РУБРИКИ

Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

   РЕКЛАМА

Главная

Зоология

Инвестиции

Информатика

Искусство и культура

Исторические личности

История

Кибернетика

Коммуникации и связь

Косметология

Криптология

Кулинария

Культурология

Логика

Логистика

Банковское дело

Безопасность жизнедеятельности

Бизнес-план

Биология

Бухучет управленчучет

Водоснабжение водоотведение

Военная кафедра

География экономическая география

Геодезия

Геология

Животные

Жилищное право

Законодательство и право

Здоровье

Земельное право

Иностранные языки лингвистика

ПОДПИСКА

Рассылка на E-mail

ПОИСК

Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії


де: Qср - середнє місячні витрати води у куб.м/с;

М - показник водозбору л/с з кожного квадратного км;

Н - показник площинного стоку за винятком поглинання, мм;

W - сумарні річні витрати води у куб. км.


Таблиця 3.2.2.

Середні рівні води у річки Десна у місті Чернігів (Відмітка нуля поста 102.44 м. Балтійський футшток)

Рік

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

За рік


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12


1884





583

370

219

177

184

178

205

240

292

1885

319

232

277

554

465

275

194

181

199

178

205

237

292

1886

288

257

224

625

565

278

285

218

179

166

189

233

292

1887

261

224

249

550

551

228

194

167

196

247

286

359

293

1888

261

224

249

550

657

362

269

302

231

192

230

359

292

1889

261

224

249

550

658

300

197

190

206

323

406

359

292

1890

261

224

249

647

388

227

292

195

161

172

291

359

292

1891

261

224

249

655

435

215

166

136

127

130

291

359

292

1892

261

224

249

601

534

248

162

151

139

147

291

359

292

1893

261

224

249

550

666

413

244

270

232

243

291

359

292

1894

261

224

249

497

521

280

265

217

257

287

376

391

292

1895

352

354

358

727

743

393

278

232

210

209

305

331

374

1896

273

285

278

555

736

552

295

296

296

231

218

264

356

1897

260

295

527

717

526

258

198

173

155

164

167

205

304

1898

209

236

235

514

558

303

258

213

165

178

204

208

273

1899

250

298

317

506

534

232

224

177

200

252

281

278

296

1900

254

252

284

630

668

299

237

179

149

162

206

231

296

1901

282

255

331

723

650

330

224

177

172

184

196

228

315

1902

341

427

444

662

534

384

313

309

263

272

332

265

378

1903

255

332

565

603

408

324

320

322

228

214

311

364

354

1904

296

289

403

511

550

286

220

182

173

176

211

252

296

1905

283

242

247

634

689

311

215

178

186

318

464

464

353

1906

406

345

555

717

507

275

249

279

237

274

320

395

380

1907

408

359

344

641

707

360

311

376

320

237

228

288

382

1908

308

296

332

611

769

468

319

261

211

216

224

243

355

1909

246

252

264

525

683

499

437

338

220

201

226

261

346

1910

289

322

342

567

493

270

196

234

292

230

248

290

314

1911

338

309

307

559

570

286

271

210

191

188

198

205

303

1912

209

211

288

601

591

437

277

225

231

275

285

277

325

1913

289

277

399

619

331

238

269

342

301

249

282

356

330

1914

372

405

572

638

457

251

220

203

198

211

231

278

336

1915

288

340

609

776

630

313

210

258

242

236

254

383

378

1916

396

362

410

767

593

334

262

279

248

272

395

403

393

1917

382

331

303

762

685

349

252

266

288

274

291

335

377

1918

343

340

385

525

513

269

234

278

284

282

267

272

333

1919

343

340

357

619

676

381

307

297

297

259

290

373

333

1920

423

351

566

692

492

2273

224

186

182

181

188

212

331

1921

224

242

311

547

324

201

188

158

145

154

172

170

236

1922

170

189

376

705

517

247

226

180

162

184

242

285

290

1923

398

344

448

523

574

320

216

196

183

190

244

286

327

1924

290

276

290

688

662

286

183

174

163

166

190

205

298

1925

211

242

378

396

227

179

211

206

233

252

313

358

267

