 |
РУБРИКИ |
Охорона праці |
РЕКЛАМА |
||
|
Охорона праціp> Теплова потужність ТЕЦ становить 1308Гкал/год, в тому числі регульованих відборів і протитиску турбін - 648Гкал/год, водогрійних котлівТЕЦ - ббОГкал/год. Теплова потужність водогрійних котлів котельні Припортового району 2.2. Кількість, тип, потужність основного енергетичного устаткування зведені в таблицях №1,2. Таблиця 1. Основне обладнання. Таблиця 2. Характеристика устаткування (котлоагрегати, турбіни, генератори, трансформатори). |Турб|ПР-25-90-10/0|1963 |2000 |220,1 |25МВт, відбір 8-ІЗата, | Протягом останніх років котли №1-4 типу ПК-19-2 роблять тільки на природному газі, досить надійно і економічно. Але для роботи на вугіллі котли мають ненадійні системи пилоприготування з прямим вдуванням аеросуміші та валковими млинами, що дають великі втрати вугілля разом з породою в провалі. Пилосистеми розраховані для роботи на вугіллі марки "Т" і при роботі на вугіллі з підвищеним вмістом летючих досить вибухонебезпечні. Під час капремонтів на цих котлах виконаний великий обсяг робіт з заміни екранних труб, водяних економайзерів, пароперегрівачів. Котли №5-9 типу БКЗ-220-100Гц з горизонтальними топковими циклонами. Практично для цих котлів придатні тільки концентрати газового вугілля. Є труднощі й при спалюванні природного газу. При навантаженнях, близьких до номінальних, відбувається виплавлення шлаку та захисної обмазки на ошинованих поверхнях циклонів, а згодом і обгорання шипів, що перешкоджає відновленню вогнетривкої футеровки і призводить до додаткових труднощів при переході на спалювання вугілля. Водогрійні котли №1-3 ПТВМ-100 після проведення реконструкції з встановленням пальників двохступеневого спалювання роблять досить надійно і економічно на газі і мазуті. Водогрійні котли КВГМ-180 ст.№ 4, 5 робили тільки на природному газі, стан цих котлів - задовільний. З причин нестачі палива, зниження температури прямої води тепломереж та відключення від ТЕЦ підприємств, що збудували власні котельні, водогрійні котли ТЕЦ мало використовуються в останні роки. У звітному році тільки водогрійний котел №1 включався періодично в роботу і проробив 423 години. Котли Припортової котельні типу КВГМ-50 робили тільки на природному газі і знаходяться в доброму стані. Турбіна №1 ПТ-25-90 (ВПТ-25-4) виробництва УТМЗ з початку експлуатації проробила 308,8 тис.год. В зв'язку з відсутністю коштів для заміни турбіни було прийнято рішення виконати капремонт турбоагрегату з обстеженням стану турбіни і генератору експертною комісією і у випадку позитивних результатів обстеження, продовжити термін експлуатації турбоагрегату. Після детального обстеження турбоагрегату спеціалізованими організаціями, термін експлуатації ТГ №1 був продовжений до 350 тис.год. Турбіна №2 типу ПР-25-90/10/09 виробництва УТМЗ з протитиском 0,7- До 2000р. для турбіни №2 погоджувалось сезонне обмеження потужності Це підключення бойлерної ТГ-5 по парі 1,2ата до парового колектору 1-2 черги, кислотні промивки бойлерів 1А, Б, конденсатору ТГ-1. Внаслідок впровадження цих заходів, 1 черга ТЕЦ спроможна влітку нести номінальне навантаження - 50мВт при включеному гарячому водопостачанні міста. Вимушена зупинка ТГ-2 за браком теплового навантаження протитиску можлива тільки з причини ремонту допоміжного обладнання - тепломереж. Тому, на 2001 рік обмеження потужності для ТГ-2 не планується. Турбіни № 3-5 типу ПТ-50-90/13/1, 2 виробництва ЛМЗ - Зшт. З метою підвищення економічності турбіни переведені в режим роботи з погіршеним вакуумом з підігрівом в конденсаторах зворотної води тепломереж, при цьому були видалені робочі лопатки останньої - 28-ї ступені, технічний стан турбін -задовільний. 2.3. План робочої потужності ТЕЦ виконала. При плані на 2000 рік Випадків невиконання місячних планів робочої потужності у звітному році не було. Середнє навантаження за 2000 рік становить 51,5мВт, холодний резерв Причина низького електричного навантаження - робота ТЕЦ за тепловим
графіком в умовах нестачі палива і при низькому споживанні теплоенергії. Робоча потужність по місяцям і за 2000р. зведена в таблицю №3, |МИТ | Зменшення робочої потужності в порівнянні з 1999 роком відбулося з причини вилучення з величини робочої потужності резерву по відсутності палива. 2.5. Технічний стан системи гідрозоловидалення - задовільний. Технічний стан берегової насосної - задовільний. Але трубопроводи технічної води з берегової насосної до ТЕЦ пошкоджені корозією, часто виникають пориви труб. Траса водогонів поступово опинилася в зоні міської забудови. Необхідна заміна водогонів із зміною їх траси. Потребують капітального ремонту градирні №1 і №2..На градирні №1
потребує заміни шиферна обшива башти.Обшива градирень зазнала значних
пошкоджень від ураганного вітру в червні1998р.На градирні №2 встановлений 1
ярус зрошувача (замість двох по проекту) із неантисептированої деревини. 6,7,8,9,10 1.1. Черкаська ТЕЦ - енергетичне підприємство, виробляє електричну і теплову енергію шляхом спалювання палива (вугілля, мазут, природний газ) у топках казанів перетворення енергії топкових газів в енергію пари; енергія пари на турбінах перетвориться в механічну енергію обертання роторів турбін; механічна енергія в генераторах перетвориться в електричну енергію, що через розподільні пристрої і трансформатори надходить на споживання в електричні мережі . Теплова енергія у виді гарячої води з температурою до 150 градусів З надходить на обігрів комунального господарства міста промислових підприємств, у виді пари 8-16 атм. з температурою до 250 градусів З надходить на промислові підприємства м.Черкаси для технологічних цілей. 1.2. Основні обов'язки працівників Черкаської ТЕЦ; - дотримання заданих умов енергопостачання споживачів; - підтримка нормальної якості електроенергії, що відпускається, - дотримання оперативно-диспетчерської дисципліни; - зміст устаткування., будинків і споруджень у стані експлуатаційної готовності; - забезпечення максимальної економічності і надійності енерговиробництва; - дотримання вимог вибухо- і пожежобезпечності в процесі експлуатації устаткування; - виконання вимог гігієни і безпеки праці; - зниження шкідливого впливу виробництва на людей і навколишнє середовище. 1.3. Потужність Черкаської ТЕЦ по эл. енергії - 230 Мвт по тепловій енергії – 1.4. Черкаська ТЕЦ містить у собі : -Казани парові ПК-19 - 4 шт. Про пару 110 т/година, Т перегр. пари 540 градусів С. Р пері м.. пари = 110 кг/див2 -Казани парові БКЗ-220-100 Гц - 5 шт Про пару 220 т/година Т перегр. пари 540 градусів З, Р пров. пари == 110 кг/див2 -Казани водогрійні ПТВМ-100 - 3 шт, ПТВМ-50 -3 шт, ДКВР-180 - 2 шт. -Турбогенератори: ВПТ-25-4 - 1 шт, N=25 Мвт; ПР-25-90/10/0,9 - 1 шт, N=25 Мвт ПТ-60-90-13 - 3 шт, N=60 Мвт. 1.5. Черкаська ТЕЦ,, очолювана директором;, містить у собі наступні структурні підрозділи: керування, паливно-транспортний цех, котло-турбінний цех, електроцех, хімічний цех, цех теплової автоматики і вимірів, об'єднаний ремонтний цех, ремонтно-будівельний цех, ремонтно-механічний цех, транспортний ділянка, котельню припортового району, їдальню і допоміжні служби (ЖКО турбази, пральню, зелене господарство). 