Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку

З табл. 2.4 видно, що загальний темп приросту доходів у 2008 році становить 2,44%, що є позитивною тенденцією. Доходи від розрахункового обслуговування займали вагоме місце в структурі доходів в 2007 році - 88,10%, а у 2002 - 69,12%, що дорівнює 1421,57 тис. грн. проти минулорічних 741,12 тис. грн. Зменшення питомої ваги комісійних доходів в зальній структурі доходів відбулося за рахунок збільшення питомої ваги процентних доходів. Але в той же час абсолютний приріст комісійних доходів від розрахункового обслуговування склав 680,45 тис. грн., а темп росту цього показника у 2008 р. становить 1,92 разів, тобто відбулося його збільшення майже в два рази. Структура витрат банку представлена в табл. 2.5:

Таблиця 2.5

Аналіз витрат АСУБ "Грант"

За даними табл. 2.5 можна зробити висновок, що витрати по розрахунковому обслуговуванню займають незначну питому вагу в витратах банку - 0,56% та 5,23% в 2007 та 2008 роках відповідно. Приріст витрат по розрахунковому обслуговуванню на 65,08 тис. грн. пояснюється значним розширенням обсягу безготівкових розрахунків. Порівнюючи названі показники з відсотками доходу від розрахункових операцій помітне позитивне співвідношення. В 2007р. доходи перевищили витрати на 16,56%, а в 2008 - на 35,86%. Темп росту доходів перевищує темп росту витрат за 2007 та 2008 роки.

Таким чином проаналізувавши структуру доходів і витрат АСУБ "Грант" за 2007 та 2008 роки можна сказати, що обслуговування безготівкового платіжного обороту клієнтів банку є ефективною і прибутковою операцією, що робить її найважливішою для даного банку. Це пояснюється специфікою роботи банку, в основі якої обслуговування розрахунків сільськогосподарського сектору економіки та багатьох середніх підприємств регіону.

Шляхом збільшення доходів від обслуговування безготівкових розрахунків є зменшення витрат на здійснення цих операцій. Для цього необхідно проаналізувати структуру вартості розрахункових операцій АСУБ "Грант", що дасть можливість виявити резерви для економії коштів (табл. 2.6). З цієї таблиці видно, що витрати на утримання персоналу складають 27,04% у 2007 році та 44,67% у 2008 році в собівартості розрахункових операцій. Це є найвагомішою статтею витрат в загальній структурі витрат банку. Серед можливих шляхів економії витрат на здійснення розрахункових операцій є зменшення витрат на утримання основних засобів та нематеріальних активів, велике значення яких (у 2007 році – 42,23% в загальній структурі видатків, у 2008 році – 39,46%) пояснюється тим що банк проводив капітальний ремонт в серпні 2007 року, що зумовило значні видатки на придбання обладнання, ремонт приміщення тощо.

 Таблиця 2.6

Вартість розрахункових операцій АСУБ "Грант"

Також треба відмітити надзвичайний ріст комісійних витрат, в 17,68 разів (табл. 2.7). Це свідчить про необхідність детальнішого розгляду всіх статей витрат банку, для розширення можливостей їх зменшення. Майже в 2 рази зросли витрати на телекомунікації. Виходячи з цього в наступному розділі наведений розрахунок зниження витрат на обслуговування банку в системі електронних платежів. Спостерігається збільшення в 1,38 разів витрат на утримання основних засобів та нематеріальних активів. Але це пояснюється активною роботою АСУБ "Грант" в сфері розширення своєї діяльності в Харківському регіоні, введення в експлуатацію безбалансового відділення.

Підсумком аналізу безготівкового платіжного обороту АСУБ "Грант" є аналіз ефективності цієї діяльності, тобто розрахунок показника рентабельності (див. табл. 2.7). В цій таблиці розглянуто рентабельність безготівкового обслуговування - 19000,08% в 2007 році та 2060,93% в 2008 році рентабельність спала, але це в відносних величинах. В абсолютному вигляді ці цифри дуже вражають своїм зростом, тому банку дуже вигідне розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів. Банк отримує надприбутки за даною послугою. Це пояснюється тим що банк займає майже монопольне становище на ринку обслуговування клієнтів, які пов'язані з охороною об'єктів та службою інкасації.

Таблиця 2.7

Рентабельність розрахункових операцій АСУБ "Грант"

З проведеного аналізу ефективності безготівкового обслуговування АСУБ "Грант" можна зробити висновок: левову долю своїх прибутків банк отримує від операції по обслуговування безготівкового платіжного обороту (додаток Е).

Перспективою розвитку безготівкового обслуговування клієнтів може бути введення нових зарплатних проектів пластикових карток для робітників великих підприємств Харківського регіону. (на даний момент введено в експлуатацію ВАТ "Харківгаз"., ВАТ "Харківобленерго"., УДСО при УМВС України., ВАТ "Стома".

2.3 Аналіз впровадження пластикових карток міжнародних розрахункових систем в Харківському регіоні

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні пластикові картки стали одними із найбільших зручних інструментів здійснення безготівкових розрахунків. Одночасно пластикові картки є необхідним атрибутом світового фінансового ринку.

У країнах із розвинутою ринковою економікою платіжна картка стала лише формою однієї з банківських послуг, які надаються вкладнику, оскільки існує розгалужена інфраструктура безготівкових платежів з розрахунками за допомогою пластикових карток.

На жаль, події 17 серпня 1998 року та економічна криза, що виникли після цього, дуже пригальмували темпи розвитку карткових проектів як в Росії, так і в Україні. В Україні процес розвитку ринку пластикових карток почався дещо пізніше.

Відставання України в сфері розвитку карткового бізнесу викликано рядом об'єктивних причин.

По-перше, російські банки (особливо московські) порівняно з українськими мають більший капітал та широкі міжнародні зв'язки, оскільки сформовані ще в Радянському Союзі за централізованої й адміністративної системи.

По-друге, завдяки тій же системі в Україні менш розвинута мережа торгівлі та послуг, у тому числі й мережа організацій, що раніше приймали картки за угодами з "Інтуристом".

По-третє, економіка України більшою мірою постраждала в процесі розпаду колишнього Союзу. Окремо слід згадати про гіперінфляцію в 1992-1994 роках, яка практично цілком виключила можливість розвитку карткового бізнесу.

Одними із перших стали приймати до оплати картки VISА банки Укрінбанк, Приватбанк, "Інко", "Аваль" (початок 1995 року). Приблизно в той же час було розпочато випуск карток інших систем.

Як свідчить статистика, найпоширенішими в Україні (не враховуючи спеціалізованих телефонних карток ї проїзних у метро) є ідентифікаційні картки з магнітною смугою.

У березні 1997 року Національний Банк України зажадав від українських комерсантів обслуговуватися за картками тільки в українських банках.

В Україні є значний прошарок осіб, котрим банківські картки необхідні для використання за кордоном. Це дипломатичні працівники, представники державної влади, приватного бізнесу, великих громадських організацій, фондів та ін..

