Фінансова стійкість комерційного банку

До 3-ї категорії належать усі банки, які не віднесені до категорії 1 і 2.

При викупі власних акцій або часток комерційні банки зобов'язані повідомляти про кожний факт проведення такого викупу протягом 3 днів після прийняття відповідного рішення, а про виплату дивідендів або доходів від володіння частками статутного капіталу — за 30 днів та після 30 днів від проведення річних загальних зборів акціонерів (зборів учасників). Такі повідомлення мають бути надані за довільною формою, в якій комерційний банк має показати розподіл свого прибутку, схваленого в установленому порядку.

Категорія капіталу банку визначається щоквартально. Регіональні управління Національного банку України повинні раз на квартал проводити аналіз розподілу категорії капіталу згідно з установленими категоріями.

Відповідно до встановленої категорії капіталу Національний банк України рекомендує такі обмеження:

банкам, капітал яких віднесено до категорії 1, не рекомендується в будь-якій формі здійснювати виплату дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) та викупати власні акції (частки учасників у статутному капіталі);

банкам, капітал яких віднесено до категорії 2, виплата дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) не повинна перевищувати 50% понаднормативного капіталу;

банкам, капітал яких віднесено до категорії 3, виплату дивідендів можна здійснювати в межах понаднормативного капіталу.

При цьому банкам, капітал яких відноситься до категорій 2 і 3, рекомендується викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі) здійснювати тільки в тому разі, якщо такий викуп не призведе до порушення банком нормативу капіталу (НІ), нормативів платоспроможності (НЗ) і достатності капіталу (Н4).

З погляду антикризового управління банківською діяльністю викликають інтерес поточні дії НБУ та комерційних банків під час політичної кризи кінця 2004 р. Для усунення впливу кризових факторів НБУ вжив такі заходи (постанова НБУ від 30.11.2004 р. № 576 «Про тимчасові заходи стосовно діяльності банків»:

1.  заборонено дострокову виплату по депозитах (крім відсотків);

2.  обмежено операції з готівкою: власникам пластикових карток надана можливість одержати в банкоматах не більш ніж 1500 грн/день, а підприємствам зняти з рахунків не більш як 80 тис. грн/місяць (без урахування коштів, призначених для виплати зарплати, матеріальної допомоги, соціальних і прирівняних до них виплат);

3.  знижено норми резервування по депозитах юридичних та фізичних осіб, щоб залишити у банківській системі близько 1,8 млрд грн. і підвищити її ліквідність.

Банки з низьким рівнем капіталу постійно вдаються до різноманітних заходів щодо збільшення власного капіталу. Національний банк з метою підвищення рівня капіталізації дозволив комерційним банкам, які діють не менше 1 року, залучати кошти юридичних та фізичних осіб на умовах субординованого боргу в грошовій формі з подальшим включенням цих коштів у капітал банку. Але, на жаль, слід констатувати, що у більшості малих банків немає джерел для значного збільшення капіталу: прибутки цих банків незначні, а проводити додаткову емісію чи залучати субординований борг немає сенсу, оскільки немає потенційних інвесторів (як внутрішніх, так і зовнішніх).

Таким чином, проблема низької капіталізації банків є досить актуальною і потребує негайного розв'язання. Одним із реальних шляхів розв'язання цієї проблеми є об'єднання невеликих банків у велику фінансово-кредитну установу із значним обсягом капіталу. Новостворена установа зможе надавати клієнтам широкий спектр банківських послуг і стане гарантом збереження їхніх коштів. Розглянемо більш детально цей шлях розв'язаний проблеми низької капіталізації вітчизняних банків.

Взагалі об'єднання банків не є чимось новим у світовій практиці і досить часто проводиться в багатьох країнах. Яскравими прикладами об'єднань банків є злиття "Dгеzdnег Ьаnk" та "Natіоnаl Ваnqие dе Рагіs", "Dеutsсhе Ваnk" та "Ваnkегs Тгust Со.", утворення в Австрії "Райффайзенбанку" і т. ін. Об'єднуючись, банки ставлять різноманітні завдання: зниження витрат, диверсифікація вкладень, покращення менеджменту, створення розгалуженої мережі філіалів, покращення структури капіталу та ін. Інколи банки об'єднуються навіть для того, щоб зменшити сплату податків.

