Cтройова підготовка

3. Вихідні дані та план роботи___________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________

4. Дата отримання завдання _____________________

Студент __________________

(підпис)

Керівник ________________

(підпис)

Зміст
Вступ
Основна частина курсової роботи:
1. Початок заняття зі стройової підготовки.
2. Теоретичного матеріал, який стосується даної теми:
2.1. Виконання військового вітання.
2.2. Вихід зі строю та повернення в стрій.
2.3. Підхід до начальника та відхід від нього.
3. Підбиття підсумків заняття.
4. Заключна частина заняття.

Висновки
Додатки
Перелік використаної літератури

Вступ

Стройова підготовка є одним з найважливіших розділів військового навчання. Вона виховує у військовослужбовців високу дисциплінованість, звичку швидко, без зволікань, чітко та узгоджено виконувати прийоми та дії, бути підтягнутими і охайними. Стройові навички солдату потрібні повсякденно: на занятті, в поході, при несенні служби у добовому наряді, у варті, на тактичних навчаннях і в бою.

Стройова підготовка – це вміння кожного військовослужбовця безпомилково виконувати повороти на місці і в русі, займати стройове положення, вміти виходити зі строю та повертатися до нього, вміти здійснювати військові вітання, здійснювати прийоми і рухи без зброї та зі зброєю, знати строї підрозділів та військових частин у пішому порядку і на машинах, знати місце
Бойового Прапора військової частини у строю, порядок його внесення і винесення, знати обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їх стройового навчання.

Взагалі, мета кожного стройового заняття несе в собі виховання у особового складу навичок виконання стройових прийомів.

Заняття зі стройової Підготовки поділяються на одиночні стройові навчання і навчання діям у складі підрозділу. Одиночне навчання є головним у стройовій підготовці, оскільки від ступеня підготовленості кожного воїна залежить успіх навчання та злагодженості підрозділу в цілому.

Але основним моментом у вивченні стройових прийомів є послідовність, адже ці прийоми слід вивчати у тій послідовності, у якій вони викладені у
Стройовому статуті Збройних Сил України.

Дана курсова робота має на меті дати військовослужбовцям стройові навички щодо виконання військового вітання, виходу та повернення в стрій та здійснення підходу до начальника (командира).
1.Початок проведення заняття зі стройової підготовки

Кожне заняття зі стройової підготовки починається з шикування, яке здійснюється за командою «СТАВАЙ». За цією командою треба швидко встати в стрій на визначений інтервал і дистанцію, підбори поставити разом, а носки розвести по лінії фронту на ширину стопи; дивитися прямо перед собою.

Наступним є перевірка наявності особового складу. Наявність тієї чи іншої частини особового складу свідчить про дисципліну строю. Необхідно стежити, щоб на заняттях усі військовослужбовці були присутні та брали активну участь і старанно виконували прийоми та дії, які вивчаються.

Потім необхідно провести перевірку зовнішнього вигляду військовослужбовців. Усі військовослужбовці повинні бути охайними і мати належний вигляд.

Коли шикування і перевірки завершено, необхідно довести до особового складу тему та навчальну мету заняття (в даному випадку):

. тема - «Виконання військового вітання. Вихід зі строю та повернення в стрій. Підхід до начальника та відхід від нього».

. навчальна мета – виховати у особового складу навики виконання даних прийомів.

Після цього стисло викладається матеріал, який стосується даної теми.

Здійснення цієї мети покладається на того, хто проводить заняття
(наприклад, на сержанта). Для відпрацювання стройових прийомів сержант шикує відділення в одношеренговий (якщо необхідно, розімкнутий) стрій, подає команди для виконання показаною прийому. Всі воїни, які знаходяться в строю, виконують прийом. Сержант вчить кожного солдата окремо, а решта повторюють ті ж дії самостійно, виправляючи помилки та прислуховуючись до зауважень, зроблених їх товаришу. Усувати виявлені недоліки у підлеглих слід або повторним показом прийому, або стислим поясненням.

2.Теоретичний матеріал, який стосується даної теми.

2.1. Виконання військового вітання

Усі військовослужбовці зобов'язані під час зустрічі (обгону) вітати один одного, суворо додержуючись правил, викладених у статтях Стройового
Статуту Збройних Сил України.

Підлеглі та молодші за військовим званням вітають першими, а за умови рівного становища першим вітається той, хто вважає себе більш вихованим і ввічливим.

