РУБРИКИ

Порядок і механізм здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання у національній валюті та їх облік

   РЕКЛАМА

Главная

Зоология

Инвестиции

Информатика

Искусство и культура

Исторические личности

История

Кибернетика

Коммуникации и связь

Косметология

Криптология

Кулинария

Культурология

Логика

Логистика

Банковское дело

Безопасность жизнедеятельности

Бизнес-план

Биология

Бухучет управленчучет

Водоснабжение водоотведение

Военная кафедра

География экономическая география

Геодезия

Геология

Животные

Жилищное право

Законодательство и право

Здоровье

Земельное право

Иностранные языки лингвистика

ПОДПИСКА

Рассылка на E-mail

ПОИСК

Порядок і механізм здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання у національній валюті та їх облік

Порядок і механізм здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання у національній валюті та їх облік

ЗМІСТ


Вступ

І. Теоретична частина

Розділ 1. Загальні засади здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарської діяльності в національній валюті

1.1 Нормативно-правові засади роботи банків з рахунками суб’єктів господарювання в національній валюті в Україні

Розділ 2. Оформлення та облік операцій за поточними рахунками в національній валюті

2.1 Правила оформлення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарської діяльності в національній валюті

2.2 Основні правила обліку операцій за поточними рахунками

ІІ. Практична частина

Розділ 3. Документальне оформлення та облік операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання в національній валюті на прикладі досвіду Львівської філії АКІБ «УкрСиббанк» (Практичний приклад)

3.1 Умови відкриття, обслуговування та закриття поточного рахунку в національній валюті суб’єкта господарської діяльності у Львівській філії АКІБ «УкрСиббанк»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП


В Україні продовжується процес становлення вітчизняної банківської системи, яка відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин, створенні відповідної інфраструктури, посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень у державі.

Для подальшого розвитку та розбудови банківської системи України необхідно реалізувати комплекс заходів з боку законодавчої та виконавчої влади, Національного банку України, банківських установ, інших зацікавлених осіб з метою формування такого банківського сектора, який відповідає загальноприйнятому світовому уявленню про сучасний банківський бізнес.

Перехід до нового етапу розвитку країни передбачає підвищення рівня життя населення на основі високоефективної соціально орієнтованої ринкової системи господарювання, яка дозволяє більш повно використати економічний потенціал держави. Здійснення такого переходу можливо за умови створення та подальшого розвитку в країні надійної банківської системи та більш досконалої технології здійснення банківськими установами операцій з грошовими коштами. Від рівня правової урегульованості банківських відносин багато в чому залежить успіх ринкових реформ в Україні.

На сьогодні існує чимало прогалин у регулюванні відносин у банківській сфері взагалі та в регулюванні відносин, які виникають при укладанні договорів банківських рахунків та обслуговуванні рахунків суб’єктів господарювання банками зокрема.

Ціллю даної роботи є вивчення та розгляд такої ланки банківських відносин як поточний рахунок в національній валюті та операції за ним. На перший погляд, поточний рахунок не є дуже складним кроком у напрямку до економічних відносин з клієнтом, але він - початкова і найважливіша ланка. Допомогти клієнту розібратися у всіх деталях та забезпечити використання рахунків у національній валюті у повному обсязі у відповідності до діючого законодавства – перше з завдань банку.

Метою дослідження є виявлення взаємозв’язків, що виникають між банками та їх клієнтами з приводу договору банківського рахунка, визначення предмету, форми та змісту поточного рахунку, порядку його розірвання, прогалин та недоліків у процедурі здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарської діяльності.

Для досягнення мети в роботі ставляться наступні завдання:

1)                розкрити механізм здійснення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарювання у національній валюті;

2)                проаналізувати порядок оформлення та обліку операцій за поточними рахунками;

3)                проаналізувати діючу практику здійснення операцій за поточними рахунками в національній валюті та обліковування цих операцій в АКІБ «УкрСиббанк».

Мета і завдання обумовили зміст і структуру курсової роботи. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури та додатків. В додатках містяться практичні матеріали, які використані в процесі роботи.

