Оцінка кредитоспроможності клієнта комерційного банку

Оцінка кредитоспроможності клієнта комерційного банку

Далі розглянемо структуру та динаміку доходів та витрат ВАТ КБ «Надра» за досліджуваний період. Як відомо, фінансовий результат діяльності будь-якого підприємства (в тому числі і банку) є чи не найважливішим показником, з якого можна судити про успішність ведення тієї чи іншої діяльності.

Таблиця 2.3

Дані таблиць 2.3. та 2.4. свідчать про те, що перш за все, показник чистого прибутку загалом має тенденцію до зростання, хоча слід відзначити, що в 2005 році він знизився на 3 млн. 590 тис. грн. у порівнянні з 2004 роком та склав 8 млн. 860 тис. грн. Взагалі ж чистий прибуток в 2007 році становив 26 млн. 419 тис.грн., що на 13 млн. 969 тис.грн. більше, ніж в 2004 році. Причиною цього стало, здебільшого, зростання процентного та комісійного доходів (відповідно на 380 млн. 322 тис.грн. та 114 млн. 878 тис.грн).

Таблиця 2.4

Досить негативним є ріст загального рівня витрат; вони зросли на 242,89%. За той самий період доходи зросли лише на 235,27%.

Отже, загальний темп росту витрат перевищує темп росту доходів.

Розглянемо декілька найбільш вживаних показників ефективності діяльності ВАТ КБ «Надра».

Дані таблиці 2.5 свідчать про те, що показники доходності активів та чистої процентної маржі на протязі чотирьох років залишалися фактично стабільними, хоча й спостерігається незначне зниження. Це стосується і показника рентабельності активів. Щодо показника рентабельності доходу, то він знизився до рівня 3,69% в 2007 році (у 2004 року цей показник становив 5,83%). Причиною цього є перевищення темпу росту витрат над темпами росту доходів, і як результат, зниження темпів росту чистого прибутку.

Таблиця 2.5

2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ КБ «Надра»

Перш ніж проаналізувати фінансовий стан банку «Надра», перевіримо спочатку, чи виконуються обов’язкові нормативи, встановлені Національним Банком України для вітчизняних комерційних банків. Отже, система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, яка впроваджена НБУ, спрямована на створення необхідних умов для стабільної діяльності банків. Найважливішими з них є такі:

Н1 – норматив мінімального розміру регулятивного капіталу.

Розраховується за формулою:

Кр = ОК + ДК – В,

де Кр – регулятивний капітал банку;

ОК – основний капітал (капітал 1-го рівня);

ДК – додатковий капітал (капітал 2-го рівня);

В – відвернення (акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції; інвестиції в капітал установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи; кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу).

Нормативне значення Н1 має бути не менше 5 млн.євро з поступовим нарощенням до 8 млн. євро для міжрегіональних банків.

Н2 – норматив адекватності регулятивного капіталу.

Н2 = Кр / (Ар – Рн)*100%,

де Ар – активи, зважені на відповідний коефіцієнт ризику для кожної групи активів;

Рн – резерв під нестандартну заборговіність за всіма активними операціями.

Нормативне значення Н2 не має бути нижчим за 8%.

Н3 – норматив достатності основного капіталу.

Н3 = ОК / ЗА*100%

де ЗА – загальні активи.

Норматив Н3 має бути не меншим за 4%.

Н4 – норматив миттєвої ліквідності.

Н4 = Авл / Зп*100%,

де Авл – високоліквідні активи;

Зп – поточні зобов’язання.

Нормативне значення Н4 – не менше 20%

Н5 – норматив поточної ліквідності.

Н5 = Ал / Зс *100%

де Ал – ліквідні активи;

Зс – строкові зобов’язання з кінцевим строком погашення до 30 днів включно.

Нормативне значення Н5 – не менше 40%.

Н6 – норматив короткострокової ліквідності.

Н6 = Ал / Зк*100%

де Зк – короткострокові зобов’язання зі строком виконання до 1 року.

Нормативне значення Н6 – не менше 20% [11].

Дані таблиці 2.6 є свідченням того, що базові обов’язкові нормативи, встановлені Національним Банком України для вітчизняних комерційних банків, досліджуваним банком виконуються.

Далі проведемо узагальнюючу оцінку фінансового стану ВАТ КБ «Надра» на основі системи САМЕL. Це комплексна система і включає в себе п’ять компонентів.

