Генетично модифіковані організми

ГМО (англ. Genetically modified organisms, GMOs) — організми, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації. Відповідне формулювання затверджене в статті 2 Директиви 2001/18/ЄС Європейського парламенту та Ради від 12 березня 2001 року про вивільнення у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів.

Методи отримання ГМО

Отримують генетично модифіковані організми за допомогою методів генетичної інженерії. Наприклад, переносом в геном створеної поза організмом рекомбінантної ДНК, що містить нові, або змінені гени. Деякі процедури штучного злиття клітин також можуть вважатись генетичною модифікацією. Технологія дозволяє переносити гени між видами, надаючи організмові нових властивостей. Її застосовують як у науково-дослідних цілях так і в господарських з метою отримання організмів із якостями, які важко або неможливо отримати методами класичної селекції. Генетична модифікація в цьому випадку носить цілеспрямований характер, на відміну від випадкового, який притаманний для природного та штучного мутагенезу.ГМО об'єднують три групи організмів - генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМТ) та рослини (ГМР).

Історія виникнення генетично модифікованих організмів

У 1987 році були вироблені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Як підсумок - помідор, стійкий до вірусних інфекцій. У 1992 р. в Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах. Але початок масового виробництва модифікованих продуктів в 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним дозріванням, які зберігаються до півроку при температурі 14-16 градусів. Дозрівання відбувається при приміщенні його в кімнатну температуру. 1994-й вважається офіційним роком народження ГМ-продуктів. У 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини був впроваджений чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур'янам . У результаті зараз існує картопля, який містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до засух пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Список рослин, які вирощують із застосуванням методів генної інженерії дуже великий. У нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огірок, пшениця, соя, рис, жито і безліч інших сільськогосподарських рослин. Мета отримання генетично змінених організмів - поліпшення корисних характеристик вихідного організму-донора і зниження собівартості продуктів. Трансгенні рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. ГМ-сорти стійкі до гербіцидів, несприятливого клімату, псування при зберіганні, стресів, хвороб і шкідників. Крім того, звичні продукти можна наділити якимись новими властивостями. Наприклад, створені кави без кофеїну, полуниця з меншим вмістом цукру, рис з підвищеним вмістом заліза. Сьогодні у світі існує декілька десятків ліній ГМ-культур: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни. В Україні, згідно з даними Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено. Прихильники застосування генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО - єдиний порятунок людства від голоду. За прогнозами вчених, населення Землі до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно, виникає необхідність подвоєння, а то й потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції. Для цієї мети генетично модифіковані сорти рослин відмінно підходять - вони стійкі до хвороб і погоду, швидше дозрівають і довше зберігаються, вміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМ-рослини здатні рости і приносити хороший врожай там, де «старі» сорти просто не могли вижити з-за певних погодних умов. Здавалося б, необхідність застосування ГМО в наявності. Однак вченими доведено, що споживання в їжу продуктів, що містять ГМО, викликає: Харчові ризики • В першу чергу вживання ГМ-продуктів загрожує ослабленням імунітету. У результаті безпосередньої дії трансгенних білків з'являється можливість виникнення алергічних реакцій. Вплив нових білків, які продукують вбудовані гени, невідомо. Людина їх раніше ніколи не вживала і тому невідомо, чи є вони алергенами. • Також у людини з'являється стійкість до антибіотиків, що зробить процес лікування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослину впроваджується ген, відповідальний за стійкість до антибіотиків в якості гена-маркера. Багато ГМ-види містять гени антибіотичної резистентності. Якщо такий ген резистентності передасться хвороботворним бактеріям, то вони отримають імунітет проти дії антибіотиків. Таким чином, лікування звичайними антибіотичними засобами стає менш ефективним. • У людини порушується здоров'я у зв'язку з накопиченням в організмі гербіцидів, так як ГМ-продукти мають властивість їх акумулювати. • небезпека ракових захворювань.

Від споживання ГМ продуктів варто убезпечити дітей. Тому що в організмі, що росте ГМО можуть вести себе найбільш непередбачувано. По-друге, без трансгенних продуктів краще обійтися жінкам, які планують вагітність і годуючим грудьми. Крім того, дуже уважними до вмісту ГМО варто бути людям, схильним до алергії і до повноти.

Екологічні ризики

• Існує реальна небезпека зникнення багатьох видів рослин, так як для генних модифікацій вибирають буквально пару сортів і працюють тільки з ними.

• Технологія створення генномодифікованих продуктів вкрай недосконала, тому очевидно, що такі продукти несуть в собі непередбачувану небезпеку.