В першому розділі теоретичної частини курсової роботи викладені теоретичні аспекти та наведена нормативно-правова основа роботи банку з поточними рахунками в національній валюті.

В другому розділі вивчаються основні аспекти обліку операцій при відкритті, обслуговування та закритті поточних рахунків суб’єктів господарювання, а також розкриваються правила оформлення цих операцій.

Третій, практичний розділ, висвітлює аналіз діючої практики здійснення операцій за поточними рахунками у національній валюті у Львівській філії АКІБ «УкрСиббанк». Для розгляду даного питання буде застосовано інформацію, яка висвітлюється в теоретичній частині.

Інформаційною базою проведеного дослідження є нормативно-правова база, матеріали періодичної літератури з питань банківської справи, державної та відомчої статистики, дані звітності, досвід роботи банку, дані спеціальних економічних досліджень та наукова література.


РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ЗА ПОТОЧНИМИ РАХУНКАМИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ


1.1 Нормативно-правові засади роботи банків з рахунками суб’єктів господарювання в національній валюті в Україні


На сьогоднішній день, згідно положень Цивільного кодексу України, договір банківського рахунку виділено в окремий самостійний вид, чим було вирішено тривалий спір щодо наявності чи відсутності змішаного характеру договору банківського рахунка, який включає в себе елементи договорів позики, комісії, доручення, зберігання.

Регулюються банківські рахунки загальними нормативними актами держави - Конституцією України, Цивільним кодексом і спеціальними актами банківського законодавства.

Правове регламентування банківського рахунку здійснюється на основі значної кількості нормативно-правових актів, які належать до різних галузей законодавства України. Так, правовому регулюванню банківських рахунків присвячено главу 72 Цивільного кодексу України. На рівні норм спеціальних банківських законів слід вказати статті 47, 51 і 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Постанову Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» № 492 від 12.11.2003 р. та низку інших нормативних актів [9].

За своєю природою вищевказаний інститут є комплексним, оскільки поєднує в собі публічно-правові та приватноправові аспекти. Публічно-правовий аспект банківського рахунка полягає в регулюванні відносин щодо формування банками системних підходів до вступу та здійснення правовідносин по веденню операцій з рахунками клієнтів. Ці підходи відпрацьовуються системно із врахуванням численних чинників, передбачених банківським законодавством та ролі в цьому процесі Національного банку України. Банківський рахунок слід розуміти як один із факторів підприємницької діяльності, реалізація якого вимагає своїх нормативів і правил здійснення. У цьому розумінні банківський рахунок розглядається законодавством як один із компонентів виключної банківської діяльності, що означає неприпустимість ведення банківських рахунків іншими суб'єктами. Належність рахунку до банківської діяльності визначає публічний характер самого договору банківського рахунку, який для банку є обов'язковим. Згідно з чинним законодавством коло осіб - потенціальних клієнтів банку - не обмежене. Одна і та ж особа звертається в банк з проханням відкрити не один, а декілька рахунків, крім того, вона має право відкривати рахунки і в інших банках. Належність банківського рахунку до підприємницької діяльності означає стандартизацію умов банківських рахунків, які розробляються на рівні банку в межах діючих нормативних вимог. Ці правила є обов'язковими при умові їх договірного визнання. У цьому розумінні банки зобов'язані відкривати рахунки фізичним і юридичним особам за визначеними правилами, з дотриманням встановлених Національним банком України вимог. Ці вимоги відображають режим рахунку і диференціюються в залежності від виду рахунку. Не контролюючи операції клієнтів, банк здійснює по рахунках операції. Крім того, щодо банківських рахунків у комерційних банках існує публічно-правовий обов'язок повідомляти податковим органам про відкриття рахунку клієнта, а також відсилати повідомлення про відкриття (закриття) рахунку Національного банку України для включення в зведений електронний реєстр власників рахунків.