«C» (Capital adequacy) – адекватність капіталу; оцінка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

«A» (Asset quality) – якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних активів на загальний фінансовий стан банку;

«M» (Management) – менеджмент; оцінка методів управління банку з урахуванням ефективності його діяльності, сталого порядку роботи, методів контролю і виконання встановлених законів ти правил;

«E» (Earnings) – надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатньості для перспектив розширення банківської діяльності;

«L» (Liquidity) – ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду його достатності для виконання як звичних, так і непередбачених зобов’язань.

Після оцінки всіх п’яти компонентів системи рейтингу виставляють сукупний рейтинг банку.

1. Аналіз капіталу. Рейтингова оцінка виставляється на підставі наступних критеріїв:

·                   рейтинг 1 (сильний) – нормативи Н2 та Н3 набагато перевищують відповідно 9% та 5%; показники капіталу кращі ніж у інших; якість активів відмінна;

·                   рейтинг 2 (задовільний) – Н2 та Н3 перевищують відповідно 8% та 5%; показники капіталу одні з кращих; якість активів задовільна;

·                   рейтинг 3 (посередній) – основний та сукупний капітали відповідають нормативам; середнє положення серед інших банків за показниками капіталу; середня якість активів;

·                   рейтинг 4 (граничний) – виконується один зі встановлених нормативів; банк знаходиться в кінці своєї групи за показниками капіталу;

·                   рейтинг 5 (незадовільний) – банки порушують нормативи або мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу); показники капіталу гірші, ніж інших банків групи; гранична або незадовільна якість активів за наслідками інспекторських перевірок.

В нашому випадку рейтинг капіталу ВАТ КБ «Надра» відповідає рейтингові 1.

2. Аналіз якості активів. Якість активів (АК) визначають за формулою:

АК = Ас/К*100%

Де Ас – середньозважена вартість активів,

К – капітал банку

Рейтингова оцінка:

рейтинг 1 (сильний) – менше 5%;

рейтинг 2 (задовільний) – 5–15%;

рейтинг 3 (посередній) – 15–30%;

рейтинг 4 (граничний) – 30–50%;

рейтинг 5 (незадовільний) – більше 50%.

Аналіз якості по ВАТ КБ «Надра» дав наступні результати.

Таблиця 2.7

Аналіз ефективності роботи банку. Рівень надходжень розраховують за формулою:

Н = ЧП/ А*100%,

Де ЧП – чистий прибуток;

А – середня вартість всіх активів.

Коефіцієнт прибутковості:

рейтинг 1 (сильний) – більше 1%.

рейтинг 2 (задовільний) – 0,75–1%;

рейтинг 3 (посередній) – 0,5–0,75%;

рейтинг 4 (граничний) – 0,25–0,5%;

рейтинг 5 (незадовільний) – менше 0,25%

Аналіз ліквідності банку. Етапами аналізу є:

– перевірка виконання встановлених показників та нормативів ліквідності;

– експертна оцінка по приведених критеріях.

– рейтинг 1 (сильний) – високий рівень ліквідності активів; значення показників постійно підтримуються понад встановлені нормативи; здатність швидко привертати засоби за помірну платню; коефіцієнт ліквідності ліпший, ніж в інших банках;

Таблиця 2.8

– рейтинг 2 (задовільний) – достатній рівень ліквідних активів; постійно виконуються нормативи ліквідності активів; є можливість залучати засоби у разі першої необхідності; коефіцієнт ліквідності вище середнього;

– рейтинг 3 (посередній) – достатній рівень ліквідних активів на даний момент; нормативні вимоги, як правило виконуються; допустимий обсяг депозитів; обмежена можливість швидкого залучення засобів;

– рейтинг 4 (граничний) – недостатній рівень ліквідних засобів; нормативи не виконуються в окремі періоди; нездатність швидкого залучення засобів, окрім залучення їх через НБУ;

– рейтинг 5 (незадовільний) – значно недостатній рівень ліквідних засобів; нормативи не виконуються постійно; значна залежність від недепозитних засобів; низькі показники ліквідності у порівнянні з іншими банками.

Загальна рейтингова оцінка ліквідності банку враховує, що порушення встановлених нормативів ліквідності (одного або декількох) спричиняє віднесення стану ліквідності банку до незадовільної категорії.

Фінансове становище ВАТ КБ «Надра» дозволяє віднести його до рейтингу 1: банк з високим рівнем ліквідності активів; немає проблеми в залученні депозитних коштів.

5. Аналіз менеджменту. Оцінка проводиться за наступними критеріями:

рейтинг 1 (сильний) – інші компоненти оцінки мають сильний або задовільний рейтинг, безумовна відповідність законам та нормативним актам; є адекватні внутрішні правила роботи банку, що повністю виконуються; очевидні цілісність, компетентність і здатність управляти банком.