Студенти та молодь взагалі, котрі сьогодні не так уже рідко бувають за кордоном, є потенційними споживачами карткових проектів. Зникнення "інфляційного прибутку" та нерозв'язані проблеми із залученням нових клієнтів змусили банки звернутися до карткового бізнесу як до нового інструменту банківського маркетингу.

Спосіб участі в платіжній системі значно варіюються. Банки, що оперують незначними фінансовими ресурсами, звичайно, обирають роль агента з поширення карток іншого, більш значного банку-емітента. Також на агентських угодах з іншим банком може бути побудовано й еквайрінг – тобто банк одержує комісію від банку-еквайєра за притягнення до розрахунків пластиковими картками торгових точок та підприємств сервісу.

Дуже поширена також операція видачі готівки за угодою з банком-еквайєром. Робота за агентським договором може стати першим кроком на шляху до власної карткової програми - так сталося з банком "Аваль".

Наступний етап карткової програми - розв'язання питання про безпосередній вихід на розрахункові й авторизаційні мережі міжнародних систем або роботу з ними через посередника – процесинговий центр. Серед фірм-процесорів виділяється "ЕСР" (Іспанія), що обслуговує картки Еurocard /Маstercard. Так через ЕСР працюють Приватбанк. Користується популярністю латвійська фірма "Банк Сервіс" (Укрінбанк, Укрексімбанк), оскільки пропонує консультації російською мовою, дещо меншу вартість послуг, ніж західноєвропейські процесингові центри, а також комбіноване обслуговування за декількома міжнародними системами.

Власний процесинг поки що не під силу більшості українських банків. Поки що його реалізує тільки Промінвестбанк.

Щодо випуску карток найбільш активно працюють Приватбанк, "Аваль", Перший український міжнародний банк, Промінвестбанк, Укрексімбанк. Обслуговування карток здійснюється головним чином Приватбанком, "Авалем", Укрексімбанком. В обігу вітчизняної банківської системи на даний час знаходиться близько 500 тис. платіжних карток до найбільших емітентів пластикових карток можна віднести такі банки, як АППБ "Аваль", Приватбанк, Промінвестбанк, ПУМБ та інші.

На цей час ситуація на українському ринку еквайрінгу міжнародних платіжних карток також істотно зміниться у зв'язку з придбанням Промінвестбанком, "Авалем", Приватбанком, а також Укрексімбанком значного числа банкоматів та пост-терміналів,

У конкурентній боротьбі банки швидко знизили тарифи до мінімально можливих, і зараз тарифи з випуску й обслуговування карток істотно не відрізняються. Комісія за обслуговування торгових точок і підприємств сервісу коливається від 3 до 4 відсотків при різних умовах надання пост-терміналів та видатків терміналів. Спочатку всі банки орієнтувалися на випуск карток для використання за кордоном та на еквайрінг карток, емітованих іноземними банками. Одержання карток громадянами України в значних кількостях створило фактично повторну хвиля еквайрінгу, коли підприємства торгівлі та сервісу масово приймають картки, полюючи вже за внутрішнім споживачем. Це, в свою чергу, викликає додатковий попит на картки і т.д.

Комерційні банки дуже швидко переконаються, що застосування пластикових карток як засобу платежу - річ вигідна. Масштабності ж у справі забезпечення платіжних процесів на основі карткових технологій в Україні можна досягти, лише збалансувавши інтереси всіх учасників розрахунків. Сутність цих інтересів полягає в тому, що держава зацікавлена у залученні до банківських установ коштів населення.

Таким чином, ринок пластикових карток в Україні можна вважати перспективним і багатообіцяючим, якщо економічна ситуація в країні залишиться більш-менш стабільною або поліпшиться. Цілком можливе вибухове зростання кількості та грошового обсягу операцій за платіжними картками у найближчі 1,5-2 роки. Підтвердженням цього може служити приклад таких країн , як Чехія, Польща, Словенія, де споживач банківських послуг уже розглядає платіжну картку як звичайний інструмент доступу до свого рахунку в банку.

В сучасних умовах особливого значення набуває впровадження передових методів управління окремими видами банківських операцій, зокрема операцій, пов’язаних з безготівковими розрахунками на базі пластикових карток. Все більшого значення набуває наукова система обґрунтування управлінських рішень, яка базується на статистичній інформації. Актуальним є створення і використання автоматизованої бази даних на основі інформаційних систем окремих банків, асоціації банків, Держкомстату України, підприємств і установ контрагентів банків.

Для прийняття рішень з використанням інструментів маркетингу про розробку нових послуг і про установку і зміну тарифів на послуги банку; про відкриття філіалів будь-якому банку необхідно прогнозувати результати своїх дій. Щоб підвищити ефективність карткового обслуговування, залучити додаткових клієнтів банк має вибрати наступні інструменти: зміну тарифів, рекламу чи розширити сітку філій.

Так як предметом дослідження виступає послуга з надання карткового обслуговування клієнтам АСУБ "Грант", для більш повного та детального аналізу на розгляд взято декілька таких крупних банків Харківського регіону станом на 01.03.2002 р., як: "Укрсоцбанк", "Надра", "Приватбанк", ХВ УАК ПІБ.

Цілі дослідження:

–        визначити параметри конкурентоспроможності карткового обслуговування;

–        оцінка привабливості послуги;

–        принципи оптимізації тарифної політики.

Вибір послуги того чи іншого банку визначається іміджем банку, тарифною політикою та територіальною доступністю відділень:

Pr = f ( Im, Tr, D) (2.1)

де Pr - міра привабливості послуги;

Im - міра іміджу;

Tr - міра сприятливості тарифної політики;

D - міра доступності.

Так як оперуємо безособовими величинами, призначеними для якісних оцінок та порівняння конкурентоспроможності карткового обслуговування, то в якості узагальненого показника конкурентоспроможності (Pr) може бути запропонована лінійна залежність:

Pr = K1*Im + K2*Tr + K3*D (2.2)

де К1, К2, К3 - коефіцієнти, що визначають значимість вказаних параметрів у споживацьких мотиваціях.

В результаті кінцева залежність має вигляд:

Pr = 0,5*Im + 0,2*Tr + 0,3*D (2.3)

Імідж – суспільна уява про якість банку, включаючи довго тривалість безконфліктного існування на ринку, позитивні відгуки влади (ЗМІ, влади, реклама та ін.), престижність. Головною складовою іміджу є довіра клієнту. В даному проекті імідж визначений через довіру клієнтів у вигляді співвідношення коштів юридичних і фізичних осіб до пасивів балансів відповідних банків.

В табл. 2.8 наведений рівень довіри клієнтів, банкам Харківського регіону.

Таблиця 2.8

Ступінь довіри клієнтів деякими банками Харківського регіону станом на 1.03.2008 р.

З табл. 2.8 видно, що найвищою довірою серед у клієнтів серед Харківських банків користуються банки Промінвестбанк, Укрсоцбанк, до банків з середнім рівнем довіри можна віднести АСУБ "Грант", АКБ "Надра".