1926

385

344

327

641

702

332

206

186

204

266

380

344

360

1927

284

257

399

659

649

463

360

266

213

209

257

285

358

1928

287

287

281

592

740

488

331

241

269

280

320

385

392

1929

346

274

260

497

783

489

303

284

198

200

228

228

341

1930

239

234

378

625

420

254

223

223

227

250

318

346

312

1931

305

254

266

550

789

473

276

223

225

249

295

279

349

1932

294

294

265

711

720

440

363

287

232

233

302

384

377

1933

375

284

345

686

601

598

700

457

511

599

556

547

513

1934

406

354

487

730

457

275

266

350

261

230

279

346

370

1935

279

279

445

690

579

325

229

236

217

226

285

324

343

1936

382

533

578

649

540

274

202

172

191

241

284

341

366

1937

313

257

484

770

505

274

198

205

226

226

258

382

342

1938

435

356

444

701

520

303

204

173

161

174

206

206

324

1939

206

315

435

500

434

247

178

158

135

147

182

222

263

1940

224

214

241

682

643

275

179

182

177

204

228

259

292

1941

234

231

258

634

703

477

316

296

307

317

398

358

377

1942

328

278

290

594

770

567

364

261

214

208

225

236

361

1943

254

242

312

524

499

312

227

219

193

210

214

258

289

1944

264

345

409

548

569

375

312

296

213

195

231

285

337

1945

253

242

298

665

548

346

260

255

315

309

368

328

349

1946

319

345

357

699

614

277

196

183

183

202

209

233

318

1947

223

228

295

765

565

275

217

188

228

220

239

349

316

1948

432

526

409

566

539

265

215

190

185

195

214

227

330

1949

227

223

262

493

501

222

226

238

218

191

199

244

270

1950

247

230

397

458

367

200

191

201

206

199

254

260

268

1951

257

228

331

742

523

339

224

191

203

204

195

231

306

1952

278

307

297

445

665

323

264

221

217

245

402

507

348

1953

521

356

339

731

666

446

304

256

238

277

252

276

391

1954

270

246

249

494

539

325

210

185

184

219

231

239

284

1955

260

315

387

701

605

351

227

201

170

178

197

217

317

1956

224

218

221

535

679

368

255

270

304

249

259

315

325

1957

346

374

534

591

603

340

245

239

238

279

260

264

359

1958

285

313

444

603

716

392

301

275

297

280

339

306

379

1959

432

418

417

583

544

297

227

200

185

214

234

237

332

1960

275

263

304

660

585

251

192

184

211

224

305

376

319

1961

438

380

395

523

416

301

204

182

196

201

206

244

307

1962

275

290

338

601

562

331

299

303

307

279

289

325

350

1963

296

268

284

485

731

325

212

176

169

1722

197

205

293

1964

206

203

208

500

657

308

201

187

177

180

191

228

270

1965

269

233

237

487

434

290

272

276

234

215

218

294

288

1966

448

420

673

698

489

267

240

209

175

183

220

275

358

1967

298

295

316

682

656

301

226

188

191

196

211

228

316

1968

268

260

293

661

556

253

194

202

220

253

238

232

302

1969

296

232

225

565

668

366

283

234

240

219

260

308

325

1970

348

327

361

806

700

396

259

224

236

283

385

339

389

1971

385

514

422

700

576

312

308

281

240

302

349

419

401

1972

429

291

270

457

414

246

259

215

158

190

233

252

284

1973

238

229

333

468

436

288

233

264

258

244

340

369

308

1974

379

404

518

448

368

364

422

353

370

206

264

301

366

1975

359

349

375

461

317

211

165

151

142

148

147

175

250

1976

202

193

199

476

431

244

187

176

175

176

190

204

238

1977

234

208

373

526

426

287

266

245

264

243

289

358

310

1978

334

274

387

665

581

350

297

300

241

290

307

281

359

1979

286

382

413

731

597

242

200

238

207

222

269

325

343

1980

378

342

305

530

691

503

386

364

355

325

340

409

411

1981

470

556

530

654

592

327

261

204

231

287

369

401

407

1982

535

501

445

576

638

405

344

325

280

259

307

345

413

1983

379

444

497

661

568

309

238

213

196