1.6. Черкаська ТЕЦ, як енергетичне підприємство має особливості : - безупинний технологічний процес; - високі вимоги до якості продукції, що випускається; - технологічні процеси ведуться при високих параметрах, середовища; - використання в технології водню, хімічно агресивних і отруйних речовин; 8.1. На Черкаської ТЕЦ мають місце небезпечні і шкідливі фактори, що підрозділяються на фізичні, хімічні, психофізичні і санітарно-гігієнічні. 8.2.. Фізичні фактори! 8.2.1. Рушійні машини і механізми, пері вироби, що рухаються, заготівлі і матеріали. 8.2.2. Підвищена запиленість повітря. 8.2.3. Підвищена температура поверхонь устаткування, матеріалів., 8.2.4. Підвищеним рівень шуму на робочому місці. 8.2.5. Небезпечний .рівень напруги в ел.ланцюга, замикання якого може відбутися через тіло людини. 8.2.6. Підвищений рівень.ел.магнітних випромінювань. 8.2.7. Підвищена яскравість світла, 8.2.8. Підвищений рівень інфрачервоного випромінювання. 8.2.9. Підвищений рівень ультрофіолетової радіації. 8.2.10. Підвищений рівень вібрації. 8.2.11. Підвищений рівень ультразвуку. 8.2.12. Заряди статичної електрики. 8.2.13. Знижений рівень освітленості. 8.2.14. Недостатня видимість з кабін машин. 8.2.15. Пожажо-вибухонебезпечність застосовуваних матеріалів, розріджувачів, розчинників, газів, палива. 8.2»16. Незахищені (необгороджені) рухливі елементи устаткування . 8.2.17. Наявність трубопроводів і устаткування із середовищем при підвищеному тиску і температурі. . . 8.2.18. Відхилення від оптимальним норм температури, відносної вологості швидкості повітря в робочій зоні. 8.2..19. Іонізуюче -випромінювання. 8.2.20. Обвалення ґрунту при роботі в котлованах і траншеях. 8.2.21. Небезпека травми при роботі з ковальсько-слюсарним інструментом. 8.2.22. Небезпечне зіткнення з елементами, що рухаються, і різальним інструментом, 8.2.23. Виліт інструмента, що ріже, чи деталей, що рухаються. 8.2.24. Викидання різальним інструментом срабатываемых заготівель і відходів. 8 2.25. Возможмость травмування людей при установці і зміні різальних інструментів,. 8.2.26. Відкритий вогонь і іскри, розплавлений метал. 8.2.27. Небезпека обвалення погано зсладених запчастин, устаткування, матеріалів, труб. 8.2.28. Робота поблизу неізольованих струмоведучих частин електроустановок. 8.2.29. Робота поблизу необгороджених перелазів по висоті на 1,3 м вище і більш робочої.оцінки. 8.2.30. Небезпека обвалення матеріалів, майна, інструмента і пристосування, складених з порушенням норм охорони Праці. . 8.3. Хімічні .фактори; 8.3.1. Наявність на складах, на робочих місцях, у трубопроводах і устаткуванні отрутних і агресивних речовин. 8.3.2. Робота поблизу хімічних підприємств. 8.3.3. Знижене.зміст кисню в ємкостях.. 8.3.4. Пожежо-вибухонебезпечність використовуваних матеріалів і речовин. 8.3.5. Зіткнення з токсичними і шкідливими речовинами. 8.3.6. Наявність в робочій зоні шкідливих хімічних речовин, аерозолей 8.4. Психофізичні фактори; 8.4.1. Фізичні перевантаження. 8.4.2. Нервово-психічні перевантаження. 8.4.3. Підвищена напруга зору. 8.4.4. Робота в нічну зміну. 8.5. Санітарно-гігієнічні фактори. 8.5.1. Небезпека зараження інфекційними захворюваннями (у тому числі кишковими, шкірно-венеричними). 8.5.2. Небезпека зараження гепьмитозами. 11(акт перевірки) Державне підприємство "Черкаська ТЕЦ" розташоване в промисловій зоні південно-східній частині м.Черкаси. На півдні підприємство межує з територією ВАТ "Азот", на півночі та заході - з ВАТ "Черкаське хімволокно", зі зходу підприємство оточують виробничі будівлі та споруди інших підприємств. Згідно СН-245-71 підприємство відноситься до другого класу з розміром санітарно-захисної зони 500м. Санітарно-захисна зона витримана, жители в межах зони не проживають. Підприємством постійно проводяться заходи щодо благоустрою та озелененню СЗЗ. Загальний стан підприємства та території задовільний. На підприємстві суб'єктів недержавної форми власності не виявлено.Організацію природоохоронних робіт на підприємстві здійснює відділ охорони навколишнього середовища, підпорядкований головному інженеру підприємства. У склад відділу входить 3 спеціалісти. Робота відділу обумовлена положенням про відділ охорони навколишнього середовища. Накази по підприємству про дотримання природоохоронного законодавства в наявності та погоджені головним інженером. Основними забруднювачами навколишнього природного середовища є дільниці: -котло-турб;нний цех; -об'єднаний ремонтний цех; -ремонтно-механічний цех; -електроцех; -ремонтно-будівельний цех; -цех хімічної водоочистки. 2.2. 1,2,3,4,5 6.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ. 6.1. Протягом звітного року ТЕЦ працювала в основному по тепловому
графіку електричного навантаження. Влітку 2 черга ТЕЦ (3 турбіни ПТ-50-90 і Витрата газу по ТЕЦ (без врахування котельні Припортового району) становить 72,6% загальної витрати умовного палива. Електричний максимум в 2000 р. - 125 мВт (в лютому). Максимум теплового навантаження (ТЕЦ і котельні) В порівнянні з 1999р. виробіток електроенергії зменшився на Питомі витрати умовного палива в порівнянні з розрахунковими нормами і
фактичними витратами 1999р. зведені в таблицю: Загальне заощадження палива -919 т.у.п. Питомі витрати палива близькі до розрахункових по нормативних характеристиках для фактичних умов роботи устаткування. В порівнянні з 1999р. в 2000р. питома витрата палива на відпущену електроенергію зменшилась на 7,9г/кВтг. 1. Основна причина зменшення питомої витрати умовного палива на відпущену електроенергію - збільшення виробітку електроенергії за теплофікаційним циклом з 83,2% в 1999р до 85,1% в 2000р (на 1,9%). При цьому зменшення питомої витрати умовного палива становить - 4,8г/кВтг. 2. Зменшення споживання природного газу з 80,7% в 1999р до 76,2% - на 3. Вплив погіршення технічного стану устаткування внаслідок тривалої
