банку. Основним джерелом інформації банку на цьому етапі є бухгалтерські баланси, форми звітності за кредитами, виписки за аналітичними рахунками, кредитні угоди, рішення кредитного комітету, різні форми оперативної (управлінської) інформації. Аналіз валютного напряму кредитування має такі самі процедури, що й аналіз кредитних операцій у національній валюті. Таблиця 2.7. Структура кредитів ВАТ «Альфа-банк», що надані в іноземній валюті
Обсяг виданих кредитів ВАТ «Альфа-банк» у іноземній валюті збільшився на 6,53 % за рахунок міжбанківських кредитів та кредитів, що надані фізичним особам під платіжні картки. Ураховуючи те, що прибутковість від міжбанківських кредитів вища, ніж за іншими кредитними операціями, можна відзначити це як позитивну тенденцію. Розвиток карткового бізнесу супроводжується збільшенням емісії платіжних карток, значна частка яких є кредитними, що позитивно впливає на використання ресурсів банку та їх прибутковість. Для оцінки кредитних операцій в іноземній валюті розраховуються та вивчаються показники: – питома вага валютних кредитів у загальному обсязі активних операцій у валюті; – питома вага валютних кредитів у загальному обсязі кредитних операцій; – динаміка цих показників; – питома вага валютних кредитів у розрізі обсягів, термінів та процентних ставок, видів валют; – динаміка абсолютного та відносного приросту кредитів за їх видами. Якість кредитного портфеля ВАТ «Альфа-банк» оцінюється визначенням частки стандартних, пролонгованих, прострочених, безнадійних кредитів та рівня їх забезпеченості. Аналіз валютних активів банку щодо їх ліквідності забезпечується оцінюванням їх за ступенем ліквідності та визначення їх обсягів і частки. Зауважимо, що іноземна валюта є найбільш ліквідним інструментом грошового ринку, тому порівняно з аналогічними інструментами у національній валюті валютні активи мають вищий рейтинг. Але, як зазначалося вище, має значення також конвертованість валюти. Аналіз дохідності валютних активів ВАТ «Альфа-банк» є найбільш важливим напрямом оцінки їх якості, оскільки підвищення дохідності — основна мета діяльності банку у цій сфері. До цієї категорії активів належать ті валютні активи, що приносять постійний прибуток. Необхідно згрупувати валютні активи: – дохідні активи; – активи, що не приносять постійного доходу; – недохідні активи. Слід також визначити їх питому вагу та вивчити їх динаміку. Завершальним етапом структурного аналізу може бути оцінка позабалансових активів та зобов’язань банку. До таких операцій належать укладання угод на купівлю та продаж іноземної валюти (табл. 7.9). Відповідно до чинного законодавства торгівля іноземною валютою здійснюється тільки на умовах «тод» (поставка протягом одного дня), «том» (поставка на другий день) і «спот» (поставка через два дні). Нещодавно було дозволено здійснювати операції на умовах «форвард». Таблиця 2.8. Структура позабалансових операцій ВАТ «Альфа-банк» в іноземній валюті
Слід відзначити активність ВАТ «Альфа-банк» на ринку позабалансових інструментів в іноземній валюті. За аналізований період обсяг таких операцій зріс на 31,16 %. Ураховуючи обмеження чинного законодавства стосовно власних операцій банку з купівлі-продажу іноземної валюти, банк уклав на початок періоду угоди з купівлі валюти на суму 335000 тис. грн, що становили 52,63 % від загального обсягу позабалансових угод, та угоди з продажу іноземної валюти на умовах «спот» на суму 201000 тис. грн, що становили 31,58 %. Інші позабалансові інструменти на початок періоду становили 15,79 %. До їх складу належать операції з терміналом розрахунків до двох днів. Наприкінці періоду чинним законодавством було дозволено укладати угоди на умовах «форвард», чим ВАТ «Альфа-банк» і скористався. Обсяг таких угод із купівлі досяг 160800 тис. грн (17,39 %) та угод на продаж — 87100 тис. грн (9,42 %). Крім цього, відбулося збільшення угод на умовах «спот» (8 та 40 %) та одночасно зменшилася вартість інших позабалансових інструментів. Позабалансові операції купівлі-продажу іноземної валюти впливають на стан валютної позиції. Обсяги операцій ВАТ «Альфа-банк» з купівлі валюти переважають над обсягом їх продажу, що свідчить про відкриту валютну позицію. За стабільної ситуації з курсами, за якими укладено угоди або у разі їх підвищення банк отримає прибуток за рахунок нереалізованого фінансового результату. Таким чином, аналіз діяльності ВАТ «Альфа-банк» дає змогу констатувати факт постійного підвищення активності банку на внутрішньому та міжнародному ринках, а крім того все більшого розширення обсягів та видів валютних послуг. 