На перший погляд, приклад можливого об'єднання вітчизняних комерційних банків через низький рівень капіталізації ніяк не може порівнюватися з прикладом об'єднання світових фінансових гігантів. Однак економічна мета злиття як перших, так і других майже однакова: поєднання зусиль у напруженій конкурентній боротьбі, досягнення більшої ефективності шляхом скорочення непродуктивних витрат, у тому числі завдяки скороченню персоналу. Стратегічні ж завдання об'єднання у вітчизняних та зарубіжних банків справді різні: перші прагнуть отримати статус уже не "кишенькового", а більш-менш потужного банку та рівноправного партнера, другі — розширити власну експансію, вже маючи значний вплив.

Доцільність об'єднання банків підтверджується такими факторами: 1) новостворена фінансово-кредитна установа мала б значний обсяг капіталу, що сприяло б підвищенню стабільності національної банківської системи; 2) у новоствореної установи виникли б широкі можливості зовнішнього залучення коштів, підвищилася б загальна спроможність кредитування вітчизняної економіки; 3) у результаті об'єднання знизилася б собівартість послуг банків-учасників об'єднання; 4) у новоствореної установи значно розширився б спектр послуг, що надаються клієнтам.

Злиття банків з юридичного погляду може проводитись двома способами: шляхом злиття капіталів банків-учасників об'єднання; шляхом поглинання дрібних банків найбільшим банком-учасником об'єднання. При об'єднанні банків проводиться розрахунок таких головних показників діяльності: доходи на акцію, ринкова ціна акції, операційний і фінансовий леверідж та ін. Можна виділити такі основні організаційні етапи об'єднання банків: 1) розраховуються нетто-капітали кожного банку — учасника об'єднання шляхом віднімання від фактичного обсягу капіталу банку сумнівних і безнадійних активів та позабалансових зобов'язань; 2) визначається загальний обсяг статутного фонду новостворюваної установи, який дорівнює сумі нетто-капіталів усіх банків-учасників об'єднання; 3) здійснюється обмін акцій новоствореної установи на акції банків-учасників. Для цього для кожного банку розраховується коефіцієнт обміну, який отримують шляхом ділення суми нетто-капіталу відповідного банку на суму статутного капіталу новостворюваної установи; 4) проводиться консолідація балансів банків-учасників об'єднання.

Створення об'єднаного банку передбачає централізацію певних функцій банку в Центральному апараті новоствореної фінансово-кредитної установи. Враховуючи діючу практику, доцільно централізувати казначейські функції, управління активами та пасивами банку, аналіз кредитних ризиків, надання гарантій, ведення єдиного коррахунку в НБУ, випуск власних цінних паперів, надання загальних звітів НБУ. У той же час такі функції, як розрахунково-касове обслуговування клієнтів, визначення власної тарифної політики, кредитування в межах встановлених центральним апаратом лімітів та інші операції, безпосередньо пов'язані з обслуговуванням клієнтів, доцільно не централізувати, а делегувати виконання їх філіалам новоствореного банку.

А тепер розглянемо головні перешкоди, що можуть виникнути при об'єднанні дрібних банків. Це насамперед проблема поєднання інтересів акціонерів банків, які мають утворити нову фінансово-кредитну установу. Навряд чи хто-небудь із власників окремих банків захоче свідомо піти на втрату контролю над своєю власністю заради невеличкої частини акцій в об'єднаному банку. Тому на початковому етапі злиття банків слід значну увагу приділити саме питанням юридичної форми організації нової фінансово-кредитної установи, врахуванню інтересів головних акціонерів, що мають увійти до складу нового банку, утворенню його наглядової ради, розподілу владних повноважень з приводу обрання та ротації його керівних органів тощо.

Другим питанням, що потребує детального опрацювання, є визначення джерел фінансування перехідного періоду, порядку та напрямків використання їх. Досвід злиття іноземних банків показує, що подібні кампанії можуть дозволити собі лише достатньо фінансове потужні установи. Залучення значного кола спеціалістів з аудиту, юристів, незалежних експертів з питань злиття компаній для виконання всього комплексу організаційних процедур, емісія нових акцій (у разі якщо новоутворення буде мати форму акціонерного товариства), розподіл, облік та зберігання їх, синхронізація комп'ютерних мереж, уніфікація внутрішніх документів — лише частина статей витрат, що очікують нову об'єднану банківську установу.

При злитті банків значну увагу слід зосередити на тому, як це вплине на менеджмент об'єднаного банку, адже успіх фінансово-кредитної установи значною мірою залежить від її менеджменту. Якщо менеджери банків-учасників об'єднання не зможуть працювати у злагоді, то є небезпека втрати кращих управлінців.