рейтинг 2 (задовільний) – більшість компонентів задовільна; загальне дотримання законів і правил; правила робот в основному адекватні й виконуються; відсутні явні недоліки в методах керівництва банком;

рейтинг 3 (посередній) – багато компонентів системи посередні або задовільні; частково не дотримуються закони і нормативні акти; необхідно поліпшити правила роботи банку або більш ретельно їх дотримуватися; виникають сумніви щодо компетентності керівництва банку;

рейтинг 4 (граничний) – багато компонентів системи посередні або незадовільні; часто не дотримуються закони і нормативні акти; відсутній встановлений порядок роботи банку або ж він не дотримується; очевидні факти незадовільного керівництва;

рейтинг 5 (незадовільний) – решта компонентів системи граничні або незадовільні; серйозні порушення законодавства та нормативних актів; неякісне керівництво або некомпетентність керівників.

За результатами оцінки за рештою критеріїв можна впевнено сказати, що ВАТ КБ «Надра» займає рейтинг 2: відсутні проблеми з недотриманням законодавства, є чіткі правила роботи, які обов’язкові до виконання, решту компонентів можна віднести до задовільної у своїй більшості.

Визначення сукупного рейтингу комерційного банку.

Сукупний рейтинг є узагальненою оцінкою і розрахувати його досить просто. Бали за п’ятьма компонентами підсумовуються та діляться на 5. Результат округляється до цілого числа за загальноматематичними правилами. Отримане число і є номером сукупного рейтингу: рейтинг 1 (сильний); рейтинг 2 (задовільний); рейтинг 3 (посередній); рейтинг 4 (граничний); рейтинг 5 (незадовільний) [11].

Таблиця 2.9

Отже, на протязі чотирьох років з 2004 по 2007 рік ВАТ КБ «Надра» отримував рейтинг 2. Ось його характеристика:

-фактично в усіх аспектах фінансовий стан надійний;

-знайдені проблеми може вирішити керівництво банку;

-фінансове положення загалом стабільне, отже, банк в змозі пристосуватися до умов економічної кон'юнктури і роботи банківського сектора, що змінюються;

-заклопотаність органів нагляду обмежується фіксацією виявлених в ході перевірки або аналізу звітності проблем, які в змозі вирішити керівництво банку.

3. Визначення кредитоспроможності підприємства та оцінка ефективності кредитування

3.1 Визначення класу кредитоспроможності і узагальнення результатів аналізу

В Україні при оцінці кредитоспроможності клієнта банка використовують різні методики, більшість із них базуються на закордонному досвіді, але мають і свої особливості. Як правило, кожний комерційний банк створює свою методику аналізу, що відображає специфіку діяльності позичальника, стратегію розвитку банку тощо.

У розділі 1.3. ми розглянули методики оцінки кредитоспроможності позичальника АКБ «Промінвестбанк» та ВАТ КБ «Надра». На нашу думку, методика ВАТ КБ «Надра» є більш вмотивованою, вивчає більшу кількість показників фінансового стану підприємства, і тому, є доцільною для визначення кредитоспроможності «АФ «Колос». До того ж дане підприємство є клієнтом ВАТ КБ «Надра», тому в даному розділі ми проведемо аналіз кредитоспроможності підприємства за вказаною методикою. Для цього проведемо поетапний аналіз.

На І етапі проводиться обчислення значень основних (об’єктивних) показників, які характеризують фінансовий стан позичальника. Як ми вже вказали у розділі 1.3., для розрахунку таких показників використовуються показники ліквідності та мобільності; показники ділової активності та прибутковості та показники фінансової стійкості позичальника.

На другому етапі аналізу кредитоспроможності ми узагальнюємо результати аналізу об'єктивних показників. Результати аналізу за трьома групами показників (І група – показники ліквідності та мобільності);

Таблиця 3.1. Розрахунок показників фінансового стану за методикою ВАТ КБ «Надра»

ІІ група – показники ділової активності та прибутковості; ІІІ група – показники фінансової стійкості позичальника) представимо у вигляді таблиці 3.2. При цьому кожен з показників оцінюється згідно з таблицею в додатку 2, а результати ми наводимо у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Розрахунок суми балів за основними показниками, що характеризують фінансовий стан «АФ Колос» за методикою ВАТ КБ «Надра»

На ІІІ та ІV етапах визначення кредитоспроможності підприємства «АФ Колос» ми проводимо обчислення значень додаткових (об’єктивних) економічних показників, які характеризують діяльність позичальника. При здійснення оцінки стану підприємства, крім основних об’єктивних фінансових показників, враховуються певні додаткові показники з метою з’ясування якості кредитної історії позичальника, наявність прострочених податкових зобов’язань, іміджу позичальника – юридичної особи, його ринкової позиції, перспектив розвитку, професіоналізму та порядності керівництва, його ділової репутації, позичальника та його засновників, та інших характеристик ефективності управління та якості керівного складу позичальника – юридичної особи.