експлуатації. Збільшення питомої витрати умовного палива становить Різниця між фактичним та розрахунковим зменшенням питомої витрати палива на відпущену електроенергію: 7,9 - 4,15 = 3,75 г/кВтг. Основні причини збільшення питомої витрати умовного палива на відпущену теплоенергію: 1. Зменшення споживання природного газу на 4,5%, що збільшує питому витрату палива на відпущену теплоенергію на 0,25кг/Гкал. 2. Вплив погіршення технічного стану устаткування внаслідок тривалої експлуатації становить 0,05кг/Гкал. 3. Вплив збільшення витрати електроенергії на 0,26кВтг/Гкал на перекачку мережної води внаслідок зниження температури мережної води та зменшення відпуску теплоенергії - збільшення питомої витрати палива становить 0,06кг/Гкал. Розрахункове збільшення питомої витрати палива на відпущену теплоенергію 0,25 + 0,05 + 0,06 = 0,36кг/Гкал Різниця між фактичним та розрахунковим збільшенням питомої витрати палива: 1,8-0,36= 1,44кг/Гкал Збільшення питомої витрати умовного палива на теплоенергію на 1,44кг/Гкал при одночасному зменшенні витрати палива на електроенергію на 3,75г/кВтг відбулося за рахунок зміни розподілу палива при комбінованому виробництві електро- та теплоенергії у відповідності з діючою Методикою внаслідок збільшення використання водогрійного котла ТЕЦ і використання ШРОУ під час капремонтів турбін № 1 № 2. Витрати електроенергії на власні потреби: В порівнянні з 1999 роком витрати електроенергії на власні потреби
збільшені на виробіток електроенергії - на 0,51% і на відпуск теплоенергії Основні причини збільшення витрати електроенергії на власні потреби: 1. Зменшення електричного та теплового навантаження ТЕЦ відповідно на 2. Збільшення використання вугілля на 4,5%, що призвело до відповідного збільшення витрати електроенергії на пилоприготування, тягу та дуття, на гідрозоловидалення. 3. Зміна розподілу навантаження парових котлів під час капітального
ремонту турбін № 1 і № 2 в бік збільшення частки виробітку пари котлами П
черги, що мають витрату електроенергії на дуття в 2 рази більшу, ніж котли 4. Зниження температури мережної води, що призвело до збільшення питомої витрати електроенергії на мережні насоси. 6.2. РЕЗЕРВИ ТЕПЛОВОЇ ЕКОНОМІЧНОСТІ В порівнянні з 1999 роком резерви теплової економічності в сумі зменшені на 470 т.у.п. У звітному році значно (на 100 т.у.п.) збільшився резерв теплової економічності по тиску свіжої пари. Зменшення тиску і температури свіжої пари відбувалось з причини зниження тиску газу в газопроводах до ТЕЦ до 1,2-1,5 кгс/см2 ( при нормі 4-6 кгс/см2). При зниженому тиску газу автоматика теплового навантаження парових котлів не працювала, тиск і температура пари зменшувались залежно ві,'і коливання тиску газу перед відкритими клапанами регуляторів ГРП ТЕЦ. Зміна інших резервів теплової економічності відбулась в значній ;'.щ: через перегляд нормативних енергетичних характеристик устаткування ТЕЦ. Основні техніко-економічні показники в порівнянні з 1999 роком зведені в таблицю: 6.3. У звітному році впровадження заходів з нової техніки не було через брак коштів з причини неплатежів споживачів електро- і теплоенергії. 6.4. У звітному році впроваджено ряд заходів для заощадження палива та електроенергії власних потреб: 6.4.1. Кислотна промивка конденсату ТГ № 1 -заощадження 300 т.у.п/рік. 6.4.2. Кислотна промивка трубних систем бойлерів 4А,Б - заощадження 160 т.у.п. 6.4.3. Обмивка конвективних поверхонь нагріву котлів №5-9 - заощадження 400 т.у.п. 6.4.4. Заміна парових калориферів для підігріву повітря перед повітропідігрівником на котлі №9 - на калорифери СО-110-02 - заощадження 50 т.у.п. 6.4.5. Ремонт соплових коробок К-5 з заміною дефектних ділянок - 40 т.у.п. 6.4.6. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною зношених ділянок - 50 т.у.п. 6.4.7. Зниження тиску в колекторі 1,2 ата шляхом відокремлення від колектору паропроводу подачі пари на калорифери котлів №5-9, що потребують підвищеного тиску пари - заощадження 380 т.у.п/рік, 6.4.8. Заміна 4-х кубів повітропідігрівника 2ст. котла №6 - заощадження 6.4.9. Переглянуті нормативні енергетичні характеристики і графіки нормативних питомих витрат палива. 6.5. На 2001 рік заплановані заходи щодо заощадження палива і електроенергії. 6.5.1. Обмивка конвективних поверхонь нагріву К-5-9 - заощадження 400 т.у.п. 6.5.2. Заміна 2-х нижніх кубів повітропідігрівника 1ст. котла №6 - заощадження 40 т.у.п. 6.5.3. Ремонт соплових коробок топкових циклонів К-б з заміною дефектних ділянок - 40 т.у.п. 6.5.4. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною зношених ділянок - 50 т.у.п. 3.1. 1,2,3,4 8. АВАРІЙНІСТЬ. 8.1. Основні дані про кількість аварій, відмов 1 і 2 категорій на електростанції, розподіл їх за причинами та видами устаткування, аварійний недовідпуск енергії. Аварії першої та другої категорії - відсутні. Відмови першої категорії - відсутні. Відмови другої категорії - 3 (три): по тепломеханічному устаткуванню - 3. 1. Енергетичний котел ст.№7 БКЗ-220-ЮОГц аварійно відключався
оперативним персоналом по причині розриву труби 03 8х4,5мм із сталі 12Х1МФ Класифікаційна ознака технічного порушення - 5.4.6. (корозійне пошкодження - ГКД-34.08.551-99. Класифікаційна ознака організаційного порушення - 5.5.5. (незадовільна організація технічного обслуговування). Недовиробітку електричної і теплової енергії - немає. Недовідпуску електричної і теплової енергії - немає. 2. Енергетичний котел ст.№4 ПК-19-2 відключився захистом по упуску води в барабані, по причині пошкодження (розриву) згину труби №61 076х5мм ст.20 заднього екрану. Причиною розриву згину екранної труби виявилось виникнення корозійного розтріскування металу згину по нейтральній зоні з концентратором напруги повздовжній рисці, котра проходила через нейтральну зону, та сприяла інтенсивному тріщиноутворенню в процесі тривалої експлуатації. Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.6. (корозійне пошкодження) ГКД.34.08.551-99. Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.5. (незадовільна організація технічного обслуговування) ГКД. З 4.08.5 51-99. Недовиробіток електричної і теплової енергії: - на протязі 1,3 години ТЕЦ знизила потужність на ІОМВт: ЮОООМВтх 1,3 год. = 13000 кВт/год. Недовиробіток тепла з гарячою водою становить 48Гкал. Недовідпуску електричної енергії - немає. Недовідпуск тепла з гарячою водою становить 48Гкал. 3. Турбогенератор ст.№1 ПТ-25 відключався захистом по зниженню температури перегрітої пари перед ТГ-1 по причині зниження її температури при підключенні недостатньо прогрітого головного паропроводу котла №3 в магістраль. Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.19 (некласифікаційні причини) ГКД 34.08.551-99. Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.1. (помилкові дії оперативного персоналу) ГКД 34.08.551-99. Недовиробіток електричної і теплової енергії: На протязі 1,15 год. ТЕЦ знизила потужність на 5МВт. Недовиробіток електроенергії становить; 5000 х 1, 15 = 5700 кВт/год. Недовиробітку тепла не було, т.як своєчасно включилася БРОУ-1. Недовідпуску електричної і теплової енергії - не було. 8.2. Пошкодження поверхонь нагріву у 2000 році: 1. Пошкодження (розрив) шостої труби 78-го змійовика 12 мікроблоку 4 ступені пароперегрівача К-7. Намічені заходи: Провести обстеження стану металу мікроблоків 3 і 4 ступені пароперегрівача К-7 в капітальний ремонт 2001р. Виконати заміну 12-го мікроблоку 4-ї ступені КІШ К-7 в капремонт 2001р. В поточний ремонт котла №4 в 2001 році провести заміну всіх згинів заднього та фронтового екранів в місці переходу із нахильної частини у вертикальну, які знаходяться в експлуатації з моменту пуску котл 17. охорона ДОВКІЛЛЯ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ^ _ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ. 17.1. Споруди для очищення стічної води Черкаської ТЕЦ: 1. Механічної очистки: відстійник промислових та зливових стоків. 2. Фізико-механічної очистки для очищення стічної води від
