Організація кредитного процесу в комерційних банках

Горизонтальний аналіз

Загальна сума активів збільшилась на 582.грн. або 12,85% збільшення відбулося за рахунок збільшення основних засобів і оборотних активів. Абсолютна величина збільшення в необоротних активах становила 142тис.грн., а питома вага їх у активі балансу зменшилась на 3,13%. Сума основних засобів збільшилась на 90 тис. грн. Це відбулося внаслідок купівлі обладнання для переоснащення виробництва.

Структура оборотних активів покращилась – оборотні активи збільшилися на 328 тис. грн.. Виробничі запаси збільшилися за рік на 178 тис.грн., збільшилась також величина готової продукції на 22тис.грн..Сума грошових коштів в національній валюті збільшилась на 7 тис. грн., а в іноземній валюті зменшилась на 2 тис. грн..

Аналіз пасиву показує, що власний капітал збільшився на 632,02 тис.грн. Сума коштів на забезпечення наступних виплат і платежів скоротилась на 311,21тис.грн.. Довгострокові зобов’язання збільшилися на 173,26 тис.грн.. Поточні зобов’язання збільшились на 87,93 тис.грн.. Це відбулось внаслідок значного збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги(на 205,08 тис. грн.)і простроченого зобов'язання за розрахунками з позабюджетних платежів на 125,50 тис.грн. Таким чином підприємство несвоєчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за отримані товари і виконані роботи.

Збільшення заборгованості призвело до зниження ліквідності і ділової активності підприємства і його фінансової стійкості.

Аналіз балансу свідчить, що підприємству необхідно поліпшити показники ліквідності, ділової активності та фінансової стійкості, а саме:

1.                підвищити швидкість обертання оборотних активів;

2.                зменшити поточну заборгованість.

Вертикальний аналіз балансу

Частка необоротніх активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона становила 51,84%. Проте протягом року відбулося скорочення цієї частки до 48,72%. Це відбулося за рахунок зменшення дебіторської заборгованості і фінансових інвестицій.

Частка оборотних активів в балансі підприємства на початок року становила 40,76%, а на кінець – 42,54%. Це говорить про збільшення запасів, розмірів виробництва, готівки придбання матеріально-речових факторів виробництва.

Власний капітал підприємства становить на початок року – 31%, а на кінець – 39,84%.від загальної суми пасивів. Це говорить про низьку платоспроможність, низькі показники ліквідності і фінансової стійкості.

Довгострокові зобов’язання підприємства на початок року становили 41,50%, а на кінець – 40,16%. Частка поточних зобов’язань на початок року становила – 19,5%, а на кінець – 19%.

Отже, основні висновки по структурі балансу можуть бути такими :

-                     структура статей балансу демонструє тенденцію до незначного зростання частки оборотних активів і зменшення необоротних активів;

-                     проявляється тенденція до збільшення поточної заборгованості і зменшення довгострокової.

Таблиця 4.2 - Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати підприємства

Порівняємо фінансові результати підприємства за звітний і попередній період.

Так за звітний період зросла виручка підприємства на 81 тисячу гривень, що є позитивним елементом в фінансово-господарській діяльності підприємства. Відповідно внаслідок цього збільшився податок на додану вартість.

На 110 тисяч гривень знизилась собівартість реалізованої продукції у звітному періоді у порівнянні з попереднім періодом.

Разом із собівартістю знизились адміністративні витрати та витрати на збут.

Проте дещо зросли інші операційні витрати підприємства на 11 тисяч гривень.

Зріс і прибуток від операційної діяльності (843,83-659,33=184,5 тис. грн.) на 184,5 тисяч гривень.

Зросли й інші доходи порівняно з попереднім періодом на 4 тис. грн..

Фінансові витрати підприємства зросли на 12 тис. грн.

Проте зріс прибуток підприємства від звичайної діяльності на 46,13 тисяч гривень.

