Методи ідентифікації та нейтралізації ризиків на фінансовому ринку (на прикладі операцій АКБ "Приватбанк" на міжнародному та внутрішньо-українському ринку золота)

Методи ідентифікації та нейтралізації ризиків на фінансовому ринку (на прикладі операцій АКБ "Приватбанк" на міжнародному та внутрішньо-українському ринку золота)

1) стратегія уникнення ризику;

2) стратегія утримання ризику.

Загалом, у сукупності таких методів нейтралізації фінансових ризиків можна виділити кілька основних, у тому числі:

 страхування фінансових ризиків;

 диверсифікація фінансових ризиків;

 хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів.

Визначаючи особливості стратегії утримання фінансових ризиків, постає питання щодо рівня фінансового ризику, який приймається на утримання суб'єктом фінансового ринку, а також доцільність такого утримання. Для дослідження даної проблеми у сучасній теорії корпоративних фінансів використовуються поняття толерантності ризику як форми виміру (якісного або кількісного) співвідношення між рівнем цільового показника (як правило, величини прибутку) та рівнем фінансового ризику, що пов'язаний із його досягненням. Для кількісної оцінки толерантності ризику суб'єкта фінансового ринку може використовуватися наступна модель [27]:

                                                                  (1.10)

де t кількісна оцінка толерантності ризику суб'єкта ринку;

 очікувана величина цільового показника X (розраховується як

математичне очікування абсолютних значень цільових

показників за n попередніх періодів ;

Xrf безризикове абсолютне значення цільового показника Х;

 дисперсія цільового показника X.

Нейтралізація ризиків має здійснюватися із дотриманням сукупності певних критеріїв та принципів, серед яких необхідно виділити такі як:

1) інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне представлення фінансової інформації, необхідної для адекватної нейтралізації фінансового ризику;

2) адекватність як форма обґрунтованого використання методу нейтралізації фінансового ризику відповідно до його базових характеристик;

3) ефективність нейтралізації ризику шляхом максимального попередження (мінімізації) потенційних негативних наслідків, ймовірність настання яких визначається фінансовим ризиком, у просторі та часі (наприклад, попередження збитків або збільшення затрат суб'єкта ринку);

4) інші принципи, які визначаються специфікою моделі управління фінансовими ризиками та основними цілями фінансового менеджменту.

Таким чином, на основі визначених вище принципів та критеріїв нейтралізації фінансових ризиків можна обґрунтувати основі цілі та завдання такої нейтралізації, що є типовими для моделі управління фінансовими ризиками суб'єктів фінансових ринків в умовах невизначеності ринкового середовища.

Такі цілі і завдання можуть передбачати досягнення наступних ефектів, у тому числі:

 розробка та обґрунтування загальної стратегії нейтралізації фінансових ризиків, а також стратегії нейтралізації конкретного виду ризику, у тому числі:

1) стратегія уникнення ризику;

2) стратегія утримання ризику (страхування фінансових ризиків; диверсифікація фінансових ризиків; хеджування фінансових ризиків);

 інформаційне та методологічне забезпечення прийняття управлінських фінансових рішень в рамках інших функціонально організаційних блоків, у тому числі шляхом розробки альтернативних сценаріїв розвитку ринкових тенденцій та оцінки ймовірності їх виконання;

Методологічним забезпеченням виконання визначених вище завдань нейтралізації фінансових ризиків на рівні фінансово математичних моделей виступає сукупність специфічних методів та систем.

Забезпечення нейтралізації фінансових ризиків суб'єкта фінансового ринку на основі стратегії уникнення ризику передбачає прийняття управлінських фінансових рішень на основі порівняльного аналізу фінансово-математичних моделей альтернативних сценаріїв (наприклад, різних варіантів здійснення окремої фінансової операції) з метою визначення безризикового сценарію із наступним прийняттям його у якості основного. Однак слід відмітити, що існування безризикового сценарію здійснення тієї чи іншої операції в умовах невизначеності ринкового середовища виглядає досить проблематичним, у зв'язку з чим прийнято говорити про відносну безризиковість. Так, наприклад, у якості безризикових активів на ринку цінних паперів прийнято вважати державні цінні папери, хоча “дефолт” ринку ДЦП у 1998 році доводить велику умовність їх безризиковості.