Банківський рахунок можна розглядати як юридичний факт, що породжує правовідносини з великою кількістю учасників з приводу зберігання і руху грошей. У цій їх множині виділяються публічно-правові суб'єкти в особі податкових органів держави і НБУ, після - приватноправові суб'єкти в особі конкретного банку і клієнтів, що укладають договір. При відкритті банківського рахунку, перш за все, виникають правовідносини між комерційним банком і НБУ, між комерційним банком і податковими органами. Потім другий ряд правовідносин - між клієнтами банку і правовими органами.

Інститут банківського рахунку включає:

-                     сукупність правових норм, які регламентують зміст, мету банківського рахунку, пов'язані з ним права і обов'язки різних осіб, систему відносин, що виникають у зв'язку з банківським рахунком;

-                     договір банківського рахунку, що укладається відповідно до норм цивільного права як угода про встановлення цивільних прав і обов'язків клієнта і банку;

-                     реальні правовідносини між сторонами договору банківського рахунку, а також здійснювані по рахунку операції.

Зазначимо, що юридична наука розмежовує поняття банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку, хоч останній є по суті вкладом, що оформлений банківською установою у відповідний вид банківського рахунку. Критерії вказаного розмежування базуються на підставах добровільності чи обов'язковості відкриття, мети та порядку функціонування, режиму використання коштів.

Для розуміння сутності банківського рахунка та договору банківського рахунка звернемося до нормативного визначення даного правового інституту:

-                     згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» під банківським рахунком розуміють рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою платіжних інструментів [3];

-                     відповідно до положень Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» рахунком визнається поточний рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства [2];

-                     ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», якщо інше не встановлено законодавством, клієнту надано право відкривати необмежену кількість рахунків. Відповідно до Інструкції НБУ про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492 від 12.11.2003 р банки відкривають такі види рахунків:

1. Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків належать:

-                     рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

-                     поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

-                     поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

-                     карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог Iнструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;

-                     поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;

-                     інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог Iнструкції для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.

2. Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Залежно від кола операцій із грошовими коштами розрізняються такі види рахунків:

1.      кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору і відкриваються згідно з Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою Правлінням Національного банку України від 27.12.1999 року №621;

2.      строковий (депозитний) рахунок;

3.      безстроковий (поточний) рахунок, який у свою чергу поділяється на: бюджетний поточний рахунок; на поточний рахунок фізичних та юридичних осіб; рахунки із спеціальними режимами їх використання, які відкриваються у випадках, передбачених законодавством України; карткові рахунки.

Договір банківського рахунку характеризується наступними рисами:

-                     по-перше, Цивільний кодекс України у ст.1067 зобов’язує банк укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законам та банківським правилам. Банк не має право відмовити у відкритті рахунка, вчиненні відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до норм цивільного законодавства;

-                     по-друге, договір банківського рахунка вважається укладеним в момент, коли сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а не в момент внесення грошових коштів на рахунок. «Таким чином, клієнту банківський рахунок відкривається незалежно від того, чи вносить він кошти у момент його відкриття» ;

-                     по-третє, даний договір є оплатним, адже плату сплачує як клієнт за користування комплексом послуг банку з розрахунково-касового обслуговування, так і банк за користування коштами клієнта, які знаходяться на банківському рахунку. Розмір відсотків, які сплачує банк клієнту, передбачається договором банківського рахунка або законом (для певного виду рахунків);

-                     по-четверте, договір банківського рахунка є двостороннім, оскільки його сторони має двосторонні взаємні права та обов’язки;

-                     по-п’яте, відносини за банківським рахунком вважаються безстроковими;

-                     по-шосте, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.

Отже, договір банківського рахунку – договір за яким одна сторона (банк) зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий іншій стороні (клієнтові, володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.


Розділ 2. ОФОРМЛЕННЯ ТА ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА ПОТОЧНИМИ РАХУНКАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ


2.1 Правила оформлення операцій за поточними рахунками суб’єктів господарської діяльності в національній валюті


У ст. 44 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі – ГКУ) викладено основні принципи здійснення підприємницької діяльності, серед яких згадано і право на самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом. Тобто підприємець не обмежений у виборі партнерів, у тому числі обслуговуючих банків, за умови дотримання вимог чинного законодавства (наприклад, наявність у банка-партнера ліцензій на здійснення певних видів банківських операцій) [1].

Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття ра-хунків.

Сам процес відкриття рахунків можна умовно поділити на такі етапи:

1. Вибір обслуговуючого банку і типу рахунка.

2. Подання та оформлення усіх необхідних документів.

3. Повідомлення податкової служби про відкриття рахунка.

На даний час ринок банківських послуг налічує велику кількість банківських установ та їх філій, які пропонують широкий спектр послуг для своїх клієнтів. При виборі банку, в якому планується відкрити рахунок, слід врахувати деякі фактори, а саме надійність та репутацію банку, наявність широкої філіальної мережі, близьке місцезнаходження, рівень обслуговування та вартість послуг тощо.

Після того, як прийнято рішення про вибір банку, необхідно оформити договірні відносини, подати заяву та комплект документів (додаток…). Як правило, у самому банку нададуть кваліфіковану допомогу щодо усіх послуг банку, у тому числі й щодо процесу відкриття рахунків.

Основи правового регулювання договірних відносин у сфері функціонування банківських рахунків викладено у гл. 72 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦКУ).

Сутність договору банківського рахунка полягає у тому, що банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦКУ).

При цьому банк має право використовувати кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами, та не має права визначати і контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (ч. 1, ч. 2 ст. 1066 ЦКУ).

Операції за рахунком і відомості про клієнта є банківською таємницею, і відповідна інформація може бути надана тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність (наприклад, не підпадає під цю норму процес фінансового моніторингу, який здійснюється відповідно до норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 р. № 249-IV) [4].

Основним документом, який регулює процедуру відкриття банківських рахунків, є Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (далі – Інструкція № 492).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 492 в Україні забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

Тому першим етапом відкриття рахунка є ідентифікація клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені.

Підставою для ідентифікації клієнта – фізичної особи, його довіреної особи, а також особи, яка уповноважена діяти від імені клієнта – юридичної особи, є такі документи (п. 2.2 Інструкції № 492):

а) для громадян України, які:

-                     постійно проживають в Україні, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, або тимчасове посвідчення громадянина України, для малолітніх і неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 16 років, – свідоцтво про народження;

-                     виїжджають на постійне місце проживання за кордон, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;

-                     постійно проживають за кордоном, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

-                     б) для іноземних громадян, які:

-                     постійно проживають в Україні, – паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;

-                     тимчасово перебувають в Україні, – паспортний документ;

-                     в) для осіб без громадянства, які:

-                     постійно проживають в Україні, – посвідка на постійне проживання;

-                     тимчасово перебувають в Україні, – паспортний документ;

г) для біженців – посвідчення біженця.

Паспортним документом іноземця та особи без громадянства є документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, дає право виїзду за кордон і визнаний Україною.

Якщо вищезгадані документи не дають змоги банку визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то банк має право витребувати від клієнта інший документ, який містить таку інформацію.

Фізичні особи – резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.

Не подавати такий документ мають право особи, які відмовились від ідентифікаційного номера, та у яких в паспорті зроблено відмітку про право здійснювати будь-які платежі без даного номера. Уповноважений працівник банку в присутності фізичної особи, яка уповноважена здійснити відкриття рахунка, робить копію сторінки її паспорта з такою відміткою. Ця копія засвідчується підписами уповноваженого працівника банку та такої фізичної особи.

Уповноважений працівник банку у присутності цієї особи здійснює ідентифікацію копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, які містять прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності), дату народження, серію і номер паспорта або документа, що його замінює, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, інформацію про громадянство (якщо особа, яка відкриває рахунок, є нерезидентом), а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння фізичній особі – резиденту ідентифікаційного номера платника податків. Копії документів засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та такої фізичної особи, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунка.

У разі надання власником рахунка права розпорядження рахунком іншим особам уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів у встановленому порядку.

