 |
РУБРИКИ |
Порядок і механізм здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання у національній валюті та їх облік |
РЕКЛАМА |
||
|
Порядок і механізм здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання у національній валюті та їх облік- приймання готівки від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки: Дебет - 1001, 1002; Кредит - 2520, 2530, 2600, 2650; - приймання готівки від фізичних осіб для зарахування на поточні, вкладні (депозитні) рахунки: Дебет - 1001, 1002; Кредит - 2620, 2625, 2630, 2635; - приймання готівки від фізичних та юридичних осіб для зарахування на рахунки інших юридичних та фізичних осіб: Дебет - 1001, 1002; Кредит - 2520, 2530, 2600, 2620, 2650, 2902. Операції з видачі клієнтам готівки в національній та іноземній валютах з кас банків відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних видаткових документів, визначених Інструкцією про касові операції, такими бухгалтерськими проводками: - видача готівки юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних та інших рахунків: Дебет - 2520, 2530, 2600, 2650; Кредит - 1001, 1002; - видача готівки фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків: Дебет - 2620, 2630, 2635; Кредит - 1001, 1002. Під час виплати готівки бюджетній організації за грошовим чеком здійснюється така бухгалтерська проводка: Дебет - 2570, 2571; Кредит - 1001, 1002. Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів: - платіжне доручення; - платіжна вимога — доручення; - чек; - акредитив; - платіжна вимога; - інкасове доручення. Комерційні банки мають додержуватись нормативних термінів проведення платежів. Списання та зарахування коштів за рахунками клієнтів проводиться в день надходження до банку розрахункових документів або наступного дня, якщо документи надійшли до банку після закінчення операційного дня. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами поза участю банку. Платіжне доручення — документ, в якому відображено письмове доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача коштів (додаток …). Платник подає доручення в банк на бланках встановленої форми. Доручення дійсне протягом десяти днів з дати виписки і застосовується в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру. У межах договірних відносин доручення можуть використовуватися для проведення платежів у таких варіантах: - авансовий платіж, тобто до моменту відвантаження товару; - часткові платежі при значних сумах угоди; - після відвантаження товару, виконання робіт чи надання послуг; - у порядку планових платежів при рівномірних і постійних поставках. При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) у дорученні, в рядку «призначення платежу», зазначається назва (вид) відвантаженої, проданої продукції, виконаних робіт, послуг, номер, дата товарно-транспортного документа, що підтверджує цей факт. У разі сплати документа виконуються такі бухгалтерські записи: Дебет - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» боржника; Дебет - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» боржника; Дебет - 2610 «Короткострокові депозити суб'єктів господарської діяльності» боржника; Кредит - 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України», якщо стягувач обслуговується іншим банком. У разі приймання гарантованих доручень банк має стежити за наявністю на звороті доручень штемпеля підприємства зв’язку, яке прийняло доручення в оплату, із зазначенням дати їх приймання. Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника, про сплату певної суми грошових коштів через банк (додаток…). Платіжна вимога-доручення виписується постачальником після того, як він виконав свої зобов'язання перед покупцем, і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається платнику. Останній перевіряє відповідність цих документів договірним зобов'язанням, заповнює ту частину платіжної вимоги-доручення, яка підтверджує його згоду на здійснення платежу і передає їх у свій банк для сплати. Пересилаючи документи від постачальника до платника, можна користуватися послугами пошти чи передавати платіжний документ платникові через банк-постачальника з пересиланням останнім у банк покупця. В обліку в обох випадках здійснюються такі записи. Банком платника: Дебет - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» платника; Кредит - 1200 «Коррахунок у Національному банку України». Банком постачальника: Дебет - 1200 «Коррахунок у Національному банку України»; Кредит - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» одержувача коштів. Розрахунки чеками (додаток…) застосовуються при платежах за фактично отримані товари, виконані роботи, надані послуги. На практиці чекова форма розрахунків є не досить поширеною. Основна причина в тому, що кошти за даним видом розрахунків депонуються на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» до балансових синтетичних рахунків №№ 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. Отже, від моменту депонування до моменту платежу проходить певний час, впродовж якого обігові кошти відволікаються з господарського обороту. Більш того, СЕП забезпечує