• Також вчені проводять пряму залежність між вживанням в їжу трансгенів і погіршенням здоров'я людства в останні десять років (ожиріння, зростання онкологічних захворювань, різного виду алергії).

Російський вчений Єрмакова І.В. проводила дослідження про вплив геномодифікованої сої на щурів. В експерименті щурам включали сою в денний раціон за два тижні до спарювання. У результаті була виявлена висока смертність щурят (понад п'ятдесят відсотків), а що залишилися в живих щури вже не відтворили потомство. Також були помічені негативні зміни у внутрішніх органах тварин. Відзначалися також величезні зміни негативного характеру у внутрішніх органах щурів. Все це дає підставу припустити глобальне руйнування бісофери в результаті безпліддя в майбутньому. Безліч негативних ефектів ГМО виявляться лише через покоління. Найбільш вирощувані ГМ-рослини - це картопля, соя, кукурудза, ріпак, томати, кабачки, рис. Гречка поки не піддається модифікації. Ми використовуємо ГМ-продукти не обов'язково в чистому вигляді, а часто і в переробленому, у вигляді добавок - починаючи від попкорну, соусів, чіпсів і закінчуючи пельменями, борошном, олією.

За неофіційною інформацією, в Україну в 2005 році 45% всіх посівів сої були генетично модифікованими. За інформацією журналу "ПіК" (13-19 лютого 2001 року), в радгоспі "Світанок" Рівненської області вирощувався ГМ картоплю сорту "Новий лист" компанії "Монсанто", після чого він продавався населенню.

За інформацією Міністерства екоресурсів України, польові випробування ГМ рослин компаній "Монсанто", "КВС", "Авентіс" проводилися також на майданчиках у Березані (Київська область), в селі Дзендзелевци (Черкаська область).

Близько 30% кави на українському ринку - генетично модифіковано.

Та ж ситуація з чаєм.

Генетично модифіковані харчові добавки та ароматизатори: Е101 і Е101 (В2, рибофлавін) - додається в каші, безалкогольні напої, дитяче харчування, продукти для схуднення. Е150 (карамель); Е153 (карбонат); Е160а (бета-каротин, провітамін А, ретинол); Е160b (аннатто); Е160d (лікопін); Е234 (низин); Е235 (натаміцин); Е270 (молочна кислота); Е300 (вітамін С - аскорбінова кислота); з Е301 по Е304 (аскорбату); з Е306 по Е309 (токоферол / вітамін Е); Е322 (лецитин); з Е325 по Е327 (лактати); Е330 (лимонна кислота); Е415 (ксантин); Е459 (бета-циклодекстрин); з Е460 по Е469 (целюлоза); Е470 і Е570 (солі і жирні кислоти); ефіри жирних кислот (Е471, Е472a & b, Е473, Е475, Е476, Е479b); Е481 (стеароіл-2-лактілат натрію); з Е620 по Е633 (глютамінова кислота і глютомати); з Е626 по Е629 (гуаніловая кислота і Гуанілат); з Е630 по Е633 (инозиновой кислота та інозінат); Е951 (аспартам); Е953 (ізомальт); Е957 (тауматин); Е965 (малтінол).

Більше всього ГМО виявлено в ковбасних виробах (до 85%). Особливо щільно насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси і сардельки-сосиски. До речі, кишать трансгенами і різні напівфабрикати - пельмені, чебуреки, млинчики. Популярні пельмені «Левада» і «Три ведмеді», та й більшість виробників ковбасних виробів викриті у використанні ГМО. На другому місці щодо вмісту ГМО розташувалося дитяче харчування. 70% всього дитячого харчування на Україну містить ГМ компоненти. Причому дізнатися, що в баночці з смачним пюре міститься Трансген практично нереально, адже на етикетці про це не пишуть. Серед виробників, які не гребують використанням ГМ компонентів Нестле і Данон, Similac.

Третя позиція у кондитерської та хлібобулочної продукції. ГМ сою додають у печиво і шоколад, борошно, цукерки та морозиво, газовану воду. Ідентифікувати такі добавки для звичайної людини неможливо. Правда, хліб, який довго не черствіє - стовідсотково містить трансгени. Серед компаній, викритих Грінпісом у використанні ГМО, знамениті Марс і Снікерс, Кедбері, Кока-Кола, Пепсі. З вітчизняних компаній добровільне тестування пройшла кондитерська компанія «Конті», і лише на її продукції зеленіє значек «Не містить ГМО».

Трансгенну сою використовують при виробництві фаст-фуду (МакДоналдс), згущеного молока, кетчупів і соусів (Heinz Foods).