В цілому діяльність підприємства можна вважати успішною

4.2 Факторний аналіз результату операційної діяльності підприємства

Таблиця 4.3 - Дані для факторного аналізу результату операційної діяльності

Взявши за основу частину звіту про фінансові результати операційної діяльності, не будемо враховувати дані які мали нульове значення, і дані, що використовувалися для проміжних підсумків. Враховуючи ці вимоги отримана таблиця 4.3. Розрахунок фінансового результату будемо проводити в наступному вигляді

Фінансовий результат від операційної діяльності = Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - Податок на додану вартість- Інші вирахування з доходу- Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - Інші операційні доходи- Адміністративні витрати- Інші операційні витрати (4.2)

Розрахуємо фінансовий результат за попередній період

Фінансовий результат від операційної діяльності = 1423-237,17-0-221+73-84-22-44=887,83

Оскільки модель мультиплікативна (складові додаються чи віднімаються), то величина зміни кожного фактора буде дорівнювати величині впливу цього фактору на модель в цілому. Іншими словами якщо дохід зменшився на 81 млн. грн. то і фінансовий результат від операційної діяльності під дією цього фактора зменшиться на 81млн. грн. В таблиці 4.3 розраховані зміни кожного з факторів. Саме на таку величину вони впливають і на операційний прибуток. Розрахуємо сумарний вплив, враховуючи знаки в формулі 3.1:

Зміна фінансового результату від операційної діяльності = -81+13,5 110-11-9-9+11=-195,5

Таким чином, під дією факторів фінансовий результат зменшився на 195,5 тис. грн. і повинен скласти = 887,83-195,5 = 702,33.

Таким чином підприємство отримало прибуток в розмірі 702,33 тис. грн.

4.3 Фінансовий - коефіцієнтний аналіз господарської діяльності підприємства

1 Показники майнового стану

- Коефіцієнт зносу основних засобів

К з. н.==0,179

К з. н. ==0,18

Збільшення показника свідчить про неефективну роботу підприємства в оновленні основних засобів

- Коефіцієнт оновлення основних засобів

К о. в.==0,038;

К о.в.==0,037.

Даний показник показує рівень фізичного і морального оновлення основних засобів.

-              Частка оборотних активів у загальній сумі активів

-               

Ч о. в. а. ==0,240;

Ч о. в. а.==0,29.

Збільшення показника свідчить про збільшення оборотних активів, що є позитивним для роботи підприємства.

-              Коефіцієнт мобільності активів

К моб.== 0,92;

К моб.==1,052.

Показник збільшився, що є позитивною тенденцією.

2 Показники ділової активності

-      Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

К об.==0,49;

К об. ==0,43.

Зменшення показника є негативним явищем і свідчить про неефективну роботу підприємства.

-      Коефіцієнт оборотності запасів

К о. з.==0,343;

К о. з.==0,170.

-      Період одного обороту запасів

Т з.==1091;

Т з.==1895.

Період одного обороту збільшився, що свідчить що підприємство потребує додаткових запасів для підвищення ефективності.

Коефіцієнт оборотності дебіторської

К д. з.==5,83;

К д. з.==3,04.

Зменшення показника свідчить про зменшення заборгованості клієнтів перед підприємством за надані товари, роботи та послуги.

3 Показники рентабельності

-              Рентабельність капіталу за чистим прибутком

R а.==0,109;

R а.==0,123.

Рентабельність підвищилася, що свідчить про ефективне використання інвестицій вкладених в активи.

-              Рентабельність власного капіталу

R в. к==0,352;

R в. к==0,3108.

Зменшення показника негативно впливає на діяльність підприємства в цілому, адже зменшення рентабельності власного капіталу знизить ціну на акції чи знизяться прибутки власників.

-              Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

RQ==0,455;

RQ==0,554.

Рентабельність продукції підвищилася.

-              Період окупності капіталу

Т к.==9,158;

Т к. ==8,075.

Термін окупності зменшився, що є позитивним явищем.

4 Показники фінансової стійкості:

-         Обсяг власних обігових коштів

Р к=1403,99+362,32+1879,54-2348=1297,85;

Р к. =2036,01+51,11+1854,72-2490=1451,84.

Збільшення показника свідчить про збільшення власних обігових коштів.

-              Маневреність робочого капіталу

М р. к==0,741

М р. к==0,786.

Збільшення показника є негативним явищем і свідчить про збільшення частки запасів у власних обігових коштах.

-              Коефіцієнт фінансової незалежності

К авт. ==0,39;

К авт==0,40.

Фінансова незалежність збільшилася, проте все одно менше нормативного значення.

-              Показник фінансового лі вереджу

Ф л. ==1,064

Ф л. ==0,88.

Показник зменшується проте значно перевищує норму, що є негативно.