нафтопродуктів. Потужність споруд фізико-механічної очистки становить - 17.2. Обсяги нормативно-чистих стоків становлять- 1721,1тис.м3. 17.3. Потужність системи оборотного водопостачання на кінець року
становить 335,3тис.мз/добу, в тому числі циркуляційна система Використання оборотної води в 1999 році становила 122500тис.м3. 17.4. Потужність установок для уловлення та знешкодження шкідливих речовин у димових газах становить 2380 тис.м^год. 17.5. Сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря за звітний рік по ТЕЦ становить: 7450,588т, в тому числі: - твердих речовин (золи) - 670,027т - сірчаного ангідриду - 4995,533т - окислів азоту - 1382,922т - окису вуглецю - 396,557т. Сумарні викиди Припортової котельні - 64,45т, в тому числі: окислів азоту - 58,35т окису вуглецю - б, 1т. 17.6. Характеристика газоочисного обладнання в додатку 17.1. 17.7. Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення становлять 0,748тис.грн., у тому числі: - на охорону повітряного басейну б,088тис.грн. - на охорону водних ресурсів 18,279тис.грн. 17.8. Середньорічна вартість основних фондів природоохоронного призначення становить 82бтис.грн. 17.9. Обсяги накопичення, виходу та використання золошлакових відходів 17.10. Площа земель, що зайняті під діючий золовідвал - 24,48 га під діючі шлаковідвали № 1 - 0,7 га, № 2 - 7,5 га, всього - 32,68 га. Видалення золи і шлаку на ТЕЦ роздільне. Шлак придатний для всіх видів будівельних робіт, але в останні роки попит на шлак значно зменшився. 17.11. Рекультивація земель не проводилась. 17.12. Екологічні платежі за 2000 рік становлять: усього 680724,84грн, у тому числі: за викиди в атмосферу - б77929,47грн. за розміщення відходів - 2795,37грн. з них понадлімітні платежі за викиди в атмосферне повітря - 17,37грн. Безпосередньо скиди у поверхневі водойми на Черкаській ТЕЦ відсутні. 17.13. Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по Черкаській ТЕЦ на звітний період № 710665 від 20.05.99р., термін дії до 31.12.2000р. погоджені Державним управлінням екобезпеки в Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по Припортовій котельні на звітний період № 710288 від 19.05.1999р. та на наступний рік за № 710288 від 05.12.2000р. погоджені Держуправлінням екобезпеки в Черкаській області. 17.15. Перелік впроваджених у звітному році заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на довкілля в додатку 17.4. 17.16. Перелік заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на довкілля, впровадження яких передбачається у наступному році в додатку (5-14) 3. ОХОРОНА ВОДНИХ РЕСУРСІВ 3.1. Водоспоживання Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелами водопостачання є: поверхневий водозабір технічної води, розташований на Кременчуцькому водосховищі (рибогосподарська категорія); підземний водозабір - артезіанська свердловина № 590, розташована на території підприємства. Міськводогін - для господарське питних потреб підприємства. Дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2919 А/Чрк від 28.05.98р. з терміном дії до 31.12.2000 року. Індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення розроблені та затверджені 25.03.1998р. Ліміт на забір поверхневих та підземних вод встановлено в дозволі на спеціальне водокористування. Водозабір поверхневої води складається з 3 забірних трубопроводів: 2
трубопроводи діаметром 800 мм; 1 трубопровід діаметром 1000 мм. Оголовки
трубопроводів знаходяться на. відстані 400м від берега на глибині 6-8м. Технічний стан водозабору поверхневої води задовільний. В травні 2000 року проведено водолазне обстеження водозабірних оголовків. Водозабір не обладнаний спеціальними рибозахисними пристроями. Частина технічної води, що забирається з Кременчуцького водосховища і надходить на підприємство, проходить попередню очистку в цеху хімводоочистки (дві черги), з послідуючиу глибоким знесоленням та пом'якшенням. Артезіанська свердловина № 590 знаходиться в робочому стані (діюча), але н^ використовується, знаходиться в резерві. Графік прокачки свердловини за 2000 рік в наявності Технічний паспорт на свердловину в наявності. Глибина свердловини Н^52м, дебіт 0 = 2( м^год. На свердловині встановлений насос ЕЦВ. Міськводогін включає водопровідну мережу на території підприємства та за йоп межами. Технічний стан водопровідної мережі задовільний. На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план
ліквідації наслідкі можливих аварій на водопровідних та каналізаційних
мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано. На артезіанській свердловині № 590 зона санітарної охорони винесена в натур} Територія першого поясу ЗСО огороджена і знаходиться в задовільному стані. Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників: - з місьководогону: на І вводі - лічильником СТВ - 80, пікала
вимірювання 2-100 м /го; клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки — листопад 2000
року); на II вводі лічильником ВТ - 80, шкала вимірювання 2,5 - 84 м'Угод,
клас точності виміру 2-5% (терм: останньої повірки - січень 1999 року); на III вводі - лічильником ВСКМ- 0.16 - 16 м^год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повіркп - березень 2000 року); - облік річкової води (берегова насосна станція) - кореляційні
ультразвукові витратам і) ДРКС (3 шт.) шкала вимірювання 1-2800 м'Угод;
клас точності виміру 2-5%: ДРКС-1069 (термі останньої повірки - липень 1999
року); ДРКС - 1125 (термін останньої повірки - вересень 19'' року). ДРКС - Свердловина № 590 обладнана контрольне - вимірювальною апаратурою Журнали ПОД-11 ведуться окремо на місьводогін, на артезіанські свердловини, річкову воду. Журнали ПОД -11 пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Споживання води вторинними водокористувачами: ВАТ "Черкаське Хімволокні товариство садівників "Рафінадник", товариство садівників "Енергетик", міське товарисі садівників "Машбуд", ЗАТ "Черкасизеленгосп" ведеться за приладами обліку споживачів, на підставі договорів. Щомісячно вторинні водокористувачі з ДП "Черкаська ТЕЦ" погоджують акти фактичного споживання води, які знаходяться в бухгалтерії підприємства. В 2000 році згідно форми 2 ТП-водгосп використано річкової води: на власні потреби ДП "Черкаська ТЕЦ" - 4730,9 тис.м3; - ВАТ "Черкаське Хімволокно" - 8793,0 тис.м3; товариства садівників всього -132,0 тис.м3. Підприємство щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води. Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп) не виявлено. Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998- За використання води ДП "Черкаська ТЕЦ" в 1998-2000 р. згідно форми 2ТП- |Рік |Річкова вода |Питна вода |Артезіанська вода | 3.2. Водовідведсння Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в колектор ВАТ Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Черкаського Контроль за якістю стічних вод здійснюється відомчою лабораторією, яка