Військовослужбовці зобов'язані, крім того, вшановувати через виконання прийомів військового вітання:

. могилу Невідомого солдата;

. братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і незалежність

України;

. бойові прапори військових частин, а також Військово - Морський Прапор з прибуттям на військовий корабель і під час відбуття з нього;

. похоронні процесії, які супроводжуються військами.

Військове вітання виконується чітко й бадьоро, з точним додержанням правил стройового положення та руху.

Для військового вітання на місці позастроєм без головного убору за п'ять-шість кроків до начальника або старшого за військовим званням, повернутися в його бік, прийняти стройове положення й дивитися йому в обличчя, повертаючи голову вслід за ним.

Якщо головний убір надітий, то крім того, прикласти праву руку до головного убору так, щоб пальці були разом, долоня пряма, середній палець торкався нижнього краю головного убору (біля козирка), а лікоть був на лінії висоти плеча. Під час повороту голови в бік начальника або старшого за військовим званням, положення руки залишається без зміни.

Після того як начальник або старший за військовим званням, мине того, хто вітав, слід голову повернути прямо й опустити руку.

Для військового вітання під час ру.ху поза строєм без головного убору за п'ять-шість кроків до начальника або старшого за військовим званням, одночасно з поставленням ноги припинити рух руками, повернути голову в його бік і, рухаючись далі, дивитися йому в обличчя. Пройшовши повз начальника або старшого за військовим званням, голову повернути прямо і продовжувати рух руками.

При надітому головному уборі разом з поставленням ноги на землю повернути голову й прикласти праву руку до головного убору, ліву руку тримати нерухомо біля стегна; пройшовши повз начальника або старшого за військовим званням, одночасно з поставленням лівої ноги на землю голову повернути прямо, а праву руку опустити.

Випереджаючи начальника або старшого за військовим званням, вітати його одночасно з першим кроком обгону, за другим кроком голову повернути прямо і праву руку опустити.

Якщо у військовослужбовця в руках ноша, то військове вітання слід виконувати поворотом голови в бік начальника або старшого за військовим званням.

Військове вітання зі зброєю на місці поза строєм виконується так само, як і без зброї (стаття 68 Стройового Статуту); при цьому положення зброї, за винятком карабіна «на плече», не змінюється і рука до головного убору не прикладається. Під час виконання військового вітання з карабіном у положенні «на плече» він попередньо береться до ноги.

Зі зброєю в положенні «за спину» військове вітання слід виконувати, прикладаючи праву руку до головного убору.

Для виконання військового вітання під час руху поза строєм зі зброєю
«біля ноги», «на ремінь» або «на груди» за п'ять-шість кроків до начальника або старшого за військовим званням, одночасно із поставленням ноги повернути голову в його бік і припинити рух вільною рукою; зі зброєю в положенні «за спину», крім того, прикласти руку до головного убору.

Під час виконання військового вітання з карабіном у положенні «на плече» правою рукою продовжувати рух біля тулуба.

Військове вітання за командою «Для зустрічі праворуч (ліворуч, з фронту) зброєю — ЧЕСТЬ» з карабіном виконується із положення «до ноги» у два прийоми:

. перший прийом — піднявши карабін правою рукою, тримати його прямовисне, стволом на рівні середини грудей, прицільною планкою на себе; одночасно з цим лівою рукою взяти карабін за верхню частину ложа (чотири пальці попереду на магазині, а великий — під прицільною планкою), кість лівої руки — на висоті пояса ;

. другий прийом — праву руку перенести на шийку ложа і підтримувати нею карабін так, щоб великий палець був позаду, а решта пальців, складені разом і витягнуті, лежали навскіс попереду на шийці ложа

Одночасно з виконанням другого прийому повернути голову праворуч
(ліворуч) і проводжати начальника поглядом, повертаючи вслід за ним голову.

Із положення «зброєю — честь» карабін береться до ноги за командою «До но-ГИ».

За підготовчою командою голову повернути прямо, а за виконавчою командою — взяти карабін до ноги у три прийоми:

. перший прийом — праву руку перенести вгору і взяти нею карабін за верхню частину ложа і ствольної накладки;

. другий прийом — поставити карабін до правої ноги так, щоб приклад внутрішнім боком торкався мізинця правої ноги; лівою рукою притримувати карабін біля багнетної трубки;

. третій прийом — швидко опустити ліву руку, а правою рукою плавно опустити карабін на землю.

Військове вітання виконанням прийому «зброєю — честь» із карабіном здійснюється лише підрозділами і частинами під час перебування їх у строю на місці.

