РУБРИКИ |
Аналіз гідрохімічних показників річки Стрижень |
РЕКЛАМА |
|
Аналіз гідрохімічних показників річки СтриженьАналіз гідрохімічних показників річки СтриженьЗміст Розділ 1. Річка Стрижень як мала водна артерія України. 4 1.1 Географічне положення річки Стрижень. 4 1.2 Живлення та рівневий режим. 5 1.3 Екологічний стан річки Стрижень. 12 1.4 Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми. 15 Розділ 2. Основні гідрохімічні показники, їх характеристика. 20 2.5 Вміст хімічних речовин. 28 Розділ 3. Аналіз динаміки гідрохімічних показників р. Стрижень за 2006 – 2008 роки 33 Список використаних джерел. 42 Оптимізація національних та міжнародних систем моніторингу поверхневих вод з метою підвищення їх екологічної та економічної ефективності вимагає ретельного періодичного перегляду переліку контрольованих параметрів якості води в залежності від зміни природно-екологічної ситуації та рівня і видів господарської діяльності в басейнах річок. Завданням таких уточнень переліків показників є виявлення репрезентативних показників стану якості води, тобто показників, які найбільш повно і постійно характеризують контрольований водний об’єкт. Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення залежить безпосередньо від того, як часто вони виявляються у річковій воді у гранично-допустимих для водокористування концентраціях (ГДК), чи перевищують ці концентрації. Присутність будь-яких показників якості води у концентраціях, що не перевищують встановлені ГДК для того, чи іншого виду водокористування не може вважатися ознакою їх репрезентативності як показників забруднення. За повторюваністю забруднення може бути нестійким, спостерігатися в окремих пробах, тобто бути одиничним; може не являтися домінуючим, але в той же час очевидно мати стійкий характер, і, нарешті, забруднення може бути домінуючим, тобто являтися характерним [2]. Оскільки проблеми, пов'язанi з якiсними та кiлькiсними показниками водних ресурсiв малих річок з часом дедалi бiльше загострюються, то дослідження є актуальним. Об`єкт дослідження – водні ресурси р. Стрижень Предмет дослідження – гідрохімічні показники річки Стрижень. Мета роботи полягає в аналізі динаміки гідрохімічних показників річки Стрижень як індикатору її екологічного стану. Основні завдання роботи: 1) Дати характеристику річки Стрижень як малої водної артерії 2) Охарактеризувати основні гідрохімічні показники (температура, запах, прозорість, кольоровість, вміст хімічних речовин в річковій воді, кислотність); 3) Провести аналіз динаміки гідрохімічних показників р. Стрижень за 2006 – 2008 роки. Розділ 1. Річка Стрижень як мала водна артерія України 1.1 Географічне положення річки Стрижень Річка Стрижень належить до басейну р. Десна і є її правобережною притокою першого порядку. Басейн річки розташований в межах лісної зони. Протікає річка по території Чернігівської області. Довжина річки складає 32,4 км, площа водозбору 158 км2, залісеність 8,0 %, заболоченість 0,28 %, розораність 57,3 %. За витік річки прийнята точка земної поверхні з відміткою 150,00 м, що знаходиться у 2,5 км на захід від с. Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області [6]. Річка не має приток довжиною більше 10 км. Коефіцієнт густоти річкової сітки, без врахування річок з довжиною менше 10 км, складає 0,21 км/км2. Падіння річки 45,1 м, середньозважений похил 1,28 м/км. Норма стоку річки складає 14,0 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95 % - відповідно 9,39 млн. м3 і 5,53 млн.м3. Власний стік річки зарегульований слабо. Загальна кількість ставків і водоймищ, що регулюють місцевий стік, станом на 01.01.2004 р. складає 5, а їх сумарний об’єм – 1,531 млн. м3. Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу, жорсткість її складає 4,2 - 4,9 мг-екв/л, загальна мінералізація – 290 – 320 мг/л [7]. Умови, що визначають формування поверхневого стоку річки, є в цілому сприятливі. Коротка характеристика основних з них приводиться у подальшому текстовому викладенні та відповідних таблицях. Клімат басейну помірно-континентальний з відносно сухим холодним періодом і більш вологим – теплим. Зареєстровані максимальні та мінімальні температури повітря відповідно рівні + 39°С і _ 34°С. Кількість посушливих днів ( вологість повітря менше 30 % ) складає в середньому 14 днів у рік. Спостережений добовий максимум опадів дорівнює 58 мм. Сніговий покрив у басейні спостерігається з середини листопада до початку квітня. Найраніші дати появи снігового покриву відносяться до початку жовтня, а найпізніші дати сходу – до кінця квітня. Стійкий сніговий покрив зимою спостерігається щорічно. Середня висота снігового покриву складає 23 см, максимальна - 56 см. Найбільша глибина промерзання ґрунту досягає 141 см. У теплий період року переважаючими є вітри північно-західних напрямків, у холодний період – західних і від південно-східних до південно-західних. Середня річна швидкість вітру складає 3,5 м/с. Середня величина випаровування з водної поверхні складає 630 мм (дані наведені в табл. 1.1.) Таблиця 1.1 Середні багаторічні значення основних кліматичних характеристик
1.2 Живлення та рівневий режим Гідрографічна сітка басейну річки розвинена помірно. Основні гідрографічні характеристики наведені в таблиці 1.2. Таблиця 1.2 Основні гідрографічні характеристики р. Стрижень
Басейн річки розташований в межах Деснянської терасової рівнини і Чернігівсько-Городнянської морено-зандрової рівнини [12]. Абсолютні відмітки поверхні складають 105 - 154 м, а її загальний уклін спрямований у південному напрямку. Густота розчленування складає 0,53 км / км2. Глибина ерозійної врізки - до 10 м. Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень наведені в таблиці 1.3. Таблиця 1.3 Морфологія та стан річкової долини р. Стрижень
Морфологія і стан заплави р. Стрижень наведені в таблиці 1.4. Характеристика русла річки р. Стрижень відображена в таблиці 1.5. Таблиця 1.4 Морфологія і стан заплави р. Стрижень
Таблиця 1.5 Характеристика русла річки р. Стрижень
Аналіз даних, характеризующих схили долини, заплаву та русло річки, показує, що розвинуті тут сучасні процеси (заболочення та підтоплення заплави, замулення русла, яружна ерозія) мають стабільний характер і подальше змінення їх інтенсивності залежить від господарчої діяльності в басейні річки. Басейн річки розташований в межах геологічної структури північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини [8]. У геологічній будові до регіонального водоопіру, якими є мергельно-крейдові відклади сенеман-мастрихського ярусів ( K2 cm + m ), що залягають на глибинах 220 - 240 м, приймають участь відклади палеогенової, неогенової та четвертинної систем. Геологічна будова басейну наведена в таблиці 1.6. Таблиця 1.6 Геологічна будова басейну
Варто зазначити, що відклади крейдової та юрської систем розповсюджені усюди. Басейн річки Стріжень розташований в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну [5]. Водоносні горизонти приурочені до відкладів палеогенового, неогенового та четвертинного віку. Першим від поверхні регіональним водоопіром слугують алеврити київської свити палеогену. Основні відомості про пункти спостережень наводяться в таблиці 1.7. Таблиця 1.7 Основні відомості про пункти спостережень
За своїм режимом р. Стрижень відноситься до Східноєвропейського типу. Живлення річки здебільшого сніго-дощове. Гідрологічна вивченість режиму річки в цілому незадовільна. Гідрологічна вивченість р.Стриень наведено в таблиці 1.8 Таблиця 1.8 Гідрологічна вивченість
Позначення : “ + “ - наявність матеріалів вивченості ; “ – “ - відсутність матеріалів вивченості. 1.3 Екологічний стан річки Стрижень Басейн р. Стрижень розташований у зоні помірного зволоження. Сучасний водогосподарський баланс басейну, складений із врахуванням потреб у воді на 01. 01. 2009 р., в цілому позитивний. В умовах середнього за водностю року в межах всіх водогосподарських ділянок р. Стрижень (витік – створ 1 вище с. Халявин – створ 2 нижче вул. Бойова – створ 3 гирло), а також в цілому по басейну, спостерігаються надлишки водних ресурсів [10]. У маловодному році (Р = 75% ) також відмічені надлишки водних ресурсів в межах всіх водогосподарських ділянок і в цілому по басейну річки, за виключенням ділянки створ 1 ( вище с. Халявин ) – створ 2 ( нижче вул. Бойова ), де спостерігається дуже невеликий дефіцит на промисловість і комунально-побутове господарство об’ємом 9 тис. м3, що складає 0,06% від потреби цього споживача. У дуже маловодному році (Р = 95%) надлишки водних ресурсів відмічені в межах водогосподарських ділянок