Історія свідчить, що злиття банків мало різні наслідки — як позитивні, так і негативні. Та все ж загальна світова тенденція показує, що злиття банків відбуватиметься й надалі. Усе більше уваги приділяється меті об'єднання: максимізації доходів усіх учасників об'єднання.

Зваживши всі плюси та мінуси злиття банків, можна зробити висновок, що для сучасної банківської системи України і економіки України в цілому і перспектива створення нового об'єднаного банку є, безумовно, позитивною. За умови успішного об'єднання банків слід очікувати стабілізаційного ефекту, підвищення рівня капіталізації банківської системи та започаткування нового етапу в розвитку банківського середовища в Україні.

1.4 Загальна характеристика ХФ АКБ «Правекс–Банк»

В умовах перехідної пострадянської економіки, коли ще тільки формувалися передумови істинно ринкових відносин 29 грудня 1992 року АКБ «Правекс – Банк» одержав реєстрацію в Національному банку України. З самого початку своєї діяльності ХФ АКБ «Правекс – Банк» обрав шлях опори й орієнтації на рядового клієнта – будь – то звичайний громадянин чи створене їм же комерційне підприємство. Банк ніколи не представляв великі фінансово – промислові угруповання і ніколи не вплутувався в олігархічні війни по перерозподілу власності. Він йшов по шляху істинно ринкового розвитку, зробивши ставку на малий і середній бізнес нової формації, який зароджувався у той час, на звичайного громадянина, що хотів би забезпечити надійну оборонність своїх заощаджень і захиститися від невтримної інфляції. Це був дуже важкий вибір, оскільки припускав безумовну довіру, а в ті далекі «перебудовані» роки, як, власне, і сьогодні, ця якість є дуже рідким і особливо коштовним «товаром». Завоювати цю довіру в той час було дуже непростою задачею, але банк пройшов цей шлях суспільного визнання і зараз уже вправі пишатися своїми досягненнями.

У своїй діяльності банк керується законами України “Про банки та банківську діяльність”, Постановою Правління НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”, іншими нормативними актами НБУ, статутом АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”, внутрішніми положеннями, Інструкціями, наказами та розпорядженнями АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”.

Насамперед, банк узяв за основу принцип відкритості і прозорості у своїй діяльності. Уже з 1995 року став проводити незалежний аудит банку, залучаючи для цього міжнародних аудиторів з числа «великої п'ятірки» всесвітньо відомих компаній. В даний час цю аудиторську перевірку банку здійснює компанія KPMG. На сьогоднішній день – прийнятий принципове рішення про одержання міжнародного кредитного рейтингу, що уможливить вихід банку на європейський ринок фінансових ресурсів. Вже укладена відповідна угода з відомим міжнародним рейтинговим агентством Мооdу's Invetors Service і початий процес безпосередньої взаємодії з їхніми аналітиками. Усі ці роки впроваджувалися новітні інформаційні технології, освоювалися банківські послуги, виходили на тісне співробітництво з міжнародними фінансовими інститутами. Крім уже згаданих вище, серед партнерів банку можна також відзначити платіжні системи Europay, Visa і American Express, Суспільство всесвітніх міжбанківських фінансових комунікацій S.W.I.F.T., систему міжнародних грошових переказів Western Union, міжнародне агентство Reuters. У 2000 році “Правекс–Банк” одержав спеціальну нагороду від відомого європейського журналу Euromoney Magazine по номінації «Best Domestic Bond House» як один із кращих банків України та почав випуск і розповсюдження міжнародних доларових карток American Exspress. У 2001 році Банк став Принциповим членом Visa International Association; введено в експлуатацію систему “Інтернет-Клієнт-Банк”. У 2002 році введено в експлуатацію систему миттєвих грошових переказів по Україні “Правекс-Телеграф”. У 2003 році Банк отримав єдину ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; отримав еквайрінгові ліцензію платіжної системи American Exspress та Visa International; присвоєно почесного сертифікату “Самий постійний клієнт” від визнаного світового лідера в області технологічних рішень – компанії NCR та титул “Банк з найкращими показниками розвитку в Україні” за версією журналу EUROMONEY. У результаті клієнти можуть розраховувати на найвигідніші на українському ринку умови співробітництва в напрямку еквайрінгу.