За командою «Для зустрічі праворуч (ліворуч, з фронту) зброєю - ЧЕСТЬ» карабіни беруться у положення «зброєю — честь»; усі військовослужбовці, які перебувають у строю, приймають стройове положення й одночасно повертають голову в бік начальника, проводжаючи його поглядом. Якщо в строю військовослужбовці мають автомати, кулемети і ручні гранатомети, то положення їх не змінюється.

Військові частини та підрозділи під час перебування в строю за командою вітають:

. Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем'єр- міністра України, Міністра оборони України;

. усіх прямих начальників, а також керівних осіб, призначених для інспектування (перевірки) частини (підрозділу).

Для цього командир частини (підрозділу) подає команду «СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)», зустрічає їх і доповідає.
Наприклад:«Товаришу (пане) генерал-майоре. Десятий механізований полк для полкової вечірньої перевірки вишикувано. Командир полку полковник
Ткаченко».

Під час шикування частини з Бойовим Прапором (на параді, стройовому огляді, складання Військової присяги тощо) в доповіді називається повне найменування частини з переліком наданих їй почесних найменувань та орденів.

При виконанні військового вітання в строю під час руху начальник подає команду, але не доповідає.

Військові частини та підрозділи виконують військове вітання за командою під час зустрічі між собою, а також вшановують через виконання прийомів військового вітання:

. могилу Невідомого солдата;

. братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і незалежність України;

. бойові прапори військових частин, а також Військово-Морський

Прапор під час його підняття та спуску;

. похоронні процесії, які супроводжуються військами.

Якщо війська, що перебувають у строю на місці, вітають Президента
України, Голову Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, оркестри виконують «Зустрічний марш» і Державний Гімн
України.

Під час вітання військовими частинами прямих начальників від командира своєї частини і вище, а також керівних осіб, призначених для інспектування
(перевірки), оркестри виконують «Зустрічний марш».

Поза строєм як під час занять, так і у вільний від них час, військові частини та підрозділи виконують військове вітання за командою «Струнко».

У штабах та установах за командою вітають лише прямих начальників і керівних осіб, призначених для інспектування (перевірки).

На заняттях поза строєм, а також під час нарад офіцерів, генералів та адміралів для зустрічі командирів (начальників) подається команда «Товариші
(панове) офіцери».

Команду «Струнко» або «Товариші (панове) офіцери» подає старший із присутніх командирів (начальників) або військовослужбовець, який першим побачив прибулого командира (начальника).

За цією командою всі присутні встають, повертаються в бік прибулого командира (начальника) і приймають - стройове положення, а офіцери, прапорщики та мічмани з надітими головними уборами, крім того, прикладають до них руку.

Старший із присутніх командирів (начальників) підходить до прибулого і доповідає йому.

Прибулий командир (начальник), вислухавши доповідь, подає команду
«Вільно» або «Товариші (панове) офіцери». Той, хто доповів, повторює цю команду, після чого всі присутні стають «вільно». Офіцери, прапорщики та мічмани з надітими головними уборами опускають від них руку і далі діють за вказівкою прибулого командира (начальника).

Команда «Струнко» подається під час кожного відвідування командиром
(начальником) військової частини або підрозділу, а рапорт віддається лише під час першого відвідування ним військової частини або підрозділу в даний день.

У присутності старшого командира (начальника) команда військовій частині (підрозділові) для виконання військового вітання молодшому командиру (начальнику) не подається і рапорт йому не віддається.

Під час проведення класних занять команда «Струнко» або «Товариші
(панове) офіцери» подається перед кожним заняттям і після його закінчення.

Команда «Струнко» перед відданням рапорту командирові (начальникові) подається тоді, коли присутні інші військовослужбовці.

За відсутності військовослужбовців командирові (начальникові) тільки рапортують.

Під час виконання Державного Гімну України військовослужбовці, які перебувають у строю, приймають стройове положення без команди, а командири підрозділів від взводу і вище, крім того, прикладають руку до головного убору.

Військовослужбовці поза строєм під час виконання Державного Гімну
України приймають стройове положення, а якщо вони в головних уборах, прикладають руку до них.