Особи, які мають право першого та другого підписів, особисто подають до банку документи, передбачені Інструкцією № 492 для відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків юридичних осіб і відокремлених підрозділів. Ці особи мають пред'явити уповноваженому працівнику банку паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи – резиденти додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.

Уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів.

У разі змін у складі осіб, які мають право розпоряджатися рахунком юридичної особи або відокремленого підрозділу, новопризначена особа (особи) має особисто подати картку із зразками підписів і відбитком печатки, пред'явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують її повноваження. Фізична особа – резидент додатково має пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків. Уповноважений працівник банку ідентифікує цю особу (осіб) і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів.

Банк має право витребувати від клієнта інші документи і відомості, потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану.

У разі неподання клієнтом необхідних документів або відомостей, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або умисного надання клієнтом неправдивих відомостей про себе, рахунок йому не відкривається.

У разі наявності під час здійснення ідентифікації клієнта мотивованої підозри щодо надання ним недостовірної інформації про себе або навмисного надання інформації з метою введення в оману інформація про відкриття рахунка такій особі надається банком до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (п. 2.6 Інструкції № 492).

Ідентифікація клієнта банку, що відкриває рахунок, не є обов'язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (п. 2.7 Інструкції № 492).

Якщо підприємство вперше відкриває рахунок у цьому банку, воно повинно подати такі документи:

-                     заяву про відкриття поточного рахунка (додаток 1 до Інструкції № 492), підписану керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою (додаток…);

-                     копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену органом, що видав свідоцтво, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;

-                     копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     картку із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2 до Інструкції № 492), засвідчену нотаріально (додаток …). До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів;

-                     копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України (у разі використання найманої праці), засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків (у разі використання найманої праці), засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Для відкриття поточного рахунка відокремленого підрозділу підприємства, яке не має рахунків у цьому банку, потрібно подати додатково (до переліку, що подає юридична особа) такі документи:

-                     клопотання юридичної особи до банку, в якому відкривається поточний рахунок відокремленого підрозділу, про відкриття рахунка із зазначенням номера поточного рахунка юридичної особи та назви банку, в якому він відкритий, а також інформації про те, чи є відокремлений підрозділ платником страхових внесків. У разі одночасного відкриття в банку поточних рахунків через кілька відокремлених підрозділів однієї юридичної особи подаються одне клопотання юридичної особи з вищезазначеною інформацією і переліком відокремлених підрозділів, через які відкриваються рахунки, та копії цього клопотання в кількості, потрібній для формування справ з юридичного оформлення рахунків за кожним відокремленим підрозділом;

-                     копію належним чином оформленого положення про відокремлений підрозділ, засвідчену нотаріально або юридичною особою, що створила відокремлений підрозділ;

-                     копію довідки про внесення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку (при цьому довідка головного підприємства не подається);

-                     копію документа, що підтверджує взяття відокремленого підрозділу на облік в органі державної податкової служби за місцезнаходженням цього підрозділу, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     картку із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2 до Інструкції № 492), засвідчену нотаріально або підписом керівника юридичної особи, до складу якої входить відокремлений підрозділ. До картки включаються зразки підписів уповноважених осіб підрозділу, яким відповідно до законодавства України і відповідними документами юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписування розрахункових документів.

Якщо відокремлений підрозділ розташований на території іншої територіальної громади ніж юридична особа, що його створила, має окремий баланс, здійснює розрахунки з оплати праці самостійно і є платником страхових внесків, то цей підрозділ додатково до вищезазначеного переліку документів має подати копії документів, що підтверджують реєстрацію відокремленого підрозділу у відповідному органі Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Ці копії мають бути засвідчені органами, що їх видали, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Для відкриття рахунків фізична особа – підприємець подає до банку такі документи:

-                     заяву про відкриття поточного рахунка (додаток 3 до Інструкції № 492), підписану фізичною особою – підприємцем;

-                     копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, засвідчену органом, що видав свідоцтво, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи – підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи – підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

-                     картку із зразками підписів (додаток 4 до Інструкції № 492). Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа – підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунка додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи – підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. В іншому разі фізична особа – підприємець у заяві про відкриття поточного рахунка обов'язково має зазначити про те, що вона не використовує найману працю.