211

221

284

352

1984

329

303

318

456

402

268

353

332

228

272

266

289

318

1985

302

300

299

606

654

317

317

272

273

347

337

374

367

1986

359

338

309

655

622

295

255

213

266

251

277

237

340

1987

275

239

249

478

638

471

283

222

238

267

234

264

322

1988

330

343

349

682

610

374

306

259

256

245

237

276

356

1989

344

388

502

498

378

225

241

200

159

188

204

222

296

1990

350

372

465

495

394

278

244

224

220

294

338

402

340

1991

409

390

370

539

464

381

271

202

180

216

305

316

337

1992

333

332

374

470

407

213

153

117

113

160

238

276

266

1993

286

347

310

445

387

194

208

235

231

249

271

255

285

1994

388

410

346

599

679

444

272

166

155

164

193

206

334

1995

261

280

494

548

463

326

224

184

184

228

241

300

311

1996

267

234

320

471

505

261

178

143

137

173

208

247

262

1997

234

233

328

379

326

229

198

183

148

209

282

306

255

1998

381

329

450

623

635

379

239

253

259

301

382

431

389

1999

426

436

498

583

614

431

210

223

227

242

272

303

372

2000

367

378

453

505

497

278

247

273

245

263

302

338

346

2001

383

430

483

569

483

321

296

209

200

224

257

285

345

2002

299

405

510

475

324

224

153

128

122

218

293

275

286

2003

237

245

276

448

596

371

198

192

232

249

314

285

304

2004

326

383

439

619

529

381

289

247

182

207

232

263

345

2005

331

361

391

453

512

394

363

257

180

181

229

317

331

2006

375

316

308

550

627

468

270

219

294

324

367

362

373

2007

349

413

494

542

403

225

180

174

158

197

227

284

304

2008

304

280

425

483

407

274

202

171

146

173

195

279

278

2009














2010















Рисунок 3.2.2. Оцінка кореляції між рівнем та стоком води у р. Десна за 124 року.

Рисунок 3.2.3. Оцінка кореляції між найвищим та найнижчим рівнем води у р. Десна у кожному окремому році за 124 року


Здійснена математична обробка результатів спостережень дає змогу стверджувати:

1. На території Чернігівської області діють загальнопланетарні закономірності.

2. Взаємозв’язок між середнє місячними опадами і середнє місячною температурою має місто, але на відмінність від температури опади мають більшу непередбаченість.

3. Оскільки у минулому рівень Десни ніколи не опускався нижче 113 см по мірному футштоку, у найближчі 50 років рівень не впаде менш 100 см по точки виміру, тобто стік може змінюватися, але річка Десна, як водна артерія, буде існувати ще довго.


Розділ 4. Організаційний, та виробничий базис для екологічно-безпечного користування природними здібностями річки Десна


4.1 Основні положення Водного Кодексу України


Всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту [1].

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України [12].

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

природні водойми (озера);

водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;

інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних [11].

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.


4.2 Загальні положення про екологічне безпечну організаційну форму виробничої діяльності річкового транспорту України


До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

До земель річкового транспорту належать землі, надані в користування під:

- порти, спеціалізовані причали, пристані і затони з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт;

- пасажирські вокзали, павільйони і причали;

- судноплавні канали, судноплавні, енергетичні та гідротехнічні споруди, службово-технічні будівлі;

- берегоукріплювальні споруди і спеціальні насадження для вирощування деревини, в тому числі ділової;

- вузли зв'язку, радіоцентри і радіостанції;

- будівлі, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, майстерні, судноверфі, відстійно-ремонтні пункти, склади, матеріально-технічні бази, інженерні мережі, службові та культурно-побутові приміщення, інші об'єкти, що забезпечують роботу річкового транспорту [10].

