ВИЩІ ОРГНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Украiни

ВИЩІ ОРГНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Украiни

10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету

Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади,

а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні

повноваження на цих посадах;

11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду

Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає половину складу Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення;

14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою

Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову

Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і

радіомовлення України;

15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-

міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої

влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої

влади;

16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради

міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил

України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах

національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану

війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі

збройної агресії проти України;

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову

мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її

місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності

України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні

або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі

необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної

ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші

вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює

президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та

припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України,

для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні

органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів

із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або

органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів

України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на

території України.

Деякіакти Президента України, видані в межах повноважень

скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра,

відповідального за акт та його виконання.

Президент України виконує свої повноваження до

вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом

здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Відставка Президента України набуває чинності з

моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні

Верховної Ради України.

Неможливість виконання Президентом України своїх

повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні

Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим

більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання

Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і

медичного висновку. Президент України може бути усунений з поста

Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної

зради або іншого злочину. Питання про усунення Президента України з поста

в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного

складу Верховної Ради України.Для проведення розслідування Верховна Рада

України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої

включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.Висновки і

пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні

Верховної Ради України. За наявності підстав Верховна Рада України не менш

як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про

звинувачення Президента України. Рішення про усунення Президента України з

поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш

як трьома четвертими від їїконституційного складу після перевірки

справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо

додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи

про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що

діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки

державної зради або іншого злочину.

У разі дострокового припинення повноважень

Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конституції

України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і

вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра

України. Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків

Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені

пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статті 106

Конституції України.

ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів

виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед

Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України

у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет

Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і

законами України, актами Президента України. До складу Кабінету

Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-

прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Прем'єр-

міністр України призначається Президентом України за згодою більше

ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України.

Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом

України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України,

спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів

України, схваленої Верховною Радою України. Прем'єр-міністр України входить

із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та

ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в

межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих

органів.

Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним

Президентом України. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету

Міністрів України мають право заявити Президентові України про

свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком

відставку всього складу Кабінету Міністрів України. Прийняття Верховною

Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має

наслідком відставку Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів

України, відставку якого прийнято Президентом України, за його

дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи

новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят

днів. Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові України

заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента

України чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції

недовіри.

Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну

самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики

держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента

України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і

громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та

податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення,

соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи,

екологічної безпеки і природокористування;

4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми

економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку

України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює

управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і

забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України

Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його

виконання;

7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і

національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі

злочинністю;

8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної

діяльності України, митної справи;

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів

виконавчої влади;

10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами

України, актами Президента України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає

постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти

Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-

правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку,

встановленому законом.

Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та

місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою

службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової

та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи

наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів

України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади

визначаються Конституцією і законами України.

ОРГАНИ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування

функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи

посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі

правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється

Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Народ

безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних

засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем

України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами

територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів

загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами

спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону

діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих

судів не допускається.

В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1) внесення подання про призначення суддів на посади або про

звільнення їх з посад;

2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог

щодо несумісності;

3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів

Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд

скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності

суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. Вища рада

юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України,

Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України,

з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових

установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська

конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До

складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду

України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної

юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про

відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає

офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів

Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України

та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду

України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин

України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну

освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в

Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без

права бути призначеним на повторний строк. Голова Конституційного Суду

України обирається на спеціальному пленарному засіданні

Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду

України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії

незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади,

передбачені статтею 126 Конституції України, та вимоги щодо

несумісності, визначені в частині другій статті 127 Конституції України.

До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України

(конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України;

правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш

як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного

Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України;

З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України

ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території

України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд України за зверненням

Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про

відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України

або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для

надання згоди на їх обов'язковість. За зверненням Верховної Ради

України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання

конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення

Президента України з поста в порядку імпічменту.

Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду

України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо

вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена

встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або

набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення,

що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам

актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується

державою у встановленому законом порядку.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України,

процедура розгляду ним справ визначаються законом

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Верховний Суд України є найвищим судовим органом України і здійснює

нагляд за судовою діяльністю судів республіки в порядку, встановлюваному

законодавством України.

Верховний Суд України:

у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої

інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з

нововиявленими обставинами;

вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову

статистику і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування

республіканського законодавства, що виникають при розгляді судових справ.

Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є обов'язковими

для судів, інших органів і службових осіб, що застосовують закон, по

якому дано роз'яснення;

здійснює контроль за виконанням судами республіки керівних

роз'яснень Пленуму Верховного Суду України;

вирішує в межах своїх повноважень питаннях, що випливають з

міжнародних договорів України;

здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Відповідно до Конституції України Верховному Суду України належить

право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Верховний Суд

України обирається Верховною Радою України строком на десять років у

складі Голови, заступників Голови, членів Верховного Суду і народних

засідателів. Кількісний склад Верховного Суду України встановлюється

Верховною Радою України. Верховний Суд України один раз у п'ять років

інформує Верховну Раду України про свою діяльність.

Президія Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду

України затверджує: з числа заступників Голови Верховного Суду України -

першого заступника Голови Верховного Суду України; з числа заступників

Голови або членів Верховного Суду України - голів судових колегій

Верховного Суду України.

Верховний Суд України діє в складі:

1) Пленуму Верховного Суду України;

2) судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України;

3) судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України;

4) військової колегії.

Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду України

утворюється президія Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України діє в складі Голови Верховного Суду

України, заступників Голови і членів Верховного Суду України. У засіданнях

Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України і Міністр юстиції

України. Участь Генерального прокурора України в роботі Пленуму є

обов'язковою.

У засіданнях Пленум, не зв'язаних з розглядом судових справ, на

запрошення Голови Верховного Суду України можуть брати участь судді,

члени науково-консультативної ради при Верховному Суді України,

представники міністерств, державних комітетів і відомств, інших державних

органів і громадських організацій, а також

наукових установ.

Пленум Верховного Суду України:

1) у межах своїх повноважень розглядає справи в порядку нагляду

і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

2) розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової

статистики, а також подання Генерального прокурора України і Міністра

юстиції України і дає керівні роз'яснення судам у питаннях

застосування республіканського законодавства; при

обговоренні питання про дачу судам керівних роз'яснень заслуховує

повідомлення голів Верховного Суду Республіки Крим, обласного,

Київського і Севастопольського міських судів про судову практику по

застосуванню законодавства;

3) затверджує за поданням Голови Верховного Суду України склад

судових колегій, а також заступників голів судових колегій і секретаря

Пленуму Верховного Суду України з числа членів Верховного Суду

України;

4) затверджує за поданням Голови Верховного Суду України науково-

консультативну раду при Верховному Суді України;

5) розглядає і вирішує питання про внесення подань в порядку

законодавчої ініціативи у Верховну Раду України та про тлумачення законів

України;

6) заслуховує повідомлення про роботу Верховного Суду України

і звіти голів судових колегій Верховного Суду України про

діяльність колегій;

7) розглядає подання Голови Верховного Суду України про

невідповідність керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України

законодавству України

8) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Питання, не зв'язані з вирішенням судових справ, внесені

відповідно до цього Закону на розгляд Пленуму Головою Верховного Суду

України, Генеральним прокурором України або Міністром юстиції України,

заслуховуються відповідно по їх доповідях або доповідях уповноважених ними

осіб. При цьому у питаннях, внесених на розгляд Пленуму Головою

Верховного Суду України або Міністром юстиції

України, Генеральний прокурор України дає висновок. В обговоренні цих

питань можуть брати участь також особи, запрошені на засідання Пленуму

Верховного Суду України.

Для підготовки проекту постанови, що містить керівні

роз'ясненя, Пленум у необхідних випадках утворює редакційну

комісію з числа членів Пленуму.