Завдяки тому, що банк має ліцензії трьох найбільших платіжних систем, сьогодні запроваджено комплексний еквайринговий проект по всіх елітних торгівельно-сервісних компаніях України, які при співробітництві з „ПРАВЕКС-БАНК” отримують можливість працювати за орієнтованими на клієнта тарифами та зменшити власні витрати на встановлення еквайрингового обладнання. Ця послуга приваблива тим, що підвищує конкурентоспроможність підприємства та збільшує його обороти за рахунок залучення нових клієнтів – держателів платіжних карток.

Враховуючи тенденції розвитку бізнесу платіжних карток в Європі, „ПРАВЕКС-БАНК” один з перших почав реалізовувати проект еквайрінгу чипових карток. У даний час „ПРАВЕКС-БАНКом” успішно завершено сертифікацію еквайрінгу чипових карток в міжнародній платіжній системі Visa International, а також здійснено модернізацію термінальної мережі та програмного забезпечення, що дозволяють обслуговувати чипові картки. Запровадження банком чип-технологій в еквайринговому напрямку власного карткового бізнесу дозволяє вже сьогодні запропонувати підприємствам торговельно-сервісної мережі якісно новий рівень безпеки операцій з приймання карток, завдяки чому суттєво знижуються ризики шахрайських операцій.

Сьогодні партнерами банку по зарплатних проектах є близько 2000 підприємств, до їхнього складу входять такі підприємства й організації, як Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство екології і природних ресурсів України, Криворізький державний залізорудний комбінат, КНУ ім.. Тараса Шевченко, НТТУ „КПІ” та багато інших, відомих по всій Україні компаній, підприємств та установ.

„ПРАВЕКС-БАНК” – визнаний лідер серед українських банків – першим серед українських банків розпочав проведення операцій з банківськими металами.

За період з 1998 року „ПРАВЕКС-БАНК” реалізував українським споживачам близько 8000 кг банківського золота, срібла, платини та паладію.

Особливо вражають досягнення банку за 2004 рік, за який було продано 2566,4 кг банківських металів основної номенклатури (золото, платина, паладій).

Банк пропонує до послуг клієнтів найбільший асортимент злитків банківських металів, який включає 12 номіналів злитків золота і платини, 9 номіналів злитків срібла та два номінали злитків паладію.

Банківські метали можна придбати в усіх філіях та відділеннях банку, кількість яких перевищує 300.

„ПРАВЕКС-БАНК” надає клієнтам усі можливі послуги на ринку цінних паперів, згідно з ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

„ПРАВЕКС-БАНК” здійснює операції зберігача цінних паперів, ведення реєстру власників іменних цінних паперів, діяльність по випуску та обігу цінних паперів (діяльність торговця цінними паперами). Крім того, банк традиційно пропонує клієнтам операції по доміціляції векселів та авалюванню векселів.

Слід зазначити і зростання об’єму надання послуг по авалюванню векселів, які були емітовані в рахунок сплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України і в розрахунок сплати акцизного збору. Загальна сума авальованих векселів в 2004. збільшилася в 6,7 рази, в порівнянні з 2002 роком, і склала 90 млн. грн.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності „ПРАВЕКС-БАНК” є розрахункове обслуговування клієнтів у іноземних валютах. Всі види міжнародних фінансових розрахунків здійснюються банком на найвищому рівні завдяки використанню у роботі сучасних електронних засобів зв’язку, таких як S.W.I.F.T., Reuters, Sprint.

Банк оптимізував свою кореспондентську мережу та у даний час підтримує кореспондентські відносини з 13 банками у 7 країнах світу, що дозволяє проводити розрахунки з усіма країнами близького та далекого зарубіжжя.

Настільки високе визнання з боку західних експертів Банк одержав за рахунок високої якості обслуговування і проведення у великих обсягах операцій з банківськими металами і на ринку боргових зобов'язань. Примітно те, що «Euromoney Magazine» у своєму підсумковому резюме підкреслив, що “Правекс–Банк” «...виявив себе висококласним гравцем на ринках, має великі зв'язки з західними платіжними системами і є одним з найбільш консервативних банків України». Саме це повною мірою ілюструє один з основних початків І політику “Правекс–Банк”, а саме – забезпечення стабільного і надійного функціонування, мінімізацію усіх факторів ризику у своїй діяльності. І тут основним критерієм виступає безумовне дотримання діючих економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків.

Основний стратегічний напрямок розвитку “Правекс–Банк” спрямовано на забезпечення його діяльності як універсального роздрібного банку, що надає своїм клієнтам максимально можливий перелік послуг. І ця задача успішно реалізується.

