Управління вартістю кредитного портфеля банку

5) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

6) лізинг;

- банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням;

- банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України;

- банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків;

- банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах;

- банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів;

- надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків;

- у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Кредитний ризик окремого кредиту в банку полягає в неповерненні кредиту позичальником зовсім, або неповерення в договірний строк, та несплаті позичальником плати за наданий кредит, або неповній сплаті плати за наданий кредит. Вартість кредиту повинна відповідати прогнозуємому (розрахунко-вому) рівню кредитного ризику повного чи часткового неповернення кредиту, або повної чи часткової несплати відсотків за користування кредитом. Рівень кредитного ризику зменшується банком превентивно за рахунок надання позичальником позабалансової застави, яка буде реалізована на користь банку у випадку неповернення кредиту та кредитних відсотків, та за рахунок створення за рахунок частки доходів банку балансового внутрішнього спеціального резерву в відсотках від „чистого кредитного ризику”, який становить різницю між сумою наданого кредиту і майбутніх відсотків та ймовірною ринковою сумою реалізації наданої застави.

Економічна вартість кредитного портфелю банку складається:

- з транзитної основної суми наданого кредиту, джерелом якого є залучені кредитні ресурси, які банк повинен повернути клієнту після повертання кредиту позичальником в банк;

- з витрат, які банк поніс для залучення кредитних ресурсів та створення резервів на кредитний ризик неповернення наданих кредитів;

- з транзитної суми відсотків доходу банку, які йому сплатить позичальник. Вони є джерелом сплати відсотків за користування кредитними ресурсами та джерелом власного доходу банку від передачі кредитних ресурсів позичальнику.

Транзитна вартість основної суми кредиту не є власністю банка, але він несе відповідальність за її збереження та своєчасне повернення клієнту, у якого ці кредитні ресурси залучені.

Відповідно, вартість кредитного портфелю банку характеризується як діалектична єдність 3-х видів показників – вартості витрат на створення та експлуатацію кредитного портфелю(коефіцієнт витратності), вартості очікуємих доходів кредитного портфелю(коефіцієнт доходності) та вартості очікуємого прибутку кредитного портфелю, як різниці між очікуємими доходами та понесеними витратами(коефіцієнт прибутковості):

1) Коефіцієнт витратності кредитного портфелю банкувизначається як, як вартість витрат банку на залучення ресурсів проведення кредитних операцій та витрат етапу організації видачі залучених ресурсів у вигляді кредиту, можна обрахувати як суму:

- зобов’язань банку за сумами залучених ресурсів та сумами майбутніх сплат за користання залученими ресурсами, а також витрат банку на обслуговування депозитних угод;

- витрат банку на виведення із робочих кредитних активів частки коштів обов’язкового страхового резервування залучених ресурсів, які розміщуються на кореспондентському чи спеціальному рахунку в Національному банку України;

- витрат банку на обслуговування кредитних угод (оплата утримання обслуговуючої інфраструктури кредитно-розрахункових, юридично-оціню-вальних підрозділів, підрозділів фінансової безпеки та інформатизації банку);

- витрат на утримання технологічної інфраструктури банку та ліній зв’язку на обслуговування депозитних та кредитних угод;

- витрат банку на обслуговування збереження застави (депозити чи цінні папери) чи контролю збереження позичальником заставного майна;

- витрат частини доходів банку на створення спеціальних внутрішніх резервів на кредитний ризик кредитного портфелю, що зменшує робочі активи банку, та відповідно потребує підвищення ставок розміщення активів банку для компенсації втрат від непрацюючих активів;

- витрат банку за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;

- витрат банку на списання частки безнадійних до повернення кредитів та відсотків за користування їми за рахунок створеного спеціального резерву на кредитні ризики із зменшенням валюти балансу банку.

2) Коефіцієнт доходності кредитного портфелю банку, як суму прогнозів майбутніх грошових потоків від позичальників кредитів до банку, можна обрахувати як суму:

- періодичного повернення балансових сум наданих кредитів згідно з графіком кредитної угоди;

- періодичної майбутньої сплати кредитних відсотків за користування кредитом згідно схемі графіка кредитної угоди;

- разової та періодичної майбутньої сплати комісійних послуг банку при супроводі кредитної угоди;

- надходжень за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;

- повернення в склад робочих кредитних активів сум створених спеціальних резервів на кредитний ризик кредитного портфелю при своєчасному та повному поверненні позичальником кредиту та сплаті відсотків за користування ним;

- надходження коштів від примусової реалізації наданої кредитної застави при повному чи частковому неповерненні кредиту, або повній чи частковій несплаті кредитних відсотків за користування кредитом;

3) Таким чином, коефіцієнт прибутковості кредитного портфеля банку для кредитів з нормальною кредитною історією залучення депозитних коштів та повернення їх клієнтам за рахунок повернення позичальниками наданих кредитів можна обрахувати як суму:

- доходів банку від різниці сум сплачених позичальниками кредитних відсотків за користування кредитами та сум сплачених банком депозитних відсотків за користування залученими депозитними коштами (строковими та до запитання);

- доходів банку від різниці сум отриманих банком комісійних доходів за обслуговування кредитних угод та сум витрачених банком комісійних витрат на обслуговування залучених депозитних коштів;

- доходів банку від різниці надходжень та витрат за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;

- витрат банку на компенсацію тимчасового виведення із робочих кредитних активів частки коштів обов’язкового страхового резервування залучених ресурсів, які розміщуються на кореспондентському чи спеціальному рахунку в Національному банку України;

- витрат банку на компенсацію тимчасово витраченої частини доходів банку на створення спеціальних внутрішніх резервів на кредитний ризик кредитного портфелю, що зменшує робочі активи банку, та відповідно потребує підвищення ставок розміщення активів банку для компенсації втрат від непрацюючих активів.

- витрат банку на сплату податку на прибуток банку – 25% від балансового прибутку з врахуванням витрат на створення резервів на кредитні ризики.

Об’єктом вартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку є коефіцієнт прибутковості портфелю банку, одним із основних параметрів активного регулювання якого є сума майбутніх платежів за користування кредитом, що встановлюються у вигляді кредитної ставки в % річних від суми експлуатуємого позичальником кредиту.

Основними факторами зовнішнього впливу на встановлюєму кредитну ставку за кредитом є:

- облікова ставка НБУ;

- ставка рефінансування банків в НБУ для підтримання ліквідності;

- рівень інфляції;

- рівень зовнішнього обов’язкового резервування залучених банківських ресурсів на кореспондентському чи спеціальному рахунку в НБУ;

- рівень зовнішнього резервування залучених депозитів фізичних осіб у Фонді гарантування вкладів;

- попит та пропозиція кредитів в банківській системі;

- рівень конкуренції на кредитному ринку;

- кредитні ставки банків конкурентів.

Основними факторами внутрішнього впливу на встановлюєму кредитну ставку за кредитом є:

а) за всіма кредитами:

- цінова політика банку;

- собівартість кредитних ресурсів;

- витрати на здійснення кредитного процесу в банку;

- норма прибутку від інших активних операцій;

б) за окремим кредитом:

- строк позички;

- розмір позички;

- якість та обсяги застави;

- зміст заходів, що кредитуються;

- характер взаємовідносин між банком і клієнтом.

Вплив цих факторів на рівень відсоткової плати за користування банківськими кредитами є взаємопов'язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.

Базовою відсотковою ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка Центрального банку, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова відсоткова ставка може бути або вищою, або нижчою від облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він має право встановлювати відсотки за своїми кредитами нижчі від облікової ставки.

Облікова ставка центрального банку залежить від характеру його грошово-кредитної політики, відсоткових ставок на міжнародному ринку позикових капіталів, стану платіжного балансу країни й курсу національної валюти. Грошово-кредитна політика центрального банку може бути спрямована або на експансію, або на рестрикцію кредиту. Проводячи політику експансії, Центральний банк зменшує облікову ставку, а при політиці рестрикції — підвищує її. Якщо на міжнародному ринку позикових капіталів норма відсотка змінюється, то відповідно змінюється й облікова ставка Центрального банку.

Якщо у країні складається пасивний платіжний баланс і уряд не хоче допустити падіння курсу національної валюти нижче від певного рівня, то облікову ставку Центрального банку зазвичай підвищують з метою стимулювати залучення іноземного капіталу.

Рівень інфляції впливає як на облікову ставку Центрального банку, так і на ставки відсотка за кредитами комерційних банків. Незважаючи на те, що Центральний банк встановлює позитивну відсоткову ставку (тобто з урахуванням інфляції), комерційні банки також враховують інфляційний фактор. Річ у тім, що облікова ставка Центрального банку не змінюється часто, тому в періоди між її змінами і при інфляційній активності в комерційних банків виникає потреба враховувати ту інфляцію, яка не покрита обліковою ставкою.

Фактор терміну кредиту прямо пропорційно впливає на рівень відсоткової ставки за кредитами банку. Що триваліший термін користування, то дорожчий для позичальника кредит. Така залежність зумовлена двома причинами. По-перше, при тривалішому терміні кредити вищий ризик втрат від неповернення боргу і від знецінення коштів, переданих у позику у зв'язку з інфляцією, що неминуча в ринковій економіці. По-друге, вкладення коштів довготривалого характеру, як правило, забезпечують порівняно вищу віддачу.

Ціна сформованих банком ресурсів безпосередньо впливає на рівень відсоткової ставки за кредитами. Вона складається з депозитного відсотка й інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться банку ресурси, тим за інших рівних умов вища норма кредитного процента.