Сприятливість послуги розраховується за формулою 2.4.

Tr = (t min – tr) / (t min – t max) (2.4)

де Tr - сприятливість тарифної політики;

tr - діючий тариф;

t min - найменш вигідний тариф для клієнта;

t max - найбільш вигідний тариф для клієнта.

При розгляді тарифів має сенс аналізувати лише тарифи, які підтверджують зацікавленість банку в виконанні даної послуги.

Таблиця 2.9

Розрахунок міри сприятливості тарифної політики з карткового обслуговування

Наступною складовою інтегрального показника є сприятливість тарифної політики послуг (Tr). Сприятливість визначається співвідношенням діючого тарифу з найбільш вигідним для клієнта на аналогічну послугу на ринку. Розрахунок ступеню сприятливості тарифної політики з карткового обслуговування по банкам Харківської області представлений в табл. 2.9.

З табл. 2.9 видно, що ринок названої послуги характеризується високою конкуренцією між банками. Про свідчить досить однорідний тариф у банків, які розглянуто. Тариф відрізняється максимум на 0,5%.

Наступним параметром в функції для визначення конкурентоспроможності послуги є доступність (D). При визначенні міри доступності використовується припущення раціональності розміщення мережі філій банків по території, що обслуговується. При цьому доступність хоч і визначається кількістю філіалів банків, не пов’язана лінійно з розвитком мережі філій.

Шляхом експертних оцінок встановлено, що доступність послуги (D) в залежності від кількості філій (N) визначається так:

в діапазоні від 0 до 20 філій D1 = 0,025*N;

в діапазоні від 21 до 40 філій D2 = 0,015*N + 0,2;

в діапазоні від 41 до 200 філій D3 = 0,00125*N + 0,75;

в діапазоні від 200 і більше філій D4 = 1,0.

Як видно доступність, яку приносить кожна додатково відкрита філія у мережі банку з більше ніж сорока філіями, знижується. Розрахуємо доступність послуги з карткового обслуговування клієнтів банків Харківського регіону в табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Доступність карткового обслуговування для клієнтів

Табл. 2.10 показує рейтинг банків по ступеню обхвату території філіями. Найбільш доступна послуга обслуговування карток клієнтів є в Укрсоцбанку (0,1425) та в Промінвестбанк (0,12). З середнім рівнем доступності можна назвати Приватбанк (0,03). Інші до низького рівня доступності.

Зіставляючи табл. 2.9 та 2.10 можна зробити висновок про те, що найвищі тарифи у банків з розвиненою мережею філій – Укрсоцбанк. Але Промінвестбанк, напроти, має самий низький тариф з однією найрозвинутішою філією. Банки з вузькою мережею філій ведуть політику завоювання клієнтів нижчими тарифами.

Розрахувавши складові параметри інтегрального показника привабливості послуги карткового обслуговування можна визначити сам показник. Він показує рейтинг кожного банку Харківської області щодо даної послуги (табл. 2.11)

Таблиця 2.11

Визначення конкурентоспроможності карткового обслуговування станом на 1.03.2008 р.

Як бачимо, конкурентоспроможність карткового обслуговування в Харківському регіону характеризується певною однорідністю. Немає банків з великим відривом від загального рівня.

Розрахунок показав, що найбільша міра привабливості в Укрсоцбанку, на другому місці Промінвестбанк та ін.. Можна зробити висновок, банкам необхідно розвивати мережу філій і знижувати вартість послуг, які представляються, лише за такої умови буде отримано більший прибуток, розшириться коло клієнтів та підвищиться рівень довіри до банку.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення безготівкового платіжного обороту на сучасному етапі розвитку банківської системи України

3.1 Введення програми розвитку системи масових безготівкових платежів в Україні – шлях до вдосконалення платіжного обороту держави

Протягом останніх десятиліть світова кредитно-фінансова система пройшла складний шлях від застосування готівкових коштів у різній формі до переважно безготівкових електронних розрахунків.

В Україні також зроблено чимало: створено систему електронних міжбанківських платежів, впроваджено систему типа "клієнт-банк", використовуються банківські платіжні картки, як вітчизняних, так і міжнародних платіжних систем для безготівкових та готівкових розрахунків юридичних та фізичних осіб.

Нині у банківській сфері України застосовуються чотири основні групи платіжних карток різних платіжних систем:

-        відомих міжнародних систем (Віза, Європей, Мастеркард);

-        внутрішніх локальних (запроваджених вітчизняними банками);

-        Національної системи масових електронних платежів.

У першій групі лідирують такі банки, як "Аваль", Приватбанк український міжнародний банк, Укрексімбанк та деякі інші. Аналіз їх роботи свідчить, що ринок в Україні для емісії міжнародних карток обмежений

Дві інші групи платіжних систем розвиваються шляхом упровадження "зарплатних" проектів. Однак, ці картки не можна назвати платіжними, бо вони використовуються лише для виконання основних банківських функцій – видачі та приймання готівки.

Застосуванню їх, як засобу платежу в торгівлі чи сфері послуг перешкоджають такі фактори:

–        немає домовленості між банками про взаємний прийом карток;

–        бракує інфраструктури;

–        висока собівартість операцій, а отже вузька сфера застосування;

–        високі ризики;

–        не розроблені технології взаємодії із супутніми системами та відповідна нормативна база.

Зважаючи на ці реалії, НБУ створює Національну систему масових електронних платежів, покликану усунути основні перешкоди на шляху запровадження справді масової платіжної системи.

Із цією метою НБУ разом із вітчизняними партнерами розробив технологію, що ґрунтується на застосуванні старт-карток. Нею передбачене застосування офлайнових технологій, що значно зменшує собівартість операцій, а крім того дає змогу рентабельно виконувати навіть незначні за сумами операції.

Національний банк фінансував лише розробку базових складових НСМЕП:

–        системи безпеки;

–        програмного забезпечення старт-карток;

–        процесингових центрів.

Роль НБУ полягла в розробці технічних вимог, консультуванні та сертифікації завершених робіт.

 НБУ наприкінці 1999 р. підписав залікову угоду з німецькою компанією, яка входить до групи компаній Siemens, про постачання двох мільйонів чипів із вітчизняним програмним забезпеченням для виготовлення старт-карток.

У червні 2000 р. НБУ розпочав впровадження пілотних проектів НСМЕП.

Основними завданнями пілотного проекту було відпрацювання організаційних, нормативних, технічних і технологічних питань. НБУ постановою № 161 від 24.04.2000 р. затвердив “Тимчасове положення про національну систему масових електронних платежів” для якого поширюється стан пілотного проекту НСМЕП. НБУ оперативно доводитиме рішення Координаційної ради до відома банків та інших учасників системи. Пілотний проект по введенню національної картки, на сьогоднішній день вже закінчився. Цей факт найближчим часом буде оформлений рішенням НБУ. З самого початку в НСМЕП було заплановано задіяти десять банків з трьох міст України (Київ, Харків, Одеса), але кордон проекту значно розширився. Згідно з даними, які були опубліковані 13 лютого 2003року після всеукраїнського семінару у м. Харкові, на сьогоднішній день в проекті НСМЕП вже беруть участь 26 банківських установ з 52 міст країни.