В даний час банк має Ліцензію НБУ № 7, що підтверджує право на здійснення абсолютно усіх видів банківських операцій, що підлягають ліцензуванню, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, Банк має дозвіл Міністерства фінансів України на право здійснення діяльності по випуску і звертанню цінних паперів, а також відповідні дозволи Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на право ведення реєстраторської і депозитарної діяльності. У результаті, по кількості і видам банківських послуг “Правекс–Банк” у значній мірі випереджає гнітюче число інших банків України.

Банк має статус офіційного агента по поширенню міжнародних доларових карт American express і офіційного дилера дорожніх чеків Thomas Cook. “Правекс–Банк” входить до складу таких саморегулюючих організацій, як Асоціація українських банків, Українська і Кримська міжбанківські валютні біржі, Міжрегіональний фондовий союз, Позабіржова фондова торгова система, Кримська і Придніпровська фондові біржі.

“Правекс–Банк” проводить усі види документарних операцій, прийнятих у міжнародній практиці – акредитиви, гарантії, інкасо. Банк підтримує кореспондентські відносини з більш ніж 60 банками в 20 країнах світу. Серед банків – кореспондентів можна відзначити такі відомі фінансові установи, як німецькі Commerzbank і Deutsche Bank, швейцарський United European Bank, англійський National Westminster Bank, американські Bankers Trust Company, ABN AMRO Bank і American Express Bank, російські Альфа-Банк і Ощадбанк і т. ін.

Іншим пріоритетним напрямком діяльності “Правекс–Банк” є розширення географії своєї присутності з метою максимального наближення банківських послуг безпосередньо до споживача. За відносно короткий період часу Банк створив велику банківську інфраструктуру – на сьогоднішній день тільки в Київському регіоні діє 60 відділень Банку, а в цілому по країні – близько 300 філій і відділень, отже він уже має статус загальнонаціонального банку з найширшою мережею філій і відділень у всіх регіонах країни.

Випливаючи вимогам ринку, “Правекс–Банк” в останні роки став приділяти підвищену увагу роботі з фізичними особами, розглядаючи їх як перспективне джерело залучення додаткових фінансових ресурсів. Вже зараз, розташовуючи третьої в Україні по розгалуженості мережею філій і відділень, Банк займає лідируючі позиції на ринку депозитного обслуговування фізичних осіб. Відкривши своїм вкладникам понад 60 тисяч поточних і депозитних рахунків (залишки на 31.12.2004 – 790,8 млн. грн.), “Правекс–Банк” на даний момент придбав усі риси масового ощадного банку.

Структура акціонерного капіталу “Правекс–Банк” наведена у таблиці 1.1.

Кредитування, як і раніше, залишається одним із пріоритетних і прибуткових напрямків діяльності банку.

Доходи від кредитних операцій у 2008 році склали 203,6 млн. Грн. або 67 % від усіх доходів банку.

20084 рік продовжив темпи і починання 2007 року у створенні нових кредитних продуктів, значно розширивши при цьому сфери кредитування. За рахунок цього кредитний портфель банку в 2008 році збільшився в 1,7 рази або на 452,3 млн. грн. і склав 1 052,3 млн. грн.

Таблиця 1.1

Структура акціонерного капіталу “Правекс–Банк”

При цьому відсоткові ставки за кредитами “Правекс–Банк” залишилися одними із найнижчих на ринку кредитних послуг України.

Цей обсяг склався завдяки наданню широкого спектра програм для громадян, а саме:

-      стандартного кредитування під заставу;

-      іпотечного кредитування для купівлі житла терміном до 15 років;

-      кредитування для купівлі автомобілів в розстрочку терміном до 6 років;

-      споживчого кредитування для придбання будь-якої побутової техніки терміном до 3 років;

-      ломбардного кредитування;

-      кредитування під заставу злитків дорогоцінних металів.

В умовах швидкого розвитку бізнесу, у тому числі і банківського, особливої вагомості набуває забезпечення висококваліфікованого складу менеджерів на всіх рівнях управлінської ієрархії.

У зв’язку з цим особлива увага в банку приділяється підбору і розстановці кадрів на керівні посади у відділеннях, підвищенню їх професійного рівня, виробленню у них моральних якостей.

При вирішенні цього завдання „ПРАВЕКС-БАНК” робить ставку на спеціалістів нового покоління. З цією метою банк активно співпрацює з вузами на всій території України по відбору студентів випускних курсів на посади директорів, заступників директорів, бухгалтерів і касирів відділень, спеціалістів головного офісу банку.