Для робіт, пов'язаних із судноплавством і сплавом на внутрішніх водних шляхах, поза населеними пунктами виділяється у встановленому порядку берегова смуга. Землі берегової смуги не вилучаються у землекористувачів і використовуються відповідно до чинного законодавства України.

Технічний, класифікаційний і судноплавний нагляд за річковими суднами здійснюється Українською державною інспекцією Регістру та безпеки судноплавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Внутрішній (річковий) транспорт, як галузь народного господарства, є одним із найважливіших видів транспорту, що у взаємодії з залізничним і іншими видами транспорту сприяє забезпеченню нормального виробництва й обігу продукції промисловості і сільського господарства і задовольняє потреби населення в пересуванні по внутрішніх водних шляхах. Основним обов'язком органів річкового транспорту України є виконання вантажних і пасажирських перевезень.

Органи річкового транспорту, а також підприємства й організації - вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані при перевезеннях вантажів суворо дотримуватись інтересів держави і забезпечувати повне і ритмічне виконання плану перевезень у цілому, по кожному виду вантажів і по кожному пароплавству, порту або пристані, цілість і своєчасну доставку вантажів, раціональне використання флоту, безпеку прямування флоту і максимальної економії транспортних витрат у народному господарстві.

Плавання судів по річкових шляхах України припускається під прапором України.

Виключення з цього правила для судів, що належать іноземним дипломатичним і консульським представництвам, припускаються в відповідності з чинними міжнародними угодами і звичаями.

Перелік рік, в устя яких вирішується захід морських судів, що плавають під іноземними прапорами, встановлюється відповідними державними органами.

Плавати під прапорами України можуть судна: які є державною власністю і, що знаходяться у веденні, організацій, підприємств.

Основними органами, у веденні яких знаходиться приналежний українській державі флот на річкових шляхах, є підвідомчі Міністерству транспорту, а також органи головних управлінь річкового транспорту [10].

Інші державні органи, а також кооперативні й інші громадські організації можуть мати судна й експлуатувати їх для своїх виробничих потреб, а також для перевезень вантажів, що не перевозяться пароплавствами річкового флоту або управліннями річкового транспорту.

Порядок перевезення вантажів зазначеними судами встановлюється відповідними органами річкового флоту або управліннями річкового транспорту. Органи Міністерства зв'язку України мають свої судна для перевезення пошти й обслуговування кабельних переходів.

Перевезення пасажирів на судах цих організацій припускаються лише з дотриманням правил, установлених органами річкового флоту, і з дозволу органів нагляду за судноплавством. Під найменуванням "пароплавство" розуміються судноплавні організації.

Перевезення військових частин, команд, бойової техніки, військового майна і вантажів із військових складів і баз у пункти споживання, палива і будівельних вантажів власної заготівлі, а також буксирування судів і інших об'єктів Міністерства оборони України здійснюються на підставі особливих положень про військові перевезення.

Необхідне відзначити, що всі пересування водного транспорту здійснюються на підставі дозволів „Укрречьпуть”. Тобто при будь-якому екологічному забрудненню навколишнього природного середовища водним транспортом, це буде з’ясовано, винні будуть покарані, а наслідки ліквідовані за рахунок винної сторони.


4.3 Загальні відомості про технічну оснащеність ВАТ „Чернігівський річковий порт” та пропозиції про більш вигідне застосування його можливостей в умовах фінансової кризи


ВАТ "Чернігівський річковий порт" розташований на річки Десна і є основним перевізником навалювальних і генеральних вантажів.