2.4. Аналіз валютної позиції ВАТ «Альфа-банк»Наступним етапом аналізу є оцінювання валютної позиції банку та операцій, які впливають на її стан. Для розрахунку показників, що характеризують валютну позицію банку, використовують оборотно-сальдовий баланс, звітні баланси, Звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611), Розшифрування валютних рахунків (форма 550). Діяльність банків на валютних ринках, що полягає в управлінні активами і пасивами в іноземній валюті, пов’язана з валютними ризиками (одним з елементів ринкового ризику), які виникають у зв’язку з використанням різних валют під час проведення банківських операцій. Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов’язань (балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті. У разі їх рівності позиція вважається закритою, у разі нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов’язань. При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку зазначається зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус. З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків Національний банк установлює норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13), у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Н13-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Н13-2). Одночасно банк на власний розсуд установлює внутрішні ліміти валютних позицій: ліміти на кожного дилера; ліміти на філії; ліміти за видами валют. Розраховуючи норматив ризику загальної відкритої валютної позиції, уповноважений банк приймає суму регулятивного капіталу, яка розрахована за балансом за станом на початок минулого робочого дня, що передує дню розрахунку цих нормативів. Наприклад, для розрахунку нормативів розпорядження валютною позицією за 3-тє число звітного місяця береться розмір регулятивного капіталу, що розрахований за даними балансу за станом за 1-ше число цього місяця. Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції уповноваженим банком зазначається у формі 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів». Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти. На розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку впливають: – купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточні й строкові операції (на умовах «своп», «форвард», «опціон» та ін.), за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними; – одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховуються на відповідних рахунках; – купівля (продаж) основних засобів і товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту; – надходження коштів у іноземній валюті до статутного капіталу; – погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання якої здійснюється з відповідного рахунка витрат); – інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, у тому числі національній, що призводять до зміни структури активів за незмінності пасивів, і навпаки). Стан валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» оцінюється у розрізі загального розміру, довгої та короткої валютної позиції. Форма 611 формується банком щомісячно в автоматичному режимі та забезпечує інформацією у повному обсязі. Дані цієї форми мають уже розрахований норматив відкритої валютної позиції, аналіз якої дасть змогу оцінити ризик за кожним видом валюти. Побудуємо за даними аналітичних рахунків балансового рахунку № 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» таку таблицю. Табл. 2.9. показує, що загальна відкрита валютна позиція ВАТ «Альфа-банк» становить — 33,9 %, тобто перебуває в межах нормативу. У розрізі окремих валют банк має коротку валютну позицію на кінець звітного періоду у доларах США, яка дещо вища нормативу і становить 5,9 %. Загальна довга відкрита валютна позиція становить 28,0 %. Детальний аналіз операцій, що вплинули на розмір та стан валютної позиції, дасть можливість зрозуміти, за якими операціями виникла коротка позиція, та оцінити ризик. Таблиця 2.9. Аналіз валютної позиції ВАТ «Альфа-банк», тис. грн