Зважаючи на вищевикладене, для суб'єктів ринку управління фінансовими ризиками на основі стратегії уникнення пропонується здійснювати за наступною схемою, що являє собою сукупність послідовно здійснюваних ітерацій:

1. Визначення, обґрунтування та затвердження максимально прийнятного рівня фінансового ризику суб'єкта ринку Rm (існування безризикових альтернативних сценаріїв, як вже відзначалося, є проблематичним);

2. Зведення кількісних оцінок рівня фінансового ризику n альтернативних сценаріїв, що розглядаються R(i), де і з (1; n);

3. Співставлення рівня фінансового ризику по альтернативному сценарію із максимально прийнятною величиною фінансового ризику Rm;

4. Відхилення альтернативних сценаріїв, рівень фінансового ризику для яких перевищує максимально прийнятну його величину;

5. Вибір із решти альтернативних сценаріїв варіант із найменшим рівнем фінансового ризику.

Загалом, для оцінки інвестиційної привабливості окремої операції з позицій її ризиковості на основі стратегії уникнення фінансових ризиків можна використати наступну фінансово-математичну модель:

Risk >Rm фінансова операція є інвестиційне непривабливою, оскільки фінансовий результат не покриває ризик, який вона генерує;

Risk =Rm з позицій ризиковості фінансова операція є інвестиційно-нейтральною, оскільки фінансовий ризик, який вона генерує ідентичний максимально прийнятному рівню ризику для суб'єкта фінансового ринку Rm, a остаточне управлінське рішень залежить від інших факторів;

Risk<Rm фінансова операція є інвестиційне привабливою, оскільки фінансовий ризик, який вона генерує менший за максимально прийнятний рівень ризику для суб'єкте фінансового ринку Rm.

Прийняття суб'єктом фінансового ринку певної величини фінансового ризику на утримання як форми нейтралізації таких ризиків ставить проблему попередження ймовірних негативних наслідків для операційної, інвестиційної та фінансової діяльності такого суб'єкта фінансового ринку реалізації активної стратегії нейтралізації фінансових ризиків.

Так, активна стратегія нейтралізації фінансових ризиків на противагу пасивній стратегії (стратегії уникнення ризиків) реалізується на основі сукупності спеціальних методів та фінансових технологій, зокрема:

диверсифікація фінансових ризиків;

хеджування фінансових ризиків;

безпосередньо, страхування фінансових ризиків, в межах чого можна виділити:

1) самострахування;

2) комерційне страхування (страхування фінансових ризиків із залученням страхових компаній).

Під самострахування слід розуміти створення певних фондів коштів з метою фінансового покриття потенційних збитків (а також негативних фінансових результатів, додаткових витрат фінансових, матеріальних та інших ресурсів) суб'єкта фінансового ринку страхового відшкодування. Для цього абсолютна величина фінансових ресурсів для покриття фінансових ризиків, прийнятих на утримання безпосередньо суб'єктом фінансового ринку, розподіляється у просторі та часі і за рахунок певних відрахувань створюється спеціалізований фонд (або кілька фондів) коштів. Типовими варіантами таких фондів коштів є резервний капітал як складова власного капіталу, забезпечення наступних витрат та платежів, резервні фонди.

На відміну від самострахування, коли джерелом формування фінансових ресурсів для покриття потенційних збитків являються виключно внутрішні ресурси суб'єкта фінансового ринку, страхування фінансових ризиків із залученням страхової компанії передбачає передачу всього фінансового ризику суб'єкта фінансового ринку або його частини за певну плату (страхову премію) на утримання спеціалізованій фінансовій установі страховій компанії. За такого варіанту джерелом покриття збитків суб'єкта фінансового ринку в результаті настання несприятливих умов (страхового випадку) являють фінансові ресурси страхової компанії. Загалом, на ринку страхових послуг пропонуються такі види страхування фінансових ризиків:

1) страхування кредитів (товарних, експортних тощо);

2) страхування інноваційних ризиків;

3) страхування депозитних ризиків;

4) страхування відповідальності;

5) страхування на випадок не досягнення планового рівня рентабельності та інші.

Особливим напрямком управління фінансовими ризиками (у частині їх нейтралізації), прийнятих суб'єктом фінансового ринку на утримання, являється диверсифікація фінансових ризиків (financial risks diversification) –фінансово-математична модель оптимізації прийняття управлінських фінансових рішень з метою зменшення сукупного фінансового ризику за рахунок його усереднення між складовими, що характеризуються різним рівнем фінансового ризику. Загалом, під диверсифікацією необхідно розуміти специфічну фінансово-математичну технологію обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо розподілу сукупного ризику суб'єкта фінансового ринку шляхом розширення сукупності носіїв такого ризику. Слід відмітити, що нейтралізація фінансових ризиків на основі диверсифікації тісно пов'язана із портфельним аналізом (portfolio analysis), при цьому може використовуватися як для диверсифікації фінансових ризиків, що пов'язані з конкретними активами (наприклад, цінні папери), так і ризиків, носіями яких є господарські операції (наприклад, джерела позикового фінансування), таким чином, можна говорити про наступні форми диверсифікації:

1) диверсифікацію активів;

2) диверсифікація джерел капіталу;

3) диверсифікація фінансових продуктів;

4) диверсифікація боргових зобов'язань;

5) диверсифікація фінансових вкладень та інші.