Ризик є невід'ємним атрибутом кредитування. Тут виникають кредитний і відсотковий ризики. Рівень цих ризиків залежить від виду кредити і від порядку сплати відсотків. Найризикованішими є незабезпечені (бланкові) кредити. Ступінь ризику забезпечених кредитів залежить від повноти та якості застави. Чим вищий ступінь кредитного ризику, тим більша вірогідність для банку зазнати втрат від неповернення позичальником основного боргу й несплати відсотків по ньому. Тому більш ризиковані кредити видають під вищий відсоток, аби компенсувати кредитору витрати від ризикового розміщення коштів.

Розмір кредити і рівень відсоткової ставки є обернено залежні. Зазвичай її рівень нижчий при більших позиках, оскільки відносні витрати, пов'язані з кредитною послугою, тут нижчі. Крім того, великі кредити надаються солідним клієнтам, які зазвичай менше схильні до ризику банкрутства. Але з такого правила можуть бути і винятки. Банк може не зменшувати відсоткової ставки за великими кредитами, коли за його розрахунками це може призвести до зростання ризику через погіршення структури кредитного портфеля внаслідок порушення правила диверсифікації активів.

Попит на кредити прямо впливає на рівень відсоткової ставки. Зростання попиту зумовлює підвищення відсоткової ставки за кредитами. Але в умовах конкуренції між кредитними установами й боротьби за розширення ринку послуг банки можуть не зважати на це ринкове правило. Вони не підвищують рівень відсоткових ставок у разі зростання попиту на кредит, керуючись тим, що нижчі відсоткові ставки за кредитами дадуть змогу залучити більшу кількість клієнтів і завоювати конкурентні переваги.

Що вища якість застави, то нижчий рівень відсоткової ставки за кредитами. Що вона вища, то за інших однакових умов нижче може бути відсоткова ставка за позикою. Це пов'язано з тим, що якісніша застава зменшує ризик втрат у разі примусового погашення кредити за рахунок її реалізації.

На рівень відсоткової ставки впливає зміст заходів, що кредитуються. Так, кредити, що опосередковують витрати, висока рентабельність яких є наслідком спекулятивних дій позичальника, коштують звичайно дорожче, ніж ті, які забезпечують ефект, пов'язаний з виробництвом продукції, особливо сільського господарства.

Витрати на оформлення кредити й контроль прямо впливають на рівень кредитного відсотка. Що ці витрати більші, то за інших однакових умов вища норма відсотка за позикою. Іноді витрати, пов'язані з кредитним процесом, не включаються у відсоткову ставку, а компенсуються стягненням з позичальника комісійних платежів.

Ставка банку-конкурента враховується при встановленні рівня позиково-го відсотка залежно від характеру відсоткової політики, яку проводить цей банк. Прагнення додаткового прибутку спонукає встановлювати вищі відсотки порівняно з іншими кредиторами. Якщо здійснювати політику розширення ринку кредитних послуг, позиковий відсоток встановлюють на нижчому рівні, ніж у конкурентів.

Норма прибутку від інших активних операцій банку є одним із орієнтирів при встановленні норми кредитного відсотка. Якщо, наприклад, інвестиційні операції забезпечують банку порівняно вищий прибуток (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позикові, то він має переглянути свою відсоткову політику в бік підвищення рівня кредитного відсотка.

При врахуванні означених факторів треба не забувати про підсумковий результат, який полягає в тому, що визначена у кредитній угоді відсоткова ставка має бути джерелом отримання прибутку від позикових операцій.

1.3 Методи оцінки вартості кредитного портфеля банку

Основними параметрами вартісно - орієнтованого управління кредитним портфелем є:

- регульовані як попитом та пропозиції зовнішнього ринку, так і внутрішньою політикою банку, відсоткові ставки вартості залучаємих депозитів та відсоткові ставки надаваємих кредитів;

- структура депозитного портфелю залучених коштів;

- рівень пасивного зменшення обсягу залучених коштів на обов’язкове зовнішнє резервування;

- структура якості та ризикованості кредитного портфеля, що визначає рівень заставного забезпечення, чистого кредитного ризику та необхідного рівня відвернення доходів банку на створення внутрішніх резервів кредитного ризику.

- активність банку на ринку позабалансових кредитних операцій та рівень отримуємих додаткових комісійних доходів за кредитно-гарантійне обслуговування клієнтів банку.

Вартісно-орієнтований підхід управління кредитним портфелем передбачає метод встановлення сумарної кредитної ставки «Вартість плюс», при якому кредитна ставка включає наступні складові:

- вартість залучених коштів;

- операційні витрати, пов’язані з процесом кредитування;

- премію за ризик невиконання зобов’язань позичальником;

- премію за ризик, зумовлений тривалістю періоду кредитування;

- бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує встановлений дивідендний резерв прибутковості акціонерів та прибуток розвитку банку.