дуже швидкий період проходження платежів за платіжними дорученнями, чим і пояснюється їх масове використання в Україні. Проте у країнах Заходу чек є переважною формою розрахунків. В Україні чек залишається виключно технічним інструментом платежів за рахунками, що визначає обмеженість сфери його застосування. Оплата чеків гарантована, оскільки депонування проводиться списанням суми ліміту чекової книжки з рахунку клієнта (додаток Е). Саме тому разом із заявою про видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» до балансових синтетичних рахунків: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. При надходженні до банку чекодержателя коштів за оплаченим чеком одночасно із зарахуванням їх за призначенням, на підставі видаткового позабалансового ордера списується сума реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку 9831. При зарахуванні коштів здійснюється бухгалтерське проведення: Дебет - 1200. Кредит - Рахунок отримувача коштів. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з позабалансового рахунку № 9831 як нереальну для отримання суму платежу. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання. Розрахунки акредитивами (додаток…) є розповсюдженою формою розрахунків за товари і послуги, коли постачальник вважає за необхідне забезпечити собі гарантію оплати. Водночас, як і при розрахунках чеками, сума акредитиву на певний період відволікається з обігу у платника, оскільки депонується на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» до балансових рахунків №№ 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. У разі відкриття акредитиву, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати». У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива. У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява. У заяві в рядку «вид акредитива» має бути додатковий запис «гарантований». Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам». Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку № 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку. В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку 9802. Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відкличному акредитиві чи в зв’язку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром. Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить письмову вимогу стягувача до банку, що обслуговує платника, перерахувати без погодження з останнім певну суму коштів з рахунка платника на рахунок отримувача (додаток …). Стягувачами можуть бути податкові органи, державні виконавці та підприємства, що здійснюють примусове списання коштів на підставі визнаних претензій. Вказані особи оформлюють та подають у банк платіжні вимоги й у необхідних випадках супровідні документи на примусове списання коштів із рахунків платників. Примусове стягнення коштів із рахунків платників дозволяється тільки у випадках, установлених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій. Банк стягувана приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника — протягом 30 календарних днів з дати їх складання. У платіжних вимогах банк стягувача повинен перевірити відповідність заповнення таких реквізитів: 1. назву стягувача; 2. код стягувача; 3. рахунок стягувача; 4. найменування банку стягувача; 5. код банку стягувача; 6. підписи стягувача та відбиток його печатки. Банк платника, отримуючи документи, перевіряє правильність заповнення реквізитів: - платник; - код платника; - рахунок платника; - банк платника; - код банку платника; - підписи та відбиток печатки платника. Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання незалежно від наявності коштів на поточному рахунку платника, оскільки стягнення здійснюється з усіх рахунків підприємства: поточних, депозитних, коштів у розрахунках. Якщо на час надходження на рахунках платника недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то документи виконуються частково і в несплаченій сумі повертаються стягувачу. Часткова оплата оформляється меморіальним ордером (додаток 3). На платіжних вимогах відповідальний виконавець окреслює реквізит «сума» і на звороті всіх поданих примірників документа зазначає дату здійснення платежу, суму часткового платежу та несплачену суму. Ця інформація засвідчується підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. У разі відсутності коштів на рахунках платника документи в день надходження повертаються без виконання. У разі сплати документа виконуються такі бухгалтерські записи: Дебет - 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» боржника; Дебет - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» боржника; Дебет - 2610 «Короткострокові депозити суб'єктів господарської діяльності» боржника; Кредит - 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України», якщо стягувач обслуговується іншим банком. Списання коштів, що знаходяться на рахунках суб’єктів підприємницької діяльності без згоди їх власників не допускається, за виключенням рішення судів, арбітражного суду і за виконавчими надписами нотаріусів. Безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, яка подається стягувачем