У сучасній практиці корпоративних фінансів використовуються два основні критерії диверсифікації фінансово-математична форма узгодження рівня фінансового ризику суб'єкта фінансового ринку та абсолютної величини цільового показника. У випадку використання в процесі диверсифікації фінансових ризиків прибутковості (рентабельності) як цільового показника можна обґрунтування наступні критерії (обмеження оптимізації):

1) Поперше, максимізація рентабельності (цільового показника диверсифікації) за фіксованого максимального рівня фінансового ризику –

                                                                                   (1.11)

де f (R) функція цільового показника;   усереднене значення фінансового ризику, отримане в результаті

диверсифікації;   максимальний рівень фінансового ризику, рівень якого прийнятний

для суб'єкта фінансового ринку в даних конкретних умовах;

2) По друге, мінімізація рівня фінансового ризику за фіксованого мінімального рівня рентабельності (цільового показника) –

                                                                                       (1.12)

f(R) – функція цільового показника;

 усереднене значення фінансового ризику, отримане в результаті

диверсифікації;

Rt мінімально прийнятний рівень рентабельності (цільового

показника), що прийнятний для суб’єкта господарювання в даних

конкретних умовах.

Одним із напрямків нейтралізації фінансових ризиків являється активна стратегія нейтралізації із використанням похідних цінних паперів – хеджування фінансових ризиків (risk hedging). У сучасній практиці корпоративних фінансів похідні фінансові інструменти (derivatives) використовуються для страхування ризиків, що пов'язані із потенційною зміною цін на певні активи, зокрема, іноземної валюти, дорогоцінних металів і т.п.

Механізм хеджування фінансових ризиків зміни цін на базові активи полягає в обґрунтуванні управлінських фінансових рішень щодо стратегії здійснення зустрічних торгових операцій з купівлі продажу базових активів на основі сукупності похідних фінансових інструментів. До основних таких інструментів прийнято відносити наступні:

форвардні контракти (forwards);

ф'ючерсні контракти (futures);

опціони (options);

своп контракти (swaps);

варанти (varants) та деякі інші .

Ідентифікація та структурування фінансових операцій суб'єкта фінансового ринку із похідними цінними паперами як складових елементів стратегії хеджування передбачає дотримання певних ознак та критеріїв, у тому числі:

поперше, ідентифікація носія фінансового ризику базового активу, по відношенню до якого існує достатньо високий рівень ймовірності зміни масштабу цін, що, відповідно, формує загрозу негативного впливу на фінансову діяльність суб'єкта фінансового ринку і, відповідно, вимагає її нейтралізації (хеджування);

подруге, обґрунтування типу інструмента хеджування ідентифікованого фінансового та однозначне визначення ринкової позиції по відношенню до такого інструменту;

потретє, оцінка адекватності абсолютної величини хеджу та її достатності для попередження (або покриття) потенційних збитків суб'єкта фінансового ринку в результаті зміни масштабу цін на базові активи.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЇ АКБ “ПРИВАТБАНК” НА РИНКУ ЗОЛОТА

2.1 Загальна характеристика діяльності АКБ “Приватбанк” та його операцій з золотом

ПриватБанк заснований як товариство з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням зборів засновників від 07.02.1992 року і зареєстрований НБУ 19.03.1992 року, про що внесено запис у Книгу реєстрації комерційних банків України № 92. У 2000 році банк реорганізований у Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і перереєстрований НБУ 4 вересня 2000 року, реєстраційний № 92 [76].

Нова редакція Статуту зареєстрована Національним банком України 18 липня 2001 р., реєстраційний № 92. Останні зміни та доповнення до Статуту зареєстровані Національним банком України 01 жовтня 2006 року за реєстраційним № 92.

Форма власності – приватна (код10). Юридична адреса і фактичне місце знаходження банку: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, тел./факс: 7785474. Кореспондентський рахунок № 32009100400 в ОУ НБУ м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Станом на кінець дня 31.12.2006 року до складу системи ПриватБанку входять:

–        Головний офіс, розташований у м. Дніпропетровськ (Україна);

–        Регіональні підрозділи у складі 39 філій, у тому числі філія на Кіпрі, та 2172 відділення;

–        Представництва в м. Київ (Україна), м. Алмати (Республіка Казахстан).

Діяльність Банку здійснюється відповідно до:

–        банківської ліцензії № 22, виданої НБУ 04.12.2001 р.

–        дозволу № 221, виданого НБУ 04.12.2001 р.

–        дозволу № 222, виданого НБУ 29.07.2003 р.

