Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

p> Аналізуючи діяльність ГОУ у звітному періоді слід відмітити про збільшення заборгованості за звітний період на 3,2% з 198981тис.грн. до
205287 тис.грн., а проводячи дослідження більш детально слід відмітити, що першому та третьому кварталі спостерігався значний ріст відповідно 19,7% та
15,6% та в останньому місяці лютому 1,1% - обумовлений реакцією на скасування обмеження з кредитування, а в другому, четвертому кварталі та в січні спостерігалося скорочення загальної заборгованості по кредитах в розмірах відповідно рівних 9%, 15,8% та 3,7%. Тепер розглянемо стан загальної заборгованості фізичних осіб перед банком в розрізі регіонів, для цього скористаємося даними таблиці 2.4 (динаміка загальної заборгованості по кредитах, наданих фізичним особам установами банку) та 2.5
(заборгованість по кредитах наданих установами банку).

Відразу ж до уваги спадає ГОУ, яке збільшило свою заборгованість по кредитам фізичним особам на 518,2%, тобто в 6,18 рази з 516 тис.грн. на
1,01,98 до 3190 тис.грн. на 1,03,99 року. Аналогічна тенденція просліджується і в змінах структури, а саме маємо поступове збільшення питомої ваги заборгованості банку по кредитах наданих фізичним особам, причому спостерігалася тенденція до збільшення питомої ваги (див.табл. 2.5)- перший квартал - 0,26 % , в другому, третьому та четвертому по 0,61%, а на початок січня, лютого та березня 1,47% , 1,68% та 1,55% відповідно. Що ж стосовно темпів росту наданих кредитів на протязі звітного періоду (див. табл.2.4) то ніякої тенденції виявити не вдається. Так в першому кварталі обсяг наданих кредитів збільшився на 182,6%, в третьому та четвертому він збільшився на 16,7% та 101,8% відповідно, а за січень на 10,3%. Тоді як в другому кварталі заборгованість зменшилась на 9,9%, а за лютий на 6,5%.
Слід також відмітити темпи приросту заборгованості по м. Києву та Київській області, так за звітний період він становив 307,6%, тобто за п(ятнадцять місяців сума виданих фізичним особам кредитів збільшилася в 4 рази.
Причиною цього росту є дуже різке збільшення заборгованості в першому кварталі - на 445,1%, саме тоді й спостерігалася найбільша питома вага цих кредитів - 31,78% (див.табл. 2.11) далі питома вага почала падати і на
1,03,99 вже становила 26,34%. Що ж стосовно динаміки, то приріст в розмірі
1,3% ще спостерігався в другому кварталі , а в інших періодах спостерігалося падіння на 12,7%, 11,5%, 1,5% та 3% відповідно у третьому та четвертому кварталах та за січень і лютий. Абсолютне збільшення заборгованості в цьому регіоні становило 6247 тис.грн. з 2031тис.грн. на
1,01,98 до 8534 тис.грн. на 1,03,99. По іншим регіонам спостерігалася зовсім протилежна ситуація. Найкраще це просліджується на прикладі
Херсонської дирекції по якій за весь звітний період заборгованість зменшилася на 61% причиною цього зменшення є постійне зменшення обсягів кредитів на протязі всього звітного періоду при цьому прострочена заборгованість в звітному періоді в порівнянні з базисним зросла на 177,5%
(див. табл. 2.6). Що ж стосовно питомої ваги заборгованості по кредитах наданих фізичним особам в Херсонському відділенні, то вона зменшилася за звітний період з 20,19% на 1,01,98 до 12,12% на 1,03,99. На 49% зменшився обсяг заборгованості по кредитах наданих фізичним особам у Сумській дирекції на 48,5% - у Миколаївській дирекції. У цих двох дирекціях спостерігалися аналогічні ситуації - постійне зменшення заборгованості на протязі всього звітного періоду, так в Сумській дирекції зменшення обсягів заборгованості становило 1508 тис.грн. з 3079 тис.грн. на 1,01,98 до 1571 тис.грн. на 1,03,99, а в Миколаївській дирекції відповідно 1519 тис.грн. з
3280 тис.грн. до 1690 тис.грн. Що ж стосовно заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах наданих фізичним особам установами цих регіонів, то ситуація краще виглядає в Сумській дирекції, де за звітний період відбулося зменшення вище вказаної заборгованості на 1,3% з374 тис.грн. на 1,01,98 до
369 тис.грн. на 1,03,99. По Миколаївській дирекції ж спостерігалося ж збільшення аналогічної заборгованості на 30,8% з 698 тис.грн. на 1,01,98 до
913 тис.грн. на 1,03,99. А от питома вага кредитів наданих фізичним особам у кредитному портфелі даних дирекцій зменшилася у Сумській на 7,87% з
33,45% до 25,58%, а в Миколаївській - на 7,77% 25,37% до 17,6% . У
Одеській дирекції хоч в цілому за звітний період заборгованість зменшилася на 11,5% , але за останній місяць (лютий) спостерігався ріст заборгованості по кредитах наданих фізичним особам на 17,4%, тоді як темпи приросту заборгованості по прострочених і сумнівних кредитах за останній місяць становили - -0,9%, тобто навіть зменшилися, а за весь звітний період темпи росту склали 2,5%, тобто можна зробити висновок, що таке зростання загальної заборгованості по кредитах наданих фізичним особам ні чим іншим, як реакцією на скасування заборони на кредитування. Помітне також збільшення питомої ваги кредитів, наданих фізичним особам, в структурі кредитного портфелю на 2,55% за лютий місяць.