Наступним кроком, після подання документів та підписання договору, є взяття рахунка на облік органом державної податкової служби (додаток…).

У разі відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунка підприємцю до отримання банком повідомлення про взяття рахунка на облік органом державної податкової служби операції за цим рахунком здійснюються лише із зарахування коштів.

Обов'язковість та порядок інформування органів ДПС про відкриття рахунків передбачено нормами Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII (далі – Закон про систему оподаткування) та Порядком подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в фінансових установах, затвердженим наказом ДПАУ від 01.08.2001 р. № 306 (далі – Порядок № 306).

Зокрема, відповідно до положень ст. 5 Закону про систему оподаткування фінансові установи зобов'язані надіслати до органу державної податкової служби повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків і зборів (обов'язкових платежів) – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи.

Повідомлення (додаток 1 до Порядку № 306) надається до державного податкового органу, де суб'єкти господарювання взяті на податковий облік.

Повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка в фінансовій установі (включаючи день відкриття або закриття) подається:

-                     або суб'єктом господарювання особисто чи надсилається поштою на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення;

-                     або фінансовою установою особисто чи поштою з повідомленням про вручення на адресу відповідного органу державної податкової служби, в якому суб'єкт господарювання обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів).

За порушення встановлених законом термінів подання повідомлення передбачена відповідальність згідно з п. 12 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – 340 грн.). Однак практичне застосування даної норми наразі є дуже суперечливим, оскільки термін подання не встановлено законом (лише Порядком № 306). Частково це визнають і Міністерстві юстиції України (у листі від 18.05.2005 р. № 24-48-41) та ДПАУ (у листі від 15.11.2005 р. № 11040/6/29-2016).

Обслуговування рахунку. З дати відкриття поточного рахунку, вказаної на заяві клієнта, банк може здійснювати на ньому операції з зарахування коштів у готівковій та безготівковій формі.

Клієнт банку має право змінити свій основний рахунок. Якщо при цьому у нього буде податкова заборгованість, то він зобов’язаний подати в установу банку, котра веде картотеку заборгованості, письмову згоду від податкового органу, в якому він зареєстрований як платник податків, та від установи банку, в якій відкривається новий основний рахунок, на переведення картотеки заборгованості в цей банк.

Грошові кошти, що надійшли на адресу клієнта, банк зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня зарахувати на його рахунок. У разі наявності грошей на рахунку клієнта банк повинен негайно — протягом операційного дня — виконати розпорядження клієнта про списання грошей з рахунку для оплати його боргових зобов’язань. Якщо таке розпорядження надійшло в банк після завершення операційного дня, то воно виконується наступного дня.

Усі надходження коштів на поточний рахунок обліковуються в його кредитовій стороні — виручка від реалізації продукції, наданих послуг та виконаних робіт, виручка від продажу цінних паперів та проценти за ними, виручка від продажу іноземної валюти, одержані банківські позички, кошти з закритих депозитних рахунків тощо. Усі платежі з поточного рахунку обліковуються в його дебетовій стороні — оплата купленої сировини, матеріалів, інших цінностей, одержаних послуг чи виконаних робіт, одержання готівки для оплати праці, витрат на відрядження, господарських витрат, платежі та збори до бюджету та позабюджетних фондів, погашення кредитів та сплата процентів за ними тощо.

Доручення платника на перерахування коштів приймаються банком виключно за наявності достатнього залишку коштів на його рахунках. Виняток становлять вимоги органів стягнення податків на перерахування до бюджету та позабюджетних цільових фондів сум податків і зборів, інших обов’язкових платежів. Такі документи приймаються банком і оплачуються в межах наявних коштів на рахунках платників, а в неоплаченій частині ці документи повертаються стягувачам.

Якщо на рахунки підприємства помилково зараховані кошти, воно повинно повернути їх платникам в п’ятиденний строк.