В консолідовану групу ЗАТ КБ «ПриватБанк» у 2006 році входили дві банківські компанії та ще дванадцять юридичних осіб різної організаційно-правової форми (табл.2.1).

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” був лідером банківської системи України і займав наступні рейтингові місця [70]:

 Обсяг валюти активів балансу – 21 664,360 млн.грн.(1 місце);

 Обсяг власного капіталу – 2 307,466 млн.грн.(1 місце);

 Обсяг статутного капіталу – 189,228 млн.євро(2 місце);

 Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

 – 16 763,230 млн.грн.(1 місце);

 Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

 – 9 966,027 млн.грн.(1 місце);

 Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

 – 4 016,333 млн.грн.(3 місце);

 Обсяг балансового прибутку – 472,042 млн.грн.(1 місце);

 Прибутковість статутного капіталу – 41,774 % (11 місце);

 Прибутковість активів балансу – 2,179 % (6 місце);

Станом на 01.01.2007 року (за результатами 2006 року) АКБ „Приватбанк” закріпив позиції лідера і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [70] та відносні частки фінансів банківської системи України:

 Обсяг валюти активів балансу – 32 680,0 млн.грн.(1 місце – 10,31%);

 Обсяг власного капіталу – 4 0290,442 млн.грн.(1 місце – 9,49%);

 Обсяг статутного капіталу – 312,971 млн.євро(2 місце);

 Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

 – 27 532,83 млн.грн.(1 місце – 10,9%);

 Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

 – 14 735,393 млн.грн.(1 місце – 15,1%);

 Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

 – 8 240,128 млн.грн.(1 місце – 9,534%);

Обсяг балансового прибутку – 471,775 млн.грн.(1 місце – 11,91%);

Прибутковість статутного капіталу – 22,66 % (24 місце);

Прибутковість активів балансу – 1,444 % (33 місце);

Станом на 01.07.2007 року (за результатами 1 півріччя 2007 року) АКБ „Приватбанк” продовжив закріплення позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [70] та відносні частки фінансів банківської системи України (Додаток А):

 Обсяг валюти активів балансу – 40 132,3 млн.грн.(1 місце – 9,82%);

 Обсяг власного капіталу – 4 296,584 млн.грн.(1 місце – 8,64%);

 Обсяг статутного капіталу – 306,29 млн.євро (3 місце);

 Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

 – 33 502,38 млн.грн.(1 місце – 10,16%);

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

– 17 289,41 млн.грн.(1 місце – 14,84%);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

– 12 409,121 млн.грн.(1 місце – 11,53%);

Обсяг балансового прибутку – 259,76 млн.грн. (2 місце – 10,78%);

Прибутковість статутного капіталу – 24,95 % (21 місце);

Прибутковість активів балансу – 1,295 % (43 місце);

В Додатку Б приведені баланси та звіти про результати діяльності АКБ «Приватбанк» у 2003 – 2007 роках [70], [76].

Згідно законодавству України [7]:

-            операції з фізичним золотом дозволені тільки фізичним особам;

-            операції з «бумажним» золотом, тобто цінними паперами та коштами, номінованими в золоті, дозволені як фізичним, так і юридичним особам.

Для інвесторів АКБ «Приватбанк» існує декілька шляхів здійснення інвестицій у золото. В золото можна інвестувати або напряму, або через цілий ряд різноманітних інвестиційних продуктів.Таблиця 2.1

Склад консолідованої фінансово-промислової групи “Приват” на чолі з ЗАТ АКБ “Приватбанк” у 2006 році

а) Монети на маленькі зливки

Золоті монети та маленькі зливки пропонують приватним інвесторам один з найпривабливіших шляхів інвестування у відносно невеликі обсяги золота. В багатьох країнах, золото, куплене в інвестиційних цілях, не оподатковується ПДВ (включаючи всі країни ЄС).

б) Золоті рахунки

Існує два типи золотих рахунків: виділені (allocated) та невиділені (unallocated).

Тримання золота на виділеному рахунку є подібним до зберігання його в депозитній ячейці або сейфі. Визначені зливки (пронумеровані, помічені клеймом, із позначенням ваги та проби) виділяються для кожного окремого інвестора. При цьому інвестор змушений платити зберігачу за зберігання та страхування.

Багато інвесторів віддають перевагу триманню золота на невиділених рахунках, які концептуально схожі на звичайні валютні рахунки. В данному випадку за інвестором не закріплюються якісь визначені зливки. Інвестор може вимагати поставки золота (у стандартних зливках), яка відбувається, як правило, протягом двох днів. Перевага невиділених рахунків в тому, що інвестор не несе витрат по зберіганню та страхуванню. Однак, в цьому випадку інвестори беруть на себе ризик кредитоспроможності контрагента – банка або дилера, що надає послугу, точно так же, якби вони тримали будь-який інший тип рахунків.