Якщо звернутися до таблиці 2.7 (динаміка простроченої заборгованості по кредитах банку), то не важко помітити, що по банку в цілому за звітний період обсяг простроченої заборгованості збільшився на 37,32% з 125018 тис.грн. на 1,01,98 до 171677 тис.грн. на 1,03,99, причому найбільш високі темпи приросту спостерігалися в другому кварталі та січні місяці і становили 8,48% та 8,85% відповідно. Що ж стосовно питомої ваги простроченої заборгованості в структурі кредитного портфелю то вона збільшилася за звітний період майже вдвічі - з 15,09% на 1,01,98 до 29,31% на 1,03,99. В загалі ж цей ріст по банку був обумовлений в основному ростом простроченої заборгованості по валютним кредитам, який становив за звітний період 1416,57% , хоча якщо розглянути прострочену заборгованість по валютним кредитам більш детально, то можна помітити дуже активним був ріст у першому , третьому та четвертому кварталах і складав 221,1%, 144,9% та
54%, а в січні та лютому спостерігався спад росту заборгованості так в січні вона збільшилася на 9,36%, а в лютому навіть зменшилася на 0,52% тобто можна зробити висновок, що банк взяв ситуацію під контроль. На ріст простроченої заборгованості по банку в цілому також вплинули ріст заборгованості по довгостроковим та короткостроковим кредитам, який у звітному періоді становив 59,16% та 65,89% відповідно, майже по всім періодам спостерігався ріст простроченої заборгованості, крім другого кварталу (стосовно простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам) в якому вона зменшилася на 2,76% .

Кращою ситуація виглядала в розрізі міжбанківських кредитів, по яким розмір простроченої заборгованості зменшився на 21,57% з 54317тис.грн. на
1,01,98 до 42600 тис.грн. на 1,03,99. Розглянувши ситуацію по простроченій заборгованості по кредитах стосовно фізичних осіб можна помітити, що основні тенденції збереглися. Так в цілому по фізичним особам розмір простроченої заборгованості збільшився на 46,77% за звітний період з
14412тис.грн. на 1,01,98 до 21152 тис.грн. на 1,03,99. Це відбулося за рахунок того, що ріст простроченої заборгованості за короткостроковими кредитами склав 40,42%, з 8253 тис.грн. до 11589 тис.грн., а по довгостроковим - 55,27%, з 6159 тис.грн. до 9563 тис.грн. Але в цілому можна сказати, що ситуація в останньому місяці нормалізувалася, так в цілому по банку темп росту простроченої заборгованості становив 0,84%. Цей приріст був обумовлений тільки ростом простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам на 1,87%, бо по короткостроковим кредитам розмір простроченої заборгованості не змінився за місяць лютий.

Аналіз простроченої заборгованості в розрізі управлінь можна здійснити на основі даних наведених в таблиці 2.3 (динаміка заборгованості по прострочених кредитах, виданих установами банку). Позитивна ситуація спостерігається в ГОУ в якому за звітний період обсяг простроченої заборгованості зменшився на 12,4% з 56963 тис.грн. на 1,01,98 до 49884 тис.грн. на 1,03,99, а як прослідити зміни в структурі кредитного портфелю
ГОУ то можна відмітити (див. табл. 2.8), питома вага простроченої та сумнівної заборгованості за звітний період зменшилася на 4,33% з 28,63% до
24,3%. В загалі ж крім ГОУ зменшення простроченої заборгованості спостерігалося ще по двом управлінням, а саме по Кримському республіканському - обсяг простроченої заборгованості скоротився на 50,2% за звітний період з 1932 тис.грн. на 1,01,98 до 963 тис.грн. на 1,03,99, та по Одеському управлінню - обсяг простроченої заборгованості скоротився на 10,6% з 4961 тис.грн. на 1,01,98 до 4435 тис.грн. на 1,03,99. Якщо проаналізувати кредитні портфелі цих управлінь то можна помітити, що питома вага простроченої заборгованості по Кримському республіканському управлінню скоротилася на 15,1% з 47,83% на 1,01,98 до 32,73% на 1,03,99, по Одеському управлінню - на 8,44% з 48,24% на 1,01,98 до 39,80% на 1,03,99. В інших управліннях ситуація пов(язана з динамікою простроченої заборгованості по кредитах зовсім протилежна тій, що ми розглянули. Так найбільш негативно виглядала ситуація по Черкаському управлінню, темп приросту простроченої заборгованості за звітний період склав 1851,4%, тобто сума простроченої заборгованості збільшилася 280 тис.грн. на 1,01,98 до 54664 тис.грн. на
1,03,99. Високі темпи приросту спостерігалися в перших чотирьох кварталах, які становили 312,5%, 49,6%, 122,7% та 43,4% відповідно, а в останніх двох місяцях ситуація вже перебувала під контролем управлінь, так за січень приріст склав лише 2,3%, а в лютому спостерігалося навіть зменшення простроченої заборгованості на 3,2%. А в структурі кредитного портфелю спостерігалася стійка тенденція до збільшення питомої ваги прострочених кредитів, так за звітний період їх питома вага збільшилася на 50,73% з
1,74% на 1,01,98 до 52,47% на 1,03,99.

Дуже високі темпи приросту спостерігалися також в Полтавському,
Тернопільському та Рівненському управліннях, які відповідно склали 890,2%,
444%, та 335,5%. Причому ситуація була нормалізована тільки в Рівненському управлінні, де в січні та лютому прострочена заборгованість зросла вже тільки на 0,5% та 0,2% відповідно. А по Полтавському та Тернопільському управліннях високі темпи приросту заборгованості зберігалися на всіх звітних періодах. Всього ж обсяг простроченої заборгованості по
Полтавському управлінню збільшився на 3543 тис.грн. з 398 тис.грн. станом на 1,01,98 до 3941тис.грн. станом на 1,03,99, а по Тернопільському управлінню цей ріст склав 444 тис.грн. з 100 тис.грн. станом на 1,01,98 до
544тис.грн. станом на 1,03,99. Що ж стосовно їхніх кредитних портфелів
(див. табл. 2.8) , то по всім трьом управлінням спостерігалося збільшення питомої ваги прострочених кредитів у структурі кредитного портфелі. Так у
Полтавському управлінні питома вага простроченої заборгованості за звітний період збільшилася на 53,66% з 3,32% станом на 1,01,98 до 56,98% станом на
1,03,99, по Рівненському збільшення склало 37,22% з 7,26% станом на 1,01,98 до 44,48% станом на 1,03,99, по Тернопільському управлінню - 19,52%, з
2,38% до 21,90% відповідно.