Якщо долари США мають негативні тенденції щодо стабільності, така ситуація для банку ризикована. Одночасно якщо банк має довгу відкриту валютну позицію у тій валюті, яка має прогнози стосовно зниження курсу, це теж може призвести до втрат. Виписка за позабалансовим рахунком валютної позиції № 9920 використовується для формування інформації стосовно переліку позабалансових інструментів, визначення їх видів, обсягів та їх впливу на фінансовий результат банку. Таблиця 2.10. Аналіз структури валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» у розрізі операцій станом на 01.01.08 р., тис. грн
Структура операцій валютної позиції дає можливість оцінити, за якими саме операціями виникає відкрита валютна позиція. Так, у ВАТ «Альфа-банк» значна частка довгої відкритої валютної позиції сформована за рахунок операцій торгівлі безготівкової іноземної валюти (39,95 % на початок періоду та 43,10 % на його кінець) та формування доходів в іноземній валюті (31,57 % на початок періоду та 36,78 % на кінець періоду). Динаміка розміру валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» позитивна і становить 12,11 %. Структура валютної позиції принципово не змінилася. Однак стаття «інші операції» збільшилася майже вдвічі і становила на кінець періоду 20,69 % від загального розміру валютної позиції. До інших операцій, що впливають на розмір валютної позиції ВАТ «Альфа-банк», належать такі операції: – трансформація активів; – погашення банком безнадійної заборгованості; – купівля валюти для закриття валютної позиції; – купівля валюти для виконання зобов’язань банку перед клієнтами тощо. Аналіз структури у розрізі валют у ВАТ «Альфа-банк» свідчить про перевагу операцій з доларами США та євро, що забезпечує певну масштабність операцій та оптимізує їх ризикованість. Операції з торгівлі іноземною валютою є досить значними за обсягами та досить прибутковими, але одночасно й найбільш ризикованими. Зміни курсу валют при відкритій валютній позиції впливають на фінансовий результат банку. Так, підвищення курсу іноземної валюти у разі довгої відкритої валютної позиції веде до збільшення фінансового (нереалізованого) результату, зниження курсу іноземної валюти відповідно до зменшення фінансового (нереалізованого) результату. Якщо банк має коротку відкриту валютну позицію, то у разі підвищення курсу іноземної валюти його доходи зменшуються, а при зниженні, навпаки, — підвищуються. Нереалізований фінансовий результат, що виникає від переоцінки відкритої валютної позиції, відображається на балансовому рахунку № 6204. Якщо банк веде окремо облік реалізованого та нереалізованого фінансового результату, то інформація за цими аналітичними рахунками може використовуватись: — для оцінювання впливу відкритої валютної позиції на результат банку; — для оцінювання ефективності торговельних операцій банку. Не менш важливо проаналізувати структуру валютної позиції у розрізі операцій та валют у динаміці. Зміни у структурі операцій будуть наслідком зовнішніх факторів: – прогнозування змін у курсах валют (скорочення обсягів торгівлі, відсутність пропозицій тощо); – політика НБУ стосовно обмежень на валютному ринку (установлення обмежень на розмір маржі, заборона торгівлі з метою отримання спекулятивного прибутку); – різниця між комерційним курсом готівкової валюти та курсом безготівкової; – переваги прибутковості операцій з національною валютою, тобто проценти за операціями у національній валюті вищі за проценти за операціями в іноземній валюті; – сезонний характер окремих операцій; – низький рівень конкуренції. Можливий вплив внутрішніх факторів: – зміни експортно-імпортних тенденцій клієнтів банку (поява вигідних проектів клієнтів, що потребують фінансування); – рекламна політика банку; – кваліфікація персоналу; – технічна та технологічна оснащеність. Аналіз валютної позиції та управління нею тісно пов’язані між собою. У процесі аналізу виявляються ті складові валютної позиції, що