Пленум Верховного Суду України скликається не менш як один раз на

три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що вносяться на

його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України і Міністр

юстиції України повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до

засідання. Проекти постанов Пленуму і копії протестів або подань по

судових справах надсилаються членам Пленуму, Генеральному

прокурору України і Міністру юстиції України не пізніш як за десять

днів до засідання.Засідання Пленуму Верховного Суду України є правомочними

при наявності не менш як двох третин його складу. Постанови Пленуму

Верховного Суду України приймаютьсяь відкритим голосуванням

більшістю голосів членів Пленуму, які беруть участь у голосуванні.

Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду України і

секретарем Пленуму.Секретар Пленуму Верховного Суду України поряд з

виконанням обов'язків члена Верховного Суду України здійснює

організаційну роботу по підготовці засідань Пленуму, забезпечує

ведення протоколу і провадить дії, необхідні для виконання прийнятих

Пленумом постанов

Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в

кримінальних справах і військової колегії затверджується Пленумом

Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України. Голова

Верховного Суду України у необхідних випадках має право своїм

розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у

складі іншої колегії.

Судові колегії Верховного Суду України розглядають у межах своїх

повноважень справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку,

порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами. Судові колегії

вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику

і здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Президія

Верховного Суду України утворюється в складі Голови, заступників Голови і

членів Верховного Суду України в кількості,що визначається Президією

Верховної Ради України. Склад президії Верховного Суду України

затверджується Президією Верховної Ради України за поданням Голови

Верховного Суду України. Президія Верховного Суду України розглядає

питання організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду

України, а також подає допомогу нижчестоящим судам у правильному

застосуванні законодавства, координуючи цю діяльність з Міністерством

юстиції України. Засідання президії Верховного Суду України проводяться

не менш як один раз на місяць. Засідання президії Верховного Суду України є

правомочними при наявності більшості членів президії. Постанови президії

приймаються більшістю голосів членів президії, які беруть участь у

засіданні, і підписуються Головою Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України:

1) приносить у межах і порядку, встановлених законом, протести

на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє

виконання рішень, вироків, ухвал і постанов по судових справах;

3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової

практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи,

громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону,

причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організує роботу

по здійсненню контролю за виконанням керівних роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;

4) скликає Пленум Верховного Суду України і головує на його

засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій

Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;

5) скликає президію Верховного Суду України і вносить на розгляд

президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях

президії;

7) вносить у Пленум Верховного Суду України подання про

невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду України

законодавству України;

8) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду

України;

9) керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату

Верховного Суду України;

10) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян

і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Заступники Голови Верховного Суду України:

1) можуть головувати у судових засіданнях колегій Верховного Суду

України;

2) приносять у межах і порядку, встановлених законом, протести

на рішення, вироки, ухвали і постанови по судових справах;

3) у випадку і порядку, встановлених законом, зупиняють

виконання рішень, вироків, ухвал і постанов по судових справах;

4) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою

структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;

5) ведуть особистий прийом громадян.

У разі відсутності Голови Верховного Суду України його права і

обов'язки здійснює перший заступник Голови Верховного Суду України, а

при відсутності першого заступника - заступник Голови Верховного Суду

України.

Голови судових колегій Верховного Суду України:

1) головують у судових засіданнях керованих ними колегій або

призначають для цього членів суду;

2) утворюють склад суду для розгляду справ у судових

засіданнях колегій;

3) здійснюють керівництво роботою відповідних колегій;

4) подають Пленуму Верховного Суду України звіти про

діяльність колегій;

5) мають право витребувати судові справи для вивчення і

узагальнення судової практики;

6) організують роботу по підвищенню кваліфікації суддів

відповідної судової колегії.

Верховний Суд України видає "Бюлетень Верховного Суду

України".

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

Вищий арбітражний суд України є найвищим органом у вирішенні

господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов

арбітражних судів України та контролю за їх діяльністю.

Вищий арбітражний суд України складається з Голови, першого

заступника Голови, заступників Голови та арбітрів і діє ускладі:

пленуму Вищого арбітражного суду;

президії Вищого арбітражного суду;

арбітражних колегій по розгляду спорів та перегляду

рішень,ухвал, постанов.