-              Коефіцієнт фінансової стійкості

 К ф. с. ==0,80;

К ф. с. ==0,77.

Показник зменшився, але все одно менше норми, що свідчить про недостатню частку стабільних джерел фінансування в їх загальному обсязі.

5 Показники ліквідності

-             Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)

К л.п==2,090;

К л.п==2,238.

Як бачимо показник збільшився, що вказує на збільшення обсягу обігових коштів для погашення боргів протягом року.

-              Коефіцієнт ліквідності швидкої

К л. ш==0,99;

К л. ш==0,903.

Зменшення показника є негативним і пов’язане із зменшенням ліквідних активів на одиницю термінових боргів.

-              Коефіцієнт ліквідності абсолютної

К л. а.==0,178

К л. а.==0,167.

Даний показник характеризує кількість абсолютно ліквідних коштів, тобто готівки у загальній кількості пасивів. Зменшення показника знижує ліквідність підприємства, хоча показник не значно відклонився від норми.

Таким чином проаналізувавши 20 показників можна зробити висновок про рейтинг підприємства.

Таблиця – Рейтингова оцінка підприємства

Дотримання напрямку позитивних змін простежується у 7 показниках із 20.

Всього 20 показників – 100%

Тоді 7 показників – 35%.

Дана оцінка належить до поганого рівня рейтингу.

Отже, для підприємства характерний рейтинг 35%, що вказує на незадовільний фінансовий стан, що викликає підозру; характерний високий рівень ризику, що підтверджується показниками ліквідності та рентабельності. Дане підприємство не є інвестиційно-привабливим.

4.4 Визначення типу фінансової стійкості підприємства

1. Власні оборотні кошти

Квок = ІрП – ІрА = Ф1срт.380 – Ф1срт.080

Квок1 = 1403,99 -2348 = -944,01

Квок2 = 2036,01 – 2490 = -453,99

2. Сумарна величина джерел фінансування, які включають власні оборотні кошти і довгострокові залучені

Квок,д.зал = Квок + ІІІрП = (Ф1стр.380 – Ф1стр.080) + Ф1стр.480

Квок,д.зал1 = -944,01+ 1879,54 = 935,53

Квок,д.зал2 =-453,99+ 2052,79 = 1598,8

3. Величина всіх основних джерел фінансування

Кзаг = Квок,д.зал + Ф1стр.500

Кзаг1 = 953,53+181,16 =1134,69

Кзаг2 = 1598,8+ 51,11 =1649,91

В якій мірі і за рахунок яких джерел фінансуються запаси

А) Фс = Квок – Запаси

Запаси1 = Ф1стр100 + стр110 + стр120 + стр130 + стр140=963

Запаси2 = Ф1стр100 + стр110 + стр120 + стр130 + стр140=1297

Фс1 = -944,01– 963= -1907,01

Фс2 = -453,99– 1297= -1750,99

Б) Фс+д.ср = Квок,д.зал – Запаси

Фс+д.ср1 = 935,53- 963= -27,47

Фс+д.ср2 = 1598,8- 1297=301,8

В) Фзаг = Кзаг – Запаси

Фзаг1 = 1134,69 - 963 = 171,69

Фзаг2 = 1649,91 -1297= 352,91

S = { Фс ; Фс+д.ср ; Фзаг }

S п={0;0;1} S к={0;1;1} S = {0; 1; 1} – нормальна фінансова стійкість.

4.5 Визначення операційного та операційно – фінансових циклів підприємства

Тривалість операційного циклу (ТОЦ) –визначає скільки днів у середньому необхідно для виробництва, продажу та оплати продукції підприємства; впродовж якого періоду грошові кошти підприємства перебувають у запасах.

ТОЦ = tоб.з + tоб.д.з ,

tоб.з – тривалість обороту запасів;

tоб.д.з – тривалість обороту дебіторської заборгованості.

tоб.з =  ,

Коб.з –коефіцієнт обертання запасів

tоб.з –характеризує період часу за який „запаси” перетворюються в реалізовані „товари”.