Команда для виконання військового вітання військовим частинам і підрозділам не подається:

. під час оголошення в частині або підрозділі тривоги або збору;

. на марші під час руху і на привалах, а також на всіх тактичних заняттях, заняттях з водіння машин і навчаннях;

. на командних пунктах, у вузлах зв'язку і під час несення бойового чергування;

. на вогневому рубежі та вогневій позиції під час проведення стрільб;

. на аеродромах під час проведення польотів;

. під час виконання господарських робіт або робіт з навчальною метою, а також під час спеціальних занять і робіт у майстернях, парках, ангарах, лабораторіях;

. під час спортивних змагань та ігор;

. під час харчування та після сигналу «Відбій» до сигналу « Підйом»;

. у приміщеннях для хворих.

У цих випадках начальник або старший за військовим званням лише рапортує начальникові, який прибув. Наприклад: «Товаришу (пане) майоре.
Перша механізована рота виконує другу вправу навчальних стрільб. Командир роти капітан Шевчук».

Частини та підрозділи, які беруть участь у похоронній процесії, військового вітання не виконують.

Під час звертання начальника або старшого за військовим званням до окремих військовослужбовців ; і вони, за винятком хворих, приймають стройове положення і називають свою посаду, військове звання та прізвище.

На урочистих зборах, конференціях, а також під час спектаклів, концертів і в кіно команда для виконання військового вітання не подається і рапорт командирові не віддається.

На загальних зборах особового складу для виконання військового вітання подається команда «Струнко» і віддається рапорт командирові (начальникові).
Наприклад: «Товаришу (пане) підполковнику. Особовий склад батальйону на загальні збори зібрано. Начальник штабу батальйону майор Сердюк».

На вітання начальника або старшого за військовим званням «Здрастуйте, товариші (панове)» всі військовослужбовці, що перебувають у строю або поза строєм, відповідають: «Бажаємо (бажаю) здоров'я», якщо начальник або старший за військовим званням прощається, то на його слова «До побачення, товариші (панове)» військовослужбовці відповідають: «До побачення», додаючи в кінці відповіді слова «Товаришу (пане)» та військове звання без зазначення роду військ чи служби. Наприклад, під час відповідей: сержантам і старшинам, прапорщикам і мічманам — . «Бажаємо здоров'я, товаришу
(пане) молодший сержанте», «До побачення, товаришу (пане) головний старшино», «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) мічмане», «До побачення, товаришу (пане) прапорщику» тощо; і офіцерам - «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) І капітане», «До побачення, товаришу (пане) капітан- лейтенанте» тощо; генералам, адміралам — «Бажаємо здоров'я, товаришу
(пане) генерал-полковнику», «До побачення, товаришу (пане) адмірале» тощо;
Міністрові оборони України — «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) Міністре оборони України», «До побачення, товаришу (пане) Міністре оборони України».

Якщо командир (начальник) поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то військовослужбовець відповідає командирові (начальникові): «Служу
Українському народові».

Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину (підрозділ), то вона відповідає протяжним триразовим «Слава», а якщо командир (начальник) дякує, то військова частина (підрозділ) відповідає: «Служимо Українському народові».

2.2. Вихід із строю та повернення у стрій

Навчання виходу із строю за командою і повернення у стрій командир відділення починає з розгорнутого одношеренгового, а потім із двошеренгового строю та з колони по два, по три, по чотири.

Командир відділення послідовно показує порядок виходу із строю при знаходженні військовослужбовця в першій шерензі, другій шерензі та в колоні. Після показу він пояснює, що військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) із строю відповідає: „Слухаюсь”. За першою командою він стройовим кроком виходить із строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю.

Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім стає на своє місце. Під час виходу військовослужбовця попередньої шеренги його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу військовослужбовця із строю з колони по два, по три, по чотири він виходить із строю вбік найближчого флангу, попередньо зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається назад на своє місце. Вихід виконується на середину строю

Найкоротшим шляхом стройовим кроком з поворотом під час руху. Кількість кроків рахується від першої шеренги.

Повернення військовослужбовця в стрій здійснюється за командою, наприклад: „Рядовий Іванченко. Стати до строю” або тільки „Стати до строю”.

За командою „Рядовий Іванченко” військовослужбовець, який стоїть обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до начальника і відповідає: „Я”, а за командою „Стати до строю”, якщо він без зброї або зі зброєю в положенні „за спину”, прикладає руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається у напрямку руху, з першим кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом стає на своє місце в строю.

Якщо подається команда „Стати до строю” (без звертання за прізвищем), військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до начальника та без відповіді „Я”.

Для навчання діям виходу із строю командир відділення шикує відділення у дві шеренги, розмикає його на один-два кроки і подає команди для виходу із строю та повернення у стрій. Спочатку вихід проводиться із першої шеренги, а потім із другої.