По іншим управліннях теж спостерігався приріст простроченої заборгованості, але вже в менших темпах. Аналізуючи динаміку заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах наданих фізичним особам в розрізі управлінь (див. табл. 2.6) відразу увагу привертає ситуація яка склалася в
ГОУ, на кінець звітного періоду ГОУ не мало простроченої заборгованості, на початок періоду (1,01,98) - 1 тис.грн., а питома вага простроченої заборгованості по кредитам наданим фізичним особам в ГОУ на 1,01,98 складала 0,19%, а на станом на 1,03,99 0%. По іншим управлінням ситуація дещо відрізнялася, так по Кримському республіканському управлінню прострочена заборгованість за кредитами наданими фізичним особам зменшилася на 46,2%, але й обсяг загальної заборгованості за звітний період зменшився на 45%, тому питома простроченої заборгованості за кредитами по фізичним особам зменшилася тільки на 0,61% з 27,88% станом на 1,01,98 до 27,27% станом на 1,03,99 (див. табл. 2.9). В Івано-Франківському управлінні обсяг простроченої заборгованості скоротився на 24,5% з 147 тис.грн. станом на
1,01,98 до 111 тис.грн. станом на 1,03,99. У Сумському управлінні обсяг простроченої заборгованості по кредитам фізичним особам скоротився на 1,3% з 374 тис.грн. станом на 1,01,98 до 369тис.грн. станом на 1,03,99. Якщо ж розглянути структури їх кредитних портфелів, то можна помітити, що в Івано-
Франківському управлінні питома вага простроченої заборгованості за кредитами виданими фізичним особам по відношенню до загальної заборгованості за кредитами фізичним особам збільшилася на 0,65% з 7,26% станом на 1,01,98 до 7,91% станом на 1,03,99, а по Сумському управлінні питома вага по аналогічному показнику збільшилася 11,34% з 12,15% станом на
1,01,98 до 23,49% станом на 1.03.99. По іншим управлінням ситуація дещо відрізняється від ситуації управлінь перелічених вище, так найбільші темпи приросту спостерігалися у Черкаському управлінні - 367,7% за звітний період з 127 тис.грн. станом на 1,01,98 до 594 тис.грн. станом на 1,03,99, до речі в останньому місяці вона зменшилася на 3,4%, хоч питома вага простроченої заборгованості по кредитам наданим фізичним особам за останній місяць
(лютий) зросла на 0,24% (див. табл. 2.9). Ще більші темпи приросту спостерігалися в Чернівецькому управлінні - 417,1% за звітний період з 117 тис.грн. станом на 1,01,98 до 605 тис.грн. станом на 1,03,99. Але в останній час темпи її приросту зменшувалися і в січні та лютому становили відповідно 4,8% та 2,5%. Що стосовно питомої ваги прострочених кредитів, наданих фізичним особам, то в Черкаському управлінні вона зросла на 14,11% з 1,93% станом на 1,01,98 до 16,04% станом на 1,03,99, а по Чернівецькому управлінню - на 36,4% з 6,21% до 42,61% відповідно. Високі темпи приросту також спостерігалися по Кіровоградському управлінню - 209,1% за звітний період з 154 тис.грн. станом на 1,01,98 до 476 тис.грн. станом на 1,03,99, а питома вага прострочених кредитів збільшилася на 11,97% з 4% до 15,97 за звітний період. По Львівському управлінню темпи приросту становили -141,9% з 155тис.грн. до 375 тис.грн. відповідно, зростання питомої ваги - 12,73% з
4,42% до 17,15% відповідно. Високими темпи приросту були також у
Чернігівському та Ровенському управліннях - 132,7% та 188,7% відповідно. По
Чернігівському управлінню сума простроченої заборгованості зросла з 49 тис.грн. до 114 тис.грн., тоді як питома вага цієї заборгованості зросла на
9,13% за звітний період з 0,46% станом на 1,01,98 до 10,09% станом на
1,03,99. По Рівненському ж управлінню сума простроченої заборгованості зросла з 115 тис.грн. станом на 1,01,98 до 332 тис.грн. станом на 1,03,99, тоді як питома вага простроченої заборгованості по кредитам наданим фізичним особам по відношенню до загальної заборгованості по кредитах наданих фізичним особам, зросла на 14,85% з 3,86% станом на 1,01,98 до
16,71% станом на 1,03,99. Але самі високі темпи приросту спостерігалися по
Тернопільському управлінню - 616,1% з 31 тис.грн. станом на 1,01,98 до
222тис.грн. станом на 1,03,99 і причому високі темпи приросту спостерігаються на протязі всіх періодів, а саме в перших чотирьох кварталах - 109,7%, 26,2%, 58,5% та 16,2% відповідно, а в січні та лютому відповідно 13,9% та 29,1%. Це при тій умові, що загальна заборгованість по кредитах наданих фізичним особам по Тернопільському управлінню за звітний період зменшилася на 32,5%. Питома вага ж простроченої заборгованості зросла на 13,16% з 1,37% станом на 1,01,98 до 14,53% станом на 1,03,99.