Коб.з =

 =

Коб.з –показує скільки оборотів за звітний період роблять запаси.

tоб.д.з =  

tоб.д.з - показує строк комерційного кредитування і характеризує розрахункову кількість днів за які дебітори гасять комерційний кредит, ефективність механізмів розрахунків підприємства, надійність дебіторів

Коб.д.з =

=

Коб.д.з1 =

Коб.д.з2 =

tоб.д.з1 =

tоб.д.з2

tоб.з 1 =

tоб.з 2 =

ТОЦ1 = 21,56+1241,37 =1262,93

ТОЦ2 = 20,48+1894,7 = 1915,18

Тривалість операційно-фінансового циклу

ТОФЦ = tоб.з + tоб.д.з - tоб.к.з

tоб.к.з –період обороту кредиторської заборгованості

ТОФЦ = ТОЦ - tоб.к.з

tоб.к.з =

Коб.к.з –коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості

tоб.к.з –характеризує розрахункову кількість днів для погашення комерційного кредиту від своїх постачальників.

Коб.к.з =

=

Коб.к.з –показує скільки оборотів необхідно підприємству для повної сплати чистої кредиторської заборгованості

Коб.к.з1 =

Коб.к.з2 =

tоб.к.з1 =

tоб.к.з2 =  

ТОФЦ1 = 1262,93– 333,3 = 929,6

ТОФЦ2 = 1915,18– 493,15 = 1422,03

Оскільки ТОФЦ > 0 і на початок і на кінець звітного періоду, це означає, що підприємство відчуває потребу в грошових коштах (точніше в додатковому залученні їх зі сторони), бо фактично кредитує своїх дебіторів, котрі користуються грошовими коштами даного підприємства у формі комерційного кредиту.

4.6 Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

1 Модель «Альтмана»

Модель прогнозування фінансової неспроможності, розроблена американським економістом Е. Альтманом, має також назву «розрахунок Z- показника». Побудована Альтманом багатофакторна дискримінанта функція має такий вигляд

Z = 1,012х1+0,014х2+0,033хз+0,006х4+0,999х5

де Z- залежна змінна(інтегральний показник фінансового стану підприємства);

Х ,Х,…,Х- незалежні змінні(показники) дискримінантної моделі.

Х=(2049+315-932,295)/4781=0,2995

Х=(1846+335-883,155)/4529=0,286

Х=(2174+447-971,09)/5111=0,322

Х=(45,29+90,58)/4529=0,03

Х=(408,88+153,33)/5111=0,11

Х=(659,33+42)/4529=0,15

Х=(843,83+54)/5111=0,17

Х=(1403,99)/(362,32+1879,54+883,155)=0,449

Х=(2036,0)/(51,11+2052,79+971,09)=0,662

Х=1085,33/4529=0,239

Х=1141,83/5111=0,223

Z=0,012*0,286+0,014*0,03+0,033*0,15+0,006*0,449+0,999*0,239=0,25

Z=0,012*0,322+0,014*0,11+0,033*0,17+0,006*0,662+0,999*0,223=

=0,23

Визначити теперішній стан підприємства точно неможливо.

2 Модель Ліса

Z=0,063Х+0,092Х+0,057Х+0,001Х, де

Х=1846/4529=0,407;

Х=2174/5111=0,425

Х=1342/4529=0,296

Х=1423/5111=0,278

Х=45,29/4529=0,01

Х=451,6/5111=0,088

Х=1403,99/(362,32+1879,54+883,155)=0,449

Х=2036,01/(51,11+2052,79+971,09)=0,662

Z=0,063*0,407+0,092*0,296+0,057*0,01+0,001*0,449=0,053

Z=0,063*0,425+0,092*0,278+0,057*0,088+0,001*0,662=0,0580

Нормативне значення за моделлю Ліса Z=0,037

Отже, імовірність банкрутства-низька.

3 Модель Таффлера

Z =0,53х1+0,13х2+0,18х3+0,16х4

Х=754,33/883,155=0,854

Х=920,83/971,09=0,948

Х=1846/(362,32+1879,54+883,155)=0,590

Х=2174/(51,11+2052,79+971,09)=0,706

Х=883,155/4529=0,195

Х=971,09/5111=0,19

Х=1342/4529=0,296

Х=1423/5111=0,278

Z=0,53*0,854+0,13*0,590+0,18*0,195+0,16*0,296=0,61

Z=0,53*0,948+0,13*0,706+0,18*0,19+0,16*0,278=0,67

Z>0.3 - гарні довгострокові перспективи

Z<0.2 – банкрутство ймовірне

Отже, можна зробити висновок, що підприємство має непогані довгострокові перспективи, оскільки Z > 0,3 і банкрутство мало ймовірне.