Крім того, містять ГМО (За інформацією Greenpeace): 1. Шоколадні батончики Snickers 2. Pepsi 3. Приправи Maggi 4. Чіпси Pringles

З початку 2010 року в лабораторіях молекулярно-генетичних досліджень було проведено 11 тис. 720 випробувань зразків продовольчої сировини та харчових продуктів на вміст генетично модифікованих організмів. У 702 з них виявлено вміст ГМО (5,9% перевірених зразків). ГМО були знайдені, зокрема, в хлібобулочних, кондитерських, цукристих, м'ясних та ковбасних виробах, у м'ясних напівфабрикатах, молочній продукції тощо.

Минулого року відсоток вмісту ГМО у продуктах харчування був приблизно на тому самому рівні - із 4 тис. 697 перевірених зразків продовольчої сировини та харчових продуктів ГМО містилось у 254 зразках (5,4%). При цьому у 122 зразках виявлено вміст ГМО понад 0,9%. Як повідомляє УКРІНФОРМ, сьогодні на базі центрів стандартизації, метрології та сертифікації акредитовано 14 лабораторій молекулярно-генетичних досліджень на право проведення якісного та кількісного визначення генетично модифікованих організмів у продукції. Кабінет Міністрів України затвердив порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів (ГМО) - джерел кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, які містять такі організми або одержані з їх використанням. Держреєстрацію ГМО проводить Держкомветмедицини. Держреєстрація ГМО проводиться безплатно терміном на п`ять років шляхом внесення до Державного реєстру генетично модифікованих організмів – джерел кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, які містять такі організми або одержані з їх використанням.

Україна не зможе конкурувати на світовому ринку агропродукциі, якщо не вирощуватиме генно-модифіковані рослини, переконують вчені. Цього року в світі генетично модифікованими рослинами засіяли 140 мільйон гектарів.

Вирощування трансгенів менш шкідливо для довкілля, ніж продукція, яку виробляють за допомогою високоінтенсивних технологій, говорять експерти.

В Україні можна вирощувати генно-модифіковану сою, картоплю, кукурудзу і рапс. Крім того, витрати на засоби захисту рослин значно менше, а врожайність вища, переконують вчені.

Микола Безуглий, віце-президент Української академії аграрних наук: «Яблука, які дають 50 тонн з гектара, протягом вегетативного періоду обробляються отрутохімікатами 36 разів. А якщо ми вирощуємо генно-модифіковану сою, вона обробляється гербіцидом лише один раз».

Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики має намір почати проведення системних перевірок дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо маркування продовольчої продукції на вміст генетично модифікованих організмів (ГМО), - про це повідомили у прес-службі відомства.

Як зазначається у повідомленні, такі перевірки проводитимуться не рідше, ніж раз на місяць.

Порядок етикетування харчових продуктів, які містять ГМО або вироблені з сировини з вмістом ГМО, затверджено постановами Кабінету міністрів, згідно з якими інформація про відсутність ГМО (позначка „Без ГМО”) підлягає перевірці у встановленому Держспоживстандартом порядку. Підтвердженням цього має бути протокол випробувань (або його завірена копія), виданий дослідницькою лабораторією, акредитованою в установленому порядку.

У 2010 році Держспоживстандарт створить 17 лабораторій для дослідження продуктів на вміст ГМО, повідомляє РБК-Україна з посланням на голову Держспоживстандарту Людмилу Лосюк.

«З 17 запланованих 4 лабораторії вже пройшли метрологічну стандартизацію, планується що лабораторії будуть створені в кожному обласному центрі» - повідомила вона на прес-конференції.

Вартість устаткування для лабораторії залежить від того в якій країні воно виготовлено, але в межах від 700 тис. грн. до 1 млн. грн. Проте за її словами, Держспоживстандарт нажаль не має механізмів вилучення з обігу продуктів, які мають ГМО.

90% українців проти ввезення в країну продуктів, що містять ГМО. Про це свідчать результати телефонного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.

Результати дослідження показують, що більшість українців (85,6%) знають, що таке продукти, які містять генетично модифіковані організми (ГМО), і які можливі наслідки споживання таких продуктів. Не володіють такою інформацією лише 12,1% опитаних, а 2,3% - важко відповісти на це запитання.

Переважна більшість громадян України (93,4%) переконана, що необхідно ввести обов`язкове маркування на продуктах, що містять ГМО. Не бачать необхідності у такому маркуванні лише 2,5% респондентів.

Більшість українців (89,7%) вважають, що Верховній Раді варто ухвалити закон про заборону ввезення на територію України і виробництва продуктів, що містять ГМО. Протилежну думку висловили тільки 5,2% опитаних.