Щоб проаналізувати стан простроченої заборгованості по несплачених процентах за користування кредитами звернемося до таблиці 2.10 (динаміка заборгованості по несплачених процентах за користування кредитами банку).
Відразу ж можна помітити, що ситуація по банку в цілому не з кращих. Так за звітний період обсяг заборгованості по несплачених процентах за користування кредитами в цілому по банку зріс на 273,27% з 41122 тис.грн. станом на 1,01,98 до 153497тис.грн станом на 1,03,99. Такий ріст був спричинений двома факторами, по-перше ростом заборгованості по несплачених процентах за користування короткостроковими кредитами на 260,1% за звітний період з 37837тис.грн. станом на 1,01,98 до 136251 тис.грн. станом на
1,03,99, та по-друге ростом заборгованості по несплачених процентах за користування міжбанківськими кредитами на 852,37% з 1753тис.грн. до
16695тис.грн.відповідно на початок і кінець досліджуваного періоду. Хоча якщо проаналізувати по банку в цілому більш детально, то можна помітити, що в січні та лютому темпи приросту були вже незначними 4,96% та 3,25%. Якщо розглянути стан заборгованості по несплачених процентах в розрізі довгострокових та валютних кредитів, то можна помітити більш позитивні тенденції. Так за звітний період вище вказана заборгованість по довгостроковим кредитам зменшилася на 67,39% з 1337тис.грн. станом на
1,01,98 до 436 тис.грн станом на 1,03,99. А по валютним кредитам вказана заборгованість зменшилася за аналізуємий період на 41,03% з 195 тис.грн. станом на 1,01,98 до 115 тис.грн. станом на 1,03,99. Якщо ж аналізувати ситуацію по заборгованості з несплачених процентів за користування кредитами наданими фізичним особам в користування то в цілому ситуація позитивна за звітний період тобто обсяг заборгованості зменшився на 69,88% з 3367 тис.грн станом на 1,01,98 до 1014 тис.грн станом на 1,03,99. В цілому ж це зменшення відбулося за рахунок того, що заборгованість по несплачених процентах за користування короткостроковими кредитами наданими фізичним особам, зменшилася на 67,28% за звітний період з 1834 тис.грн. до
600 тис.грн. відповідно на початок і кінець аналізуємого періоду, хоча слід також зауважити, що зменшення загальної заборгованості по короткострокових кредитах банку наданих фізичним особам за звітний період зменшилася на
52,013% з 40571 тис.грн станом на 1,01,98 до 19469 тис.грн. станом на
1,03,99. Другим фактором, що вплинуло на зменшення заборгованості було зменшення заборгованості по несплачених процентах за користування довгостроковими кредитами на 72,99% за аналізуємий період з 1533 тис.грн станом на 1,01,98 до 414 тис.грн. станом на 1,03,99. Хоча за останній місяць ситуація погіршилася і ріст заборгованості за лютий склав 22,32% в цілому по фізичним особам.

Отже, незважаючи на дуже скрутне становище в країні, а саме несприятливу як економічну так і політичну ситуацію як в країні так і в банківській системі, кредитування фізичних осіб все ж таки проводиться, хоча й не рівномірно по всіх регіонах. Так найбільшими темпами розвивається споживче кредитування в центральних районах держави, а саме це ГОУ в якому з 1,01,98 по 1,03,99 (див. табл. 2.4) обсяг кредитів виданих фізичним особам збільшився більше, ніж в шість раз з 516 тис.грн. до 3190 тис.грн. та м. Київ та Київська область, де соціальний рівень доходів населення на порядок вищий, ніж по всій Україні в цілому, обсяг виданих кредитів фізичним особам за звітний період, з 1,01,98 по 1,03,99, збільшився майже в чотири рази, або на 6247 тис.грн. з 2031 тис.грн. до 8278 тис.грн. Причому слід відмітити той факт, що по ГОУ сума простроченої заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах становила на 1,03,99 0 тис.грн., а по
Києву та Київській області обсяг заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах наданих фізичним особам збільшився тільки на 9,3% (див. табл. 2.6) і становила 685 тис.грн. , тобто ріст простроченої заборгованості в даному регіоні йде темпами значно нижчими, чим приріст самого обсягу кредитів.

2.3. Аналіз кредитоспроможності позичальника

Для визначення фінансового стану позичальника рекомендується вивчити його місячні доходи і витрати.

Вивчення платоспроможності позичальника здійснюється на підставі таких документів:

1. довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві, розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання аліментів та інших стягнень). У приватного підприємця - декларації про доходи, що завірена податковою інспекцією (адміністрацією). У пенсіонерів – довідки про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

2. книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

3. документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

4. інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та його сім’ї (довідка з місця постійної роботи чоловіка (дружини) із зазначенням отримуваного доходу

(середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань з нього; розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).

Один з основних показників, які підтверджують платоспроможність позичальника - фінансова та соціальна стабільність. При всіх рівних умовах перевага віддається клієнту, який має більш надійні доходи, тривалий час роботи на підприємстві і проживання у даній місцевості.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи мають бути враховані:

5. соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів, постійної роботи, сімейний стан, час проживання у даній місцевості;

6. вік та здоров’я клієнта;

7. загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;

8. інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами;

9. зв’язки клієнта у діловому світі, тощо.

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою таких коефіцієнтів та факторів:

10. коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп;

11. коефіцієнт платоспроможності сім(ї Кпс;

12. вік позичальника;

13. наявність власної нерухомості ВН;

14. наявність постійної роботи ПР;

15. безперервний трудовий стаж;

16. погашення кредитів у минулому.

На підставі наданих документів визначаються:

- середньомісячні доходи позичальника (МД) та його сім(ї (МДС) з урахуванням заробітної плати, відсотків по вкладах, облігаціях та інших цінних паперах, доходів від іншої діяльності

- середньомісячні витрати позичальника (МВ) та його сім(ї (МВС) з урахуванням розмірів сплачуваних податків, відрахувань від заробітної плати на сплату аліментів, погашення раніше одержаних позичок, страхових, комунальних та квартирних платежів та ін.
Для зручності здійснення розрахунків платоспроможності (Кпп і Кпс) позичальника можна використати макет таблиці, що приведена в додатку 2.18:

Коефіцієнт платоспроможності (Кпп)

Коефіцієнт платоспроможності позичальника розраховується як відношення середньомісячного доходу (МД) до суми середньомісячних витрат
(МВ) та місячних платежів по кредиту та відсотках .

МД

Кпп = (2.1)

МПП + МВ де Кпп - коефіцієнт платоспроможності;

МПП - місячні платежі по позичці включаючи відсотки (в розрахунок береться позичка, яку передбачає одержати позичальник).

Коефіцієнт платоспроможності характеризує здатність позичальника забезпечувати своєчасні розрахунки.

Теоретичне значення коефіцієнта платоспроможності Кпп - не менше 1.3

При визначенні коефіцієнта платоспроможності враховано, що відповідно до діючого порядку судові органи, як правило, виносять рішення про утримання за виконавчими листами суми з розрахунку, що загальна сума утримань з доходу позичальника не повинна перевищувати 50 відсотків його доходу.