Адреса: м.Чернігів, вул.Підвальна, 23

Пропускна здатність порту в період навігації 25 тис.тонн за добу.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Чернiгiвський рiчковий порт" - акцiонерне товариство по перевезенню вантажiв та пасажирiв, переробцi вантажiв, виконанню ремонтних робiт власного флоту. Починаючи з ХIХ столiття перевезення на річки Деснi здiйснював приватний флот. В 1919 роцi флот було нацiоналiзовано та створено РЕБ i пристань, як державнi пiдприємства, що входили до складу єдиного на Українi об'єднання "Укррiчфлоту". В 1959 роцi об'єднали РЕБ i пристань пiд назвою "Чернiгiвська пристань". З серпня 1964 року "Пристань" у складi "Укррiчфлоту" було переiменовано в "Чернiгiвський рiчковий порт". 10.11.1992 року був наказ Фонду державного майна України № 477 "Про перетворення пiдприємств i органiзацiй Українського державного мiжгалузевого об'єднання рiчкового флоту "Укррiчфлот" в акцiонернi товариства". На базi майна державного пiдприємства в процесi приватизацiї державне пiдприємство "Чернiгiвський рiчковий порт" було перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство. Зареєстровано його 17 травня 1993 року рiшенням мiськвиконкому № 95.

ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" - органiзацiя, яка не має дочiрнiх пiдприємств та фiлiй, представникiв у iнших галузях. Органiзацiя складається з таких структурних пiдроздiлiв: - вантажна дiльниця, яка виконує перевантажувальнi роботи; - служба експлуатацiї флоту, яка органiзує перевезення вантажiв та пасажирiв; - портовi майстернi; - пристань Новгород-Сiверський [10].

Наявні потужності:

1. 8 механізованих причалів загальною довжиною 808 м. До вантажних причалів ведуть залізничні колії, є контейнерний майданчик.

2. Портові крани "ГАНЦ" в/п 5 тн - 3 од., в/п 10 тн. - 3 од.;

3. Плавкрани: в/п 5 тн - 3 од.; в/п 16 тн - 1 од.;

4. Роторний навантажувач для перевантаження піску на автотранспорт продуктивністю 250 т/годин. - 1 од.;

5. Екскаватори - 2 од., навантажувачі, бульдозери та інша техніка;

6. Несамохідні судна вантажопідйомністю 1130 тн - 14 од.;

7. Буксирні теплоходи прічки Р-33Б потужністю 600 к. с. - 4 од.;

8. Суховантажні теплоходи в/п 600 тн - 2 од.;

9. Буксирні теплоходи прічки Р-96 потужністю 150 к. с. - 3 од.;

10. Буксирні теплоходи прічки 570 потужністю 300 к. с. - 11 од.;

11. Буксирні теплоходи прічки 730 потужністю 300 к. с. - 3 од.;

12. Несамохідні судна загальної вантажопідйомністю 33894 тн. - 30 од.

З 1996 річки порт здійснює вантажоперевезення по річки Дунай своїм буксирним і несамохідним флотом у порти Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії.

Вартiсть незавершеного виробництва включає прямi витрати та виробничi накладнi витрати. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. МШП списуються на собiвартiсть 100% в момент передачi зi складу в експлуатацію. Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, з урахуванням сум декiлькох обов'язкових дооцiнок, якi були проведенi у зв'язку з iнфляцiєю, починаючи з 1992 року, за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України. Одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв. Пiдприємство застосовує норми i методи нарахування амортизацiї основних засобiв, передбаченi податковим законодавством. Нарахування амортизацiї проводиться щомiсячно. Придбанi нематерiальнi активи (НА) нараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю. Нарахування амортизацiї на здiйснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється пiдприємством. грошовi кошти. Грошовi кошти включають суму грошей в касi. Загальна сума грошових коштiв на кiнець року становить 1646,0 тис.грн. визначення доходу. Доход вiд реалiзацiї продукцiї визначається у вiдповiдностi з методом нарахувань при вiдвантаженнi товарiв. Доход вiд надання послуг (перевезення вантажiв, оренда примiщень, теплоходiв, кранiв) вiдображаються в облiку, коли надання послуг здiйснено. дебiторська заборгованiсть. Дебiторська заборгованiсть за товари, послуги, роботи включає заборгованiсть за реалiзованi в кредит товари, наданi послуги, роботи. Iнша дебiторська заборгованiсть складається iз заборгованостi, що не пов'язана з продажем продукцiї та наданням послуг. Курсовi рiзницi, якi виникають у зв'язку iз здiйсненням операцiй в iноземнiй валютi, визначаються як дохiд або витрати у вiдповiдному звiтному перiодi [12].