в) Золоті накопичувальні плани

Золоті накопичувальні плани (Gold Accumulation Plans GAP) є подібними до звичайних ощадних планів, оскільки вони засновуються на принципі відрахування фіксованої суми грошей кожного місяця. В чому золоті накопичувальні плани є відмінними від звичайних ощадних планів, так це в тім, що ця фіксована сума кожного разу інвестується виключно у золото.

Перевагою таких планів над іншими способами інвестування в золото є те, що відбувається інвестування маленьких сум протягом тривалого часу. Тим самим інвестори зменшують ризик інвестування великої суми грошей у невдалий момент.

Золоті накопичувальні плани зародились та існують лише в Японії. В програмах GAP акумульовано зараз більш, ніж 200 тон золота.

Найбільш популярними GAP є серед японських молодих жінок, які використовують їх для накопичення грошей на ювелірні вироби.

г) Прив’язані до золота облігації

Такого роду інструменти можуть бути структуровані дуже по-різному, в залежності від ринкових умов та переваг інвесторів. Іноді структури таких інструментів є дуже складними. Однак, для крупних випусків характерна досить проста індексна прив’язка до ціни золота: номінал облігації індексується до ціни золота, а купонна ставка представлена фіксованим процентом від індексованого номіналу. Такі облігації мають фіксовану дохідність “у золоті”, так же як і золоті депозитні рахунки. Крім того, що вони є торгуємими інструментами, принциповою різницею таких “золотих” облігацій від депозитів в золоті є те, що вони, як правило, випускаються на довгий строк (іноді на 1020 років). Золоті депозити ж є короткостроковими банківськими зобов’язаннями. Зрозуміло, що довгострокові золоті облігації є досить ризикованими.

д) Золоті ф’ючерси та опціони

Ф’ючерсні контракти на золото – це безумовні зобов’язання щодо приймання або поставки золота визначеного обсягу та якості на визначену дату по узгодженій ціні. Інвестори можуть прийняти або поставити золото, яке є базовим активом контракту, однак на практиці це відбувається рідко.

Торгівля золотими ф’ючерсами відбувається на регульованих товарних біржах, найбільшими з яких є COMEX22 (підрозділ НьюЙоркської Товарної Біржі New York Mercantile Exchange (NYMEX) www.nymex.com) та TOCOM (Токійська Товарна Біржа Tokyo Commodity Exchange www.tocom.or.jp).

Для того, щоб зайняти позицію по ф’ючерсах потрібно вносити відносно невеликий (по відношенню до розміру контрактів) страховий депозит – “початкову маржу”. Тобто інвестування через ф’ючерси характеризується дуже високим левереджем і може бути прийнятним лише для схильних до ризику інвесторів.

Опціони на золото дають їх власнику право, але не зобов’язання, купити (опціон) або продати (пут опціон) золото визначеного обсягу та якості на визначену дату по узгодженій ціні. Як і ф’ючерси, опціони можуть надавати можливість досягнення великого левереджу, але в цьому випадку будь-які збитки обмежені премією, сплаченою продавцю опціону.

е) Золоті інвестиційні фонди

В світі існує досить багато взаємних фондів, які спеціалізуються на інвестиціях в акції золото-видобувних компаній. Такі “золоті” акції характеризуються волатильністю, яка в 34 рази перевищує волатильність золота. Це пояснюється тим, що крім факторів, що впливають на зміну ціни золота, ці акції підпадають під дію цілого ряду тих самих факторів, що впливають на ціни більшості інших акцій (наприклад, зміни в керівництві).

Акції багатьох австралійських та південноафриканських золото-видобувних компаній торгуються на ринку США у формі АДР (Американські Депозитарні Розписки).

Основним ризиком при інвестиціях в сучасний ринок золота є ринковий ризик, тобто ризик змін у ціні золота. Він є тим більшим, чим коротшим є горизонт інвестування.

Як вже зазначалося, для українських інституціональних інвесторів найбільш реальними є інвестиції у готівковий ринок золота. Тобто для дослідження дохідностей та ринкового ризику нас цікавить динаміка цін спот. Фактично, це динаміка цін Лондонського фіксингу. Частіше аналізується динаміка Лондонського вечірнього фіксингу (London PM Fix), хоча для результатів аналізу це особливого значення не має.

Основна корисність золота, як інвестиційного інструменту, полягає в тому, що воно є відмінним “диверсифікатором”, оскільки має негативну кореляцію з більшістю інших основних класів активів. Деякі фахівці з портфельного інвестування, вважають, що включення золота в портфель може бути дуже корисним для підвищення скоригованої на ризик дохідності інвестиційного портфеля. Вважається, що оптимальна частка золота в портфелі знаходиться в межах від 5% до 10%. Так, наприклад, у публікації Світової Ради по Золоту (World Gold Council www.gold.org) під назвою “Recent Poor Performance of U.S. Pension Funds: Favorable Implications for Gold Investment” стверджується, що оптимальний розмір частки золота в портфелі коливається від 6% до 9.5%.