Зважаючи на те, що реальні місячні доходи позичальника - це лише частина місячного доходу його сім’ї, а витрати, що враховуються при розрахунку платоспроможності, розподіляються на всіх членів сім’ї, то дохід на кожного працюючого члена сім’ї буде більший, а витрати - менші, ніж у наведеному вище розрахунку.

З іншого боку, витрати позичальника на будівництво, придбання чи ремонт житла та інших будов також не можна розглядати як його власні витрати, а тільки як загальносімейні.

Тому при оцінці фінансового стану позичальника використовується коефіцієнт платоспроможності сім(ї (Кпс). За сім(ю приймається тільки дві особи - чоловік та дружина. Цей показник враховується при наявності поручительства одного з них.

При такому підході один із членів сім’ї буде позичальником, а другий
- його поручителем. Обидва вони несуть солідарну відповідальність за своєчасне і повне повернення кредиту та сплати відсотків.

Коефіцієнт платоспроможності сім(ї (Кпс)

Коефіцієнт платоспроможності сім(ї обчислюється із співвідношення місячного доходу сім(ї до всіх місячних витрат, включаючи витрати по позичці.

МДС

Кпс = (2.2)

МВС + МПП

де МДС - місячний дохід сім(ї;

МВС - місячні витрати сім(ї;

МПП - місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається позичка, яку планує одержати позичальник).

Теоретичне значення Кпс повинно бути не менше 1,5

У разі, якщо позичальник не має сім(ї або відсутнє поручительство члена сім(ї, коефіцієнт Кпс не визначається. При оцінці фінансового стану позичальника Кпп множиться на 2.

Вік позичальника (ВП)

ВП може набувати таких значень:

ВП = 2 - якщо вік клієнта від 25 до 50 років;

ВП = 1 - якщо вік клієнта менше 25 років або більше 50 років.

Наявність власної нерухомості ВН

ВН може набувати таких значень:

ВН = 2 - при наявності власної нерухомості;

ВН = 1 - нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім(ї;

ВН = 0 - не має власної нерухомості.

Наявність постійної роботи ПР

ПР може набувати таких значень:

ПР = 2 - при стажі роботи на постійному місці понад 3 роки;

ПР = 1 - при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років;

ПР = 0 - при стажі роботи менше 1 року.

Безперервний стаж роботи (БС)

БС може набувати таких значень:

БС = 2 - при безперервному стажі роботи понад 10 років;

БС = 1 - при стажі роботи на постійному місці від 5 до 10 років;

БС = 0 - при стажі роботи менше 5 року.

Погашення кредитів у минулому (ПМ)

ПМ може набувати таких значень:

ПМ = 2 - при погашенні кредитів без проблем;

ПМ = 1 – при погашенні кредитів після відстрочки або позичальник не користувався кредитами у минулому;

ПМ = 0 - при простроченому кредиті або якщо позичальник ухиляється від відповідальності.

Для визначення узагальненого показника фінансового стану позичальника необхідно:

- розраховані за викладеною методикою показники занести до таблиці зображену в додатку 2.19;

- значення кожного показника помножити на вагоме значення;

- знайти суму всіх значень.

Після визначення узагальненого показника визначається клас позичальника за рейтинговою шкалою додатку 2.20.

Проаналізуємо кредитну заявку конкретного клієнта Сидоренка Віктора
Івановича, первинні дані про якого наведені нижче в табл. 2.11. Даний позичальник подав заяву на отримання кредиту на купівлю музичного центру в розмірі 1960 грн. терміном на 1 рік. На даний момент в банку рівень відсоткової ставки по таким кредитам знаходиться на рівні 50% річних. В якості застави клієнт надає свій валютний депозит. Оскільки 90% депозиту даного позичальника складають $ 1350 або 5292

Таблиця 2.11

Первинні дані позичальника - фізичної особи Сидоренка Віктора

Івановича

|№ |Показник |Значення |
|1 |Вік позичальника (роки) |31 |
|2 |Стаж роботи (роки) |8 |
|3 |Безперервний стаж роботи (роки) |8 |
|4 |Розмір заробітної плати (грн.) |900 |
|5 |Комунальні та квартирні витрати ( грн.) |156 |
|6 |Плата за користування автомайданчиком (грн.) |60 |
|7 |Плата за користування супутниковим телебаченням |10 |
| |(грн.) | |
|8 |Депозитний рахунок в Ощадбанку ($) |1500 |
|9 |Річна ставка по депозиту у валюті (%) |16 |
|10 |Сімейний стан |неодружений |
| | |дітей не має |
|11 |Наявність кредитної історії |відсутня |
|12 |Стаж роботи на постійному місці ( роки) |8 |
|13 |Наявність власної нерухомості |2-х кімнатна |
| | |квартира |

грн. ( за курсом НБУ (1=3,92грн.), тобто можна зробити висновок, що даний кредит буде забезпечений заставою в достатній кількості. Далі використовуючи рейтингову оцінку класу позичальника визначимо чи

Таблиця 2.12

Доходи та витрати позичальника (сім’ї)

*) використовується при визначенні Кпс можна даному позичальнику надати кредит чи ні. Для цього заповнимо таблиці (див. додаток 2.18 та 2.19).

В результаті рейтингової оцінки позичальник, Сидоренко Віктор Іванович бал рівний 32,15, тобто він потрапив в категорію позичальників класу А, тобто ми маємо справу з фізичною особою з дуже стійким фінансовим станом, якій можна дозволити у видачі кредиту. Для порівняння розрахуємо інтегрований показник кредитоспроможності який використовується АКБ
«Україна» (він був описаний в першому розділі) див. табл. 2.13.
Розрахункове значення інтегрованого показника становить 50,35 (див. табл.
2.14), що теж нашого позичальника відносить до позичальників класу А, але коефіцієнт платоспроможності позичальника в даному випадку у нас становить
1,61, а методика розрахунку інтегрованого показника вимагає щоб його значення було не меншим за 2.Аналізуючи ж кредитоспроможність позичальника за скоринг - формуляром, який використовується в німецькому банку він отримав 112 балів, це свідчить про те, що кредитний працівник приймає самостійно позитивне рішення про видачу кредиту. Використовуючи ж методику оцінки кредитоспроможності одного з російських банків отримаємо наступний результат (див. табл. 2.15). А оскільки сума кредиту даного позичальника становить 1960 грн., а розрахункова - 2080,26 грн., то даному позичальнику можна надати кредит згідно з умов його заявки. Для більшої повноти скористаємося методикою скоринг - аналізу стану позичальника фізичної особи за моделлю запропонованою Дюраном (див. розділ 1). Розрахунки наведені в таблиці 2.16.