Сумарно емітовано біля 148 тис. Карток (в тому числі в м. Харків – більш, як 33 тис), а грошовий оборот системи з початку реалізації проекту склав 290,8 млн. грн. (доля Харкова 62,7 млн. грн.) Процесінгових центрів два:

–        облуправління НБУ у м. Харків, який обслуговує АСУБ “Грант”, Мегабанк та філію Експрес–Банку;

–        Центральна Розрахункова Палата у м. Київ.

В 2002році відбувалась масова експлуатація системи усі технології та програмне забезпечення працюють стійко та надійно. За рік ні разу не відбулось збою процесінгу, не було несанкціонованого доступу до системи.

Цей платіжний інструмент є привабливим для банків. На сьогоднішній день в систему можна вступити безкоштовно, а в подальшому, коли мова піде про промислову експлуатацію, сума буде, скоріш за все символічною – 1 тис. грн. А за вступ до VISA банк повинен заплатити 50 тис. дол.. США та відволікати кошти на депозитні вкладення у зарубіжному банку. На Україні депозитний страховий вклад зберігається на рахунках НБУ, як частина обов'язкових резервів.

Перевагами національної карти над зарубіжними аналогами: більш висока степінь захисту від підробок, багатофункціональність; більший строк використання (5 років навпроти 1-2); більша швидкість використання (карта має функцію ²електронний гаманець², тому не витрачається час на зв'язок з банком та авторизацію).

Перед національною картою не стоїть задача конкурувати з іноземними платіжними системами. ЇЇ основна задача – витіснення готівкових грошей. По-перше, обслуговування готівки обходиться НБУ дуже дорого: наприклад, строк використання однієї купюри номіналом 1 грн. складає 7 місяців. По-друге, стоїть задача легалізації тіньового сектора, котрий поповнюється, головним чином від готівкового обороту.

Якщо на першому етапі впровадження НСМЕП ще можна застосувати існуючу технологію залучання коштів працюючих громадян шляхом досягнення домовленостей між банками і трудовими колективами підприємств ("зарплатні проекти"), то надалі цього буде недостатньо. Необхідно вносити зміни до чинного законодавства, або поступово перевести всі виплати громадянам через банківські рахунки. І передусім – працівникам державних установ, пенсіонерам тощо.

Над механізмами створення широкої інфраструктури із залученням недержавних джерел фінансування НБУ вже працює з двома фірмами. Основна ідея полягає в тому, що Інвестор (не обов’язково банк) встановлює термінами торгівлі, сфери послуг, на транспорті певного регіону і надає їх у користування за орендну плату (чи за лізинговою схемою). Крім того, на певних умовах він надає банку (банкам) у користування свою еквайрінгові інфраструктуру. За економічними оцінками, ця технологія дуже перспективна. Вже сьогодні комерційні структури пропонують співробітництво за такою схемою. НБУ готовий до широкої співпраці із цими фірмами, аж до можливої передачі їм для впровадження та наступної експлуатації регіональних процесінгових центрів.

Допомогти заручитися нормативною та законодавчою підтримкою впровадження НСМЕП покликана Координаційна рада.

Крім того, НБУ повинен подбати про те, щоб застосування безготівкових форм розрахунків було фінансово привабливим для населення та організацій, які продають товари й надають послуги за готівку. Можна запровадити різні зі величиною нормативи оподаткування (для готівкових розрахунків норматив оподаткування повинен бути більшим) або змінити цінову політику НБУ стосовно готівки. Готівка має стати дорогою. Крім того, варто ввести до порядку ліцензування торговельної діяльності диференційовані вимоги щодо обов’язкового прийому платіжних інструментів НСМЕП.

Національний банк України працює також над низкою супутніх програм, з упровадженням яких підвищиться ефективність і привабливість усієї системи. Йдеться насамперед про освоєння технології електронного чека для розрахунків між юридичними особами. Мегабанк нинішнього року почав впроваджувати нову технологію і вже замовив для цього невелику кількість корпоративних карток. На мій погляд, це перспективний напрям, який дасть змогу банку при незначних затратах окупити власні капіталовкладення.

Крім того, НБУ та ряд фірм розробляють технології для обслуговування і пільгових категорій громадян (на транспорті, в аптеках, при розрахунках за комунальні платежі тощо). Ця робота проводитиметься у тісній взаємодії з місцевими адміністраціями.

Простір для розширення сфери застосування платіжних карток НСМЕП відкривають дисконтні системи, функція яких поєднується у платіжний картці.

Великі перспективи НБУ вбачає також у впровадженні електронної комерції. Сучасні клієнти з картками НСМЕП матимуть змогу користування послугами Інтернет-магазинів, отримувати банківські послуги та сплачувати комунальні послуги через Інтернет.

Цей проект є дуже перспективним, але й дуже складним для втілення його в життя. На сьогоднішній час існує багато перешкод, які необхідно подолати для того, щоб проект почав ефективно функціонувати. Перш за все потрібно покращити макроекономічну обстановку в країні, тобто покращити рівень життя населення. Лише коли у населення підвищиться рівень доходів та з’являться вільні кошти, тоді банки можуть розраховувати ці кошти, і на те, що платежі будуть здійснюватися не готівковим шляхом, а через платіжні картки. По друге, до проекту потрібно залучити якомого більше підприємств, установ, організацій у сфері торгівлі та надання послуг, тому що саме вони є тим ланцюгом у системі, який буде безпосередньо приймати до оплати розрахункові картки. А для цього необхідно забезпечити їх системою терміналів для обслуговування системи, що потребує у свою чергу великого вкладення коштів. Лише при наявності всіх цих умов система зможе працювати та розвиватися.

Впровадження та розвиток НСМЕП домірно змінить стан масових безготівкових розрахунків в Україні.

3.2 Впровадження найсучасніших банківських технологій в платіжному обороті України

На даному етапі розвитку України стає дуже актуальним і вигідним використання всіх можливостей сучасного розвитку технологій, в усіх сферах економіки, господарства, тощо. Так, не можна не помічати необхідності використання українськими банківськими структурами нового інформаційного середовища - глобальної мережі Інтернет, яка стрімко перетворюється в "абсолютний" ринок. Правильно використовуючи надані Інтернетом можливості, можна прискорити розвиток практично будь-якого виду бізнесу, зокрема оптимізувати і вдосконалити здійснення безготівкових платіжних розрахунків. Це призведе до підвищення швидкості та якості обслуговування безготівкових платежів клієнтів, та, як наслідок, банки, які будуть мати розвинену та сучасну систему обслуговування клієнтів звичайно підвищать свій рейтинг на рівні всіх банків України.

Складовими цієї сфери бізнесу є електронна комерція та інтернет-банкінг.