Фізичні особи-резиденти за своїми поточними рахунками можуть здійснювати широке коло операцій у готівковій та безготівковій формі:

-                     зарахування доходів, одержаних у формі оплати праці, виплати пенсій, стипендій, допомог, авторських гонорарів, оплати наукових робіт та винаходів;

-                     зарахування орендної плати та виручки від реалізації житла, рухомого і нерухомого майна, іноземної валюти, сільськогосподарської продукції;

-                     зарахування страхових виплат, відшкодування збитків, заподіяних унаслідок каліцтва та в разі втрати годувальника;

-                     видача готівки;

-                     платежі з рахунків за послуги, одержані від юридичних та фізичних осіб, за куплені товари, цінні папери, іноземну валюту;

-                     платежі до державного і місцевого бюджетів, до позабюджетних фондів;

-                     платежі до статутних фондів підприємств, у створенні яких бере участь власник рахунку;

-                     переказування коштів на інший власний рахунок (поточний чи депозитний) та на рахунки інших фізичних осіб (крім нерезидентів);

-                     інші платежі, що не суперечать чинному законодавству.

Фізичні особи-нерезиденти за своїми поточними рахунками можуть здійснювати ті самі операції, що й особи-резиденти, а також деякі додаткові операції, зумовлені їх статусом нерезидентів, зокрема:

-                     зарахування коштів, отриманих унаслідок іноземної інвестиції в Україну;

-                     переказування на рахунок юридичної особи-резидента реінвестицій відповідно до чинного законодавства України.

Нерезиденти при зарахуванні готівки в гривнях на свої поточні рахунки повинні подати підтвердження джерел її походження.

Закриття рахунків. Банки закривають поточні рахунки підприємств на підставі:

-                     заяви власника рахунку;

-                     рішення органу, на який покладено обов’язки щодо ліквідації підприємства;

-                     рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства;

інших обставин, передбачених чинним законодавством чи договором між банком та клієнтом.

У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформляється на ім’я ліквідаційної комісії, а всі додаткові рахунки закриваються.

Якщо на рахунку, що закривається, є залишок коштів, то підприємство повинно платіжним дорученням переказувати їх на інший рахунок, спеціально відкритий для цих цілей.

Після закриття рахунку клієнта документи (справа), на підставі яких відкривався рахунок, залишаються в установі відповідного банку.

Операцію закриття рахунку слід відрізняти від його переоформлення, яке здійснюється при реорганізації підприємства. Для переоформлення поточного рахунку клієнт зобов’язаний подати в банк ті самі документи, що й при відкритті рахунку.

Поточні рахунки фізичних осіб у національній валюті закриваються на підставі їх заяви, у разі смерті та в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством. Залишки коштів на рахунку видаються готівкою або переказуються на інший рахунок за розпорядженням власника чи спадкоємців.

Протягом трьох робочих днів після закриття поточних рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв) банк зобов’язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку.


2.2 Основні правила обліку операцій за поточними рахунками


Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (стаття 25) до головних функцій комерційних банків відноситься здійснюване на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян. Касове обслуговування контрагентів здійснюється паралельно з розрахунковим. Іншими словами розрахунково-касове обслуговування є предметом єдиної угоди між комерційним банком та суб’єктом господарської діяльності.

Під розрахунковими операціями комерційного банку слід розуміти накази — розпорядження клієнтури щодо оплати робіт, послуг, товарів, одержаних від постачальників, погашення заборгованостей за податками та іншими платежами, а також зарахування на поточні рахунки клієнтів грошових коштів, що поступають від продажу продукції в оплату за виконані роботи та послуги.

Порядок здійснення банками касових операцій з клієнтами визначається законодавством України з питань регулювання готівкових розрахунків в Україні та валютного регулювання.

Операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від клієнтів через каси банків України відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних прибуткових касових документів, визначених Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України 14.08.2003 N 337 такими бухгалтерськими проводками:

Страницы: 1, 2


© 2000
При полном или частичном использовании материалов
гиперссылка обязательна.