Крім ринкового ризику інвестор в паперове золото нестиме також і кредитний ризик банку-посередника, який обслуговуватиме його на ринку золота. В цьому випадку усі інвестиції українських інституціональних інвесторів у золото повинні будуть трактуватися двояко: і як інвестиції у золото (купівля ринкового ризику – ставка на ціну золота), і як інвестиції у зобов’язання українських комерційних банків

Роздрібна купівля-продаж банківських металів по системі ПриватБанк здійснюється згідно курсу банку на банківські метали, що діє на дату проведення операції згідно вазі злитку (табл..2.2, Рис.2.1).

Рис.2.1. – Типові злитки золота на продаж в АКБ «Приватбанк»

Таблиця 2.2

Курси продажу золотих злитків фізичного золота в АКБ «Приватбанк» станом на 25.01.2008 року [76]

Депозитний вклад в АКБ «Приватбанк» у банківських металах «ЗОЛОТИЙ ЗАПАС» припускає розміщення вільних коштів Клієнта в безготівкових банківських металах (золото (XAU) – 999,9 проби; срібло (XAG) – 999,0 проби; платина (XPT) – 999,5 проби; паладій (XPD) 999,5 проби) на певний термін під фіксований процент.

Нарахування відсотків за депозитом "ЗОЛОТИЙ ЗАПАС" здійснюється в банківському металі прості відсотки (річні). Дні зарахування і повернення коштів вкладу в інтервал нарахування відсотків не входять. Вид взаєморозрахунків безготівкові операції з використанням поточного металевого рахунку.

Виплата процентів за депозитом – наприкінці терміну розміщення вкладу.

Облік вкладу та нарахування відсотків Банком здійснюється в тройських унціях. Вид взаєморозрахунків безготівкові операції з використанням поточного металевого рахунку.

За вкладом «ЗОЛОТИЙ ЗАПАС» можливе часткове повернення коштів або повне повернення коштів вкладу достроково за письмовою вимогою Клієнта; до вкладення на рахунок депозиту не передбачаються.

Зарахування банківського металу на депозитний рахунок Клієнта, перерахування вкладу (його частини) та нарахованих відсотків, здійснюються без фізичної поставки металу.

По закінченні терміну дії депозиту можлива його пролонгація з укладенням Додаткової угоди зі встановлення договірних умов на розглянутий період.

Таблиця 2.3

Величини процентних ставок по вкладам у банківському золоті (відсотки річних) [76]

Процентна ставка по вкладній операції для Корпоративних клієнтів, які здійснили покупку банківського металу в ПриватБанку (з розміщенням його в безготівковій формі на металевому рахунку в ПриватБанку) встановлюється з підвищувальним коефіцієнтом – плюс 10% затвердженої базової ставки.

Повернення вкладу (його частини) при достроковому його витребуванні Клієнтом здійснюється зі зниженням доходу за ставкою 0,07% простих річних.

На рис.2.2 2.4 наведена динаміка курсу продаж та зворотнього викупу фізичного золота в комерційних банках України за періоди – останні 30 днів, останні 90 днів, на протязі 2007 року [71].

Рис.2.2. Динаміка курсу продаж та зворотнього викупу фізичного золота в комерційних банках України за період останніх 30 днів

Рис.2.3. Динаміка курсу продаж та зворотнього викупу фізичного золота в комерційних банках України за період останніх 90 днів

Рис.2.4. Динаміка курсу продаж та зворотнього викупу фізичного золота в комерційних банках України на протязі 2007 року

В табл.2.4 2.5 наведена оцінка ринку фізичного золота в комерційних банках України станом на 16.06.2007 року та на 25.01.2008 року. Як видно з аналізу даних табл.2.4 2.5:

-          за друге півріччя 2007 року обсяг щоденних сумарних пропозицій фізичного золота в банках України зріс з 350 кг у червні 2007 року до 500 кг у січні 2008 року;

-          АКБ «Приватбанк» на ринку фізичного золота в банківській системі України займає вирішальний сегмент – з 30% у червні 2007 року (щоденний наявний запас 122 кг золота) до 50% у січні 2008 року (щоденний наявний запас 250 кг золота).

Сумарно комерційні банки імпортували для продажу 19 т золотих зливків у 2006 року та 21,2 т золотих зливків у 2007 році. Для порівняння на початку золотого бізнесу у 2001 році було імпортовано банками 3,05 т золотих зливків.