Вищий арбітражний суд України:

1) вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції

Арбітражним процесуальним кодексом України, іншим законодавством

України, міждержавними договорами й угодами; може в межах

підвідомчості арбітражних судів України прийняти до свого провадження будь-

який господарський спір;

2) переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови Вищого

арбітражного суду, арбітражного суду Республіки Крим, арбітражних судів

областей, міст Києва і Севастополя;

3) вивчає і узагальнює практику застосування законодавства,

забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення

господарських спорів; дає роз'яснення арбітражним судам з питань практики

застосування законодавства України, яке регулює відносини в

господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів. Роз'яснення

Вищого арбітражного суду є обов'язковим для арбітрів і учасників

господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано

таке роз'яснення;

4) веде роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері

господарських відносин;

5) здійснює організаційне керівництво арбітражним судом

Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва і

Севастополя, несе відповідальність за організацію, стан і

вдосконалення їх діяльності, перевіряє і поширює позитивний досвід

роботи арбітражних судів республіки;

6) забезпечує підбір і підготовку кандидатів у арбітри,

підвищення кваліфікації працівників арбітражних судів, організовує роботу

по матеріально-технічному забезпеченню арбітражних судів і створенню

належних умов для їх діяльності, нормативному забезпеченню,

веденню статистичного обліку;

7) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Вищому арбітражному суду відровідно до Конституції України

належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.

Голова Вищого арбітражного суду України:

1) організовує діяльність Вищого арбітражного суду і несе

відповідальність за виконання завдань, покладених на Вищий

арбітражний суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти;

призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату Вищого

арбітражного суду, вживає заходи заохочення і накладає

дисциплінарні стягнення на голову арбітражного суду Республіки Крим,

голів арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя, їх

заступників, арбітрів цих арбітражних судів, арбітрів та працівників

апарату Вищого арбітражного суду;

2) здійснює організаційне керівництво роботою арбітражних судів

України;

3) розподіляє обов'язки між заступниками Голови та арбітрами Вищого

арбітражного суду;

4) затверджує структуру, штатний розпис, кошторис витрат на

утримання Вищого арбітражного суду, положення про структурні

підрозділи Вищого арбітражного суду;

5) вносить у Верховну раду Україн подання щодо:

призначення заступників Голови та арбітрів Вищого

арбітражного суду, голів, їх заступників та арбітрів арбітражних судів

областей, міст Києва і Севастополя; затвердження складу президії Вищого

арбітражного суду; встановлення чисельності арбітрів та інших працівників

Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Республіки Крим, арбітражних

судів областей, міст Києва і Севастополя і асигнувань на їх

утримання; тлумачення законів України;

6) забезпечує підготовку матеріалів з питань, що підлягають розгляду

на президії та пленумі Вищого арбітражного суду, вносить на розгляд ці

питання, скликає президію і пленум та головує на їх засіданнях;

7) може прийняти до свого провадження в межах підвідомчості

арбітражних судів України вирішення господарського спору та переглянути

рішення, ухвалу, постанову по справі в порядку, передбаченому

Арбітражним процесуальним кодексом України;

8) вносить у президію Вищого арбітражного суду протести на рішення,

ухвали, постанови, прийняті заступниками Голови Вищого

арбітражного суду або в засіданнях під їх головуванням;

9) вносить у пленум Вищого арбітражного суду подання про перегляд

постанов президії Вищого арбітражного суду;

10) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Заступник Голови Вищого арбітражного суду України за своїми

функціональними обов'язками:

1) є головою арбітражної колегії Вищого арбітражного суду;

2) може прийняти до свого провадження в межах підвідомчості

арбітражних судів України вирішення господарського спору в порядку,

передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом України, та

переглянути рішення,ухвалу, постанову по справі;

3) здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою

структурних підрозділів апарату Вищого арбітражного суду;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Пленум Вищого арбітражного суду України діє у складі:

Голови Вищого арбітражного суду (головуючий), його

заступників, арбітрів Вищого арбітражного суду, голови арбітражного суду

Республіки Крим, голів арбітражних судів областей, міст Києва і

Севастополя за посадою.