Додаткові показники розподіляються на економічні показники (additional economical indices) та суб’єктивні показники (additional subjective indices). За результатами оцінки додаткових показників здійснюється розрахунок загального додаткового економічного показника:

Ае = Ае1+ Ae2+ Ae3

Так як перелік цих показників та методологію їх розрахунку, а також ступінь впливу вищеперелічених факторів на відповідні економічні і суб’єктивні показники, ми розглянули у теоретичній частині даної дипломної роботи, то пропонуємо навести результат аналізу економічних та суб’єктивних показників, а також розрахунок загального додаткового економічного показника у вигляді наступної таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Розрахунок суми балів за додатковими показниками діяльності «АФ Колос» у 2007 році

Згідно з наведеними розрахунками в таблицях 3.2. та 3.3., а також методикою визначення кредитоспроможності позичальника ВАТ КБ «Надра»

ми переходимо до останнього етапу аналізу – розрахунку узагальненого показника (загальної суми балів): для цього розрахуємо коригуючий показник Сi та узагальнений показник по позичальнику S.

Використовуючи результати проведених розрахунків, отримаємо:

1.                Сi = (25/35) * 0,25 +1 = 1,18

2.                S = 495*1,18+30 = 614,1.

Таким чином, провівши детальний аналіз кредитоспроможності підприємства «АФ Лан» за методикою ВАТ КБ «Надра» ми можемо зробити висновок, за сумою балів підприємство можна віднести до класу «А». Згідно з класифікацією до цього класу відносять підприємства, фінансова діяльність яких добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; фінансовий стан підприємства стабільний, простежуються тенденції до його покращення, вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника – бездоганна. позичальник має високий рівень платоспроможності і кредитоспроможності. Економічні показники діяльності підприємства в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої Положенням Банку про кредитування). Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні.

Висновки

Основною проблемою підприємництва для економічного середовища в умовах реформування економіки є відсутність оборотних коштів. На початку 90х років для вирішення проблеми неплатежів більшість підприємців звернулося до бартеру як форми розрахунків. Однак бартер не тільки не вирішив проблеми відсутності оборотних коштів, а навіть поглибив її – в країні всі розраховувались товаром за товар і гроші майже не використовувались, через це найти кошти для розвитку виробництва не було можливості.

Однією з найважливіших для суб’єктів підприємницької діяльності в умовах реформування економіки форм фінансових відносин є взаємовідносини підприємств з інститутами фінансово – банківської системи. З огляду на існуючу в Україні дворівневу кредитно-грошову систему, усі підприємства будь-яких форм власності мають різноманітні відносини саме з комерційними банками.

Особливе місце серед існуючих видів фінансових відносин підприємства з комерційними банками займають кредитні відносини, які складаються з приводу надання банками позик суб’єктам підприємницької діяльності. Кредит стимулює розвиток продуктивних сил, прискорює формування джерел капіталу на основі досягнень науково-технічного прогресу. Кредит для підприємства – це інвестиція, яку потрібно вкласти у виробництво чи іншу сферу з метою отримання прибутку.

Необхідність кредиту для кожного окремого суб’єкта господарювання визначається загальними умовами і рядом особливостей, що притаманні цьому суб’єкту. Але лише за умови прибутковості підприємства можливе повернення наданої суми кредиту та нарахованих відсотків. Тому основною проблемою кредитних відносин банка і підприємства є виникнення ризику неповернення позики. З метою уникнення даного ризику банки оцінюють кредитоспроможність підприємств на основі комплексного аналізу їх фінансово – господарського становища.

При написанні звіту нами була проведена оцінка фінансового стану підприємства, визначено клас кредитоспроможності ТОВ «АФ Колос» за методикою ВАТ КБ «Надра». На основі цього ми можемо зробити наступні висновки пропозиції:

1.                Фінансово-господарська діяльність підприємство «АФ Колос» є досить прибутковою, намітились тенденції до підвищення рівня ефективності виробництва. В господарстві сформувалась така спеціалізація виробництва – молочне з розвинутим виробництвом зернових і зернобобових. Чимало уваги також приділяють вирощуванню цукрових буряків.