Недоліками методу „Вартість плюс” є наступні:

- Необхідність впровадження системи обліку витрат за кредитами в банку;

- Ігнорування ринкових чинників – не враховується фактор конкуренції з боку інших банків на ринку кредитів.

Метод встановлення кредитних ставок „Вартість плюс” дає верхню оцінку рівня кредитних ставок, яка враховує всі інтереси банку та його акціонерів, але вона може виявитися неконкурентоспроможною на кредитному банківському ринку.

Тому для оцінки нижнього рівня кредитних ставок, які диктуються вимогами попиту та пропозиції конкурентного кредитного ринку, застосовується метод „Базова ставка плюс”.

Кредитна ставка за методом „Базова ставка плюс” включає [42]:

1) Базову ставку кредитного ринку (за базову ставку можна взяти ставку пропонування міжбанківського регіонального ринку, ставку першокласного позичальника, ставки міжнародних ринків (LIBOR, FIBOR), або аналогічну ставку KIBOR на українському ринку);

2) Кредитний спред, який включає:

- премію за ризик невиконання зобов’язань позичальником;

- премію за строк надання кредиту, що відображає ризик тривалості періоду кредитування та можливу зміну вартості ресурсів;

- категорія клієнтів і їх кредитоспроможність (для першокласних позичальників кредитний спред дорівнює нулю, така ставка для першокласного позичальника називається „прайм-ставка”);

Перевагами кредитної ставки за методом „Базова ставка плюс” є:

- простота застосування, необов’язковість точного врахування витрат за кожним кредитом;

- зручність застосування в умовах плаваючих ставок за кредитом, урахування конкуренції пропозицій на кредитному ринку.

Недоліками кредитної ставки за методом „Базова ставка плюс” є:

- необхідність наявності в банку „дешевої” ресурсної бази поточних депозитів клієнтів (розрахункові рахунки) в необхідному для кредитування обсязі, або цільове запозичення міжбанківських ресурсів за мінімальними ставками, нижче базових на кредитному ринку;

- необхідність мінімізації внутрішньобанківських витрат на організацію та супроводження кредитів;

- непрогнозованість прибутковості та виконання цільової функції дивідендної доходності акціонерів, тобто факультативний рівень прибутковості кредитного портфелю банку за рахунок конкурентного тиску попиту та пропозиції кредитного ринку.

При вартісно-орієнтованому управлінні кредитним портфелем в відсоткову ставку вартості кредиту для позичальника обов’язково входить складова встановленого рівня акціонерної дивідендної прибутковості:

(1.1)

де Какц – номінальна сума статутного акціонерного капіталу;

Stкред(%) – ставка доходності кредиту;

∆Dкред(%) – цільовий рівень дивідендної дохідності акцій статутного капіталу;

- сумарний кредитний портфель виданих балансових кредитів;

- сумарний рівень спеціальних резервів на зменшення кредитних ризиків.

Так, для забезпечення 25% дивідендної дохідності акцій статутного капіталу ПАТ КБ „Хрещатик”, згідно з балансовими даними станом на 01.01.2010 [73], необхідно в кредитній ставці передбачити додатковий дивідендний резерв прибутковості (з врахуванням податку на прибуток 25% [ ]) на рівні:

Як показує проведений розрахунок кредитний важіль (відношення чистого кредитного ризику кредитного портфелю до статутного акціонерного капіталу) є позитивним інструментом регулювання акціонерної дивідендної ставки доходів, але його величина обмежена нормативом Н2 – адекватності регулятив-ного капіталу. Одним із методів виконання нормативу Н2 та нарощування кредитного важіля, який застосовують, наприклад, банки «РайффайзенБанк Аваль» та «VAB-банк», є впровадження структури власного регулятивного капіталу, в якому окрім статутного капіталу більшу частину займає нерозподілений прибуток минулих років та додатковий капітал за рахунок емісійних різниць при додаткових емісіях акцій.

Згідно методологічного аналізу попереднього підрозділу економічний термін «вартість кредитного портфелю банку» має 3 взаємопов’язані характеристики:

1. Витратна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як сума фактичних та прогнозних витрат банку на організацію залучення кредитних ресурсів та проведення кредитування позичальників (сума залучених кредитних ресурсів та відсотків сплати за користування ними);

2. Дохідна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як прогноз майбутнього грошового потоку від позичальників до банку при поверненні кредиту та сплаті відсоткових та комісійних платежів за кредитними угодами, включаючи зовнішній грошовий потік надходження коштів від реалізації застави при невиконанні позичальником кредитних зобов’язань та внутрішній грошовий потік повернення створеного резерву на кредитний ризик при повному виконанні позичальником кредитних зобов’язань (сума наданого кредиту(мінус створені резкрви) та майбутніх відсотків за користування ним);

3. Прибуткова вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як різниця доходної та витратної вартостей кредитного портфелю банку з врахуванням податку на прибуток банку, та використовується як цільова інтегрована функція управління кредитною діяльністю банка при вартісно-орієнтованому підході до корпоративного менеджменту банком.