у банк, в якому він обслуговується у трьох примірниках із супровідним реєстром у двох примірниках. Якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в різних банках, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв’язком надсилаються банком одержувача в банк платника, третій видається на руки одержувачу коштів. У разі накладання арешту на кошти рахунку суб’єкта підприємницької діяльності (за позовом прокуратури, слідчих органів, служби безпеки, за порушеними кримінальними справами) банк припиняє списання коштів за розпорядженням власника рахунку за будь-якими платежами, за винятком платежів до бюджету та обов’язкових платежів. Для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), на час накладення арешту, банк відкриває юридичній або фізичній особі спеціальний рахунок на балансовому рахунку № 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку». Кошти, які нагромаджуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду про зняття арешту. Після нагромадження на спеціальному рахунку необхідної суми, банк резервує її на цьому рахунку до одержання відповідних рішень щодо їх стягнення, і відновлює проведення операцій за встановленим порядком. У системі рахунків бухгалтерського обліку відображаються такі процедури процесу розрахунків: 1. Чекодавець придбаває у своєму банку чекову книжку, сплачуючи послуги за даною операцією готівкою або з коштів поточного рахунку: Дебет - 1001, 2520, 2540, 2541, 2542, 2545, 2600, 2620 Кредит - «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами» 2. Банк депонує кошти з поточного рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»: Дебет - 2520, 2540, 2541, 2542, 2600, 2620 Кредит - 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. 3. По мірі видачі бланків чекових книжок відображає зміст операції за позабалансовими рахунками: Дебет - 9910 Контррахунок Кредит - 9821 «Бланки суворої звітності» 4. Зараховує суму, зазначену в чеку, в разі його надходження від чекодержателя, за умови, що чекодавець і чекодержатель обслуговуються однією установою комерційного банку: Дебет - Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» до відповідного балансового рахунку Кредит - 2600 Поточний рахунок Кредит - 2620 Поточні рахунки фізичних осіб 5. Прийняття чека на інкасо: Дебет - 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо» Кредит - 9910 Контррахунок. 6. Відсилання банком чекодержателя чека до банку чекодавця на інкасо: Дебет - 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо» Кредит - 9910 та Дебет - 9910 Кредит - 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо». 6. Одержавши чек на інкасо, банк-емітент перераховує гроші банку чекодержателя: Дебет - Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» Кредит - 1200. 7. Одержання інкасового чека банком чекодержателя: Дебет - 9910 Кредит - 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо» - дає підставу банку чекодержателя зарахувати суму, зазначену в чеку на рахунок одержувача: Дебет - 1200 Кредит - 2520, 2540, 2541, 2542, 2600, 2620. 8. Списано за платіжним дорученням клієнта кошти: - отримувач і платник обслуговуються в одній установі банку: а) Дебет - Рахунок платника Кредит - Рахунок отримувача - обслуговуються різними установами банків: б) Дебет - Рахунок платника Кредит - 1200. 9. Відкриття акредитива банком-емітентом: а) Дебет - Поточний рахунок заявника акредитива Кредит - Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» б) Дебет - 9802 «Акредитиви до сплати» Кредит - 9910. 10. Надане доручення банком-емітентом іншому банку виконувати акредитив: Дебет - Поточний рахунок заявника Кредит - 1200 - одночасно на суму акредитива здійснюється бухгалтерське проведення: Дебет - 9802 «Акредитиви до сплати» Кредит - 9910. 11. Зарахування коштів бенефіціару за акредитивом, що депонований у банку-емітенті, який одночасно є виконуючим банком: Дебет - Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» Кредит - Поточний рахунок бенефіціара або Кредит - 1200 (за умови, що поточний рахунок бенефіціара відкритий в іншому банку) - одночасно: Дебет - 9910 Кредит - 9802. 12. Отримане доручення на суму акредитива у виконуючому банку: Дебет - 1200 Кредит - Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами». 13. При відкритті непокритого акредитива у банку-емітенті виконується операція: Дебет - 9020 «Гарантії, надані клієнтам» Кредит - 9900. 14. У виконуючому банку сума непокритого акредитива обліковується на позабалансовому рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»: Дебет - 9802 «Акредитиви до сплати» Кредит - 9910. 15. Виплата бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку: Дебет - Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» Кредит - Поточний рахунок бенефіціара. 16. Одночасно третій примірник реєстру документів разом із документами, передбаченими умовами акредитива, надсилається до банку-емітента для списання коштів з рахунку 9802 «Акредитиви до сплати»: Дебет - 9910 Кредит - 9802 Акредитиви до сплати 17. У банку-емітенті при неможливості отримання коштів за непокритим акредитивом з рахунку заявника: Дебет - 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями» Кредит - 1200 - одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів: Дебет - 9900 Кредит - 9020 «Гарантії, що надані клієнтам». 