Таблиця 2.4

Наявність та курси продажу та зворотного відкупу золота в комерційих банках України станом на 16.06.2007 року [71]

Таблиця 2.5

Наявність та курси продажу та зворотного відкупу золота в комерційих банках України станом на 25.01.2008 року [71]

2.2 Оцінка валютних ризиків при проведенні валютних операцій в АКБ «Приватбанк» та питомої ваги операцій з золотом, як еквівалентом міжнародного платіжного засобу

Аналіз повалютної структури залучених коштів банків та клієнтів в пасивах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (Рис.Д.1 – Д.7 Додатку Д) показує, що при виконанні нормативів валютної позиції Н13 за рахунок інструментів хеджування позабалансової валютної позиції:

а) залучені кошти банків

 структурна частка залучених коштів в EUR знизилась з рівня 6,66% у 2005 році до рівня 4,40% у 2006 році;

 структурна частка залучених коштів в USD знизилась з рівня 66,49% у 2005 році до рівня 63,6% у 2006 році;

 структурна частка залучених коштів в RUB, знизилась з рівня 3,12% у 2005 році до рівня 2,97% у 2006 році;

 зниження частки залучених валютних коштів виникло за рахунок підвищення структурної залучених коштів в національній валюті UAH, з рівня 23,73% у 2005 році до рівня 29,04% у 2006 році;

б) залучені кошти клієнтів

 структурна частка залучених коштів в EUR, знизилась з рівня 7,34% у 2005 році до рівня 4,03% у 2006 році;

 структурна частка залучених коштів в USD, незначно знизилась з рівня 32,23% у 2005 році до рівня 32,05% у 2006 році;

 структурна частка залучених коштів в RUB, незначно знизилась з рівня 0,28% у 2005 році до рівня 0,26% у 2006 році;

 зниження частки валютних залучених коштів виникло за рахунок підвищення структурної частки залучених коштів в національній валюті UAH з рівня 60,32% у 2005 році до рівня 63,45% у 2006 році;

Таким чином, структури залучених валютних коштів від банків та клієнтів, як і у 2005 році, на кінець 2006 року мають суттєві структурні різниці:

-            структурна частка залучених коштів в доларах США від клієнтів становить 32,032,2%, а від банків 63,6 – 66,5%;

 структурна частка залучених коштів в національній валюті від клієнтів становить 60,363,4%, а від банків 23,7 – 29,0%;

Аналіз повалютної структури кредитів банкам та клієнтам в активах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (Рис.Д.1 – Д.7 Додатку Д) показує, що при виконанні нормативів валютної позиції Н13 за рахунок забалансової валютної позиції:

а) міжбанківське кредитування

 структурна частка кредитів, наданих в EUR, знизилась з рівня 12,76% у 2005 році до рівня 3,85% у 2006 році;

 структурна частка кредитів, наданих в USD, знизилась з рівня 68,36% у 2005 році до рівня 38,22% у 2006 році;

 структурна частка кредитів, наданих в RUB, знизилась з рівня 1,51% у 2005 році до рівня 0,94% у 2006 році;

 зниження частки валютних кредитів виникло за рахунок різкого підвищення структурної частка кредитів, наданих в національній валюті UAH, з рівня 17,84% у 2005 році до рівня 56,06% у 2006 році;

б) кредитування клієнтів

 структурна частка кредитів, наданих в EUR, знизилась з рівня 1,95% у 2005 році до рівня 1,6% у 2006 році;

 структурна частка кредитів, наданих в USD, підвищилась з рівня 32,8% у 2005 році до рівня 38,78% у 2006 році;

 структурна частка кредитів, наданих в RUB, знизилась з рівня 1,3% у 2005 році до рівня 0,76% у 2006 році;

 підвищення частки валютних кредитів виникло за рахунок зниження структурної частка кредитів, наданих в національній валюті UAH, з рівня 64,83% у 2005 році до рівня 57,98% у 2006 році;

Таким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та клієнтам, які у 2005 році мали суттєву різницю, на кінець 2006 року практично вирівнялися, тобто основними показниками є:

 кредити в національній валюті зайняли частку 56 –58%;

 кредити в доларах США зайняли частку 38,2 – 38,8%;

 кредити в євро зайняли частку 1,6 – 3,8%;

Аналіз питомої ваги золота, як одного з видів іноземної валюти, показує:

а) загальна сума готівкової валюти та банківських металів в АКБ «Приватбанк» становить:

 станом на 26.06.2007 року – 1 580, 590 млн.грн.

 станом на 25.01.2008 року – 3 029, 257 млн.грн.

б) вартість фізичного золота в АКБ «Приватбанк» становить:

 станом на 26.06.2007 року – 122 кг * 110 грн./г = 13,4 млн.грн.

