Облік капіталу комерційного банку

Банківська система - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Ресурси комерційних банків (банківські ресурси) звичайно визначають як сукупність власних, запозичених і залучених коштів, які є в розпорядженні банку і визначають як сукупність власних і залучених банками в результаті проведення пасивних, а також активно-пасивних операцій (в частині перевищення пасиву над активом), і ті, які використовуються для активних операцій банків. Разом з тим розгляд ресурсної бази комерційних банків необхідно пов’язати з межами використання мобілізованих в банку джерел грошових засобів для надання кредиту і здійснення інших операцій. Проблема полягає в тому, що не вся сукупність мобілізованих в банку засобів вільна для здійснення активних операцій банку. Роль акціонерного капіталу полягає в тому, що він є основним джерелом коштів для забезпечення витрат в процесі створення банку, а також виступає гарантією платежів банку за своїми зобов'язаннями. Резервний капітал (фонд) комерційного банку утворюється за рахунок щорічних відрахувань. Власні ресурси (капітал) комерційного банку є основою для залучення інших ресурсів суб'єктів ринку і необхідною умовою розвитку банку. До складу власних ресурсів комерційного банку входять:

• акціонерний капітал(статутний фонд);

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток;

• довгострокові боргові зобов'язання.

Акціонерний капітал (статутний фонд) формується за рахунок мобілізації комерційним банком коштів від випуску і розміщення власних акцій. Величина статутного фонду дорівнює сумі прибутку, розмір яких визначається загальними зборами акціонерів банку. Основним призначенням резервного фонду є покриття втрат, які виникають у процесі діяльності банку.

Резервний капітал банку - це гро шові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат спеціальних потреб та покриття збитків.

Нерозподілений прибуток комерційного банку - це частина прибутку, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків, дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду.

Пасивні операції комерційних банків - це операції, пов'язані з формуванням банками своїх ресурсів.

Банківські ресурси - це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.

Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання банкісь-ких ресурсів.

У своїй контрольній роботі я покажу деякі аспекти цієї широкої теми, що стосується обліку та оцінки капіталу банку.

Оцінка методів управління капіталом із точки зору ефективності діяльності є встановленням порядку роботи, методів контролю, дотримання існуючих нормативних актів та чинного законодавства. Отже оцінка банківського капіталу є потрібною як для керівництва банку, щоб знати результати своєї роботи, так і для клієнта чи партнера

1. Облік капіталу комерційного банку

1.1. Капітал банку : суть, значення , джерела його формування та напрямки використання

Для здійснення комерційної і господарської діяльності банки повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів. Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання активних операцій. Операції, з допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Згідно з існуючими у банківській практиці традиціями, ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та позичені кошти. До власних ресурсів комерційних банків або до банківського капіталу належать фонди, які створюються банками для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності, а також прибуток поточного і минулого років.

Структура банківського капіталу не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох факторів, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо. Частка власного капіталу комерційного банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку достатнім вважається 10-12%. Це зумовлено специфікою банківської діяльності. Банк користується переважно чужими коштами, а власні кошти призначені передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпечення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною. Однак роль власного капіталу комерційного банку як джерела забезпечення його оперативної діяльності на перших порах після його утворення є досить відчутною. За рахунок власного капіталу фінансується придбання меблів, організаційної та комп'ютерної техніки, будівництво, або оренда банківських офісів, упровадження системи банківського захисту, банківських технологій і систем зв'язку. Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для участі у власності акціонерних та спільних підприємств.

Капітал комерційного банку складається із суми основного (капітал 1-го рівня) та додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.

Основний капітал складається з:

· фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу банку;

· дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу;

· емісійних різниць(різниць між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною вартістю);

· резервних фондів, які створюються за рахунок прибутку банку;

· прибутку минулих років.

Додатковий капітал складається з:

· резервів під стандартну заборгованість інших банків;

· резервів під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;

· загальних резервів;

· результату переоцінки основних засобів;

· поточних доходів.

До відвернень належать цінні папери в портфелі банку на інвестиції та вкладення в асоційовані та дочірні установи. Відрахування (мінусування) вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень. У складі основного капіталу головна роль належить статутному капіталу банку. Він формується з акціонерного або приватного капіталу при організації нового банку за рахунок внесків засновників чи випуску і реалізації акцій.