4 Дискримінантна модель

Z = 1,5х1+0,08х2+10х3+5х4+0,3х5+0,1х6

Х=0.178

Х=0.167

Х=4529/2762=1,64

Х=5111/3023.79=1,69

Х=659.33/2762=0,24

Х=843.83/3023.79=0,28

Х=659.33/1085.33=0,61

Х=843.83/1141=0,72

Х=534/1085.33=0,49

Х=712/1141=0,62

Х=1085.33/4529=0,24

Х=1141/5111=0,22

Zп = 1,51*0.178+0,08*1,64+10*0,24+5*0,61+0,3*0,49+0,1*0,24=5.621

Zк = 1,51*0.167+0,08*1,69+10*0,28+5*0,72+0,3*0,62+0,1*0,22=5.785

Z > 2, отже підприємство вважається фінансово стійким, йому не загрожує банкрутство.

5 Двофакторна модель

Z = -0,3877 – 1,0736 * Кпокр +0,579 * (БЗ/СД)

БЗ –боргові зобов’язання (Ф1Р480+Р620)

СД –сукупні джерела (Ф1640)

Zп = -0,3877-1,0736 * 2.09 + 0,579 * (2762/4529) = - 2,26

Zк = -0,3877 - 1,0736 * 2.238 + 0,579 * (3023/5111) = -2,44

Z<0–висока ймовірність того, що підприємство залишиться платоспроможним.

За проведеними розрахунками бачимо, що ймовірність банкрутства невизначена лише за моделлю Альтмана, а всі інші показують гарні перспективи для підприємства.

Висновки

Причиною виникнення кредиту була необхідність одного товаровиробника продати свій товар, а покупця — купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспільного відтворення з'явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кредиту: поява вільних коштів в одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх формування, які виникають у юридичних і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове користування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.

Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов'язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту — грошову та товарну, які тісно пов'язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту.

Вид кредиту - це конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи системи, якою є кредит. Для потреб практики види кредиту можна класифікувати за значною кількістю критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Є достатньо підстав для виділення і таких функцій кредиту, як контрольно-стимулююча та функція капіталізації вільних грошових доходів.У своїх проявах кредит розмаїтий, тому в теорії і на практиці розрізняють цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З розвитком людського суспільства чільне місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту.

Список використаної літератури

1.       Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. №2121 III.

2.       Банківські операції: Підручник / За ред. проф. Мороза А.М.—К.:КНЕУ, 2000.— 384с.

3.       Вітлінський В., Пернаківський О. Кредитний ризик та його врахування при обчисленні ставки відсотку. // Банківська справа. - 2005, №5.

4.       Вітлінський В., Наконечний Я. Методи формування резервів на, пркриття кредитних ризиків: Банківська справа. // Фінанси України. - 2005, №12.

5.       Воробієнко А. Банківські кредити // Все про бухгалтерський облік. №100/2003р.- с. 11.

6.       Вступ до банківської справи: Учбовий посібник / Під ред. М.І.Савлука. — К.:"Лі6раМ998.—344с.

7.       Гладких Д. Ціноутворюючі фактори на ринку кредитних ресурсів // Вісник НБУ - 1999.- №2-с. 35.

8.       Гроші та редит / За ред. М.І.Савлука. -К.: Либідь, 1992. -с.189.

9.       Гроші,та кредит: Підручник / За ред. Проф. В.С. Івасіва - К:. ККЕУ, 1999. 404 с.

10.  Каласюк В.В., Галасюк В.В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ. - 2001,- №9 - с. 54-57

11.  Каласюк В. В., Галасюк В'. В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: Що оцінюємо? // Вісник НБУ. - 2001. — №5. - С. 54—56.

12.  П’ятаченко О.П Інтелектуалізована оцінка кредитоспроможності позичальника. // Фінанси України.- 2004, №6.

13.  Яворенко О.В. Банківські операції: Навч. Посібник. — К.: Т-во Знання,КОО,2000р.—243 с.

ДОДАТОК А

Баланс

на 31 грудня 2006 року

ДОДАТОК Б

Звіт про фінансові результати за 2006 рік

Страницы: 1, 2