2.                Фінансовий стан підприємства можна оцінити як нестійкий, проте проведені розрахунки доводять, що в господарстві намітилися тенденції до покращення фінансового стану, про це свідчить позитивна динаміка показників рентабельності та ділової активності підприємства.

3.                Згідно з проведеною оцінкою кредитоспроможності підприємства за методикою ВАТ КБ «Надра», дане підприємство відноситься до позичальників класу «А», тобто фінансова діяльність господарства оцінюється позитивно, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним, позичальник має високий рівень платоспроможності і кредитоспроможності.

4.                Згідно з розрахунками кредитування даного підприємства є доцільним, адже спостерігається позитивна зміна показників, що характеризують ефективність кредитування.

5.                Серед розглянутих методів оцінки кредитоспроможності перевагу, на нашу думку, слід віддати показнику диференціалу фінансового лі вереджу, розрахунок якого дозволяє визначити ефективність кредиту у відносних величинах та дає змогу керівництву підприємства прийняти рішення про доцільність залучення кредитних засобів.

6.                Так як кредитування даного підприємства є доцільним, необхідно і надалі залучати кредитні кошти для покриття потреби підприємства в оборотних засобах.

7.                Для оцінки ефективності кредитування підприємства необхідно використовувати показник фінансового левереджу та як основний у системі оцінці ефективності кредитування.

8.                Не дивлячись на ефективність використання позикових коштів в процесі виробництва, керівництво підприємства «АФ Колос» має прагнути до зменшення обсягу використання залучених коштів для покриття потреби в оборотних засобах та обмежити запаси і затрати величиною власних оборотних засобів.

Список літератури

1.     Аранчій В.І. Фінанси підприємств / Навч. посібник – К.: Професіонал, 2004 – 300 с.

2.     Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємства. // Фінанси України – 2005 р. – №3. – с. 117–128.

3.     Бикова В.Г. Фінансово-економічний потенціал підприємства // Фінанси України – 2005 р. – №6. – с. 56–61.

4.     Вітлінський В. Інтелектуальна кількісна оцінка кредитоспроможності позичальника // Фінанси України – 2004 р. – №6 с. 5–13.

5.     Дзьоблюк О. Особливості оцінювання грошового потоку підприємства в системі банківського аналізу кредитоспроможності позичальника // Банківська справа – 2001 – №1 – с. 8–12

6.     Економічна енциклопедія (Відп. ред. Мочерний С.В. – К: Видавницький центр «Академія» – 2000 р.

7.     Жмайлов В.М., Скрипнік Ю.В., Закоморний С.М. Дипломне проектування / Навчально-методичний посібник – Суми: «Козацький вал», 2002 – 422 с.

8.     Заїка А. Проблеми взаємовідносин банку і позичальника // Економіка України – 2007 – №6 – с. 33–37

9.  Закоморний С.М Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів підприємства. // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 1999. – №2. – С. 79–84.

10.           Закоморний С.М. Принципи формування інформаційної бази для фінансово-економічних розрахунків. // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 1999. – №1. – С. 40–43.

17. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-ІП.

18. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679-ХІУ.

19.            Карапетян Т. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Економіка України – 2007 – №7 – с. 82–85

20.           Карташян С. Роль кредиту в розвитку підприємств і економіки в цілому // Регіональна економіка – 2004 – №1 – с. 165–170

21.           Ковальов П.П. Кредитний рейтинг клієнта як одного з основних методів оцінки кредитоспроможності позичальника // Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 12 – К, 2004 – с. 37–41

22.           Лнко Л. Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства (методичні підходи) // Економіка, фінанси, право – 2005 р. – №9 – с. 10–15.

23.           Мікуліна М.О. Кредитний ризик та його прогнозування в сільському господарстві // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2003 р. – №1 – с. 35–41.

24.           Морозюк М.С. Умови виникнення та функціонування кредитних відносин // Аграрний вісник Причорномор′я. Економічні науки. Вип. 5, 2006 р. - с. 107

25.           Мочерний С. Кредит і кредитні відносини в контексті економічної власності // Банківська справа – 2007 р. – №5 – с. 3–5.

26.           Науменкова С. Оцінка впливу галузевої приналежності на рівень перспективної платоспроможності позичальника. // Вісник НБУ – 2006 – №7 – с. 14–19.

27.           Нідзельска І.А. Методи оцінки ефективності кредитування аграрних підприємств. // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2004 р. – №1 – с. 46–50.

28.           Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К: КНЕУ, 2004 р.

29.           Салига С.Я. Антикризове фінансове управління підприємством. – Київ – 2005 р.

Страницы: 1, 2