Розмір статутного капіталу визначається засновниками, однак він не може бути меншим від мінімального розміру, встановленого Національним банком України. Мінімальний розмір статутного капіталу контролюється Національним банком України згідно "Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні Затверджено" постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368.

Мінімальний розмір статутного капіталу знову створених банків має становити:

а) для місцевих кооперативних банків:

до одного року діяльності - 1000000 євро, до двох років діяльності -1100000 євро, до трьох років діяльності -1200000 євро, до чотирьох років діяльності - 1350000 євро, починаючи з п'ятого року діяльності - 1500000 євро;

б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області

(регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних: до одного року діяльності - 3000000 євро, до двох років діяльності - 3500000 євро, до трьох років діяльності - 4000000 євро, до чотирьох років діяльності - 4500000 євро, починаючи з п'ятого року діяльності - 5000000 євро;

в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

· до одного року діяльності - 5000000 євро,

· до двох років діяльності - 5500000 євро,

· до трьох років діяльності - 6000000 євро,

· до чотирьох років діяльності - 7000000 євро,

· починаючи з п'ятого року діяльності - 8000000 євро.

Порядок формування статутного капіталу залежить від організації банку. Якщо комерційний банк утворюється у формі акціонерного товариства (AT) відкритого типу, то статутний фонд формується шляхом відкритої передплати на акції, а якщо у формі AT закритого типу - через перерозподіл цих акцій серед засновників банку згідно з розміром їхньої частки у статутному фонді. При утворенні банку як товариства з обмеженою відповідальністю статутний капітал поділяється на частки, розмір яких фіксується в засновницьких документах, а учасники банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями у межах своєї частки.

Статутний капітал ВАТ КБ "Надра" становив на 01.01.2002 року 54940 тисяч гривень, і станом на 01.01.2003 року лишився незмінним. Статутний капітал комерційного банку у формі AT створюється шляхом випуску та продажу двох видів іменних акцій - звичайних та привілейованих. Власники звичайних акцій беруть участь в управлінні банку і поділяють з ним усі його доходи, збитки і ризики. З розширенням кола операцій комерційних банків, а також у зв'язку з необхідністю задоволення вимог НБУ щодо мінімального розміру статутного капіталу у комерційного банку з'являється потреба в збільшенні розмірів цього капіталу. Це досягається через проведення додаткової емісії акцій. Як правило, банк прагне при додаткових емісіях випускати насамперед привілейовані акції, з тим щоб запобігти розширенню кола власників звичайних акцій та ускладненню процесу управління банком.

До складу власного капіталу комерційного банку також входить резервний капітал.

Резервний капітал - це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, спеціальних потреб та покриття збитків. Наявність коштів в резервному капіталі забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства. Резервний капітал комерційного банку створюється у порядку , ухваленому зборами акціонерів, а його розмір встановлюється, як правило на рівні 50% від розміру статутного капіталу. Він формується за рахунок відрахувань з прибутку і має бути не меншим 5% від суми отриманого прибутку. В перші роки після створення комерційні банки прагнуть відраховувати в резервний капітал значні кошти. Це додає банку стабільності та стійкості. Якщо резервний капітал досяг уставленого розміру то відрахування до нього припиняються. У разі часткового або повного використання коштів резервного капіталу відновлюються відрахування з прибутку для його формування.

Резервний капітал ВАТ КБ "Надра" становив на 01.01.2002 року 3974 тисяч гривень, а станом на 01.01.2003 року становив 4596 тисяч гривень , за цей період капітал збільшився на 622 тисячі гривень.