Отже, як ми бачимо, даний позичальник за цією методикою отримав 1,912 бали, а оскільки всі позичальники, які отримали сумарний бал, який перевищує 1,25 відноситься до групи помірного ризику, тобто такими позичальникам можна надати кредит.

Отже використавши рейтингову методику оцінки, що використовується
Ощадбанком, для оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи та рейтингові методики оцінки кредитоспроможності інших банків можна зробити висновок про те, методика оцінки кредитоспроможності в Ощадбанку України розроблена на високому рівні. Свідченням тому є аналогічні отримані результати з використанням інших методик провідних західних банків, які вдосконалювали свої методики протягом декількох десятиліть. Про це також свідчать нещодавні результати перевірки німецькими банкірами пакету кредитних документів, які було прийнято в банку. За підсумками яких методичну базу з кредитування було оцінено, як таку, яка написана на високому європейському рівні.

Таблиця 2.13

Визначення узагальненого показника фінансового стану позичальника

|№ |Назва показника |Ваго-мі|Розрахун-ко|Значення |
|п/п | |сть |ве значення|показника з |
| | | |показника |урахуванням |
| | | | |вагомості |
| | | | |(гр.4*гр3) |
|1 |2 |3 |4 |5 |
|1 |Коефіцієнт платоспромо-жності |8 |1,61 |12,88 |
| |позичальника (Кпп) | | | |
|2 |Коефіцієнт платоспромо-жності |7 |1,61 |11,27 |
| |сім(ї (Кпс) | | | |
|3 |Вік позичальника (ВП) |1 |2 |2 |
|4 |Наявність власної неру- |1 |2 |2 |
| |хомості (ВН) | | | |
|5 |Наявність постійної |1 |2 |2 |
| |роботи (ПР) | | | |
|6 |Безперервний стаж роботи (БС) |1 |1 |1 |
|7 |Погашення кредитів у минулому |1 |1 |1 |
| |(ПМ) | | | |

Таблиця 2.14

Визначення інтегрованого показника фінансового стану позичальника

|№ |Назва показника |Теоретич.|Вагомість|Розрахунк |Розрахунок|
|п/п| |значення |показника|значення |значення |
| | | | |показника |з урахув. |
| | | | | |Вагомості |
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |
|1 |Коефіцієнт |Не менше | 8|1,61 |12,88 |
| |платоспромо-жності |2,0 | | | |
| |позичальника Кпп | | | | |
|2 |Коефіцієнт |Не менше | 7|1,61 |11,27 |
| |платоспромо-жності сім’ї|2,0 | | | |
| |Кпс | | | | |
|3 |Коефіцієнт забезпечення |Не менше | 10|2,12 |21,2 |
| |Кз |1,5 | | | |
|4 |Наявність власної неру- |1 | 3|1 |3 |
| |хомості ВН | | | | |
|5 |Наявність постійної | 2 | 1 |2 |2 |
| |роботи ПР | | | | |
|Всього |50,35 |

Таблиця 2.15

Оцінка кредитоспроможності за російською методикою

|№ |Показник |Значення |
|1 |середньомісячний доход за останні шість місяців, |577,85 |
| |мінус всі обов(язкові платежі (Дч) (грн.) | |
|2 |коефіцієнт, який змінюється в залежності від |0,3 |
| |значення Дч (К) | |
|3 |термін кредитування в місяцях (Т) |12 |
|4 |Платоспроможність (Р=Дч*К*Т) (грн.) |2080,26 |

Таблиця 2.16

Аналіз кредитоспроможності позичальника з використанням моделі Дюрана

(бали)
|№ |Показник |Оцінка |
|1 |Вік |0,11 |
|2 |Термін проживання в даній місцевості |0,42 |
|3 |Стать |0 |
|4 |Професія |0,16 |
|5 |Робота в галузі |0 |
|6 |Зайнятість |0,472 |
|7 |Наявність рахунку в банку |0,4 |
|8 |Володіння нерухомістю |0,35 |
|9 |Сумарний бал |1,912 |

Висновок. В кінці проведення аналізу можна сказати, що в цілому процес кредитування фізичних осіб в Ощадбанку України відповідає не тільки стандартам і нормативам встановленими НБУ та українським законодавством, а й навіть заслуговує високої оцінки зі сторони світової банківської еліти.
Свідченням цього також є результати дослідження проведені мною в цій частині. Коли брали до розгляду дані конкретного позичальника і аналізували їх різними методами та методиками різних банків, в тому числі й західних, на предмет кредитоспроможності, тобто можливості надання кредиту цьому конкретному позичальнику. І в результаті аналізу по всім методикам були отримані однакові результати. Тобто методика аналізу кредитоспроможності фізичної особи -позичальника, розроблена спеціалістами відділу методології
Ощадбанку України не гірша за ті, які використовують провідні банки світу.
Результати мого дослідження також підтверджують результати перевірки спеціалістів німецького ощадного банку, ціллю яких було перевірити стан методологічного забезпечення кредитної діяльності Ощадбанку України.