Всі 3 показники вартості кредитного портфеля мають власні динамічні характеристики змін вартості на протязі терміну кредитування:

1) У вартості витратного кредитного портфелю:

- зміна умов вартості (депозитних ставок) залучених кредитних ресурсів при різних термінах залучення кредитних ресурсів та терміну «життєвого циклу» кредиту (з врахуванням додаткових часових термінів пролонгації, прострочення та неповернення);

- дострокове відкликання залучених депозитів (кредитних ресурсів) та їх заміна з різким наростання вартості;

- зміна категорії ризикованості кредиту на протязі терміну кредитування та створення додаткового спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;

- зміна ринкової вартості застав та відповідне зростання сум „чистого кредитного ризику” і необхідність створення додаткового спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;

2) У вартості дохідного кредитного портфелю:

- зміна умов відсоткової дохідності повернутої частини кредитів при їх наступному розміщенні на кредитному ринку, тобто при періодичному частковому погашенні кредиту кожна його частка має різну степінь доходності, що суттєво віддзеркалюється в сумарній дохідності кредиту при сталій ставці сплати за залучені депозитні ресурси, які повертаються клієнту у кінці строку депозитної угоди;

- зміна графіку кредитних надходжень від позичальника при пролонгаціях та простроченнях термінів кредиту із відповідною зміною відсоткової ставки за користування кредитом;

- невиконання позичальником кредитних зобов’язань, що потребує реалізації наданої кредитної застави тільки після закінчення терміну кредиту за угодою і залежить від поточної ринкової ліквідності застави та сроків її реалізації з надходженням коштів до банку.

В методологічних документах Національного банку України відсутній термін „вартість кредитного портфеля банку”, замість цього найближчим терміном є – «кредитний ризик позичальника –контрагента» – «Кредитний ризик позичальника-контрагента - це сума всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента» - тобто це не тільки суми виданих кредитів та кредитних гарантій, але і обумовлені угодами суми відсотків за користування кредитами та надання гарантій».

Якщо сумарний ризик кредитного портфелю банку в термінології НБУ це сума всіх „кредитних ризиків позичальників – контрагентів банку”, то, від-повідно, під терміном „вартість кредитного портфелю банку” можна застосо-вувати визначену в дипломному дослідженні „дохідну вартість кредитного портфелю банку”, яка складається з сум прогнозів майбутніх грошових потоків від позичальників кредитів до банку та обраховується як сума:

- періодичного повернення балансових сум наданих кредитів згідно з графіком кредитної угоди;

- разової та періодичної майбутньої сплати комісійних послуг банку при супроводі кредитної угоди;

1.4 Характеристика методів управління вартістю кредитного портфеля

Система показників менеджменту кредитного портфеля включає такі блоки: загальний стан кредитного портфеля; характеристика кредитного портфеля з погляду кредитного ризику; характеристика кредитного портфеля з погляду дохідності. Формули аналізу стану і динаміки кредитного портфеля наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.6

Система показників аналізу кредитного портфеля банку [69]

Показники	Формула	Динаміка показника
		усього	у тому числі за рахунок:
			Чисельника	Знаменника
1. Загальний стан кредитного портфеля
1. Обсяг кредитного портфеля (КП)	КП	ΔКП = КП1 – КП0 Темп зростання (Тзр) Темп приросту: Тпр – 100 Абсолютне значення 1 % приросту:
2. Питома вага кредитного портфеля в активах банку	Середній розмір
2. Характеристика кредитного портфеля з погляду кредитного ризику
3. Співвідношення власних коштів банку (ВК) та кредитного портфеля
4. Коефіцієнт покриття класифікованих кредитів (КРкл) основним капіталом банку (Косн)
Показники	Формула	Динаміка показника
		усього	у тому числі за рахунок:
			Чисельника	знаменника
5. Частка класифікованих кредитів у загальному обсязі кредитного портфеля
6. Частка своєчасно несплачених кредитів за процентами та основною сумою (КРпр) в обсязі КП
7. Коефіцієнт збитковості КП	Збитки за кредитами
3. Аналіз кредитного портфеля з погляду захисту від можливих втрат
8. Коефіцієнт забезпеченості втрат за позичками (В)
9. Коефіцієнт забезпеченості витрат за рахунок резервів банку на покриття збитків (РЗ)
4. Характеристика кредитного портфеля з погляду дохідності
10. Рентабель-ність кредитних операцій К9
11. Дохідність кредитного портфеля К10

За своєю сутністю вартісно-орієнтована стратегія підприємства є узагаль-неною та інтегрованою моделлю, що спрямовує діяльність суб'єкта господарю-вання на підвищення його вартості на базі наявного потенціалу (економічних ресурсів) інституту господарювання. Ефективність корпоративної стратегії діс-тає свій прояв у здатності реалізувати принцип корпоративної рівноваги між суб'єктами підсистеми корпоративного самоуправління (загальні збори акціо-нерів, спостережні ради) і суб'єктами виконавчої підсистеми (найманий менед-жмент) за напрямом прийняття економічних рішень, що обґрунтовують страте-гію.