В комерційних банках також створюються спеціальні фонди, призначені для виробничого та соціального розвитку, їх формування здійснюється за рахунок прибутку. Банківський власний капітал поділяється на капітал-брутто та капітал-нетто. Власний капітал-брутто - це сума усіх фондів банку та нерозподіленого прибутку за балансом. Власний капітал-нетто - це капітал-брутто за мінусом вкладень банку в господарську діяльність підприємств та організацій, акцій AT, витрати майбутніх періодів, відвернених коштів. Тобто, капітал-нетто - це та частина власних коштів банку, що може бути використана як кредитні ресурси. Розмір власного капіталу визначається кожним банком самостійно і залежить від чинників:

· рівень мінімальних вимог НБУ до статутного фонду. Підвищення вимог – збільшує потребу у власному капіталі;

· специфіка клієнтури. При значній кількості дрібних вкладників власних коштів тобто буде менше, ніж за наявності великих вкладників;

· характер активних операцій. Наявність значного обсягу ризикових операцій потребує відносно більшого розміру власного капіталу.

Більша частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. Можливості комерційних банків у залученні коштів регулюються НБУ. Так, згідно з показником платоспроможності банку, нормативне значення якого встановлює НБУ, залучені та позичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 12 разів. Одним з найважливіших компонентів власного капіталу комерційного банку є прибуток від здійснення банківських операцій. Прибуток визначається як різниця між отриманими доходами і понесеними витратами. Його рівень не може бути нижчий базової процентної ставки по пасивним операціям, оскільки в цьому випадку ринкова вартість випущених банком цінних паперів буде нижча номінальної. При встановленні норми доходу на власний капітал необхідно враховувати відсотки, що сплачуються по привілейованим акціям. Помноживши середню норму доходності на розмір власного капіталу можна визначити масу прибутку, яка направляється на виплату дивідендів. Вона є основою для розрахування суми необхідного прибутку. Для цього до маси прибутку, що використовується для виплати дивідендів, потрібно додати:

· видатки банку

· відрахування в резервний капітал банку

· платежі до бюджету

· розмір фондів економічного стимулювання банку

Отже, для операцій банків використовуються ресурси комерційних банків, які визначаються як сукупність власних, запозичених і залучених коштів, які є в розпорядженні банку і визначаються банками в результаті проведення активних операцій. Головна мета управління капіталу банків полягає в залученні і підтримці достатнього розміру капіталу для здійснення операційної діяльності і захисту від ризику.

1.2. Структура капіталу банку і вимоги до його відображення у фінансовій звітності

В основі бухгалтерського обліку лежить принцип забалансовості:

Активи = Зобов’язання + Капітал (А = З + К)

З цієї формули видно, що частина активів покривається капіталом власників, і якась частина капіталу надається власникам (акціонерам) банку як при створенні так і в подальшому при збільшенні розміру статутного капіталу, а інша частина капіталу створюється в процесі діяльності банку.

Капітал банку – це залишковий інтерес в активах банку після вирахування його зобов’язань. Відповідно до ст.30 Закону України «Про банки і банківську діяльність» капітал банку включає:

· Основний капітал

· Додатковий капітал

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал та розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок прибутку, надбавок до номінальної вартості акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведені банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік. Бухгалтерський облік акціонерного капіталу ґрунтується на концепції джерел капіталу, згідно з якою капітал власників відображають на різних рахунках розділу «Статутний капітал та інші фонди банку». Для обліку капіталу відповідно до його складових джерел використовуються рахунки 5-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. [1. с.343]

1.3. Облік операцій з формування капіталу

Статутний капітал акціонерного банку формується шляхом випуску акцій на заплановану суму статутного капіталу банку, що передбачається установчою угодою та статутом банку. Незалежно від валюти внесеного вкладу вартість акцій виражається в гривнях. Додатковий випуск акцій можливий, коли всі раніше випущені акції повністю сплачені. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов’язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства. Після державної реєстрації банку сума статутного капіталу відображається в обліку банку:

Д-т 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал» – несплачена частина

К-т 5000 «Зареєстрований статутний капітал» – сума зареєстрованого капіталу

К-т 5010 «Емісійні різниці»- на суму емісійних різниць.