знаходиться в окремому приміщенні. Відомча лабораторія хімічними реактивами
та лабораторним посудом забезпечена в достатній кількості. В 1999р.
закінчився термін акредитації. Персонал відомчої лабораторії - лаборанти, Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в камеру 63 колектора Крім відомчої лабораторії контроль за якісним складом зворотних вод ведеться лабораторіями ВАТ "Черкаське Хімволокно", Черкаського ВУВКГ і міськсанстанції. Журнал обліку ПОД-13 ведеться, сторінки пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою. Якісний склад зворотних вод в каналізаційну мережу Черкаського ВУВКГ
обумовлено "Правилами приймання стічних вод підприємств і організацій в
систему комунальної каналізації м. Черкас", затвердженими рішенням
міськвиконкому від 7.02.96 №44 : Підприємство охоплене системою зливової каналізації. Зливові стічні води після відстоювання в двосекційному відстійнику направляються в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно". Облік кількості нормагнвно-чистих вод визначається розрахунковим методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції. Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему
здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої
повірки 16.02.2000р.) Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11. Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік підприємством наданий своєчасно. Згідно з формою статзвітності в 2000 році в колектор ВАТ "Черкаське Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000 році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3. Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці,
яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено
нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки. 3.3. Охорона підземних вод 3.3.1. В результаті перевірки було обстежено 31 спостережна свердловина, розміщені на території підприємства. З 31 свердловин - 29 свердловин розміщені на території підприємства, 2 свердловини – в районі шламонакопичувача. Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня, температурою та якістю підземних вод. Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. За періоди роботи підприємств, погіршення якості підземних вод не спостерігалося. Глибина спостережних свердловин змінюється від 10 м до 11м, середня Проте в районі розміщення шламонакопичувача на протязі останніх років відмічено підвищення рівня ґрунтових вод. Шламонакопичувач (загальною площею 24га) Черкаської ТЕЦ споруджено по
проект) Київського відділення "Променергопроект" в 1966 році і
призначається для складування матеріалу відходів дрібкого помелу Черкаської За період експлуатації огороджувальної греблі в нижньому б'єфі шламонакопичувача ги всьому периметру проривів, мочажин та фільтраційного виходу вод не спостерігалось. На протязі 2000 року рівень води в шламонакопичувачах підтримується на відмітках 88 – 89,3 м. (Відмітки греблі огороджувальної дамби 92 м). Через шламонакопнчувач за 9 місяці 2000 року прокачано 3942335 м3 води, (тобто закачано та відкачано). Загальні фільтрацій втрати шламонакопичувача (через тіло дамби та під основою дамби) 67 м /год чи 24455 м3./рік при об'ємі води в відстійнику 300000 м3 витрати складатимуть до 8% за рік. Шламонакопичувач споруджено в західній частині замкнутого безстічного пониження пі назвою болото "Стахурово", яка є частиною великого зниження з замкнутими в рельєф мікрозниженнями. Болото "Стахурово"(кінцева частина зниження) є акумулятор атмосфернії опадів та поверхневих вод з прилеглої водозбірної площі. Для відкачки вказаної кількості води (24455 м3 рік) з болота Враховуючи, що загальні фільтраційні витрати згідно робочого проекту №7- Для остаточного вирішення проблеми по інженерному захисту с. Хутори від підтоплення поверхневими і ґрунтовими водами необхідно вирішити питання відводу в водоприймач, який здатний прийняти весняний паводок об'ємом стоку більше 5% забезпеченості. Робочим проектом № 7-99 ДМВ, виконаного ВАТ "Черкасиводпроект" в Із заходів впроваджена установка дренажного насосу для відкачки фільтрату шламонакопичувача із Стахурова болота для підтримання в ньому певного рівня. 4. Утворення та поводження з відходами 4.1. Стан інвентаризації джерел утворення відходів. З метою визначення нормативів утворення відходів та проведення інвентаризації джерел утворення відходів підприємством складено та погоджено з Черкаською міською СЕС перелік відходів підприємства з визначеними рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання та видалення. Перевіркою виявлені наступні джерела утворення відходів: Котло-турбінний цех: утворюється зола, шлак; Цех хімводоочистки: утворюється шлам водопідготовки; Автортранспортна дільниця: утворюються відпрацьовані акумулятори, шлам електроліту з свинцевих АКБ, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини, шлам та нафтопродукти від очисних споруд мийки автомобілів; Електроцех: утворюються відпрацьовані ртутемісткі лампи. Ремонтно-механічний цех: утворюються зола вугільна, відходи металу; Об'єднаний ремонтний цех: утворюються відходи металу. На 2000 рік підприємство отримало дозвіл на утворення та розміщення відходів № 000497 від 31.12.1999 року. Ліміт на утворення та розміщення відходів затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 26 листопада 1999 року № 455. Дозволений обсяг утворення відходів на 2000 рік становить: . Відходи першого класу небезпеки: відпрацьовані ртутемісткі лампи 1500шт. відпрацьовані акумулятори (свинцеві пластини) 2.0 тн Відходи другого класу небезпеки: відпрацьовані^мастила 3.0 тн Відходи четвертого класу небезпеки: зола 10500.0 тн шлам водопідготовки Порівняльна таблиця лімітів на розміщення відходів в навколишньому природному середовищі представлена в Додатку № 10. Без відповідного дозволу на підприємстві утворюються шлак, відходи металу. відпрацьовані шини. На підприємстві існує одне місце видалення відходів: золовідвал. Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе: • шнекові транспортери гранульованого шлаку; • шлакові канали І і II черги; • багерні насосні № 1,2,3; • смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів; • золоуловлювачі; • шламову насосну і шламовий канал; • шлакопроводи і золопровід (пульпопровід); • насосні освітленої води № 1.2.3 з системою трубопроводів і баком освітленої води. На І черзі встановлено 4 котла типу ПК-19-2, на II черзі - 5 котлів типу БКЗ-220-100 Гц. що спалюють вугілля марки "Г-концептрат" з зольністю до 19,25 %. Котли працюють в режимі рідкого шлаковидалення. Частка продуктів спалення у вигляді сухих часток (золи) виноситься разом з димовими газами і уловлюється в золоуловлювачах. Рідкий шлак витікає із летки (на котлах І черги розмір летки 300х300 мм, на котлах ІІ черги - 200х200 мм) в шлакову ванну, де гранулюється, охолоджується водою і видаляється за допомогою шнека в канал ГЗУ. Далі попадає в шлакові дробилки, де шлак дробиться і попадає на всас багерних насосів. Багерні насоси відкачують шлакову пульпу на шлаковідвали №1,2. Золопульпа із скруберів І черги та золоуловлювачів II черги направляється по каналу до шламової насосної, звідки шламовими насосами вона відкачується на золовідвали по одному золопроводу. В шлаковідвалах і золовідвалах шлак та зола осідають, а освітлена вода насосами вертається в бак освітленої води, звідки вода поступає на всас змивних і орошуючих насосів II черги. Золовідвал (дві карти), розташований на землях Черкаського району, в районі Стахурова болота, на відстані 5,4 км від ТЕЦ. Введений в експлуатацію в 1966 році. Площа золовідвалу складає 24,48 га, проектна потужність - 820000м3, або 600000 тонн. Підприємство отримало державний Акт на право володіння земельною ділянкою на підставі рішення Черкаського облвиконкому № 548 від 13.08.65 і Ради Міністрів УРСР від 23.09.65 № 1258. Навколо золовідвалу і шлаконакопичувача розміщені чотири спостережні свердловини. Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня. температурою та якістю підземних вод. Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. В 2000 році на золовідвал направлено 3158,703 тонни золи. Згідно звіту
по формі № 1-токсичні відходи всього на золовідвалі розміщено 404882,324
тонни золи, що становить 67% його заповненості. Крім золи в золовідвал
направляються і шлам водопідготовки, який утворюється в цеху
хімводопідготовки, що передбачено інструкцією по експлуатації золовідвалу. На підприємстві утворюється паливний шлак, який після переробки направляється на шлаконакопичувач як будівельний матеріал. Облік утворення шлаку не ведеться. Звіт по формі № 1-токсичні відходи за 2000 рік не представлений. Підприємством розроблена реєстрова карта об'єкту утворення, оброблення та утилізації відходів, але не в повному обсязі, а саме: відсутні дані по шлаку паливному, відходів металу. Для тимчасового зберігання відпрацьованих ртутемістких ламп
пристосоване окреме приміщення з обмеженим доступом об'ємом 54 мЗ. На
момент перевірки відпрацьовані ртутемісткі лампи передані на утилізацію ПКФ Відпрацьовані мастила тимчасово зберігаються в спеціальній ємкості
об'ємом 1,5 м3 , ще встановлена на забетонованій основі, по мірі накоплення
передається іншим організаціям. Так, за 1999 рік передано: 0.7 тонни Відпрацьовані акумулятори тимчасово зберігаються на центральному складі
в приміщенн з обмеженим доступом. На момент перевірки відходи відсутні. В Шлам електроліту з свинцевих акумуляторних батарей зберігається в
складському приміщенні в спеціальних ємкостях (2 шт.) об'ємом 0,02 м кожна. Всі місця тимчасового зберігання відходів відповідають вимогам санітарних норм. В ході виробничої діяльності на підпріїєємстві використовуються речовини, щ- підпадають під дію постанови КМУ від 25.06.1995 року № 440: сірчана кислота, гідразин гідраї аміак, гідроокис натрію. Дозволи на зберігання та використання зазначених речовин відсутні. На підприємстві існує установка по виробництву шлакоблоків, яка введена
експлуатацію наказом директора ТЕЦ від 07.04.2000 р. № 105-А. Потужність
установки 1000 т за зміну. Маса одного шлакоблоку 19 кг. За 2000 рік
підприємством використано 320,265 тон шлаку на виробництво шлакоблоків. Комплексні заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів виробництва на підприємстві відсутні. 4.2 Аналіз форм статистичної звітності Підприємством складаються звіти по формі № 14-МТП "Звіт про утворення,
використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва" та № 3- В ході аналізу форм №1-токсичні відходи та № 14-МТП за 1999 рік виявлено, що не співпадають дані кількості утворених та переданих відходів свинцю. Різниця складає 0,1 тонна. 4.3.ІЗ 4 приписів, виданих в акті перевірці підприємства від 01- 5.1.Стан облікових документів. По земельних облікових документах за ДП «Черкаська ТЕЦ" закріплено На землях Черкаського району - 27,80 га, в тому числі (під спорудами) Золовідвал 25,7 га База відпочинку . 2,10 га 5.2-Наявність державних актів на право користування земельними ділянками. Державні акти на право користування земельними ділянками нового зразка відсутні. 5.3.0хорона та використання земель. Усі земельні ділянки ДП "Черкаська ТЕЦ" використовує за цільовим
призначенням, але мають місце забруднення земель будівельними та побутовими
відходами, неприйняття мір по боротьбі з бур'янами, так зокрема біля цеху 6. СТАН РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 6.1. Стан радіаційної безпеки. В ході перевірки, керуючись Законами України "Про використання ядерної енергії то радіаційну безпеку". "Про поводження з радіоактивними відходами", НРБУ-97. ОСП 72/87. "Саннтарньїми правилами по радиоизотопной дефектоскопии", встановлено: На ДП "Черкаська ТЕЦ" для Ре-дефектоскопії використовується рентгенівський імпульсний апарат «Міра-28», заводський номер 6042, прийнятий до експлуатації в1981 році Експознтивна доза випромінювання на відстані 0,5 м. від рентгенівської трубки 103,2 мк Кл/к: (400 мР), кут випромінювання 180 Град, повна потужність споживання
приладом 350 Вт. напруга від однофазної мережі змінного струму (частотою 50 В 2000 році персонал який працює з ДІВ пройшов відповідне навчання та перевірку знань в державному інституті ім. Є.М. Патона. В 2000 році була проведена інвентаризація джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), приладів, апаратів і установок. Відповідальний за облік ДІВ - начальник лабораторії металів їжокін Накази по підприємству «Про відповідального за організацію та ведення радіаційного контролю", "Відповідального за облік та збереження ДІВ", наказів про введення в дію нормативно-технічної документації, про допуск до роботи персоналу що не має медичних протипоказань необхідно обновити. Згідно акту санітарного обстеження від 21.04.1999 року виданий
санітарний паспорт 13-П на право роботи з джерелами іонізуючого