Таким чином, вартісно-орієнтований підхід при управлінні кредитним портфелем банку повинен бути спрямований на підвищення вартості прибуткового кредитного портфелю, тобто одночасно, як на підвищення вартості дохідного кредитного портфеля банку так і на зменшення вартості витратного кредитного портфеля банку.

При цьому, враховуючи часову дискретність руху обсягів витратного та доходного кредитних портфелів (1 банківський день), характеристики сумарних показників кредитного портфелю потрібно складати на рівні щоденних сум з дискретністю сум та відсоткових ставок, розрахованих щоденно:

1) Щоденну вартість витратного кредитного портфеля з приведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту (по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представити у вигляді наступного рівняння (V_KR_PORT(1/365)):

(1.2)

де N1 – кількість залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в національній валюті;

N2 – кількість залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в іноземній валюті;

Di(HB) – суми залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в національній валюті;

Dj(IHB) – суми залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в іноземній валюті;

Кінв – поточний курс іноземної валюти до національної валюти;

DPR(HB) – річна ставка залучення депозитних коштів в національній валюті в %;

DPR(ІHB) – річна ставка залучення депозитних коштів в іноземній валюті в %;

DOREZ(HB) – поточна відсоткова ставка зовнішнього страхування залучених депозитів в національній валюті на коррахунку в НБУ;

DOREZ(ІHB) – поточна відсоткова ставка зовнішнього страхування залучених депозитів в іноземній валюті на коррахунку в НБУ;

KR_rez – поточна сума спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику виданих кредитів;

DVdep_zatr – щоденний обсяг поточних витрат банку на залучення та обслуговування депозитних ресурсів (оплата праці та діючої інфраструктури);

DVkred_обсл – щоденний обсяг поточних витрат банку на заключення кредитних угод та обслуговування виданих кредитів (оплата праці та діючої інфраструктури);

DVkred_заст_обсл – щоденний обсяг поточних витрат банку на обслуговування застави по виданим кредитам (оплата праці та діючої інфраструктури);

DVзатр_інф_банка – щоденний обсяг поточних витрат банку на обслуговування інформаційної мережі обліку та аналізу в банку залучених депозитів та виданих кредитів (оплата праці та діючої інфраструктури);

2) Щоденну вартість доходного кредитного портфеля з приведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту (по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представити у вигляді наступного рівняння (D_KR_PORT(1/365)):

(1.3)

де N5 – поточна кількість виданих кредитів банком в національній валюті;

N6 – поточна кількість виданих кредитів банком в іноземній валюті;

KRi(HB) – суми виданих кредитів клієнтам та іншим банкам в національній валюті;

KRj(IHB) – суми виданих кредитів клієнтам та іншим банкам в іноземній валюті;

KRPR(HB) – річна ставка по виданим кредитам в національній валюті в %;

KRPR(ІHB) – річна ставка по виданим кредитам в іноземній валюті в %;

DKR_rez_возвр – поточна сума повернення частки спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику виданих кредитів при погашенні кредиту чи зміні його рівня ризикованості;

DDkred_заст_реал – щоденний обсяг поточних надходжень в банк від реалізації застави по простроченим кредитам, сумнівним до повернення (за судовим рішенням та аукціонною реалізацією);

DDОХ_кред_коmis – щоденний обсяг поточних надходжень в банк від комісійних послуг по обслуговуванню надаваємих та наданих кредитів;

DD_кред_опер_позабал – щоденний обсяг поточних надходжень в банк комісійних послуг по позабалансовим кредитним операціям (гарантії та інші);

2) Щоденну вартість прибуткового кредитного портфеля з приведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту (по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представити у вигляді наступного рівняння (PRIB_KR_PORT(1/365)):

(1.4)

при цьому щоденний прибуток кредитного портфелю э функцією щоденної динаміки N1,N2,N5,N6 – кількості угод по залученню та поверненню депозитних коштів банком та кількості угод по наданню та поверненню кредитів, а також умов відсотків за користування депозитами та наданими кредитами і зовнішніх умов регулювання резервів (обов’язкових та резервыв кредитного ризику).