містять у собі можливість отримання для банку як додаткових прибутків, так і збитків. Ці компоненти необхідно згрупувати в однорідні групи й оцінити їх вплив на прибуток. Управління валютною позицією передбачає прийняття рішень щодо її зміни з метою досягнення запланованого результату і безпосередньо реалізацію такого результату. За результатами аналізу діяльності ВАТ «Альфа-банк» на ринку валютообмінних операцій необхідно виділити загальний вплив факторів на динаміку прибутковості. З’ясування причин змін самих факторів є предметом ситуаційного аналізу, що реалізується через маркетингові функції. Розглянемо аналізу роботи обмінних пунктів банку. У звітному періоді обсяг операцій та фінансовий результат значно відрізняються. Факторний аналіз надасть інформацію, які чинники вплинули на діяльність пунктів обміну та визначить ефективність їх роботи. Таблиця 2.11. Аналіз ефективності роботи обмінних пунктів ВАТ «Альфа-банк», тис. грн
Пункт обміну валют 1 — агент. Розташований у великому супермаркеті. Поряд з ним у звітному періоді відкрито ще два пункти інших банків. У звітному періоді попит на послуги спостерігався високий. Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат. Обсяг операцій суттєво не відрізняється від середнього. Сплата коштів агенту — 20 % від фінансового результату. Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн. Пункт обміну 5 — власний пункт обміну. Місце розташування — у спальному районі міста. Попит високий, але це не вплинуло на обсяг операцій, оскільки місце розташування не вигідне. Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат. Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн. Якщо порівняти роботу двох обмінних пунктів, можна зробити висновок, що у звітному періоді вони були результативними. Однак робота власного обмінного пункту у зв’язку з незручним місцем розташування при однакових сумах ліміту була менш ефективною. Обсяг операцій значно менший, і частка реалізованого фінансового результату, тобто фактичного прибутку, становить меншу питому вагу. За таким принципом слід проаналізувати роботу кожного пункту обміну валют, порівняти показники їхньої діяльності та визначити чинники, що вплинули на підвищення прибутковості, і ті, що її стримують. Фактори, що мають високий вплив на результат валютообмінних операцій банку: – місткість ринку послуг (попит); – сезонний характер (наприклад, обмінні пункти у зоні відпочинку); – конкурентна позиція (пропозиція); – динаміка курсів, їх змін, розмір маржі; – адміністративні чинники; – технічна оснащенність; – режим роботи; – рівень кваліфікації (уміння оцінити платоспроможність банкнот, виявлення фальшивок). Виконуючи завдання, що постають перед банком, і працюючи з показниками, менеджери банку повинні брати до уваги малоконтрольовані чинники зовнішнього ринку. Економічні та політичні умови, дії конкурентів, зміни у соціальному і культурному рівні населення — все це повинно враховуватись під час моделювання, координації та формування спектра послуг. Важливим показником ефективності використання валютних коштів банку є показник дохідності валютних операцій. Необхідно проаналізувати його динаміку порівняння з аналогічним показником за операціями у національній валюті, визначити, за рахунок яких факторів відбулися зміни абсолютного та відносного приросту доходів від валютних операцій: – приріст ресурсної бази; – збільшення (зменшення) обсягів валютних операцій; – зміни у клієнтській базі; – тарифна політика; – наслідки політичної та економічної ситуації у країні; – зменшення (збільшення) вартості валютних ресурсів; – зміни у кредитній, депозитній та курсовій політиці банку; – структурні зміни у розміщенні чи залученні валютних ресурсів. Аналогічно здійснюється структурний аналіз витрат за операціями в іноземній валюті. При цьому необхідно порівняти доходи і витрати банку від операцій в іноземній валюті в абсолютній величині та у динаміці. Таблиця 2.11. Аналіз структури доходів ВАТ «Альфа-банк»
Таблиця 2.12. Структура валют ВАТ «Альфа-банк»
Таблиця 2.13. Надходження від валютних операцій ВАТ «Альфа-банк», тис. грн.
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
© 2000 |
|