випромінювання (ДІВ), затверджений Головним санітарним лікарем М.Черкаси 6.2. Порушення вимог радіаційної безпеки: Персонал що відноситься до категорії "А" не застрахований. Ліцензія на право використання джерел іонізуючого випромінювання відсутня. 7. ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ 7.1. Загальний стан насаджень На території підприємства та прилеглій до нього проростає 750 шт. дерев та 230 шт. чагарників. Територія підприємства благоустроєна та знаходиться в задовільному санітарному стані. Догляд за зеленими насадженнями проводиться. Роботи з утримання проводяться господарським відділом та цехами, до яких належить певна територія. 8. ВІДОМЧИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ 8.1. Структура
відомчого лабораторного контролю В перевірених лабораторіях в наявності "Положенння про лабораторію" та посадові інструкції, затверджені керівництвом підприємства. Фактична чисельність лабораторних підрозділів відповідає чисельності згідно штатного розкладу. Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться згідно затверджених графіків. періодичність повірок виконується. Лабораторним посудом, хімічними реактивами лабораторії забезпечені в достатній кількості. Стабільність градуювальної залежності, побудова та оформлення градуювальних графіків виконується згідно НД. 8.2. Проведення лабораторного контролю ЦЛ технічної води Згідно положення на ЦЛ цеха хімводоочистки покладається виконання контролю газо-водно-паливно-хімічного режиму роботи обладнання електростанції, а також загальний контроль за работою цеха хімводопідготовки шляхом проведення обстеження, аналізів. Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних станцій та мережі». Журнали відбору проб та результатів визначень - в належному стані. Основні показники, що визначаються: хлориди, сульфати, рН, лужність, жорсткість. залізо, мідь, водень, метан, вуглекислий газ, кисень. 8.3 Проведення лабораторного контролю по паливу, мастилам Згідно положення ЦЛ групою по паливу виконується вхідний контроль палива, мастил. Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних станцій та мережі». 8.4. Проведення лабораторного контролю по воді Згідно положення ЦЛ групою по воді виконується аналіз фізико-хімічного складу стічних вод, хімічний аналіз ґрунтових вод та вод оборотних систем. Графік контролю якості промзливних стічних вод узгоджений головним інженером і затверджений в міськсанепідемстанції. Графік контролю якості ґрунтових вод затверджений головним інженером. Контроль за якістю засолених стоків виконується у разі їх скиду. Журнали відбору проб та результатів аналізів є в наявності. Визначення БСК$, хлоридів, сульфатів, азоту амонійного, заліза, фосфатів, нітритів. нітратів проводиться згідно відповідних КНД. 8.5. Проведення контролю за викидами Згідно положення про ВТВ на режимно-налагоджувальну групу покладається виконанню контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підприємстві є в наявності погоджений з держуправлінням екоресурсів план-графії проведення інструментально-лабораторного контролю забруднюючих речовин від джерел викидів. План-графік контролю не виконується. Організація контролю за викидами в атмосферне повітря здійснюється згідно діючої методики РД 34.02.306-88. Місця відбору проб газопилового потоку обладнано згідно з вимогами ГОСТ Інструментальний контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, іщ
викидаються в атмосферне повітря здійснюється газоаналізатором 305-ФА-01. 9. ЗБІР ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРНРОДНОП СЕРЕДОВИЩА. 9.1. Стан розрахунків зборів за забруднення навколишнього природної середовища за 1998 -2000 р.р. див. Додаток 12. 10. ВІДОМОСТІ ПРО ВИКОНАННЯ ПРИПИСІВ ПОПЕРЕДНІХ ПЕРЕВІРОК 10.1. Попереднім актом від 1-5.11.1999р. видано приписів 20, в т.ч. виконано 1" перенесено в даний акт 3. 15 (акт перевірки) Відомчою хімічною лабораторією ДП «Черкаська ТЕЦ» проводиться контроль газо-водно-хімічного режиму роботи обладнання електростанції, вхідний контроль палив, мастил, контроль технічної та стічних вод. Контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ефективності роботи установок очистки газу проводиться режимно-налагоджувальною групою виробнично- технічного відділу та лабораторією хімводоочистки. Санітарно-промислова лабораторія по контролю за складом та обсягом забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві відсутня. Згідно наказу керівника підприємства від 22.02.99р. № 63 контроль вмісту забруднюючих речовин у промислових викидах стаціонарних джерел здійснює виробничо-технологічний відділ. Виміри проводять два інженера відділу, в посадових інструкціях яких ці функції відображені. 3.2. 1,2 |Напрями науково-виробничої діяльності в галузі охорони праці | КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕМАТИЧНИХ НАПРЯМІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Одним з практичних завдань, що виникли при розробці державного банку даних про стан охорони праці на базі електронно-обчислювальної техніки, яка здійснюється відповідно до Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1994-1995 рр., стало створення класифікатора тематичної спрямованості робіт у галузі охорони праці. Аналіз існуючих систем класифікації друкованих праць, зокрема Пропонована система класифікації розроблена Національним науково- дослідним інститутом охорони праці виходячи з умов забезпечення достатньої інформативності, максимального охоплення всіх напрямів робіт в галузі охорони праці, простоти і зручності користування, можливості її розширення. В основу класифікатора тематичної спрямованості покладено трирівневу систему. На верхньому рівні передбачена класифікація за основними ознаками змісту діяльності в галузі охорони праці. Тут подано розділи: вплив умов праці на людину, боротьба з виробничим травматизмом, ви робниче освітлення, захист від неіонізую-чого випромінювання, захист від електричних і магнітних полів тощо. Для кодування цих розділів застосовуються цифрові чотиризначні позначення, де дві перші цифри позначають порядковий номер відповідного розділу в класифікаторі, а дві останні е нулями, наприклад: 0100, 0200, 0400, 0500, 0600, 0700. Фрагмент класифікатора наведено в таблиці. На решті рівнів системи здійснюється більш детальна розшифровка
тематичної спрямованості. Для кодування використовуються дві останні цифри
чотиризначного коду. Наприклад, в розділі «Захист від не-іонізуючого
випромінювання» (код 0500) виділяються підрозділи з лазерного (код 0510),
інфрачервоного (код 0520) та ультрафіолетового (код 0530) випромінювань,
котрі, в свою чергу, розпадаються на ряд напрямів, пов'язаних з