витік – створ 1 (вище с. Халявин) та створ 2 (нижче вул. Бойова) – створ 3 (гирло). В цілому по басейну та в межах водогосподарської ділянки створ 1 (вище с. Халявин) – створ 2 (нижче вул. Бойова) спостерігаються незначні дефіцити на промисловість і комунально-побутове господарство у VII – IX місяцях загальними об’ємами відповідно 35 тис. м3 та 109 тис. м3 (0,25% та 0,78% від потреб цього споживача) [8]. Стан окремих факторів природного середовища та направленість процесів, що в ньому відбуваються, обумовлюють загальну екологічну обстановку в басейні р. Стрижень, яка у теперішній час в цілому незадовільна. Основними джерелами забруднення р. Стрижень є надходження в річку без очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових і промислових стічних вод з урбанізованих територій (в тому числі стічні води, що потрапляють у Стрижень через праву притоку Чорторійку), розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення берегів і водойми побутовим сміттям та систематичні порушення вимог Водного законодавства щодо прибережної захисної смуги, особливо в нижній течії річки (від с. Полуботки до гирла). Основними джерелами забруднення р. Стрижень є надходження в річку без очищення зливових (талих) вод, а також несанкціоновані скиди комунально-побутових і промислових стічних вод з урбанізованих територій (в тому числі стічні води, що потрапляють у Стрижень через праву притоку Чорторійку), розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення берегів і водойми побутовим сміттям та систематичні порушення вимог Водного законодавства щодо прибережної захисної смуги, особливо в нижній течії річки (від с. Полуботки до гирла). Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок наведено в таблиці 1.9. Таблиця 1.9 Ступінь реалізації в басейні заходів, передбачених указами уряду та природоохоронних органів, направлених на оздоровлення малих річок
Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси наведені в таблиці 1.10. Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод наведено в таблиці 1.11. Існуючі та потенціальні джерела виснаження підземних вод наведено в таблиці 1.12. Таблиця 1.10 Фізико-геологічні та геолого-екологічні (інженерно-геологічні) процеси
Таблиця 1.11 Існуючі та потенціальні джерела забруднення підземних вод
1.4 Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми Забруднення водойм зумовлене потраплянням в них зважених речовин, розчинених сполук, токсичних речовин. Забруднення потрапляють у водойми зі стічними водами населених пунктів і промислових підприємств, а також з дощовими водами. Характер впливу стічних водна водойми залежить від їх якості і кількості. Між водою як середовищем існування і населяючими водойму організмами існує певний зв’язок, згідно з яким при наявності в воді органічних сполук (білки, вуглеводні, жири кислоти) в ній виникає специфічна флора і фауна. По розвитку у водоймі певних організмів можна робити висновки стосовно санітарного стану [24]. У 1909 році була розроблена класифікація ступені забрудненості водойми за видами рослин і тварин, які наявні в водоймі. Ця класифікація отримала назву системи сапробності. В залежності від того, наскільки сильно забруднена вода, водойми і окремі ділянки діляться на відповідні зони: Зони сапробності клас чистоти Полісапробна (р) IV Альфа-мезосапробна (α-m) III Бета-мезосапробна (β-m) II Олігосапробна (o) I Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду. Полісапробна зона (р) характеризується великим вмістом нестійких органічних речовин і продуктів їх анаеробного розпаду. Альфа-мезосапробна зона (α-m). В цій зоні починається аеробний розпад органічних речовин з утворенням NH3, міститься багато вільної вуглекислоти, кисень присутній в малій кількості [11]. Бета-мезосапробна зона (β-m) відмічається у водоймах майже вільних від нестійких органічних речовин, що розклалися до окислених продуктів. Олігосапробна зона (о) характеризує майже чисті водойми з незначним вмістом нестійких органічних речовин і невеликою кількістю продуктів їх мінералізації. Вищі водні рослини розвиваються в основному в олігосапробній і бета-мезасапробній зонах. Ксенобіонтами є лише деякі водні мохи і папороті, які мають достатньо високе індикаторне значення [19]. Страницы: 1, 2 |
|
© 2000 |
|