За результатами кожного дня можна прогнозувати норму дивідендної доходності акціонерного капіталу за рахунок прибутковості кредитного портфелю за формулою(з врахуванням податку на прибуток 25%):

(1.5)

Такий прогноз можна робити на різних інтервалах (тиждень, місяць) за формулою прогнозу (для N - днів):

(1.6)

Якщо розрахунковий прогнозний рівень дивідендної дохідності акціонерного капіталу за рахунок експлуатації кредитного портфелю, отриманий по алгоритму (1.2) – (1.6) є достатнім для виплати дивідендів акціонерам за ринковою вартістю капітала та ще є джерелом нарощення власного капіталу банку за рахунок прибутку розподіленого в нарощування акціонерного капіталу(ринкової вартості акцій), то діяльність депозитно-кредитного менеджменту банку може бути визнана успішною.

Практично всі параметри кредитного портфеля, які входять до витратної вартості портфеля та доходної вартості портфеля є регулюємими, тому для їх використання необхідна спеціальна математична модель облікової політики банку, яка щоденно надає необхідний комплекс вихідних даних для розрахунків по формулам (1.2) – (1.6).

РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

2.1 Ідентифікація кредитного портфеля банку

ПАТ КБ «Хрещатик» - це універсальна кредитна системна установа, яка діє у всіх регіонах України і здійснює комплексне обслуговування клієнтів — резидентів і нерезидентів України — з метою одержання прибутку на підставі затвердженого Статуту і відповідно до чинного законодавства України.

Ліцензії банку:

1. реєстрація в НБУ № 172 від 19.05.93;

2. банківська ліцензія НБУ № 158 від 29.12.01 на право здійснення всіх видів банківських послуг та письмового дозволу № 158-8 від 25.09.09;

3. ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) на проведення:

дилерської діяльності — ліцензія серії АВ № 189869 від 29.12.06 до 30.12.11;

брокерської діяльності — ліцензія серії АВ № 189871 від 29.12.06 до 30.12.11;

андеррайтингу — ліцензія серії АВ № 189870 від 29.12.06 до 30.12.11;

депозитарної діяльності зберігача цінних паперів - ліцензія серії АВ № 189868 від 29.12.06 до 30.12.11;

діяльності з управління цінними паперами - ліцензія серії АВ № 43024 від 15.08.08 до 15.08.13;

4. ліцензія Міністерства фінансів України № 187398 серії АВ від 22.09.06 на здійснення операцій з торгівлі придбаними у населення та прийнятими у заставу ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

5. ліцензія ДКЦПФР № 189868 серії АВ від 29.12.06 на виготовлення виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння органогенного поход-ження, напівдорогоцінного каміння; на торгівлю виробами з дорогоцінних ме-талів та дорогоцінного каміння органогенного походження, напівдорогоцінного каміння;

6. свідоцтво участника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 19 від 03.06.02 про реєстрацію банку у Реєстрі банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду. Реєстраційний № 20 від 02.09.99.

Форма власності — відкрите акціонерне товариство (у 2010 році перере-єстроване в публічне акціонерне товариство). Дата створення — 19 травня 1993 р. Зареєстровано як товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк сприяння розвитку підприємництва "Згода". У серпні 1998 р. на підставі рішення Зборів учасників зареєстровано зміни до Статуту банку, який став на-зи-ватися Комерційний банк сприяння розвитку міського господарства і підпри-ємництва "Хрещатик". З 2000 р. — Відкрите акціонерне товариство Комерцій-ний банк «Хрещатик», з 2009 року – публічне акціонерне товаристо (ПАТ).

Пріоритетні напрями діяльності банку [76]:

· забезпечення комплексного обслуговування клієнтів різних форм власності;

· подальший розвиток корпоративного та роздрібного бізнесу;

· забезпечення перспективними високопродуктивними та надійними інформаційними (автоматизованими) банківськими системами і продуктами;

· поширення присутності банку на міжнародному фінансовому ринку;

· розвиток ринку муніципальних, корпоративних цінних паперів;

· розвиток філіальної мережі;

· розвиток інвестиційного бізнесу;

· розвиток банківських продуктів, пов’язаних з використанням як національної, так і міжнародних платіжних систем.

Станом на 01.01.2008 року (за 2007 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займав наступні рейтингові місця в 2-й групі банків України за розподілом Національного банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відносні частки фінансів банківської системи України»

- Обсяг валюти активів балансу – 5 881,56 млн.грн.( 24 місце – 1,048%);

- Обсяг власного капіталу – 711,9 млн.грн.( 27 місце – 0,968%);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 634,7 млн.грн.( 24 місце 1,003%);

- Обсяг резервів на кредитні ризики – 27,71 млн.грн. (0,81% КІП);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 1 243,9 млн.грн.( 24 місце – 0,821%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 2 902,0 млн.грн.( 15 місце – 2,06%);

- Обсяг балансового прибутку – 50,05 млн.грн. (21 місце – 0,805%);

- Прибутковість статутного капіталу – 9,21 % (56 місце);