Статутний капітал після його реєстрації формується шляхом продажу акцій акціонерам за номінальною вартістю чи з емісійною різницею. [1. с.345]

1.4 Облік операцій з власними акціями при їх викупі та перепродажу

Банк може викупити власні акції у акціонера та продати їх іншому акціонеру. В разі викупу власних акцій без продажу іншим акціонерам зменшується статутний капітал банку. Це можливе тільки на підставі рішення загальних зборів акціонерів, а також у разі ліквідації комерційного банку. Для обліку власних акцій, викуплених у акціонерів, застосовується рахунок 5002 «Власні акції банку (частки,паї), які викуплені в акціонерів. За цим рахунком акції обліковуються за номіналом. За дебетом рахунку проводяться суми вартості акцій, викуплених у власників, за кредитом – суми знову реалізованих акцій чи суми фактичного зменшення статутного капіталу. Перепродаж акцій здійснюється за ринковою вартістю. Різниця між ринковою вартістю та номіналом має називатися як емісійний дохід або витрати і обліковується за рахунком 5010 «Емісійні різниці».

2. Практичне завдання

Завдання № 1.

1. Банком оголошений, але ще незареєстрований статутний фонд із 400 000 акцій номінальною вартістю 10 грн. за акцію

Д-т 1200 К-т 3630

400 000 х 10грн. = 4 000 000

2. Отримано внесків за цими фондами 550 000 грн.

Д-т 1200 К-т 3630

3. Банком зареєстрований статутний фонд 1 000 000 грн.

Д-т 3630 К-т 5000

4. На суму несплаченого статутного фонду 2 100 000 грн. банк оголосив:

а) 160 000 п’ятивідсоткових привілейованих акцій за номіналом 10 грн.

Д-т 5001 К-т 5000

160 000 х 10 грн. = 1 600 000

б) 100 000 простих акцій за номіналом 5 грн.

Д-т 1200 К-т 5001

100 000 х 5 грн. = 500 000

5. Реалізовано:

а) 80 000 привілейованих акцій за ціною 14 грн.

Д-т 1200 К-т 5001

80 000 х 14 грн. = 1 120 000

б) 140 000 простих акцій по 7 грн.

Д-т 1200 К-т 5001

140 000 х 7 грн. = 980 000

6. Отримано кошти після сплати реєстрації банку

Д-т 1200 К-т 5001

1 120 000 + 980 000 = 2 100 000 грн.

Завдання 2

1) 02.01.2003 р. банк «Прибутковий» розмістив серед акціонерів 5 000 власних простих акцій за ціною 10,50 грн за акцію (номінал 10,00 грн.)

Д-т 1200 К-т 5001

5 000 х 10 грн. = 50 000

Д-т 1200 К-т 5010

5 000 х 10,50 грн. = 52 500 грн. 52 500 – 50 000 = 2 500 (емісія банку)

2) 29.02.2004 р. банк «Прибутковий» викупив 2 200 власних простих акцій, що перебували в обігу за ціною 12,00 грн за акцію

Д-т 5002 К-т 1200

2 200 х 12 грн. = 26 400

3) 28.03.2004 р. банк «Прибутковий реалізував 700 простих акцій, що попередньо були викуплені в акціонерів за ціною 13,00 грн. за акцію

Д-т 1200 К-т 5002

700 х 13грн. = 9 100

4) 7.04.02004 р. банк «Новий» перепродає ще 900 власних простих акцій, що були викуплені в акціонерів за ціною 9,00 грн. (тобто за ціною нижчою від номіналу)

Д-т 1200 К-т 5002

900 х 9 грн. = 8 100

5) За підсумками проведених операцій банку з акціями власної емісії із 2 200 простих акцій, викуплених у акціонерів,залишилося нереалізованими 600 акцій на 6 000,00 грн. за номінальною вартістю. Банк приймає рішення про анулювання решти нереалізованих акцій, про що вносяться відповідні зміни до статутного капіталу.

Д-т 5000 К-т 5002 6 000,00 грн.

Використана література:

· Облік і аудит у банках: Навч.посіб./О.В.Васюренко,Л.В. Сердюк, О-16 О.М. Сидоренко та ін..; За ред.. О.В. Васюренка.- 2-ге вид.,перероб. і доп.-К: Знання, 2008.-623с.- (Вища освіта XXI століття).

· Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності // Вісник НБУ -2003.- №2.- 83с

· Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І.Тиркала. -Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314с. - (Серія "Банки і біржі")

· Підсумки діяльності комерційних банків України за 2001 р. // Вісник НБУ.- 2002.-№3.-с. 2-19

· Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. №2121 -III // Урядовий кур'єр. - 2001. - №8. - 17 січня