Термін "електронна комерція" означає "здійснення бізнесу електронним шляхом". Укладаючи угоди, сторони замість фізичного обміну або безпосереднього контакту вдаються до електронного способу взаємодії. Компанії можуть вибрати кращих постачальників не переймаючись їх географічним розташуванням та віддаленістю, вийти на глобальний ринок зі своїми товарами та послугами (додаток Ж). Це ж відноситься і до клієнтів банків у яких є можливість роботи в Інтернеті, вони виберуть той банк, який може запропонувати їм послуги даного виду, що призведе до економії часу, коштів, енергії працівників, які повинні ходити до установи банку навіть щоб провести один платіж.

Важливою складовою електронного бізнесу є інтернет-банкінг - управління банківським рахунком через Інтернет. Це - найдинамічніший і найпрогресивніший напрям фінансових інтернет-рішень. Як засвідчив досвід американських і європейських банків, він дає змогу банку продавати, а клієнту - одержувати максимальний спектр послуг. Значний їх набір містить класичний варіант системи інтернет-банкінгу. Звичайно ж, можна дізнаватися про стан свого рахунку та операції за ним протягом будь-якого проміжку часу. Однією з переваг інтернет-банкінгу є те, що він не потребує спеціалізованих програм: можна використовувати звичайний "броузер" - стандартні інтернетівські програми.

За даними, отриманими компанією "Faulkner & Gray" (США) безпосередньо від фінансових інститутів, у Сполучених Штатах наприкінці 1999року понад 4,5 млн. американських родин (це близько 5% американських домогосподарств) здійснювали банківські операції через Інтернет. Число користувачів послуг "онлайнових банків" у країні в 2001 році сягнуло 22 млн. чоловік, що становить близько 10% населення країни. Уже сьогодні 15% операцій за рахунками приватні клієнти банків США здійснюють зі свого персонального комп’ютера. Нині 95% банків Фінляндії Швеції надають інтернет-послуги, якими користуються 25% клієнтів. У Англії статистика дещо інша: 65% банків і 4-5% клієнтів. Але на сферу фінансових послуг припадає 60% електронної комерції Великобританії.

Хоча електронна комерція в сучасному світі стала глобальною і розгалуженою, далеко не всі відносини між її учасниками регулюються спеціальними законами або іншими юридичними документами. Розвиток електронної комерції, пов’язаний не лише з технологією, але й з правом. Вона потребує професійних підходів, чіткої взаємодії традиційно далеких одна від одної галузей знань.

У розвинутих країнах електронна комерція вже стала самостійною цариною юридичних взаємовідносин у внутрішній і міжнародній торгівлі, що спричинило кілька принципових правових наслідків:

–        з’явилася однойменна правова категорія і ціла сукупність пов’язаних із нею понять: електронна угода, електронний підпис, електронні платежі, електронні гроші тощо;

–        електронні повідомлення (або електронний обмін даними), що застосовуються для укладення та виконання угод, замінюють паперову договірну документацію, традиційну для комерційних операцій. Виникла проблема в розробці критеріїв обов’язкової форми електронних угод та необхідних вимог до процедури їх укладення;

–        природа угоди принципово не змінилась - іншим став тільки спосіб її укладення і здійснення;

–        на рівні звичаїв ділового обороту утвердився основний правовий принцип електронної комерції, який полягає в тому, що сторони не вправі ставити під сумнів законність ї дійсність угоди лише на тій підставі, що вона здійснена електронним способом.

Однак, досягнути гарантованого дотримання цього принципу не завжди вдається, що часто породжує значні юридичні труднощі. Зокрема, не має впевненості в тому, що всі положення такої угоди матимуть рівну юридичну силу в разі судового розгляду.

Нині найбільш значущими міжнародними правовими документами у сфері електронної комерції є:

–        Модельний закон ЮНСІТРАЛ “Про електронну торгівлю”;

–        Директива Європейського парламенту та Ради Європи від 13.12.1999 року про політику ЕС щодо електронних підписів;

–        Директива Європейського парламенту та Ради Європи від 08.06.2000 року про деякі правові аспекти інформаційних суспільних послуг.

Модельний закон “Про електронну комерцію”. Це модель за допомогою якої країни у національному законодавстві можуть вирішити основні проблеми, пов’язані з юридичною значимістю договору, що укладається з допомогою ЕОМ, з обов’язковою письмовою формою, підписом, оригіналом і копіями зберігання договірної документації в електронному вигляді, а також визнанням останньої, як судового доказу. Правовий режим електронного обміну даними, передбачений у законі, ґрунтується на принципі так званого функціонального еквівалента.

Ідеться про те, що, включивши в національне законодавство процедури, передбачені Модельним законом для врегулювання ситуацій, коли сторони обирають електронні засоби передачі даних, держава створює правове середовище, нейтральне без будь-яких переваг стосовно різних носіїв інформації.

Директива Європейського парламенту та Ради Європи від 13.12.1999 року про політику ЕС щодо електронних підписів. Цей документ створює правові передумови для широкого використання електронного підпису (ЕП) у країнах Європейського союзу. Серед приоритетних - надання електронному підпису юридичної та доказової сили. (Юридичні наслідки має викликати не сам факт використання ЕП, а обмін електронними документами, які містять ЕП, при чому ці наслідки залежать від змісту документів. Отже, визначення юридичної сили необхідне щодо електронного документа. Стосовно ж доказової сили ЕП можна погодитися з підходом, відповідно до якого саме він може слугувати підтвердженням істинності електронного документа.) При цьому в преамбулі наголошено, що в законодавчому регулюванні не має потреби, якщо ЕП використовується виключно в рамках систем заснованих на угодах між обмеженою кількістю учасників.

Згідно зі статтею 5 зазначеної директиви держави учасниці повинні забезпечити умови, за яких ЕП задовольняв би юридичні вимоги до даних в електронній формі тією ж мірою, якою власноручний підпис задовольняє вимоги до даних на паперовому носії. Крім того, держави учасниці повинні в законодавчій формі визнати правомірність використання ЕП як доказу при судовому розгляді.

Директива Європейського парламенту та Ради Європи від 08.06.2000 року про деякі правові аспекти інформаційних суспільних послуг, зокрема електронної комерції, на внутрішньому ринку (Директива щодо електронної комерції). Цей документ регулює окремі види діяльності в мережі Інтернет на внутрішньому ринку ЕС. Зокрема, в ньому розглядається державне регулювання, а також питання стосовно поширення комерційної та іншої інформації з мережі Інтернет, договори, які укладаються в електронній формі, та відповідальність інформаційних посередників.

Директива забезпечує правовий захист угод, укладених в електронній формі. так, договір не може бути визнаний не дійсним лише на тій підставі, що його укладено через мережу Інтернет.

Усі названі документи є рамковими, тобто переважно вказують напрями розробки правового забезпечення та обмеження щодо правового регулювання, а не встановлюють конкретні норми. Принципи, закладені в цих документах, можуть бути використані при розробці українського законодавства з урахуванням вітчизняних реалій.

Цікавим для України може виявитися досвід регулювання електронної комерції в Росії, оскільки у цій країні економічне і правове середовище та рівень поширення нових продуктів в Інтернеті є досить подібним з нашим.