18. Відшкодування банком-емітентом витрат, пов’язаних з виконанням акредитива виконуючому банку: Дебет - 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування» Кредит - 1200. 19. У виконуючому банку зарахування коштів бенефіціару за непокритим акредитивом: Дебет - 1200 Кредит - Рахунок бенефіціара - одночасно: Дебет - 9910 Кредит - 9802 «Акредитиви до сплати». 20. Отримана плата від банку-емітента за виконання акредитива: Дебет - 1200 Кредит - 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів». Форми документів, що підприємства подають банкам, а також документів, що вони отримують від банків на підтвердження виконання відповідних операції, включені в уніфіковану систему грошово-розрахункової документації. Вони затверджені Правлінням НБУ і стандартизовані. Для складання документів використовуються стандартні бланки встановленого зразка, виготовлені друкарським способом. Широко застосовується складання грошово-розрахункових документів на електронно-обчислювальних машинах (з аналогічним розташуванням усіх даних, передбачених стандартною формою друкарського бланку за певною операцією). Усі грошово-розрахункові документи у своєму складі мають меморіальний ордер, у якому вказано бухгалтерське проведення, тобто визначені бухгалтерські рахунки, що підлягають дебатуванню і кредитуванню. Кількість примірників документів має бути достатньою для відображення операції в обліку за всіма особовими рахунками всіх сторін-учасників, що беруть участь у виконанні банківської операції. Усі примірники заповнюють на друкарській машинці в один прийом або шляхом множення оригіналів. Чеки, об'яви на внесення готівкою, квитанції, прибуткові і видаткові касові ордери заповнюють власноручно. У банках установлені правила зберігання документів. Щоденно документи, на підставі яких у банку здійснювали господарські операції, групують та брошурують у папки, що мають назву «Документи дня». У таких папках меморіальні документи розміщують у порядку зростання номерів балансових рахунків, які дебетовані. Касові документи, що брошурують, розподіляють окремо на прибуткові і видаткові. Визначений порядок зберігання документів дає змогу у разі потреби швидко знаходити інформацію щодо операцій, здійснених банком. РОЗДІЛ 3. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА ПОТОЧНИМИ РАХУНКАМИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ НА ПРИКЛАДІ ДОСВІДУ ЛЬВІВСЬКОЇ ФІЛІЇ АКІБ «УКРСИББАНК» 3.1 Умови відкриття, обслуговування та закриття поточного рахунку в національній валюті суб’єкта господарської діяльності у Львівській філії АКІБ «УкрСиббанк» Львівська філія АКІБ «УкрСиббанк» у своїй роботі з поточними рахунками суб’єктів господарювання використовує такі нормативні документи: - Стандарти України: Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (із змінами) - Стандарти НБУ: «Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затверджена Постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. N 492, «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджна постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004р. «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затверджене Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254 (із змінами і доповненнями). - Внутрішні стандарти: «Положення про відкриття та ведення рахунків клієнтів-фізичних осіб, в тому числі переказ готівкових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, затверджене протоколом Правління АКІБ «УкрСиббанк» №14 від 26.04.2004.; «Положення про відкриття та ведення поточних рахунків у національній валюті клієнтів-юридичних осіб, в тому числі переказ готівкових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них», затверджене протоколом Правління №14 від 26.04.2004.; «Положення про ведення рахунків клієнтів-фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів - нерезидентів в грошовій одиниці України», затверджене протоколом Правління №14 від 26.04.2004.; «Положення про ведення рахунків клієнтів-юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів - нерезидентів в грошовій одиниці України», затверджене протоколом Правління №14 від 26.04.2004.; «Порядок використання грошових засобів на рахунках фізичних осіб довіреними особами і законними представниками клієнтів», затверджений Наказом по Банку №19 від 06.01.2006.; «Порядок залучення і обслуговування фізичних осіб – одержувачів пенсій та соціально-орієнтованих виплат установами АКІБ «УкрСиббанк», затверджений Наказом по Банку №166-а від 17.05.2004.; «Положення про безготівкові розрахунки в національній валюті в установах АКІБ «УкрСиббанк», затверджене Наказом по Банку № 617 від 03.08.2005р.; «Програма ідентифікації та вивчення клієнтів банку», затверджена Протоколом Правління Банку №10 від 03.04.2006р.; «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», затверджене Постановою Правління НБУ 14.05.2003р. № 189; «Програма здійснення фінансового моніторингу