Для того, щоб кожний військовослужбовець засвоїв порядок виходу із строю з будь-якої шеренги, під час тренування рекомендується міняти місцями шеренги.

Після відпрацювання виходу з двошеренгового строю, командир відділення розпочинає вивчення виходу з колони по два і по три (по чотири).

Командир відділення пояснює тим, хто навчається, що для виходу із строю подається команда, наприклад: „Рядовий Петренко. До мене (до мене бігом
–РУШ)”. Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) відповідає: „Слухаюсь”. У залежності від того, з якої сторони знаходиться начальник, військовослужбовець робить один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається в бік начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає до нього і доповідає про прибуття, наприклад: „Товаришу (пане) лейтенанте. Рядовий
Петренко за вашим наказом прибув”. Після доповіді руку опускає.

Якщо військовослужбовець підбігає до начальника, то за п’ять-шість кроків до нього він переходить на стройовий крок. Начальник повинен сам повернутися назустріч військовослужбовцю, якого викликав із строю, а не змушувати його заходити спереду.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

2.3. Підхід до начальника та відхід від нього

Навчатися підходу до начальника рекомендується розучувати за розподілом на три рахунки. На рахунок "роби — РАЗ" лівою ногою зробити стройовий крок вперед, провести рух руками в такт кроку і зафіксувати положення на лівій нозі, руки опущені до стегон (мал. 1, а). На рахунок "роби - ДВА" приставити праву ногу й одночасно прикласти праву руку до головного убору
(мал. 1, б). На рахунок "роби — ТРИ" руку опустити до стегна. Після цього вправа повторюється. Для того, щоб навчити цим діям відділення шикують в одну шеренгу або в колону по одному з інтервалом або дистанцією між військовослужбовцями чотири кроки.

[pic][pic]

Мал. 1. Підхід до начальника: а - зупинка; б - рапорт.

Розучування підходу до начальника можна проводити на чотири рахунки з рухом вперед на три кроки.

За командою "Підхід до начальника, за розподілом на чотири рахунки, з рухом три кроки вперед - почи-НАЙ" На рахунок "раз, два, три" зробити три стройових кроки вперед, на рахунок "чотири" приставити праву ногу до лівої й одночасно прикласти праву руку до головного убору. На наступний рахунок
"раз, два, три" руку тримати біля головного убору, а на рахунок "чотири" опустити. Вправа повторюється декілька разів.

Розучування відходу від начальника за розподілом рекомендується проводити на чотири рахунки за командою "Відхід від начальника на чотири рахунки -почи-НАЙ". На рахунок "роби - РАЗ" всі військовослужбовці відділення прикладають праву руку до головного убору і відповідають:
"Слухаюсь" (мал. 2, а). На рахунок "роби - ДВА" повертаються кругом
(праворуч, ліворуч) (мал. 2, б) і приставляють праву ногу (мал. 19, в). На рахунок "роби - ТРИ" з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю
(мал. 19, г) опускають руку (мал. 19, д). На рахунок "роби - ЧОТИРИ" приставляють праву ногу до лівої (мал. 2, е). В такій послідовності вправа повторюється на рахунок командира відділення, а потім самих військовослужбовців або під барабан. При цьому вдосконалюються навики у відпрацюванні поворотів кругом, праворуч і ліворуч.

[pic]

Мал. 2. Відхід від начальника: а - прикладання руки до головного убору; б - поворот кругом; в - приставлення ноги; г - крок уперед; д - опускання руки; е - приставлення ноги.

Після того, як підхід до начальника і відхід від нього вивчені за розподілом, ці дії відпрацьовуються у комплексі. Тренування проводиться попарно. Командир відділення під час тренування по черзі викликає до себе військовослужбовців і добивається від них правильних і чітких дій.

Для прищеплення військовослужбовцям міцних навиків у діях при підході до начальника і відході від нього рекомендується тренувати їх у звичайному темпі на дев'ять рахунків. Для цього відділення шикується в колону по одному з дистанцією три-чотири кроки або попарно один проти другого. За командою командира відділення "Підхід до начальника і відхід від нього, на дев'ять рахунків, з рахунком уголос "почи-НАЙ" військовослужбовці на перші три рахунки роблять три кроки вперед, починаючи рух з лівої ноги. На рахунок "чотири" одночасно з поставленням правої ноги до лівої прикладають праву руку до головного убору. На рахунок "п'ять" опускають руку. На рахунок "шість" знову прикладають руку до головного убору. На рахунок
"сім", "вісім" повертаються кругом. На рахунок "дев'ять" приставляють праву ногу до лівої. Командир відділення в цей час спостерігає за діями військовослужбовців і добивається усунення помилок, які вони допускають.