В даний час в „ПРАВЕКС-БАНК” працюють висококваліфіковані керівники і спеціалісти різних професій, які володіють глибокими знаннями і глибокими моральними принципами.

Розділ 2. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Аналіз фінансової стійкості комерційного банку

Платоспроможність комерційного банку є одним з найважливіших індикаторів фінансової стійкості банку. Вона говорить про достатність власних коштів того чи іншого банку для забезпечення захисту інтересів його вкладників та інших його кредиторів.

Платоспроможність входить до числа обов'язкових економічних нормативів, встановлених НБУ

Базою для розрахунку основних економічних нормативів комерційного банку є регулятивного капітал банку. Це один з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів клієнтів банківських установ та фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу. Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.

Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.

Національний банк установлює норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), якого всі банки зобов'язані дотримуватися.

Для визначення реальної капіталізації банків України їх систематизують відносно рівня за допомогою нормативів, методика розрахунку яких визначена НБУ (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Значення нормативних показників що характеризують достатність капіталу банків

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України визначається Національним банком кожний рік та має дотримуватися всіма комерційними банками.

Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.

В таблиці 2.2 приведені у динаміці данні регулятивного капіталу та його нормативне значення (Н1) ХФ АКБ “ПРАВЕКС-БАНК” за 2006-2008рр.

Таблиця 2.2

Динаміка розміру показників регулятивного капіталу та його нормативних значень (Н1) ХФ АКБ “ПРАВЕКС-БАНК” за 2002-2004рр.

З наведених даних видно, що показники нормативу регулятивного капіталу дорівнюють розміру регулятивного капіталу банку ХФ АКБ “ПРАВЕКС-БАНК” за період за 2006-2008 рр. Це обумовлене тим, що при розрахунках норми регулятивного капіталу сумарний розмір основних засобів більше ніж розмір регулятивного капіталу який не відкориговане на основні засоби, тому згідно методики розрахунку до розрахунку значення дорівнюється (0). Значення показника норми регулятивного капіталу банку в 2006 р – складає 507579,83 грн. – це менше нормативу встановленого НБУ, тому за рівнем достатності капіталу банк можна віднести до групи значно недокапіталізовані банки. У 2007 р. показник норми регулятивного капіталу банку дорівнював - 3297433,81 грн., що в 6,4 рази більше ніж за минулий період і за рівнем достатності капіталу банк відносився до групи значно недокапіталізовані банки. З 2008 року регулятивний капітал банку склав 5003647,87грн. цей показник вище в 1,5 рази значення 2007 року, що відносить його до групи банків - недокапіталізовані банки.

Наступним етапом методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків є визначення нормативу адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) (Н2), що відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торгівельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Цей норматив встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

Як відомо, різні елементи активів комерційного банку мають неоднакову ступінь ризику вкладень (різну ймовірність втрати частини чи всієї своєї вартості). Щоб контролювати цей ризик, в нормативних документах встановлені коефіцієнти ризику відповідно кожної групи активів.

Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку. Величина цього показника свідчить про достатність капіталу банку для проведення ризикових активних операцій.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків, згідно діючого законодавства має бути не меншим, ніж 10 відсотків.

Таблиця 2.3

Динаміка показників нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) ХФ АКБ “ПРАВЕКС-БАНК” за 2006-2008 рр.

З даних наведених у таблиці 2.3 можна зробити висновок що, сумарні активи банку за період з 2006-2008рр. зросли у 3,2 рази, але цей показник не повною мірою відображає фінансове становище банку, тому що активи, зменшені на суму забезпечення за відповідним активом безумовним зобов’язанням. Розрахувавши коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу та порівнявши з результатами за даними таблиці 2.1 можна зробити висновок що, за рівнем достатності капіталу банк з групи критично недокапіталізованого банку у 2005 році 1,7%, перейшов до групи значно недокапіталізовані банки у 2006-2008рр. (3,84 - 5,25%), та наближається до групи недокапіталізованих банків.

Незважаючи на величезне значення показника платоспроможності комерційного банку для визначення фінансової стійкості банку, розуміння змісту платоспроможності банку залишається предметом дискусій.

Досить часто в зарубіжній літературі повторюється думка, що "платоспроможний банк - це банк, активи якою перевищують його пасиви" (маються на увазі залучені й запозичені засоби). Але ж різні елементи активів банку (навіть основні) не так легко перетворити в грошові кошти для виконання своїх зобов'язань по платежах. Та й про врахування ризиків, пов'язаних з різного роду активами, у приведеному висловлювані не йдеться Під активами тут розуміється сукупність усіх вкладень банку, що відображені в його балансі, за виключенням збиткових статей. Збитки банку зумовлюють зменшення його власного капіталу.