Проаналізувавши дані кредитного портфелю, я можу зробити висновок, що незважаючи на дуже скрутне становище в країні, а саме несприятливу економічну так і політичну ситуацію як в країні так і в банківській системі, кредитування фізичних осіб все ж таки проводиться, хоча й не рівномірно по всіх регіонах. Так найбільшими темпами розвивається споживче кредитування в центральних районах держави, а саме це ГОУ в якому з 1,01,98 по 1,03,99 (див. табл. 2.10) обсяг кредитів виданих фізичним особам збільшився більше, ніж в шість раз з 516 тис.грн. до 3190 тис.грн. та м.
Київ та Київська область, де соціальний рівень доходів населення на порядок вищий, ніж по всій Україні в цілому, обсяг виданих кредитів фізичним особам за звітний період, з 1,01,98 по 1,03,99, збільшився майже в чотири рази, або на 6247 тис.грн. з 2031 тис.грн. до 8278 тис.грн. Причому слід відмітити той факт, що по ГОУ сума простроченої заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах становила на 1,03,99 0 тис.грн., а по
Києву та Київській області обсяг заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах наданих фізичним особам збільшився тільки на 9,3% (див. табл. 2.12) і становила 685 тис.грн. , тобто ріст простроченої заборгованості в даному регіоні йде темпами значно нижчими, чим приріст самого обсягу кредитів. Отже це ще раз підтверджує те, що є перспективи для розвитку споживчого кредитування в Україні, тільки для цього прикласти зусилля не тільки самих банківських установ, а й збоку держави у вигляді певних пільг, як для самих банків так і для окремих верств населення.
Потрібне започаткування спеціальних програм з метою покращення соціального стану певних категорій населення на державному рівні із застосуванням механізмів споживчого кредитування.

РОЗДІЛ 3

3. Проблеми і перспективи розвитку ринку споживчого кредитування на Україні

3.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування на Україні

Оцінюючи теперішній стан споживчого кредитування в нашій країні слід його порівнювати не тільки з станом споживчого кредитування не тільки у високо розвинутих західних країнах та перераховувати те чого у нас не має, але й потрібно вказати те, що з(явилося в Україні за останні роки в сфері споживчого кредитування. Так на даний час ми маємо можливість придбати сучасні автомобілі декількох провідних компаній світу. Таку можливість надають спеціалізовані лізингові компанії, які займаються продажем автомобілів у розстрочку, з відстрочкою передачі права власності, які працюють переважно з автотранспортом, одною з таких є лізингова компанія
«Хамса - лізинг», автосалон компанії «DAEWO MOTOR» та інші компанії, які дають можливість громадянам придбати автомобіль не маючи відразу повної суми необхідної для купівлі того чи іншого автомобіля, а сплативши тільки частину вартості автомобіля громадянин може отримати у своє користування автомобіль вже зараз. Починає розвиватися також житлове кредитування, так нещодавно на державному рівні була прийнята програма направлена на підтримку молодих сімей. Тільки в м. Києві було прокредитовано більше 120 молодих сімей на загальну суму більше 5 млн.грн. під 12% річних терміном на 10 років. Виконання цієї програми проходило через АКБ «АРКАДА», тобто
АКБ “АРКАДА” виконував роль посередника і на себе майже ніякого ризику не приймав. Кредитування відбувалося за слідуючою схемою: спочатку цей банк кредитував на термін до 1 року забудовника, потім ці квартири розподілялися серед фізичних осіб позичальників, причому обов’язковою умовою було те, що позичальник повинен відразу був сплатити не менше 50% від вартості квартири, що вже само по собі відкидало багатьох позичальників від можливості придбати в кредит квартиру. Стосовно всіх інших банків, то майже ніхто з них не практикує житлове кредитування на даний момент, бо по-перше, навіть така невелика відсоткова ставка, як 50% річних є досить високою для населення, тай терміни житлового кредитування, на мій погляд повинні сягати не менше десяти років. А щоб банк міг видати кошти на такий великий термін та ще й під невисоку процентну ставку, йому потрібно привернути до себе кошти на довгий термін, та ще й під невисокі відсоткові ставки. Але населення в даний момент не з великим заохоченням вкладає кошти в банк на тривалий термін. Тобто в даний момент ситуація з житловим кредитуванням в
Україні не з кращих. Що ж стосовно кредитів на невідкладні потреби, то тут ситуація виглядає значно краще. Так кредитуванням населення на невідкладні потреби займається майже кожен банк, який працює з фізичними особами. Але не всі банки надають умови, які б влаштовували середнього громадянина.
Причинами цього є те, що у більшості банків відсотки сягають розміру 80 –
90% річних, а термін від декількох місяців до півроку, максимум рік. Хоча є й винятки, наприклад, Ощадбанк видає кредити на невідкладні потреби під 50% річних на термін до двох років, але й такі майже пільгові на даний час умови, є недоступними до більшої маси населення. Тому оцінюючи теперішній стан споживчого кредитування, можна сказати, і це не буде помилкою, що він знаходиться в зародковому стані. Що правда, в кожному банку цей зародок знаходиться на певній стадії розвитку і, звичайно, найбільшого розвитку він набув саме в Ощадному банку України.

Незважаючи на всі проблеми, досягнутий дуже помітний прогрес у розвитку житлового кредитування. Інтерес банків до початку цих операцій пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним попитом на житлові позички і, по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для іпотечних кредитів і усвідомленням того. що саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію.

Необхідно відмітити просування в розвитку системи житлового фінансування по таких напрямках:

• довгострокове житлове кредитування населення на придбання житла;

• залучення позабюджетних коштів у житлове будівництво через випуск спеціальних о6лігаційних позик (житлових сертифікатів);

• апробування схем сімейних житлових накопичувальних рахунків.

У Києві й стало цілком реальним одержання кредиту з прив’язкою до валюти на термін від декількох місяців до трьох років.

Набагато більш важливо, що деякі банки починають надавати кредити на період до десятьох років. Серед банків, що надають такі довгострокові кредити терміном до десятьох років, можна відзначити «Ощадний банк
України».

Банки намагаються знайти шляхи вирішення двох самих серйозних проблем - кредитного ризику і ризику процентної ставки. Припустимий рівень кредитного ризику досягається або через одержання гарантії від роботодавця позичальника, або на основі використання договору про оренду житла з правом його наступного викупу. Зрозуміло, що такий договір переслідує інтереси банку, а підписані контракти містять жорсткі умови у випадку невиконання позичальником зобов'язань і його виселення, наприклад, не повернення першого початкового внеску, зробленого позичальником за рахунок власних коштів. Проте, позичальники приймають ці умови. Звісно банки віддали б перевагу надавати "цивілізовані" іпотечні кредити і не перестають сподіватися, на прийняття найближчим часом розумного "Закону про іпотеку".