в АКІБ «УкрСиббанк» - Операції з безготівковими засобами , затверджена Правлінням АКІБ «УкрСиббанк» (протокол №10 від 03.04.2006р.). Розрахункове обслуговування клієнтів здійснюється операційною вертикаллю на ТТ, контролюється відділом організації безготівкових розрахунків з клієнтами УОР РД, відділом супроводження пасивних операцій Управління розрахунків по банківським операціям Департаменту операційних розрахунків ГБ. Зберігання договорів банківського рахунку (в металевих шафах) входить до функціональних обов'язків начальників ТТ. Розрахункове обслуговування клієнтів – суб’єктів господарювання здійснюється, як правило, через поточні рахунки в національній та іноземній валютах і поточні бюджетні рахунки в національній валюті України, які відкриваються відповідно до Інструкції № 492. У порядку, передбаченому вказаним нормативним документом та внутрішніми положеннями, для здійснення безготівкових розрахунків поточні рахунки відкриваються також і фізичним особам. Поточні рахунки юридичних та фізичних осіб відкриваються в модулі АМ АБС «SAP for Banking». Суб’єкти господарювання можуть відкривати поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат на користь фізичних осіб (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум тощо), уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. На підставі копій заяви підприємства про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб після заповнення в кожній з них розділу «Відмітки банку» уповноважений працівник банку відкриває поточні рахунки фізичним особам за переліком і формує справи з юридичного оформлення рахунків. Порядок копіювання заяви (підприємством або банком) у кількості, що дорівнює кількості фізичних осіб, зазначеній у переліку, визначається договором між банком та підприємством. Видаткові операції за цими рахунками здійснюються після звернення фізичних осіб до банку (зокрема, для отримання грошей або платіжної картки), пред’явлення ними документів, які дають змогу банку ідентифікувати цих клієнтів, укладення договору банківського рахунку та у разі потреби – заповнення картки із зразками підписів (додаток…) Відповідно до статті 1075 «Розірвання договору банківського рахунку» Цивільного кодексу України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором. Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку. Зазначені рахунки Банк виявляє за результатами щорічної інвентаризації поточних рахунків клієнтів станом на 01.10. Якщо на рахунку клієнта, за яким протягом трьох років підряд відсутній рух, є залишок грошових коштів, він перераховується на рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками» за умови забезпечення аналітичного обліку цих коштів і збереження інформації щодо старого номеру рахунку клієнта, останньої операції за цим рахунком тощо. При цьому застосовується механізм зміни рахунків відповідно до розділу 19 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. ІІ-5-2 цього розділу). Банк має забезпечити зберігання справ з юридичного оформлення недіючих рахунків у порядку, встановленому для діючих рахунків. Кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками», мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними. Згідно із статтею 268 Цивільного Кодексу України на вимогу повернення вкладу не поширюється позовна давність. За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації підприємства або державної реєстрації фізичної особи-підприємця, визнання в установленому порядку підприємства фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунки таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких рахунків. Залишки коштів за такими рахунками перераховуються на аналітичний рахунок «залишки коштів клієнтів при закритті рахунків для наступного перерахування за призначенням» балансового рахунку 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку». У разі ненадходження протягом семи робочих днів розпоряджень від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу або рішення суду стосовно вжиття чи невжиття заходів щодо цих коштів банк зараховує ці кошти на балансовий рахунок визначений Національним банком для обліку коштів за недіючими рахунками клієнтів (2903). У разі наявності на рахунку при закритті залишків коштів банк видає кошти клієнтові готівкою або перераховує такі залишки на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві. У день закриття рахунку Банк видає клієнту довідку про закриття рахунку. Про закриття рахунків клієнтів – суб’єктів господарювання, постійного представництва, приватного нотаріуса або адвоката електронною поштою Національного банку України Банк надсилає відповідне повідомлення органам державної податкової адміністрації протягом трьох днів з дати закриття рахунку згідно «Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків у фінансових установах» (наказ ДПА України № 306 від 01.08.2001р.) та «Порядку подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету» (наказ ДПА України № 301 від 01.07.2002р. із змінами і доповненнями). Справа з юридичного оформлення рахунку залишається в банку і зберігається ним протягом п'яти років