Планування та фінансування заходів з охорони праці

З квітня поточного року набрали чинності Закони України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (зміни і доповнення прийняті Верховною Радою України 22 лютого 2001 року № 2272-ІИ) та "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Закон прийнято Верховною Радою України 22 лютого 2001 року № 2272-ПІ).

Згідно з вимогами вищезгаданих нормативно-правових актів забезпечення прибутку потерпілих на виробництві має бути організовано на основі обов'язкового соціального страхування, яке являє собою встановлену державою систему прав, обов'язків і гарантій щодо надання соціального захисту громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника за рахунок грошевих фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями (власниками).

Внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві), диференційовані і залежать від ступеня ризику на виробництві.

Законом передбачено надання знижки чи надбавки до 50 відсотків страхового тарифу залежно від стану умов і безпеки праці на виробництві. А це значний економічний важіль вкладання коштів щодо запобігання виробничого травматизму на виробництві.

Наприклад, для 9 класу професійного ризику виробництва (сільське господарство — 9 клас професійного ризику виробництва, а обслуговування сільського господарства, господарське управління сільським господарством — 8 клас) при середньому тарифі по класу 1,11 відсотка він може бути встановлений експертами Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві у межах 0,555-1,665 відсотка від фонду оплати праці найманих працівників.

Тобто колектив підприємства з фонду оплати праці найманих працівників буде сплачувати значно більші кошти. Порядок знижки чи надбавки визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423.

Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (стаття 2) тимчасово встановлено зменшені страхові тарифі для 8 і 9 класів професійного ризику виробництва, але вони діятимуть тільки протягом 2001 року.

Тому керівники підприємств (власники) повинні вже у цьому році створювати такі умови і безпеку праці, які б відповідали нормативним вимогам або підвищували існуючій рівень охорони праці на виробництві. А для цього треба вже у цьому році передбачати заходи і вкладати кошти підприємств у охорону праці.

Згідно з вимогами Закону України "Про охорону праці" {стаття 21) фінансування заходів з охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

На підприємствах у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюється фонд охорони праці. Кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або на підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Кошти фонду охорони праці не підлягають оподаткуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1993 р. № 838 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 335) затверджено Положення про фонди охорони праці підприємств.

Фонд охорони праці підприємства (далі — фонд) створюється з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, подальшого підвищення рівня охорони праці на виробництві, фінансування комплексних заходів, що розробляються і реалізуються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства) усіх форм власності.

Власники підприємств або уповноважені ними органи згідно з цим Положенням визначають порядок управління фондом підприємств, призначають відповідальних за це посадових осіб.

Кошти фондів підприємств використовуються на виконання погоджених з територіальними органами Держнаглядохоронпраці Міністерства праці і соціальної політики України комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на підприємстві.

Розпорядники коштів фонду несуть відповідальність за цільове та ефективне використання цих коштів.

Не використані у звітному році кошти фондів вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і використовуються за своїм призначенням.

Використання коштів фонду здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання коштів державного, галузевих, регіональних фондів охорони праці та фондів охорони праці підприємств, що затверджується Мінфіном і Держнаглядохоронпраці за погодженням з Національним банком та Державним казначейством.

Перелік заходів, виконання яких може здійснюватися за рахунок фонду охорони праці підприємства, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Міністерства праці і соціальної політики України від 2 червня 1999 року № 102 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 1999 року № 445/3738.

Фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підтримку досягнутого та підвищення існуючого рівня стану охорони праці можуть здійснювати на підприємствах, як правило, за рахунок:

а) витрат виробництва за такими елементами: матеріальні витрати на удосконалення технології

та організацію виробництва, винахідництво та раціоналізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо;

б) амортизації основних фондів;

в) капітальних вкладень;

г) кредиту банків;

д) кошторису видатків бюджетних організацій і установ;

е) фонду охорони праці.

Заходи можуть здійснюватись за рахунок коштів фонду охорони праці підприємств або спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов І безпеки праці до нормативних вимог чи підвищення існуючого рівня охорони праці.

Кошти фонду охорони праці підприємства повинні використовуватись тільки на виконання комплексних заходів, які погоджені з місцевим органом Державного комітету по нагляду за охороною праці і забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, подальше підвищення рівня охорони праці в умовах діючого виробництва. До цих заходів належать:

1. Атестація робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.

2. Розроблення, виготовлення та встановлення на діючих об'єктах засобів колективного захисту працюючих, засобів противоаварійного захисту, приладів і пристроїв безпеки.

3. Навчання працюючих з питань охорони праці, проведення нарад, семінарів, оглядів-конкурсів.

4. Забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

5. Впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, засобами транспортування та підйому з метою забезпечення безпеки працюючих, в тому числі механізація та автоматизація робіт з підвищеною небезпекою та робіт, що пов'язані з фізичним та нервово-психічним перевантаженням.

6. Впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних І виробничих факторів, а також запобіжних пристроїв, що забезпечують аварійне відключення технологічного і енергетичного устаткування в разі виникнення небезпеки для обслуговуючого персоналу та працюючих.

7. Впровадження технічних пристроїв та устаткування, що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок.

8. Встановлення запобіжних та захисних пристроїв з метою забезпечення безпечної експлуатації парових, водяних, газових, кисневих та інших виробничих комунікацій та споруд.

9. Механізація процесів розливу і транспортування отруйних, агресивних, пожеже та вибухонебезпечних рідин, складування та транспортування вантажів, сировини і матеріалів.

10. Обладнання спеціальних механізмів, пристроїв та площадок, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті {в роботі по обслуговуванню освітлювальної арматури, склінню вікон, обслуговуванню запірної арматури, відкриванню люків залізничних напіввагонів тощо).

11. Модернізація технологічного, транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів про охорону праці.

12. Заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, проведення індивідуального дозиметричного контролю за працюючими на територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

13. Приведення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкодливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів.

14. Перепланування та розміщення раніш встановленого виробничого обладнання відповідно до вимог чинних нормативних актів про охорону праці.

15. Розроблення, виготовлення і монтаж нових, реконструкція наявних загальних, припливних, витяжних, місцевих вентиляційних систем, аспіраційних, пило-, газовловлюючих пристроїв відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація.

16. Реконструкція наявних систем природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць діючого виробництва, евакуаційних виходів та місць масового переходу.

17. Переобладнання та впровадження систем опалювання та пристроїв кондиціонування повітря, обладнання теплових, водяних повітряних завіс та повітряних душів, утеплення дверей, вікон, підлог у діючому виробництві з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів.

18. Механізація прибирання виробничих приміщень, у тому числі стружки та інших відходів виробництва, очищення повітропроводів, освітлювальної арматури, вікон, світлових ліхтарів.

19. Проведення експертизи щодо технічного стану будівель та споруд.

20. Застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до чинних нормативних актів про охорону праці.

21. Попередження дорожньо-транспортних пригод на території підприємства (в тому числі обладнання канав та естакад для огляду автомашин, організація перед рейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв тощо).

22. Розширення, реконструкція та оснащення санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, кімнат приймання їжі тощо) з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.

23. Придбання, монтаж та забезпечення функціонування сатураторних пристроїв (в тому числі автоматів) для приготування газованої води.

24. Обладнання нових та реконструкція наявних місць організованого відпочинку і обігріву працюючих, а також укриття від сонячних променів та атмосферних опадів при роботах на відкритому повітрі.

25. Обладнання оздоровчих кімнат, кімнат харчування, психологічного розвантаження, здоров'я, придбання для цих цілей спортивного знаряддя, приладів, устаткування, лікувальних препаратів та медикаментів для профілактики профзахворювань та реабілітації здоров'я постраждалих від нещасних випадків на виробництві, оплата медичних послуг спеціалістів, забезпечення кімнат здоров'я фітонопоями, білково-вітамінними, адаптогенними та іншими оздоровчими напоями.

26. Залучення фахівців для надання допомоги з юридично-правових питань охорони праці та оцінки стану умов і безпеки праці.

27. Заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над поліпшенням стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на підставі діючого на підприємстві положення.

28. Організація кабінетів, кутків, пересувних лабораторій, виставок з охорони праці, придбання для них необхідних приладів, наглядних посібників, демонстраційної апаратури тощо, необхідних для їх функціонування (в тому числі автоматизація робочих місць спеціалістів служб охорони праці).

29. Розроблення, видання і придбання нормативних актів про охорону праці, літератури, наочно-агітаційних матеріалів з цих питань, різних видів бланків, посвідчень, журналів реєстрації тощо з питань охорони праці.

30. Проведення обов'язкових медичних оглядів працюючих.

31. Відшкодування підприємствам, установам, організаціям витрат на відрядження працівників, які є членами комісії по спеціальному розслідуванню нещасних випадків на виробництві або залучені до її роботи.

Ці заходи є основою для опрацювання колективного договору. Визначення першочергових заходів проводиться на підставі даних атестації робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, аналізу причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням їх економічної та соціальної ефективності.

Кошти фонду охорони праці підприємства не повинні витрачатись на (ремонтні та інші роботи, пов'язані з підтримкою основних фондів включаючи інженерно-технічні засоби безпеки, засоби колективного захисту працюючих) у належному технічному стані, на надання пільг і компенсацій працюючим, природоохоронні заходи.