Що стосується ризику процентної ставки, то тут банки намагаються знизити цей ризик через використання перемінних ставок або індексованих кредитних інструментів. Зокрема, використовуються кредити з прив’язкою до курсу долара, кредити з подвійною процентною ставкою і відстрочкою платежів, що побудовані на використанні в якості індексу ставки по міжбанківських кредитах (ІРВП - інструмент із регульованою відстрочкою платежу), а також кредити з фіксованою ставкою відсотка з індексуванням суми заборгованості , що залишилася , відповідно до зміни мінімальної, зарплати.

Практика випуску житлових облігаційних позик може бути, мабуть, однією з перших чисто ринкових спроб залучення приватних інвестицій у житлове будівництво. До даного часу цей механізм пройшов декілька етапів свого розвитку і, незважаючи на явні вади, як наприклад, недовіра населення до наданих гарантій за даними видам цінних паперів, а також їхня територіальна обмеженість дозволила за рахунок коштів, отриманих від продажу таких цінних паперів, побудувати і заселити ряд житлових будинків.

Банки також намагаються залучити засоби населення у житлову сферу через пропозицію різноманітних схем житлових накопичувальних рахунків. Це форма цільового накопичення, пов'язаного з наступним наданням кредиту.

Застосування описаних механізмів на практиці наочно показує готовність і можливість населення вкладати власні кошти, коли мова йде про можливість вирішення житлової проблеми.

У цілому можна зробити висновок, що первинний ринок іпотечних кредитів розвивається дуже швидко, а банки виявляють значну винахідливість у своїй діяльності.

3.2 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні

Проаналізувавши сучасний стан розвитку споживчого кредитування на ринку
України можна виділити основні напрямки розвитку споживчого кредитування населення України. Так розвивати потрібно насамперед короткострокове кредитування населення під купівлю товарів народного споживання довгострокового користування. Пов(язано це з тим, що при даному виді кредитування банк несе менший ризик, бо терміни кредитування невеликі (до року), а суми порівняно незначні. Таке споживче кредитування буде орієнтовано в основному на середній прошарок населення. Другим напрямком, на нашу думку, є розвиток довгострокового кредитування населення, а саме житлового кредитування фізичних осіб, оскільки розвиток саме таког кредитування є перспективним для банків, бо даний ринок на даний момент тільки починає розвиватися і має великі перспективи розвитку для банкі, як нового банківського продукту. Окрім цього для банків це ще одна нагода для розширення кола своїх клієнтів. Тому саме на другому напрямку розвитку споживчого кредитування ми зупинемося більш детально.

З метою забезпечення доступності житла для всіх категорій громадян необхідно створення такого фінансово-кредитного механізму:

• надання банками середньострокових кредитів (1-1,5 року) на будівництво житла забудовникам (у першу чергу, будівельним організаціям, можливо індивідуальним забудовникам) із виплатою в період будівництва лише відсотків по кредиту і поверненням суми основного боргу по закінченні будівництва (у випадку, коли позичальником є будівельна організація) або переоформленням у довгостроковий (10-25 років) іпотечний кредит (у випадку, коли позичальником є індивідуальний забудовник);

• для залучення в будівництво приватних інвестицій і для полегшення накопичення громадянами власних коштів на придбання житла використовувати випуск муніципальних і приватних позик на житлове будівництво (житлових сертифікатів). Сполучити можливість придбання житлових сертифікатів на частину вартості житла й одержання кредиту на відсутню частину;

• надання банками довгострокових кредитів (10-25 років) на придбання індивідуальних будинків фізичними особами під заставу цих будинків і прилягаючих земельних ділянок. Розмір наданого кредиту не більш 70 відсотків ринкової вартості будинку, що одержується. Використовуваний кредитний інструмент - кредит із відстрочкою платежу: платіжна ставка 10-
20 відсотків, контрактна ставка змінюється відповідно до ринкової процентної ставки, різниця ставиться на збільшення основної суми боргу по кредиту. Розмір одержуваного кредиту залежить від рівня прибутку позичальника таким чином, що щомісячні платежі по кредиту складають 25-30 відсотків від рівня щомісячного прибутку позичальника (членів його сім’ї);

• заохочення підприємств і організацій у наданні кредиторам гарантій по поверненню кредитів, наданих їхнім робітникам. Гарантії можуть передбачати повернення залишку кредиту самим підприємством у якості поручителя по кредитному зобов'язанню або забезпечення їм страхування життя позичальника;

• для полегшення процесу використання громадянами вартості наявного житла при придбанні або будівництві нового банками даються короткострокові (3-6 місяців) проміжні кредити під заставу старого житла;
• для оплати першого внеску при одержанні кредиту (не менше 30 відсотків від вартості що одержується житла) позичальник використовує кошти субсидій, а також власні кошти, у тому числі отримані від продажу наявного житла, навіть якщо воно отримано безплатно в процесі приватизації. Для накопичення власних коштів використовуються банківські житлові накопичувальні рахунки або придбання житлових сертифікатів;

• позичальникам, визнаним у встановленому порядку, що потребують допомоги в поліпшенні житлових умов, дається субсидія на будівництво або придбання житла в розмірі від 5 до 70 відсотків ринкової вартості житла по соціальній нормі в залежності від рівня прибутку, і часу чекання в черзі на поліпшення житлових умов. Субсидії даються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, територіальних органів самоврядування і підприємств;

• субсидії за рахунок коштів місцевих бюджетів можуть частково покриватися за рахунок безкоштовного надання земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво з необхідною інженерною інфраструктурою, оцінених по ринковій вартості;

• програма субсидій реалізується через банки, обрані на контрактній основі, виходячи з запропонованих ними умов захисту коштів субсидій від інфляції і надання кредитів на придбання житла;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7