На цих заняттях також показуються дії військовослужбовця при зверненні до начальника або при зверненні начальника до нього під час знаходження поза строєм.

Під час підходу до начальника поза строєм військовослужбовець за п'ять-шість кроків до нього переходить на стройовий крок, за два-три кроки зупиняється й одночасно з приставленням ноги прикладає праву руку до головного убору, а тоді доповідає, наприклад: «Товаришу (пане) лейтенанте.
Рядовий Сидоренко за вашим наказом прибув» або «Товаришу (пане) полковнику.
Капітан Петренко за вашим наказом прибув». Після доповіді руку опускає.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до головного убору і відповідає: «Слухаюсь», повертається в напрямку руху, з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

Також такі заняття можуть проводитись із застосуванням зброї.

Під час підходу зі зброєю до начальника положення зброї не змінюється, за винятком карабіна в положенні «на плече», який береться до ноги після того, як військовослужбовець зупиниться перед начальником.

Під час відходу від начальника карабін із положення «до ноги», у разі потреби, береться військовослужбовцем в інше положення після відповіді
«Слухаюсь». Під час підходу до начальника зі зброєю рука до головного убору не прикладається, за винятком випадку, коли зброя перебуває у положенні «за спину». .

3.Підбиття підсумків заняття.

В кінці заняття зі стройової підготовки робляться висновки щодо підготовленості особового складу до застосування набутих навичок для подальшого навчання. Також військовослужбовці отримують завдання на відпрацювання слабо вивчених прийомів, тобто на індивідуальне стройове навчання. Одиночне стройове навчання проводиться суворо індивідуально.
Основним принципом відпрацювання одиночних стройових прийомів є роздільне
(за елементами) вивчення з наступним тренуванням виконання стройового прийому в цілому.

Стройові прийоми відпрацьовуються у такій послідовності:

. визначається, який стройовий прийом відпрацьовується і за якою командою він виконується;

. зразковий показ прийому в цілому;

. показ прийому у повільному темпі з одночасним стислим поясненням правил та особливостей його виконання;

. показ виконання прийому за елементами;

. повторний показ виконання прийому в цілому;

. самостійне виконання прийому в цілому та за елементами;

. тренування у виконанні прийому за елементами;

. тренування у повільному темпі;

. тренування у виконанні прийому в цілому з точним дотриманням вимог

Стройового Статуту.

Висновки

Таким чином, ми переконалися, що стройова підготовка займає важливе місце в загальновійськовій підготовці. Її важливість підкреслюється тим, що вона обов'язкова для всіх військових частин, управлінь, штабів, організацій, установ і військових навчальних закладів.

Усі завдання, прийоми, положення, правила та ін. визначені Стройовим
Статутом Збройних Сил України, дія якого поширюється на Прикордонні війська
України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної Оборони
України та інші військові формування, створені відповідно до закону.

Можна зробити підсумок, що заняття зі стройової підготовки формують у військовослужбовців вміння виконувати усі стройові прийоми, а також завдяки цим заняттям військовослужбовці стають охайними та підтягнутими.

Завдяки заняттям зі стройової підготовки досягається висока дисциплінованість військовослужбовців, що є дуже важливим для здійснення підготовки вояків протягом усього терміну навчання.

Наостанок слід зауважити, що стройова підготовка завжди вважалася невід'ємною частиною самопідготовки кожного військовослужбовця, тобто завдяки досягненню мети кожного окремого воїна відображає загальний стан підготовленості підрозділу і це є головним.

Додатки
Додаток 1

План – конспект проведення заняття зі стройової підготовки на тему:

«Виконання військового вітання. Вихід зі строю та повернення в стрій.

Підхід до начальника та відхід від нього».

Затверджую: Командир роти________________________

Час проведення заняття: 1 година.

Місце проведення заняття: стройовий плац.

Перелік використаної літератури:

1. Військові статути Збройних Сил України. Зав. кн. редакції

Т.Ковальова., « Варта », Київ, 2002 р.
2. Специфика воинской службы. Я. С. Пузанов., М., 1994 р.

3. Серих В.Д. « Воинские ритуалы». М., 1996 р.

4. Комп'ютерна мережа « Internet ».