Основнi види дiяльностi товариства це:

1) Виконання всiх видiв перевезень вантажiв i пасажирiв рiчковим транспортом;

2) Виконання перевантажувальних робiт на вантажних дiльницях порту, пристанях i клiєнтурських причалах;

3) Надання транспортних послуг. Пiдприємство має на балансi портовi та плавучi крани, буксирний флот потужнiстю 150,300 i 600 к.с., маневрений i пристосований для судноплавства на річки Десна, Днiпро, Дунай.

Найбiльший об'єм перевезень здiйснюються на річки Днiпро - 68,6% та на річки Дунай - 29,5%, на річки Десна лише 1,9%. Перевантажувальнi роботи також в основному проводились на річки Днiпро i складали 98,5%. Основною причиною скорочення об’ємів перевезень на річки Десна є неплатоспроможнiсть ВАТ "Чернiгiвського заводу будiвельних матерiалiв", а також конкуренцiя на перевезення пiску з iнших районiв Чернiгiвської областi. ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" має на балансi гiдротехнiчнi споруди (причали, набережнi), якi не ввiйшли до статутного фонду i є власнiстю держави. Права розпоряджатися державним майном порт не має, але витрати на утримання несе акцiонерне товариство. В цьому роцi їх передали державному пiдприємству "Адмiнiстрацiя рiчкових портiв України" 14.07.2008 року. Така ж ситуацiя з житловим фондом. На фiнансове становище пiдприємства також впливає дебiторська заборгованiсть, яка на протязi 2008 року склала 1356,1 тис. грн. Конкуренцiї на перевезення вантажiв по річки Десна немає, але вiдсутнi замовлення на цi послуги. На річки Дунай нашому флоту велику конкуренцiю складають судноплавнi компанiї України та їнших країн, якi мають бiльш сучасний флот [10].

Дiяльнiсть порту має сезонний характер i крiм того повнiстю залежить вiд рiвнiв води на річки Десна. Перевезення здiйснюються тiльки весною та восени. У липнi-серпнi рiчка мiлiє i перевезення стають не рентабельними. Крiм того, враховуючи недостатнє фiнансування держпiдприємства "Укрводшлях", рiчка Десна не чиститься, пiдмитi течiєю зваленi дерева засмiчують рiчку, одночасно створюючи небезпеку для судноплавства.

Вантажообіг Чернігівського річкового порту за підсумками 3-х кварталів 2007 річки склав 619 тис. т, що на 2,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними адміністрації підприємства, за відсутності перевалки зовнішньоторговельних вантажів, весь вантажообіг склав каботаж.

На долю Чернігівського порту припадає близько 5% всього сумарного вантажообігу українських річкових портів, який за 9 міс. 2007 річки збільшився на 16,6% - до 13,3 млн т.

В 2009 річки ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" планує виконання об’ємних показникiв майже на рiвнi 2008 року. Доходи за 2008 рiк склали 22729,5 тис.грн., витрати - 21105,1 тис.грн. План по доходам на 2009 річки планується в розмiрi 18134,3 тис.грн., по витратам - 17749,5 тис.грн. Прибуток складає 504,9 тис.грн. Зниження запланованих доходiв в 2009 роцi пояснюється тим, що в 2008 річки перевезення i перевантаження пiску проводилось повнiстю на річки Днiпро в Київському регiонi, з отриманням доходів кожний місяць. В 2009 річки 150 тис. тон піску планується перевезти i 300 тис. тон пiску переробити на річки Десна з надходженням доходiв по мiрi його реалізації. Зниження витрат на 2009 річки планується на 15,9 % вiд витрат 2008 річки

Річковим транспортом здійснювалися перевезення вантажів у внутрішньому та закордонному сполученнях. Питома вага перевезень у закордонному сполученні становила 58,9%.

У порівнянні з І півріччям 2008 річки обсяги вантажних перевезень річковим транспортом зменшилися майже на чверть (24,2%), вантажообороту - на 4%. Послугами річкового транспорту скористалося на 12,3% пасажирів менше, ніж рік тому, а пасажирооборот скоротився на 12,6%.