після закриття рахунку. Зміна рахунків (процедура закриття раніше відкритих рахунків з одночасним відкриттям нових рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - назва банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку) відбувається у разі: - проведення реорганізації в межах одного банку; - проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення; - зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; - зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів. Про зміну рахунків банк завчасно повідомляє всіх клієнтів в письмовому вигляді. У разі зміни рахунків клієнтів нові справи з юридичного оформлення рахунків не формуються. За потреби вони передаються іншому банку (установі цього банку) за передавальним актом. Про зміну рахунків суб'єктів господарювання банк повідомляє відповідні органи державної податкової служби згідно «Порядку подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 301 від 01.07.2002р.(із змінами і доповненнями). Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів. Кошти з рахунків клієнтів Банк списує тільки за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. Усі операції щодо безготівкових розрахунків оформлюються типовими первинними документами згідно з додатками до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, крім випадків, якщо умовами договору про розрахунково-касове обслуговування передбачено подання платником електронних розрахункових документів та визначені правила заповнення платником таких доручень, умови їх приймання та виконання Банком. Розрахункові документи приймаються Банком до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються у межах залишків коштів на початок операційного дня, а в разі їх відсутності/ недостатності – тільки у випадках, коли це передбачено договором між Банком та платником. Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників банк приймає незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконує їх у межах залишку коштів на рахунку у порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22 із змінами і доповненнями та Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженим Постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. №216. На всіх примірниках прийнятих розрахункових документів на паперових носіях Банк платника обов’язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа Банку. На документах прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Якщо дата складання розрахункового документа збігається з датою його виконання, то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватись. Реквізит «Дата надходження» заповнюється на платіжних дорученнях клієнтів про сплату платежів до бюджету незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Розрахункові документи, що надійшли до Банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли до Банку після операційного часу, виконуються наступного дня або в день їх надходження, якщо це визначено договором обслуговування банківського рахунку. Тривалість операційного дня, операційного часу встановлюється Банком самостійно, про що вказується в наказі по банку. Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків в АКІБ «УкрСиббанк» застосовуються системи дистанційного обслуговування клієнта: - «клієнт-банк» ; - «StarAccеss» - інші канали дистанційного доступу . Використовуючи системи віддаленого доступу, клієнт здійснює безготівкові розрахунки шляхом надання до банку електронних платіжних документів. Юридичною підставою для входження клієнта в системи електронних платежів «клієнт-банк», «StarAccеss» є окремий договір між ним i Банком. Банківська частина систем «клієнт-банк» і «StarAccеss» є невід’ємною частиною операційного дня банку і має забезпечувати захист клієнтських розрахункових документів у електронному вигляді під час їх оброблення Банком. Ці системи передбачають перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта. Звіряння початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною систем «клієнт-банк», «StarAccеss» здійснюється наприкінці операційного дня за допомогою «Реєстру електронних платежів за розрахунковими документами, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати» (далі –«Реєстр»). Реєстр складається в розрізі кожного клієнту і містить повний перелік реквізитів розрахункових документів, відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання, електронні підписи керівника та головного бухгалтера власника рахунку. Банк щоденно архівує електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, та зберігає їх протягом установленого строку. За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Нарахування процентів за залишками на поточних рахунках клієнтів – фізичних осіб та підприємств Банк здійснює на підставі Договору банківського рахунку (додаток…). Порядок нарахування процентів за залишками на поточних рахунках підприємств регламентується Паспортом «Нарахування процентів по залишках на поточних рахунках в національній валюті», затвердженого наказом №171 від 18.05.2004. Проценти нараховуються за залишком коштів на рахунку виходячи з фактичної кількості днів перебування коштів на рахунку (таблиця 3.1). Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором – щомісячно. В разі виплати нарахованих процентів іноземним представництвам, нерезидентам – інвесторам Банк повинен утримати податок на дохід нерезидента з суми сплачених процентів за ставкою згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування. Податок на дохід нерезидента нараховується у національній валюті за курсом, встановленим НБУ на день виплати доходу нерезиденту та перераховується до Держбюджету в день виплати процентів. Таблиця 3.1 Облік нарахування та зарахування процентів на рахунок клієнта