Пленум скликається не менш як двічі на рік. Про час його

скликання члени пленуму повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до

засідання. В цей же строк надсилаются матеріали щодо питань, які

вносяться на розгляд пленуму. Засідання пленуму є правомочним при

наявності не менш як двох третин його складу.

Постанови пленуму приймаються відкритим голосуванням

більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на

засіданні.

Пленум Вищого арбітражного суду України:

1) вирішує найважливіші питання діяльності арбітражних судів України;

2) заслуховує повідомлення голови арбітражного суду Республіки Крим,

голів арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя про

виконання покладених на них завдань і практику застосування

законодавства;

3) розглядає матеріали узагальнення арбітражної практики та

статистики і дає керівні роз'яснення, що є обов'язковими для органів,

які вирішують господарські спори, а також підприємств, організацій,

державних та інших органів, посадових осіб;

4) приймає рішення за висновками Конституційного суду України

про відповідальність роз'яснень пленуму Вищого арбітражного суду

Конституції України;

5) переглядає за поданням Голови Вищого арбітражного суду

постанови президії Вищого арбітражного суду з господарських спорів;

6) обирає кваліфікаційну колегію, яка проводить атестацію, арбітрів

арбітражних судів;

7) розглядає інші питання вдосконалення правового регулювання

господарських відносин, які вносяться президією або членами пленуму

Вищого арбітражного суду.

Президія Вищого арбітражного суду України утворюється у складі

Голови Вищого арбітражного суду (головуючий) та заступників Голови

за посадою і кількох арбітрів. Кількість членів і склад президії Вищого

арбітражного суду затверджується Верховною Радою України за поданням

Голови Вищого арбітражного суду. Засідання президії Вищого арбітражного

суду є правомочними при наявності не менш як двох третин членів Президії.

Рішення президії Вищого арбітражного суду приймаються відкритим

голосуванням більшістю голосів членів президії і підписуються

головуючим у засіданні.

Засідання президії Вищого арбітражного суду України проводяться не менш як

один раз на місяць.

Президія Вищого арбітражного суду України:

1) вирішує питання організації та діяльності, підбору кадрів

арбітражних судів України;

2) заслуховує повідомлення голови арбітражного суду Республіки Крим,

голів арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя, арбітрів

арбітражних судів України та звіти керівників структурних підрозділів

Вищого арбітражного суду;

3) переглядає за протестом Голови Вищого арбітражного суду в порядку

нагляду рішення, ухвали, постанови, прийняті Вищим арбітражним

судом, та переглядає за нововияленими обставинами справи, постанови з

яких було прийнято самою Президією Вищого арбітражного суду;

4) розглядає матеріали узагальнення практики і аналізує

статистики, у період між засіданнями пленуму Вищого арбітражного суду дає

роз'яснення щодо практики застосування законодавства України, яке

регулює відносини в господарській сфері та порядок розгляду

господарських спорів з наступним затвердженням на

пленумі;

5) вносить питання для розгляду їх на Пленумі Вищого

арбітражного суду;

6) розглядає інші питання, які вносяться Головою чи членом президії

Вищого арбітражного суду.

Склад арбітражної колегії затверджується президією Вищого

арбітражного суду України з числа арбітрів Вищого

арбітражного суду.

Арбітражна колегія:

вирішує господарські спори, віднесені Арбітражним

процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами до

компетенції Вищого арбітражного суду;

переглядає в порядку нагляду рішення та ухвали Вищого

арбітражного суду, рішення, ухвали, і постанови арбітражного суду

Республіки Крим, арбітражних судів областей та міст Києва і

Севастополя переглядає за нововияленими обставинами рішеня, ухвали,

постанови, які було прийнято цією колегією.

Голова Вищого арбітражного суду у необхідних випадках має право

залучати арбітрів однієї колегії для розгляду справ в іншій колегії.