Це спонукає пошуку інших варіантів діяльності, з метою отримання доходу. Екологічний туризм швидко розвивається у Африці, Нової Зеландії, Австралії, Молдавії, Росії, Болгарії та багатьох інших державах. На Україні екологічний туризм активно розвивається у Закарпатті, Львівської області, гірському Криму. Але у Чернігівської області справа не вирішується, хоча „Зачарована Десна” один з найкращих туристичних об’єктів України. Чернігівський річковий порт має всі можливості створити мережу готельних комплексів від устя Десни до Новгород – Сіверського, з центральним комплексом у м.Чернігів, де вже існує ресторан та складські приміщення. Необхідне відзначити, що досвід міжнародної співпраці у галузі екологічного туризму вже є.


Висновки


Отримані дані дозволили не тільки дати об'єктивну оцінку змінам норм стоку річки Десна, але і оцінити зміни його статистичних характеристик. Виконані розрахунки показали, що в цілому стік води річки Десна змінюється синхронно загальної ситуації, але поки ще зміни річного стоку не виходять за межі історично зареєстрованих змін. Таким чином, можна зробити висновок про те, що господарська діяльність в басейні річки Десна привела до зниження стоку, але не вплинула на розмах його природних коливань, і не має катастрофічного характеру. Фактично зменшення інтенсівності паводку привело до збільшення стоку у літній період (що і потрібне для екологічного туризму).

Необхідно відзначити, що в зв'язку зі складним характером кліматичних і погодних процесів прямий зв'язок між сонячною активністю і водністю річки Десна однозначно не встановлена. Однак збіг піків сонячної активності і піків водності говорить про те, що такий зв'язок все-таки є. Десна сама могутня дренажна система Чернігівської області, що виносить за її межі поверхневі забруднення у вигляді пестицидів, солей важких металів, радіонукліди та інші наслідки антропогенного впливу. В області немає іншої виробничої структури, що також як Чернігівський річковий порт була зацікавлена в рішенні екологічних і гідродинамічних проблем річки Десна, як водної артерії. Області екологія Десни перебуває під контролем екологічної служби області, є державні програми і джерела фінансування, вони спрямовані в Чернігівський річковий порт для проведення глибинних робіт, очищення фарватеру, відновлення екосистеми річки Десна.

Україна граничить з багатьма Європейськими державами, тому трансграничний перенос має певний вплив на стан водозбірних площ і поверхневих вод у басейні річки Дніпро. В Україні переважає західний перенос повітряних мас, тому шкідливі викиди в атмосферу в державах Західної і Центральної Європи переносяться на території Західних і Північних областей України, включаючи і верхню частину басейну Дніпра і Десни. Більше всього двоокису азоту (NO2) надходить в Україну з Польщі (450 т), Німеччини (305 т), Словаччини (196 т). Сполуки сірки в складі забруднених атмосферних мас надходять з території Польщі (153 т) і Румунії (115 т). Однак оплату за отримане забруднення Україна поки не одержує і відповідні заходи щодо поновлення флори і фауни не проводяться, що в перспективі завдасть шкоди екологічному туризму.

Питання про одержання компенсацій від наших фінансово благополучних Західних сусідів необхідно ставити вже сьогодні, у тому числі через украй повільно функціонуючий Гаазький суд.

Головними згідно поставленої мети були вирішені такі окремі завдання, які відображені у відповідних розділах дипломної роботи. Поставлену мету досягнуто вирішенням таких завдань:

– здійснено аналіз загально-планетарних тенденцій зміни клімату на підставі узагальнення як з першоджерел всесвітнього рівня, так і за даними системи метеостанцій України, Росії та Білорусі, що здійснюють спостереження за станом басейну річки Дніпро;

– сформована та оброблена база даних по параметрах температури, опадів та річкового стоку у Чернігівський області за даними метеостанція Семенівка та водомірний пункт м.Чернігів;

– здійснено математичний аналіз та побудовані графічні матеріали які ґрунтовно підтверджують отримані наукові висновки;

– з’ясовано можливості судноплавства водною артерією річки Десна на найближчі 50 – 75 років як задовільні, у тому числі з метою забезпечення потреб екологічного туризму, який потребує суден вже встановленої судноплавної характеристики;

– обґрунтовано конкретні пропозиції на користь конкретної виробничої структури – ВАТ “Чернігівський річковий порт”.