Російське законодавство досить оперативно, хоча водночас лише частково і суперечливо "сприйняло" електронну комерцію. Остання подана в основному у вигляді чотирьох юридичних конструкцій: "електронний документ", "електронна форма угоди", "електронний цифровий підпис" та електронні розрахунки.

Розвиток електронної комерції та інтернет-банкінгу в нашій країні поки що стримується через нечисленність аудиторії користувачів Інтернету. В Україні їх нині 200-500 тисяч. Не густо порівняно з 6 млн. росіян або 50 млн. американських шанувальників “всесвітньої павутини”. На жаль, не має відомостей про платоспроможність українських користувачів Інтернету. Експерти вважають її досить низькою.

Гальмує роботу над новими технологіями, зокрема, електронною комерцією та інтернет-банкінгом, відсутність відповідних законодавчих актів та належного захисту в цій сфері. Немає внаслідок цього і структур які б надавали послуги із сертифікації ключів для забезпечення суворої автентифікації (тобто встановлення справжності) торговців і покупців.

Усі банки прагнуть обслуговувати клієнтів з максимальним комфортом та наблизитися до нього у просторі і часі. Традиційно за для цього вони збільшують мережу філій і подовжують час для обслуговування. Однак, сучасні технології дають змогу досягти кращих результатів. Йдеться мова про віддалене (дистанційне) банківське обслуговування фізичних осіб та за допомогою банкоматів, управління рахунком (інтернет-банкінг) через Інтернет. Справді, дуже зручно не встаючи з крісла, здійснити із комп’ютера на робочому місці чи вдома платіж або дізнатися про залишок на рахунку. Але для цього клієнт повинен мати підключений до Інтернету комп’ютер, оплатити послуги провайдера та послуги зв’язку. На жаль, мало хто сьогодні в нашій країні має такі можливості. Втім, є ще один вид віддаленого банківського обслуговування - найперспективніший і найзручніший для України - дистанційне управління рахунком по телефону.

Технологією дистанційного управління рахунком по багатоканальному телефону передбачається, що клієнт у режими тонованого набору, дає розпорядження банківському комп’ютеру.

Такий вид обслуговування давно став звичним у західних банках. Деякі з них (наприклад, First Direct в Англії) тепер обходяться взагалі без філій.

Система платежів по телефону "Телебанк-24" - це новітній банківський продукт, який не має аналогів в Україні, тому розробку складного та багатогранного проекту почали з налагодження контактів та обміну досвідом з іноземними банками, а також із порівняння вихідних умов розвитку цієї послуги на Заході та в нашій країні.

Цю програму почали розробляти у червні 2000 року. Тоді ж було створено спеціальну проектну групу. Розробку і впровадження банківського обслуговування по телефону вели за трьома головними напрямками: банківська технологія, інформаційна технологія та маркетинг.

Уперше скористатися системою "Телебанк-24" та оцінити її переваги клієнти змогли у жовтні 2000 року, це були клієнти "Укрінбанку", коли почала функціонувати автоматична довідкова система. Вона дає змогу отримати оперативну інформацію щодо всіх видів діяльності банку, офіційних та комерційних курсів іноземних валют на поточну дату. На час її впровадження проектна група вже підготувала до роботи платіжну систему, яка почала функціонувати у пілотному режимі з листопада 2000 року.

Із 1 лютого 2001 року система "Телебанк-24" доступна для всіх бажаючих. Як же працює ця система? Уклавши угоду на обслуговування клієнт отримує номер у системі та ПІН-код. Зателефонувавши до "Телебанку-24" він переключає телефон у режим тонованого набору, вводить свій номер та кілька цифр із ПІН-коду. Від шахрайства з боку будь-яких третіх осіб клієнта забезпечує багаторівневий захист, а саме:

–        1 рівень - лише клієнт та працівники банку знають номер договору в системі "Телебанк-24";

–        2 рівень - лише клієнт знає свій особистий ПІН-код;

–        3 рівень - клієнт сплачує лише обумовлені угодою платежі (навіть знаючи пароль або його номер у системі), ніхто не зможете переказати кошти на свій рахунок;

–        4 рівень - сума платежу не перевищує встановленого клієнтом ліміту;

–        5 рівень - завдяки роботі в автоматичному режимі конфіденційну інформацію клієнта не може отримати жоден співробітник банку, чи інша особа;

–        6 рівень - під час роботи з оператором клієнт повідомляє тільки частину пароля, а отже його реквізитами не скористається жоден співробітник банку, чи інша особа.

Якщо авторизація пройшла успішно, клієнту відразу повідомляють поточний залишок на рахунку в системі (інформація з бази даних озвучується платою голосової обробки). Увівши код необхідної операції, він може дізнатися про залишки на своїх рахунках (карткових, депозитних), провести платіж за попередньо обумовленим договором на обслуговування реквізитами, отримати інформацію про виконані операції, замовити виписку тощо. Щомісяця безпосередньо в банку або поштою за вказаною в договорі адресою клієнт може отримати докладну виписку і проконтролювати стан свого рахунку та платежі.

Розпорядження обробляються без участі людини. Тому телефонувати можна цілодобово. Вказівки клієнта виконуються протягом поточного або наступного операційного дня. Якщо користувач не зміг переключитись у тонований режим, система підкаже, як це зробити, або після паузи, не дочекавшись відповіді, автоматично з’єднає з оператором. На нього в разі потреби можна переключитись під час сеансу зв’язку.

Користувач має змогу здійснювати практично всі повсякденні операції, пов’язані з банківським обслуговуванням: від контролю за рахунком, поповнення карткового рахунку до сплати комунальних платежів.

Виконати всі ці операції можна, перебуваючи будь-де і в будь-який час, аби лише був під рукою телефон. Досвід засвідчує, що клієнти здійснюють їх навіть із таксофонів нового типу.

Приблизно, кожна операція триває дві хвилини.

На прикладі "Укрінбанку", можна зробити висновок, що впровадивши цю систему банк отримує змогу на якісно новому рівні обслуговувати клієнтів, чого не вдалося б досягти навіть маючи мережу філій. Система працює майже так, як інтернет-банкінг, але клієнт несе менші витрати, “інтерфейс” для нього значно спрощений.

Завдяки автоматичній обробці заявок можна обслужити більше клієнтів за тієї ж чисельності персоналу. Відтак зменшується собівартість операції, вплив “людського фактора”, тобто робота банку з клієнтом стає безперебійною і надійнішою [48]. Головна перевага для банку - залучення через систему "Телебанк-24" нових клієнтів, збільшення обсягів продажу банківських продуктів і послуг.

Упровадження новітніх банківських технологій є запорукою сталого розвитку українського фінансового ринку, довіри населення до вітчизняних банків та широкого його залучення до розрахунків у безготівковій формі, спрощення і прискорення комунальних та інших платежів.