Якщо програмним забезпеченням банку передбачено щоденне нарахування та зарахування процентів на рахунок клієнта (згідно договорів), в тому числі за картковими рахунками, то Банк не відображає проценти за рахунками нарахованих витрат: Дебет - 7 кл. Кредит - Поточні рахунки клієнтів. Нарахування доходів за розрахунково-касове обслуговування здійснюється на підставі Договору банківського рахунку, яким передбачається договірне списання плати за обслуговування рахунку і надані послуги, шляхом списання коштів з рахунку клієнта згідно тарифів Банку, що діють на день проведення операції (-ій) чи надання послуг. Нарахування доходів за розрахунково-касовим обслуговуванням відображене в таблиця 3.2. Таблиця 3.2 Нарахування доходів за розрахунково-касовим обслуговуванням
У сучасних умовах процес бухгалтерського обліку в банках автоматизований. У зв'язку з цим, з метою збереження інформації про кожний окремий об'єкт аналітичного обліку, оптимізації його ведення і підготовки звітності комерційними банками, Національним банком України було розроблено «Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку». Застосування міжнародних принципів та стандартів бухгалтерського обліку дає можливість складати фінансову звітність, яка достатньою мірою відтворює вірогідну та зрозумілу картину господарсько-фінансової діяльності банку. ВИСНОВКИ Сьогодні та й на перспективу стратегія більшості українських банків спрямовується на розширення клієнтської бази і зростання обсягу послуг, що надаються, тобто планується стабільне збільшення кількості клієнтів і відповідне зростання обсягу залучених коштів. В умовах конкуренції на ринку банківських послуг вимогливість клієнтів до якості розрахунково-касового обслуговування значно зростає. Одним із основних критеріїв вибору є надійність банку, його імідж. За цих умов досить важливе значення має початкова точка взаємодії банку і клієнта, тобто відкриття рахунків. Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків. Банки відкривають рахунки зареєстрованим суб’єктам підприємницької діяльності — юридичним і фізичним особам, філіям, представництвам, відділенням, іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виділяються у процесі приватизації, а також представництвам юридичних осіб — нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам, виборчим фондам (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у народні депутати). Порядок проведення операцій на рахунках у національній та іноземній валюті регулюється чинним законодавством України, нормативними актами Національного банку України. Основні положення викладені в «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженій Постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003р. У процесі надання банківських послуг і отримання прибутку домінує рух фінансового капіталу, здебільшого у формі залучених коштів клієнтів. Відповідно, у системі обліку необхідно забезпечити відображення всіх аспектів залучення коштів і їх розміщення. Банк є розрахунковим центром і посередником у фінансових операціях, що їх виконують його клієнти. Цим пояснюється активна участь банку в роботі багатьох підприємств різних галузей і форм власності. Саме тому важливим завданням діючої системи обліку є відображення виконаних операцій за дорученнями клієнтів на їхніх поточних рахунках. Бухгалтерський облік надає користувачам для прийняття рішень повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства, які необхідні для забезпечення єдності виробництва й обігу і опосередковують зміну форм руху авансованого капіталу з грошової форми в товарну, і навпаки - з товарної в грошову, внаслідок чого обрану тему вважаю актуальною. З поточного рахунка підприємство оплачує операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту). Безготівкові розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності здійснюються у національній валюті України через установи банків шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача, за різними формами, наявність яких пов'язана з використанням різних видів розрахункових документів. Здійснюються вони за допомогою таких форм розрахункових документів: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; платіжними вимогами; інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Розрахунки платіжними дорученнями є однією з найбільш поширених форм розрахунків як при міжміських, так і міських розрахунках. За допомогою платіжних доручень підприємство здійснює розрахунки з