Наступним нормативом, який відноситься до групи нормативів, що поділяють банки за рівнем достатності капіталу є норматив адекватності основного капіталу (Н3). Цей норматив встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Згідно раніше наведеної формули (1.4) розрахуємо норматив адекватності основного капіталу.

Для розрахунку нормативу адекватності основного капіталу загальний розмір основного капіталу коригується. При розрахунку нормативу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів. Нормативне значення Н3 має бути не меншим, ніж 4 відсотки.

Таблиця 2.4

Динаміка показників нормативу адекватності основного капіталу (Н3) за 2006-2008рр.

Аналізуючи норматив адекватності основного капіталу можна зробити висновок, що показники зменшились з 3,37% у 2006р до 0,96% у 2008. Ця тенденція обумовлена тим, що загальні активи банку зросли у 3,5 рази а основний капітал не змінився рис 2.1.

Загальні активи банку зросли з 13655259,51 грн. до 47948954,80 грн. або на 28% у 2006 – 2008 рр. відповідно.

Рис. 2.2 Діаграма зміни показників сумарних та загальних активів ХФ АКБ “ПРАВЕКС-БАНК” за 2006-2008 рр.

З рис. 2.2 видно, що сумарні активи банку кожен рік зростають стрімкими темпами та перевищують загальні активи майже у 2 рази.

Підсумовуючи аналіз нормативів капіталу отриманні данні можна порівняти з нормативними значеннями НБУ, та звести таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Загальна таблиця динаміки показників нормативів капіталу ХФ АКБ “ПРАВЕКС-БАНК” за 2006-2008рр.

Значення всіх показників нормативів капіталу відповідає рівню достатності капіталу банка, який можна віднести до групи “значно недокапіталізовані банки”. Таки результати можна обумовити тим що банк являє собою філію і основний капітал концентрується у головному банку, а оскільки розрахунок всіх нормативів пов’язаний з використанням капіталу тому отримані нормативні данні не повною мірою відображають фінансове становище ХФ АКБ “Правекс–Банк”.

Проте, на основі інформації про власний капітал ХФ АКБ “Правекс–Банк” не можна дати однозначної оцінки фінансової стійкості даного кредитного закладу. Це доводить виключну важливість показника платоспроможності банку. Якщо банк володіє величезним статутним фондом, але його значні ресурси вкладені в сумнівні операції, то надійність такого банку також сумнівна.

Для зміцнення своєї фінансової стійкості банк повинен систематично і реалістично визначати свої сумнівні активи й своєчасно забезпечувати необхідні мінімальні резерви для покриття можливих збитків.

Величина показника платоспроможності банку означає ту величину ризику, яку бере на себе капітал банку (іншу частину ризику "змушений" брати на себе залучений капітал кредиторів банку. Тому проблема платоспроможності - це також проблема міри покриття ризикових операцій банку його кредиторами.

Вкладники, як правило, мало інформовані про проекти, під які банк розміщує кредиті ресурси, та про інші його активні операції. Тому необхідно убезпечити відносини між банком і його вкладниками з приводу банківських ризиків. Найрозвинутіша форма таких відносин передбачає, що вклади й депозити населення страхуються державою.

Збитки від ризиків зумовлюють шкоду не лише банку, а й його кредиторам. Розподіл матеріальної відповідальності за банківські ризики між банком і його кредиторами відбувається через величину доходу банківських операцій. З доходів банку виплачуються доходи його кредиторам у вигляді процентів по їх вкладах, депозитах. Співвідношення доходів банку і доходів його кредиторів від банківських операцій об’єктивно визначає і пропорцію, в якій ризики діляться між ними Звідси витікає, що, норматив достатності оборотного капіталу банку для покриття зважених ризиків має корелювати з питомою вагою доходів банку і його кредиторів від банківських операції.

Слід враховувати, що, з одного боку, чим меншим є співвідношення капіталу банку і активів, тим вищим прибуток на капітал, тобто кожна одиниця грошей, інвестована утримувачами акцій, повертається назад з більшим приростом. Це посилює намагання банку знижувати співвідношення власний капітал - активи. Але з іншого боку, чим нижчим є це співвідношення, тим більшою є вразливість банку щодо можливих збитків. При дуже низькому співвідношенні власного капіталу і активів положення банк навряд чи буде оцінене як надійне і солідне. Однак не кращим варіантом є і надмірно високе співвідношення, бо воно означає, що фінансові менеджери не спромоглися використати. наявні можливості для розвитку і втрачають потенційний прибуток, а в перспективі - і фінансову стійкість банку.