3.3 Введення нових послуг в АСУБ "Грант" на підставі досвіду використання безготівкових розрахунків в розвинених країнах світу

Економічні зміни і нові напрями торгових потоків дозволяють передбачити, що потреба в належному забезпеченні платежів і договірних зобов'язань буде зростати. В зв'язку з цим, на фоні існуючої нестабільності істотно зростає значення і потреба в ефективних і надійних інструментах безготівкових розрахунків.

На сьогоднішній день головною задачею банків є вдосконалення існуючих послуг та введення в експлуатацію нових. При достатньо великій конкуренції між банками потрібно шукати нові шляхи здешевлення послуг.

Одним за напрямків роботи АСУБ "Грант" є успішне співробітництво з системою грошових переказів "АНЕЛІК". Це система, яка оперує в основному серед країн СНД, принципово відрізняється від системи "WESTERN UNON" та "MONEY GRAM" низькою вартістю послуг для клієнтів, що допомагає її активному розвитку. За 7 місяців після введення цієї системи в дію, послугами банку з переказів через дану систему, скористалось більш ніж 2500 клієнтів, оборот склав більше ніж 700 тис. дол. США. Витрати несе відправник у розмірі 3-4% від суми переказу. Одержувач не несе ніяких витрат. Відправити й одержати переказ можна у будь-якій точці системи протягом 3-24 години після відправлення. АСУБ "Грант" є першим банком в Україні, який підключився до міжнародної системи грошових переказів "АНЕЛІК". Тому протягом 2002 року робота банку в якості клірингового центру даної системи стала однією з пріоритетних напрямків діяльності, за минулий рік банком було підключено 8 українських банків, що дозволило збільшити обслуговуючу сітку системи більш ніж на 150 відділень. Пункти обслуговування "АНЕЛІК" відкриті у всіх регіонах України. Об'єм переказів, які поступили в Україну за 2002 рік склали більше 8 млн. дол. США, а середньомісячні обороти перевищили 2,4 млн. дол. США.

Перспективним напрямком розвитку безготівкових розрахунків можна вважати систему "Bank WORKS". Дана система включає в себе всі етапи оплати по картам, починаючи з етапу здійснення трансакцій та закінчуючи кінцевою обробкою даних пов¢язаних з випуском карток та операціями за ними. "Bank WORKS" включає в себе всеохоплюючі функції управління з перевірки ризиків та несанкціонованого втручання в систему, а також систему управління інформацією для прийняття найкращих бізнес-рішень та покращання обслуговування клієнтів. Недавно випущені продукти дозволяють скористатись новими можливостями бізнесу, який пов'язаний з електронною комерцією (електронні платежі та покупки ), старт – карти, В2В, здійснення банківських операцій за допомогою мобільних пристроїв та послуги, які надаються через Інтернет.

"Bank WORKS" забезпечує повну підтримку різноманітних валют, включаючи Євро. Система підтримує крос – курси різноманітних валют і для кожного рівня конвертації встановлюються окремі правила конвертації обміну валют. Усі бухгалтерські дані, які відносяться до обміну валют, генеруються автоматично у відповідності до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Також забезпечується повна підтримка міжнародних виплат та міжнародного випуску карт.

Сильними сторонами даної системи є:

–        скорочення часу покупок;

–        доступ через Інтернет;

–        різноманітні види валют;

–        обновлення та обробка в системі реального часу;

–        підтримка системи міжнародних карток.

Отже система "Bank WORKS" забезпечує детальне управління інформацією. Вона являється принципово новим шляхом для розвитку кожного банку. Вона дозволяє вдосконалювати існуючі послуги банку, допомагає збільшити прибутковість операцій завдяки професіональному обслуговуванню клієнтів.

Одна з принципово нових технологій - це запуск та введення в АСУБ "Грант" послуги "мобільного банкінга". Клієнти, які володіють мобільними телефонами можуть отримувати виписку зі свого рахунку безпосередньо на свій телефон у вигляді SMS – повідомлень. Це зовсім новий спосіб доступу до банківських продуктів та послуг, який містить в собі переваги двох каналів: Інтернет та мобільного зв'язку.

Сьогодні мобільний телефон, що підтримує WAP- стандарт (наприклад, Нокіа 7110, Еріксон р320), по суті є терміналом, за допомогою якого клієнт може отримати доступ до банківських послуг, які раніше вимагали його візиту до філії банку; цей термінал завжди знаходиться з клієнтом, отже банківські послуги доступні 24 години на добу та 365 днів на рік, з будь-якої точки – в цьому, зокрема, полягає відмінність від традиційного доступу до Інтернет, коли вимагається персональний комп'ютер та постійний зв'язок з постачальником сервісу Інтернет.

АСУБ "Грант", як будь-який універсальний банк в процесі свого розвитку так чи інакше намагається охопити весь спектр дистанційного банківського обслуговування (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема системи дистанційного обслуговування банку

Якщо системи "клієнт-банк" вже знайшли впровадження і навіть частково порядок їх застосування визначено в Інструкції НБУ № 7 "Про здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті України", то "Інтернет-банк-клієнт" та комп'ютерна телефонія є достатньо новими напрямками і нормативно-правова база поки що не визначена.

Проте центри телефонних дзвінків (комп'ютерна телефонія) стають важливим каналом маркетингу та сервісу для багатьох банків і розвиватимуться разом з розвитком електронної комерції. Підготовленість персоналу, доступність інструментів та собівартість операцій – ось що визначає ефективність центру телефонних дзвінків. Банк, який забезпечить найкращий зв'язок представників служби підтримки клієнтів з інформацією про клієнтів та інструментами вирішення проблеми, матиме явну конкурентну перевагу.

Персонал, що безпосередньо контактує з клієнтами, має швидко отримувати всі дані про нього, а отже представники банку потребують можливості заглибитися в деталі в міру взаємодії з клієнтом, що телефонує, щоб запропонувати найкращу комбінацію продуктів та послуг. Відповіді клієнтам повідомляються факсом чи електронною поштою того ж дня, для зменшення вартості це має здійснюватися автоматично.

Що стосується сервісу "Інтернет-банк-клієнт", виконання грошових зобов'язань з використанням мережі Інтернет може здійснюватися шляхом використання платіжної картки чи її реквізитів для переказу грошових коштів та шляхом використання електронних грошей та інших передплачених фінансових продуктів.

Сьогодні міжнародний банківський сектор також вивчає можливості використання всесвітньої мережі Інтернет для автоматизованого оформлення корпоративних та синдиційованих кредитів. Результатом роботи можуть стати реверсивні (оборотні) аукціони, в ході яких корпорації висувають свої специфічні вимоги за необхідними кредитами, а банки беруть участь в торгах на право виділення таких кредитів. Не дивлячись на те, що проведення електронних торгів в Інтернеті ще не ввійшло в повсякденну практику, ринок активно підштовхує банківський сектор до використання такої системи, якщо банки не оцінять таку ідею, то її реалізують небанківські установи.

На оформлення комерційного кредиту можуть витрачатися дня і навіть тижні – численні телефонні переговори, обмін повідомленнями по факсу, електронній пошті, а також величезний об'єм канцелярської роботи, все це затримує узгодження видачі кредиту. З настанням епохи Інтернет у банків з’являється готовий спосіб скорочення часових та грошових затрат.