- Прибутковість активів балансу – 0,851 % (72 місце);

Станом на 01.01.2009 року (за 2008 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займав наступні рейтипнгові місця в 2-групі банків України за розподілом Національного банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відносні частки фінансів банківської системи України:

- Обсяг валюти активів балансу – 5 220,5 млн.грн.( 33 місце – 0,585%);

- Обсяг власного капіталу – 752,8 млн.грн.( 36 місце – 0,609%);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 084,6 млн.грн.(33 місце 0,538%);

- Обсяг резервів на кредитні ризики – 39,64 млн.грн. (1,17% КІП);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 1 995,55 млн.грн.( 24 місце – 0,984%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 084,3 млн.грн.( 39 місце – 0,487%);

- Обсяг балансового прибутку – 72,35 млн.грн. (18 місце – 0,97%);

- Прибутковість статутного капіталу – 12,405 % (32 місце);

- Прибутковість активів балансу – 1,386 % (27 місце);

Станом на 01.01.2010 року (за 2009 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займав наступні рейтингові місця в 2-групі банків України за розподілом Національного банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відносні частки фінансів банківської системи України:

- Обсяг валюти активів балансу – 6 426,14 млн.грн.( 28 місце – 8,98%);

- Обсяг власного капіталу – 548,6 млн.грн.( 40 місце – 0,451%);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 916,07 млн.грн.( 25 місце – 0,774%);

- Обсяг резервів на кредитні ризики – 172,164 млн.грн. (4,22% КІП);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 2 231,05 млн.грн.( 23 місце – 1,127%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 223,14 млн.грн.( 27 місце – 0,688%);

- Обсяг балансового прибутку – - 86,17 млн.грн. (130 місце );

За результатами рейтингового аналізу можна зробити наступні висновки по динаміці розвитку ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках:

- за обсягами валюти балансу банк з 24 місця у 2007 році (5,8 млрд.грн.) змістився на 28 місце у 2009 році(6,24 млрд.грн.);

- за обсягами чистого прибутку банк з 21 місця у 2007 році (50,05 млн. грн.) змістився на 130 місце за результатами 2009 року зі збитком в (6,17) млн.грн., який утворився за рахунок витрат на створення резер-ву на кредитний ризик у сумі (- 172, 16) млн.грн.;

В Додатку Д приведені систематизовані баланси ПАТ КБ «Хрещатик» за 2006 – 2009 рр., в Додатку Е приведені систематизовані звіти про фінансові результати діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» за 2006 – 2009 рр.

В Додатку Ж приведені результати аналізу розвитку та фінансової результати діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» за 2006 – 2009 рр.

На рис.2.1 - 2.2 наведена динаміка та структура складових кредитно інвестиційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» в гривневому еквіваленті та в валютному еквіваленті (долари США) для складових: кредити, надані юридичним особам; кредити, надані фізичним особам; міжбанківські кредити;кредитування цінних паперів.

Представлення КІП банку в валютному еквіваленті (рис.2.4) дозволяє прослідити вплив різкої девальвації національної валюти в листопаді – грудні 2008 року (наслідки світової фінансової кризи) та обсяги кредитного портфеля.

Рис. 2.1 Динаміка та структура гривневого еквіваленту кредитно інвести-ційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 роках

Рис. 2.2 Динаміка та структура валютного еквіваленту (в доларах США) кредитно-інвестиційного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 роках

Рис.2.3. Структура кредитно – інвестиційного портфелю (валютний еквівалент в млн.$) ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 01.01.2008 року

Рис.2.4 Структура кредитно – інвестиційного портфелю (валютний еквівалент в млн.$) ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 01.01.2009 року

Рис.2.5 Структура кредитно – інвестиційного портфелю (валютний еквівалент в млн.$) ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 01.01.2010 року

Як показує спільний аналіз графіків, наведених на рис.2.3 -2.5, кредитний портфель ПАТ КБ «Хрещатик» характеризується наступною динамікою структури:

1. Питома вага кредитів юридичним особам з рівня 57,16% у 2007 році зросла до рівня 61,45% у 2008 році та додатково зросла до рівня 62,4% у 2009 році. При цьому обсяги валютних еквівалентів кредитів ЮО з рівня 524,6 млн.$ у 2007 році різко зменшились до рівня 326,0 млн.$ у 2008 році та зросли до рівня 384,2 млн.$ у 2009 році.

2. Питома вага кредитів фізичним особам з рівня 16,45% у 2007 році зросла до рівня 20,83% у 2008 році та знизилась до рівня 14,5% у 2009 році. При цьому обсяги валютних еквівалентів кредитів ФО з рівня 150,9 млн.$ у 2007 році різко зменшились до рівня 110,5 млн.$ у 2008 році та додатково зменшились до рівня 89,44 млн.$ у 2009 році.

Страницы: 1, 2, 3, 4