Таким чином проектне завдання виконано у повному обсязі за допомогою обраних методів досліджень.

Список використаних джерел


1.                 Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 24, ст.189

2.                 Банников А.Г., Рустамов А.К., Вакулин А.А. Охрана природы. - М.: Агропромиздат, 1987 – 245 с.

3.                 Беспамятов Г.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник: Л: Химия, 1985. – 528 с.

4.                 Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 346 с.

5.                 Боков ВЛ., Лущик А.В. Основы экологической безопасности. - Симферополь: Сонат, 1998. - 224 с.

6.                 Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной / -Л.: Химия, 1985. – 464 с.

7.                 Гінсірук С.А. Регіональне природокористування: Навч. посібник. – К., 1990.

8.                 Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990. – 179 с.

9.                 Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 203 с.

10.            Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2008 рік. – Чернігів, 2009. – 186 с.

11.            Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 1. /За ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 704 с.

12.            Екологія і закон: Екологічне законодавство України. Книга 2. /За ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 576 с.

13.            Евилович А.З. Утилизация осадков сточных вод. - М.: Стройиздат 1989

14.            Екологічний моніторинг. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Основи екології” для самостійної роботи студентів механічних та технологічних спеціальностей /Укл.: Старчак В.Г., Костенко І. А., Цибуля С, Д., Мартинюк О. Г., Буяльська Н. П.– Чернігів: ЧДТУ, 2004.– 129 с.

15.            Жуков А.И., Монгайт И.Л., Родзиллер И.Д. Методы очистки производственных сточных вод. - М.: Стройиздат, 1985. – 298 с.

16.            Загальна гідрологія. / За ред. Лисогора С.М. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

17.            Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.

18.            Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 246 с.

19.            Капинос П.И., Панесенко Н.А. Охрана природы. - Киев: “Вища школа”, 1991. – 210 с.

20.            Каракаша ИМ. Экологическое право Украины. - Одесса: Латстар, 2001. - 478 с.

21.            Комплексное использование и охрана водных ресурсов. / Под редакцией О.А. Юшманова. - М.: Агропромиздат, 1985 – 234 с.

22.            Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. - К.: Заповіт, 1996. - 108 с.

23.            Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.

24.            Мазур И.И., Молдованов О.И. Курс инженерной экологии. - М.: Высшая школа, 1999. - 447 с.

25.            Масюк Н.Т. Введение в сельскохозяйственную экологию. - Днепропетровск, 1989. - 192 с.

26.            Методы охраны внутренних вод от загрязнения и истощения. / Под редакцией И.К. Гавич. - М.: Агропромиздат, 1985. – 320 с.

27.            Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Экология. - Уфа: Восточный университет, 1998. - 256 с.

28.            Никаноров А.М., Хоружая Т.А. Экология. – М.: ПРИОР, 2000. – 304 с.

29.            Охрана окружающей природной среды. / Под редакцией Г.В. Дуганова. - Киев: “Выща школа”, 1990. – 300 с.

30.            Охрана окружающей среды /Под ред. С.В.Белова. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.

31.            Охрана производственных сточных вод и утилизация осадков. / Под редакцией В.Н. Соколова. - М.: Стройиздат, 1992. – 260 с.

32.            Романенко В.Д. Основи гідроекології. – К.: Обереги, 2001. – 728 с.

33.            Справочник по охране окружающей среды /В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986. – 152 с.

34.            Степановских А.С. Экология. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 703 с.

35.            Туровский И.С. Обработка осадков сточных вод. - М.: Стройиздат, 1984. – 120 с.

36.            Экология города: Учебник. / Под ред. Ф.В.Стромберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.


Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2000
При полном или частичном использовании материалов
гиперссылка обязательна.