Проведення кредитних аукціонів в Інтернеті відкриває можливості для бізнесу. Банки, наприклад, зможуть брати участь в торгах за право організації та наступного пошуку потенційних учасників синдиційованого кредиту. Використання центрального сайта дозволить банкам здійснювати відправку документів та вносити в них необхідні зміни в режимі реального асу.

Система кредитних аукціонів може бути корисною і в інших сферах корпоративного фінансування, наприклад, в проведенні документарних операцій.

Аукціонний Інтернет-сайт може використовуватись для відправки, обробки та продажу таких експортно-імпортних документів як акредитиви. Окрім зменшення витрат на оформлення кредитів, головним чином, за рахунок зменшення витрат на оплату праці, система електронних аукціонів дозволить компаніям швидко отримувати кредити. Виділення комерційних кредитів через Інтернет може дозволити середнім банкам, які, як правило, не мають можливості для створення власних внутрішньобанківських кредитних схем, отримати доступ до раніше недосяжних для них крупних клієнтів з числа національних компаній.

В Україні сьогодні найрозвинутішими каналами електронного обслуговування є банкомати та POS, а системи "клієнт-банк" має практично кожен банк, однак кінцеве число користувачів не перевищує, як правило, декількох сотень. Отримання банківських послуг дома ще не отримало широкого застосування, проте останнім часом банки виявляють інтерес до обслуговування по телефону та створення телефонних центрів. Отже запити про стан рахунку, переказ коштів, електронна оплата рахунків – це лише окремі послуги, які сьогодні можуть бути запропоновані з допомогою нових технологій.

Важливо, що "віртуальне" банківське обслуговування дає можливість клієнту виконувати операції в будь-який час доби з будь-якої точки. Традиційно практика обмеження доступності системи для нічної обробки пакетних трансакцій буде не прийнятна в майбутньому. Всі можливості мають бути доступні безперервно для того, щоб забезпечити необхідний рівень сервісу.

На мій погляд, для покращення стану безготівкових розрахунків в АСУБ "Грант" необхідно втілювати все більше і більше нових послуг. Наприклад, за допомогою платіжних карток через мережу банкоматів впровадити оплату послуг українських компаній – операторів мобільного зв'язку "Київстар GSM" та UMS. Також можна запропонувати клієнтам і інші послуги: оплату комунальних послуг через Інтернет та банкомати банку, відкриття карткових рахунків в євро.

Взагалі, на сучасному стані АСУБ "Грант" активно розвиває програми та нові послуги по платіжним карткам. В останній час було втілено багато нових "зарплатних" карткових проектів, розширено систему міжнародних переказів "АНЕЛІК". Введений цілодобовий он-лайн-моніторинг трансакцій по платіжним карткам.

Висновки

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб’єкта господарювання зокрема залежить від організації безготівкових розрахунків у господарському обороті.

Тепер розрахунки між економічними суб’єктами здійснюються переважно у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів із рахунків платника на рахунок отримувача, а також за заліком взаємних вимог. Безготівкові розрахунки становлять приблизно 50 відсотків усіх розрахунків у господарському обороті.

В країні згідно з Інструкцією НБУ № 135 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 29.03.2001 року застосовуються наступні основні інструменти безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; платіжними вимогами; чеками; акредитивами; інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Також проводяться розрахунки векселями, які регламентуються Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 року.

На даний час найпоширенішим видом безготівкових розрахунків в Україні є платіжні доручення, вони займають 81% всіх розрахунків, які проходять безготівковим шляхом.

Фінансовий аналіз проведено на базі Акціонерного Східно- Українського банку "Грант", який почав діяльність 26 липня 1991 року. Банк є універсальним інститутом, який концентрує свої активні та пасивні операції з метою охоплення сегменту ринку. Проведений аналіз показав, що протягом двох останніх років своєї діяльності банк досяг позитивних результатів роботи в сфері обслуговування безготівкового обігу своїх клієнтів, найбільшими серед яких є підприємства сільськогосподарської галузі, ВАТ "СТОМА", УДСО при УМВСУ в Харківській області, ВАТ "Хартрон" та інші. Рентабельність безготівкових операцій банку у 2002 році досягла високих показників, що пояснюється стійким становищем АСУБ “Грант” на ринку обслуговування клієнтів. Слід зазначити, що левову долю своїх прибутків філія отримує від операцій по обслуговуванню безготівкового платіжного обороту (69,12% у 2002 р.). Це пояснює актуальністю даного виду банківських послуг, які взаємовигідні як для клієнта, так і для банку. Дані операції є прибутковими для банку і необхідними для клієнта, за умови якісного та ефективного обслуговування. Для проведення аналізу використовувалась бухгалтерська звітність АСУБ "Грант".

Розглянуто перспективні напрямки розвитку систем банку, таких як інтернет-банкінг та телебанк. Виділені перспективи набуття законності „електронного підпису”. Проведено розрахунок оптимальної організації роботи банку в системі електронних платежів. Це підвищить інтерес клієнтів до банку та принесе додаткові прибутки банку.

Також слід відмітити, що АСУБ "Грант" являється в Україні, кліринговим центром, міжнародної системи грошових переказів "АНЕЛІК". Це є перспективним напрямком розвитку та відіграє дуже важливу роль у подальшому розвитку банківської системи країни.

Не залишились без уваги і питання охорони праці АСУБ "Грант". Визначено стан санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки, пожежної безпеки.

Всі ці заходи неодмінно сприятимуть розвитку організації безготівкового банківського обслуговування в фінансово-кредитних інститутах України та збільшать кількість послуг, які пропонуються клієнтам (це понад 30 видів натомість, як на Заході, їх кількість налічує тисячі).

Звісно ж жоден захід не можливо робити без попереднього ретельного аналізу, не виняток і безготівкове обслуговування. В роботі проведено аналіз розрахунок конкурентоспроможність карткового обслуговування в Харківському регіону показав певну однорідність. Немає банків з великим відривом від загального рівня. Найбільша міра привабливості в "Укрсоцбанку", на другому місці Промінвестбанк та ін.. Можна зробити висновок, що АСУБ "Грант", який на третьому місці, необхідно розвивати мережу філій і знизити вартість послуг, які надаються. Лише за такої умови буде отримано більший прибуток, розшириться коло клієнтів та підвищиться рівень довіри до банку.

Взагалі організація безготівкових розрахунків у господарському обороті є однією з найважливіших складових банківської діяльності. Широке їх застосування дає змогу скоротити готівковий обіг в Україні, надійніше захиститися від можливих зловживань юридичних та фізичних осіб в усіх галузях діяльності.

Список використаних джерел

1.           Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2.           Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 17.12.2000р. №2121-ІІІ // #"#">#"#">#"#">#"#">#"#">#"1.files/image012.gif" alt="Подпись: Додаток Б">Обіг коштів у системі електронних міжбанківських платежів

Страницы: 1, 2, 3