постачальниками і підрядчиками у разі передоплати або за домовленістю; з бюджетом по податках та інших платежах; з Пенсійним фондом і Фондом соціального страхування; з органами Міністерства зв'язку за послуги тощо. Підприємство одержує готівку з вищезазначених рахунків в установах банків у межах готівкових коштів і витрачає її на цілі, які визначені в грошовому чеку і не суперечать чинному законодавству. Організація аналітичного обліку базується на нових підходах до параметрів аналітичних рахунків, що в цілому визначає окремий блок питань у загальній програмі реформування бухгалтерського обліку в банках України. Параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції клієнтів банку, є неодмінною умовою акумуляції бази даних для формування фінансової та статистичної звітності. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Господарський кодекс України від 01.16.2003р. № 436-IV зі змінами та доповненнями // -п.1-С.44- гл. 4 2. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р. 3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000р., зі змінами та доповненнями // Ч.3 С.64 4. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.2002р., № 249-ІV, зі змінами та доповненнями // С.5-6 5. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджено постановою № 132 Правління НБУ від 15.04.2005р. зі змінами та доповненнями 6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: Затверджено постаново № 280 Правління НБУ від 17.06.2004р. зі змінами та доповненнями. 7. Інструкція про касові операції в банках України : Затверджено постановою № 337 Правління НБУ від 14.09.03р.// Г.3 п.4- Г.2 п.3 8. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Затверджено постановою № 492 Правління НБУ від 12.11.2003р., зі змінами та доповненнями // п. 2.6 гл.2- п. 3.2, гл3- п. 5.3-5.7 гл.5 9. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України: Затверджено постановою № 495 Правління НБУ від 20.10.2004р. 10. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: Затверджено постановою № 189 Правління НБУ від 14.05.2003р. зі змінами та доповненнями // Г.3 п.3.8 11. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук та ін.. – К.: КНЕУ, 2001р. 12. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 432 с. 13. Коцовська Р.Р., Табачук Г.П., Ричаківська В.І., Груздевич Я.В., Вознюк М.А. Операції комерційних банків. – 3-тє вид., доп.-Л: ЛБІ НБУ, 2003- 424с. 14. Кредитна система України і банківські технології : За ред. д-ра екон. наук проф. І.В. Сала – Л:НБУ, 2002 – 1 книга, 515с. 17. www.glavbuh.org ДОДАТОК А _______________________________ (назва банку-емітента) Заява про перерахування коштів N ___ від "___" ____________ 200_ р. Я, __________________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові) паспорт серії ___________ N ____________, виданий "_____" _______________________ 200_ р. (словом) __________________________________________________________________, (ким) прошу перерахувати з мого рахунку ___________________________________________________ (номер) __________________________________________________________________ (сума цифрами та словами) для депонування на рахунок за чековою книжкою (розрахунковим чеком) __________________: (номер) для отримання чекової книжки (розрахункового чека); для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою (розрахунковим чеком) (потрібне підкреслити). Підпис клієнта __________________________ Заяву прийняв __________________________ (підпис) ДОДАТОК Б Повідомлення про помилковий переказ
кому __________________________________________________________________ (назва юридичної/фізичної особи або банку, якій/якому надсилається це повідомлення) 1. Банком ___________________________ помилково переказані __________________________ (назва банку, його код) (дата) кошти в сумі _____________________ за розрахунковим документом ______________________ (цифрами, словами) (назва, його дата і номер) з рахунку _____________________ платника ___________________________________________ (номер) (назва платника, його код) на рахунок __________________ отримувача ___________________________________________. (номер) (назва неналежного отримувача, його код) 2. Прошу протягом трьох днів від дати одержання цього повідомлення повернути суму _________________ банку _____________________________________________ (цифрами, словами) (назва банку, що помилково переказав кошти, його код) на рахунок __________________________________________________________________ (номер внутрішнього рахунку, з якого банк за рахунок власних коштів перерахував їх __________________________________________________________________ належному отримувачу) Підписи банку* ________________ ________________ ________________ М. П.
-------------------- * Повідомлення засвідчується підписами головного бухгалтера (його заступника), працівника, на якого покладено функції контролю, та відповідального виконавця банку. ** Заповнюється в разі надсилання повідомлення через банк, що обслуговує неналежного отримувача. Страницы: 1, 2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
© 2000 |
|