В основі платоспроможності банку лежить його ліквідність. Вона залежить не лише від внутрішніх (щодо конкретного банку), а й від ряду зовнішніх факторів, зокрема, політичної й економічної ситуації в країні чи регіоні, стану грошово-кредитного ринку, можливості рефінансування в НБУ, розвитку ринку цінних паперів, наявності й досконалості заставного й банківського законодавства, надійності клієнтів і банків-партнерів Тому всі ці фактори мають уважно аналізуватись фінансовими менеджерами окремо і в сукупності, в динаміці, з прогнозуванням тенденцій їх зміни

Наступним кроком ,для більш детального вивчення фінансового стану банку, згідно поширеній методики є розрахунок нормативів ліквідності банку.

2.2 Аналіз впливу рівня ліквідності на прибутковість комерційного банку

Поняття ліквідності банку включає здатність банку виконувати не лише боргові й позабалансові зобов'язання, а й забезпечувати грошовими коштами своїх фінансово стійких клієнтів Іншими словами, ліквідність банку обов'язково передбачає платоспроможність, але крім неї ще й можливості вести окремі категорії активних операцій.

Погіршення ліквідності банку виражається, насамперед, у втраті його здатності надавати кредити своїм клієнтам, а також здійснювати деякі інші операції по активах, що витікають з його зобов'язань грошового характеру.

Банк, який не може розвивати свої активні операції, не с ліквідним у широкому розумінні цього слова. В той же час такий банк може залишатись платоспроможним, тобто може своєчасно здійснювати погашення своєї заборгованості перед вкладниками й кредиторами, в тому числі забезпечувати платежі (розрахунки по поточних операціях клієнтів за їх рахунок).

Ліквідність банку передбачає і певний рівень його надійності, тобто певний рівень здатності зберегти без втрат кошти, які довірені йому вкладниками.

Баланс банку вважається ліквідним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації елементів активу покривати строкові зобов'язання по пасиву. Фінансові менеджери мають дотримуватися правила: яким є пасив по строках, таким необхідно формувати і актив. Лише тоді забезпечується рівновага в балансі між сумою і строком вивільнення засобів по активу в грошовій формі і сумою та строком платежу по зобов'язаннях Звичайно, ліквідність балансу залежить від ступеня ризику окремих операцій: чим більша частка високо ризикових активів у банківському балансі, тим нижча його ліквідність

Разом з тим для забезпечення фінансової стійкості при розгляді взаємозв'язку між кредитними вкладеннями і зобов'язаннями банку не слід ігнорувати відмінності, які існують між величинами залишків і оборотів по розрахунках і кредитних вкладеннях.

Для оцінки ліквідності банку недостатньо використовувати дані лише про залишки й особливості змін у порівнянні зі змінами величин оборотів по кредитних вкладеннях та по розрахункових, поточних рахунках. Потрібно також враховувати дані про обіг зазначених активів і пасивів шляхом зіставлення показників обігу.

При розрахунках слід пам'ятати, що на ліквідність й фінансову стійкість банку не чинить впливу виконання операцій за дорученнями клієнтів про перерахування коштів іншим суб'єктам, які мають рахунки в цьому ж банку, тому що сукупний обсяг залучених банком ресурсів при виконанні ним таких операцій не змінюється.

У зв'язку з цим ХФ АКБ “Правекс-Банк” повинен постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками.

Нормативне значення має бути не менше ніж 20 відсотків.

Таблиця 2.6

Динаміка показників нормативу миттєвої ліквідності (Н4)

Норматив поточної ліквідності (Н5) встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно). визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання.

До активів первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу поточної ліквідності належать: готівкові кошти; банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках; строкові депозити, які розміщені в Національному банку та інших банках; боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та на інвестиції; боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції; надані кредити.

До зобов'язань належать: кошти до запитання; короткострокові та довгострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків; кошти бюджету України; строкові депозити інших банків та клієнтів; цінні папери власного боргу, емітовані банком; субординований борг банку; зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів; зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж: - 40 відсотків.

Таблиця 2.7

Динаміка показників нормативу поточної ліквідності (Н5)

Страницы: 1, 2, 3, 4