ВИСНОВКИ

Сьогодня в Україні повним ходом йде розбудова правової, демократичної,

соцальноорієнтованої держави.З цією метою постійно приймаються нові закони,

видаються постанови і розплрядження, які направлени на врегулювання нових

економічних політичних та інших відносин, а також на зміцнення і укріплення

державності та суверенитету України, вдосконавлення державної влади. Йде

робота по створенню сильної та незалежноі судової влади. Зараз створений і

діє Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної

юрисдикції в Україні.Діє читкий механізм розподілу компетенції між органами

законодавої і виконавчії влад. Але як ми тепер переконуємось, втілення

принципу розподілу влад пов'язане з ломкою усталених стереотипів,

створенням принципово нових інструментів, яких у нас до цього часу не було.

Hа заваді стоять об'єктивні та суб'єктивні фактори, головними з яких є

важкий тягар недавнього колоніального минулого, відсутність демократичних

традицій у сфері державного будівництва, політичні, соціальні,

психологічні стереотипи.

Зрозуміло, що в системі влади найбільш вразливою і малоефективною є

виконавча влада, головним призначенням і основною функцією якої є

реалізація прийнятих рішень. Hавіть хороший, досконалий закон нічого не

вартий, якщо він не виконується або виконується аби як.

Донедавна наша наука, в тому числі і наука конституційного права,

активно заперечувала необхідність визнання і впровадження в життя

принципу «розподілу влад», і, відповідно, інституту президенства, які

вважалися «шкідливими і безперспективними для радянської демократії,

чужими і ворожими передовій соціалістичній формі народовладдя». Hе останню

роль у «відмові права на життя» президенства відіграла теорія

поєднання законодавчої і виконавчої влади у діяльності механізму

владарювання.

Відкидаючи буржуазний парламентаризм, засновники молодої Радянської

держави відкидали тим самим теорію і практику розподілу влад, яка, на їх

думку, виконувала соціальне замовлення пануючої буржуазії, забезпечувала

експлуатацію широких мас трудящих.

Іншими словами життя засвідчило:

1) непридатність і навіть шкідливість теорії « поєднання влад»,

«одновладного правління»;

2) необхідність розподілу влад як єдино можливої форми організації

діяльності верховних владних структур.

Я вважаю, що шлях реформ, який обрала наша країна приведе нас до створення

дійсно правової, демократичної, соціальноорієнтованої та

економічнопроцвітаючої держави

ЛІТЕРАТУРА

1 Бездитько Б.М.,Магдик О.О.Право у запитаннях і відповідях.Посібник для

учнів шкіл та ПТУ,абітурієнтів.-Полтава,1995.

2 Загльна теорія держави і права/ За ред. В.В. Копєйчикова.-К.:Юрінком

Інтер, 1998.

3 Закон України "Про арбітражний суд ".-К.,1991

4 Закон України "Про вибори народних депутатів України".-К.,1998.

5 Закон України "Про вибори Президента України".-К.,1999.

6 Закон України "Про судочинство".-К.,1981.

7 Комаров С.А. Общая теорія держави і права.Курс лекцій. М,1996.

8 Конституція України.-К.,1996.

9 Общая теория государства и права/ Под ред.В.В.Лазарева.-М.,1994

10 Основи держави і права:Навч. посібник/ За ред. А.М. Колодія і А.Ю.

Оліцника.-К.:Либідь,1997

11 Теория государства и права/ Под ред. С.С.Алексеева.-М.,1985.

12 Тодоров І.Я. Основи правознавства: Основні відомості шкільного курсу.-

Донецьк: ВКФ "БАО",1997.

1 Загльна теорія держави і права/ За ред. В.В. Копєйчикова.-К.:Юрінком

Інтер, 1998.-с.86

1 Основи держави і права:Навч. посібник/ За ред. А.М. Колодія і А.Ю.

Оліцника.-К.:Либідь,1997.с.-18

1 Тодоров І.Я. Основи правознавства: Основні відомості шкільного курсу.-

Донецьк: ВКФ "БАО",1997.с.-40

1 Бездітько Б.М.,Магдик О.О.Право у запитаннях і відповідях.Посібник для

учнів шкіл та ПТУ,абітурієнтів.-Полтава,1995.с.-19

1 Закон України "Про вибори народних депутатів України".-К.,1998.

Страницы: 1, 2