дослідженнями (коди 0511, 0521, 0531), методами і засобами контролю (коди Передбачено також кодування наступних найважливіших напрямів діяльності в галузі охорони праці: сертифікація продукції, сертифікаційні випробування, діагностування, моніторинг, атестація виробницт- 4. 1,2,3 Важливим завданням управління охороною праці є організація якісної підготовки та перепідготовки працівників. В умовах проникнення комп'ютерних технологій у всі сфери людської діяльності назріла нагальна потреба в перегляді існуючої системи підготовки персоналу енергопідприємств. Раніше, коли тільки з'явилися ЕОМ і ще не було комп'ютерних мереж, основна увага в системі підготовки приділялася очній формі навчання персоналу в навчальних центрах і комбінатах з донавчанням на виробництві під керівництвом досвідчених працівників. Тепер комп'ютери є практично на кожному підприємстві, а світова комп'ютерна мережа Інтернет надає можливість масового дистанційного навчання. У цих умовах система підготовки персоналу енергопідприємств може бути
значно удосконалена шляхом організації дистанційного навчання під
керівництвом існуючих навчальних центрів. У такій системі акцент зміщується
в бік самопідготовки працівника на комп'ютері без відриву від виробництва. Переваги цієї системи підготовки очевидні: грамотні професійні педагоги
навчального центру через Інтернет безпосередньо на виробництві можуть
організувати підготовку кожного працівника і допомогти йому підтримати і
підвищити рівень своєї кваліфікації. Складність створення такої системи
пов'язана з якістю і вартістю каналів зв'язку, а також напрацюванням
відповідного програмного та навчально-методичного забезпечення В АК «Київенерго» автоекзаменатор «Охорона праці» встановлено у філіалах теплових, теплових розподільних та кабельних мереж, а також у навчальному центрі. У філіалах теплових мереж на авто-екзаменаторі щорічно проходять навчання та перевірку знань від 200 до 300 спеціалістів, теплових розподільних мереж — від 60 до 350. У філіалі кабельних мереж він впроваджується зараз. На ньому щорічно проходитимуть підготовку понад 300 спеціалістів та робітників. Треба відзначити три важливі характеристики цього програмного комплексу. Автоєкзаменатор «Охорона праці» дає можливість ефективно навчати працівників з будь-яким досвідом роботи та рівнем знань. Це досягається завдяки реалізації різних методик навчання. Так, методика «від тексту — до запитань» є доцільною у підготовці «новачків», які, працюючи на комп'ютері, спочатку повинні вивчити нормативний акт, а потім закріпити його засвоєння шляхом відповідей на контрольні запитання. Для досвідчених спеціалістів, які не перший рік працюють на підприємстві, ефективнішою є методика «від запитань — до тексту». Такий спеціаліст, як правило, добре знає матеріал, тому йому не потрібно витрачати час на читання нормативних актів. Він одразу відповідає на контрольні запитання. Якщо на якесь з них він відповідає неправильно, то йому демонструється для вивчення текст того пункту нормативного акта, по якому сформульовано запитання (мал. 2). Більше того, на автоекзаменаторі перед навчанням можна провести тестування знань працівника, а потім спрямувати процес навчання на ліквідацію прогалин у його знаннях. Таким чином автоекзаменатор «знаходить» індивідуальний підхід до кожного працівника, дає йому можливість добре вивчити матеріал і переконатися, що він його знає. Автоєкзаменатор «Охорона праці» надає можливість провести тестування знань кожного працівника до будь-якої заданої глибини. За його допомогою можна застосовувати різні методики тестування знань, які регулюють і глибину, і ступінь складності тестування. Можна провести звичайне тестування без обмеження часу з вибірковим контролем знання нормативних актів (комп'ютер вибере запитання до білета з кожного нормативного акта випадково). У нашій організації за такою методикою, як правило, проводиться тестування перед черговою перевіркою знань комісією. А можна провести «жорстке» (з обмеженням часу відповіді на запитання,
без демонстрації правильної відповіді тощо) вичерпне тестування знань На автоекзаменаторі «Охорона праці» можна здійснювати підготовку
спеціалістів, які займають будь-які посади, та робітників різних професій. При впровадженні екзаменатора в АК «Київенерго» було розроблено 176 навчальних програм для 93 посад. Для кожної посади сформовано навчальні програми за темами: «Охорона праці», «Пожежна безпека», «Правила Держнагляд- охоронпраці» та «Технологія робіт». Тепер є навчальні програми практично для всіх спеціалістів. Надалі планується створення на авто-екзаменаторі навчальних програм і для робітників. В АК «Київенерго» спочатку проводиться навчання та тестування на автоекзаменаторі, потім — перевірка знань комісією. Згідно з планом-графіком перевірки знань кожного спеціаліста заздалегідь сповіщають про дату тестування на автоекзаменаторі та дату перевірки знань комісією. Знаючи ці дати, спеціаліст самостійно планує день та час самопідготовки на автоекзаменаторі й узгоджує їх з відповідальним за проведення навчання і перевірки знань. Самопідготовка в середньому займає дві години. Під час тестування працівник, як правило, відповідає на 10 запитань. Як показує досвід, це не просто. Не кожний з першого разу успішно долає цей етап. Якщо тестування показало, що працівник не досить добре знає нормативні акти, то він повторно проходить самопідготовку. Працівник допускається до перевірки знань комісією тільки після успішного завершення етапу тестування на автоекзаменаторі. У ході перевірки комісія вивчає протокол тестування та ставить додаткові запитання, після чого приймається рішення про допуск працівника до роботи. Багаторічна експлуатація автоекзамнатора в філіалах АК «Київенерго» (у
нашій компанії він використовується з 1995 р.) дає можливість зробити такі
висновки: автоекзаменатор «Охорона праці» забезпечує міцне засвоєння працівником
правил та інструкцій. Використання цього програмного комплексу допомагає
працівникам швидше вивчити нормативні акти і краще їх запам'ятати; автоекзаменатор «Охорона праці» завжди надає об'єктивні дані про знання
працівника. Його впровадження в процес перевірки знань дає можливість
економити час провідних спеціалістів, які працюють у комісії, і одночасно
ретельніше перевірити знання працівника; автоекзаменатор «Охорона праці» — це помічник спеціаліста служби
охорони праці, відповідального за організацію та проведення підготовки. Впровадження автоекзаменатора «Охорона праці» — це перший крок на шляху до створення корпоративної системи підготовки. Вважаю, що ця система повинна базуватися на принципах дистанційного навчання, яке дасть можливість організувати безперервну самопідготовку кожного працівника. А це дуже важливо — адже в сьогоднішньому світі професійні знання старіють дуже швидко. Створюючи кожному нашому працівникові умови для підтримання та підвищення рівня кваліфікації, ми тим самим добиваємося того, щоб кожний умів правильно і безпечно виконувати свою роботу. ----------------------- ПРОГРАМА «КУРС» ПРОГРАМА «ОРГАНІЗАТОР» ПРОГРАМА «РЕДАКТОР КОНТРОЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ» Основні функції: АВТОЕКЗАМЕНАТОР «ОХОРОНА ПРАЦІ» ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА Містить: Страницы: 1, 2 |
|
© 2000 |
|