 станом на 25.01.2008 року – 250 кг * 150 грн./г= 37,5 млн.грн.

в) питома вага вартості золота в готівковій валюті становить:

 станом на 26.06.2007 року – 0,85%

 станом на 25.01.2008 року – 1,24%

Таким чином, питома вага фізичного золота в готівковій валюті не перевищує 1,5%, що не створює суттєвих загроз для валютної позиції банку.

Банківські ризики АКБ «Приватбанк» в операціях з золотом, в основному, нейтралізуються за рахунок резервів, створюємих за рахунок різниць курсу продаж та зворотнього відкупу золотих злитків (табл..2.4 2.5), які досягають 1520% від вартості продажу 1 г золота.

2.3 Аналіз тенденцій курсового ринкового ризику в торгівлі золотом у 2005 –2007 роках

На світовому ринку дорогоцінних металів у 1990 – 2007 роках після зниження цін на золото у 1995 –2000 роках з рівня 390 дол./унцію до 260 дол./унцію, з 2001 року розпочалось зростання ціни на золото. Вже на середину 2004 року відновився рівень цін початку 1990 року, а з другої половини 2005 року знов запанував ажіотажний попит на золото (рис.2.5).

В результаті, згідно даним міжнародної системи "Tenfore", оптова ціна на цей метал відновила рекордне значення, встановлене в грудні 1987 р.(рис.2.6). В перших числах квітня 2006 року вартість золота на ринку досягла рівня в 590,0 – 594,0 дол. за тройську унцію [71].

Рис.2.5. Ціна попиту на золото на світовому ринку у 1990 – 2007 роках (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [71]

Рис.2.6. Ажіотажний попит на золото на світовому ринку з кінця 2005 року (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [71]

Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала [71]:

-         520 540 доларів за 1 унцію золота;

-         8,7 – 8,9 доларів за 1 унцію срібла;

-         995 – 1030 доларів за 1 унцію платини;

-         270 300 доларів за 1 унцію паладію;

То у перших числах квітня 2006 року ціна складала [71]:

-         585 588 доларів за 1 унцію золота;

-         11,74 – 11,75 доларів за 1 унцію срібла;

-         1075 – 1076 доларів за 1 унцію платини;

-         335 336 доларів за 1 унцію паладію;

Станом на 25.05.2007 року ціна на дорогоцінні метали за 2006 – 2007 роки

зросла та складала (після 2х піків 700 та 720 доларів за унцію у 2006 році (рис.2.7)та 2х піків 680 та 690 доларів за унцію золота (рис.2.8):

-         655 657 доларів за 1 унцію золота;

-         12,9 – 12,94 доларів за 1 унцію срібла;

-         1278 – 1286 доларів за 1 унцію платини;

-         364 372 доларів за 1 унцію паладію;

Станом на 16.01.2008 року ціна на дорогоцінні метали у 2008 році

складала:

-         888,8 – 889,3 доларів за 1 унцію золота;

-         16,01 – 16,06 доларів за 1 унцію срібла;

-         1557,5 – 1562,5 доларів за 1 унцію платини;

-         373 382 доларів за 1 унцію паладію;

Таким чином за період з 2005 по 25.05.2007 року середня ціна за унцію дорогоцінних металів зросла на +26,3 % (рис.В.1 –В.4 Додатку В), перевищивши пік цін “нафтової кризи” 1980 року(Ближній Схід). Зростання середньої ціни за унцію золота за період з 2005 – 16.01.2008 року становить 67,7%, тобто темп росту ціни на золото у другому півріччі 2007 року подвоївся. При цьому зростання цін 2005 – 2008 року на золото також здійснюється на фоні нової “нафтової кризи” (Ірак – Іран).

РОЗДІЛ 3. ПОШУК ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РИЗИКІВ НА РИНКУ ЗОЛОТА

3.1 Ефективність застосування інструментів фундаментального аналізу для нейтралізації ризиків операцій на ринку золота у 2005 –2007 роках

Для пояснення та прогнозування динаміки цін на ринку золота доцільно впровадити елементи фундаментального аналізу, тобто виявити кореляційний зв’язок з зовнішніми факторами впливу на попит на ринку золота, якими є:

зміни в політиці розрахунків за енергоносії на Ближньому Сході з перехідом накопичення розрахункових доларів США на золото;

зміни в політиці національних банків країн світу по підвищенню частки дорогоцінних металів в золотовалютних резервах підтримки національних валют;

зміні в політиці розрахунків транснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталу корпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;

перехід на світову розрахункову систему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системи забезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“система золотого стандарту”).

Для цього в дипломній роботі виконаємо кореляційно регресійний аналіз між курсом золота у 2002 –2007 роках та:

-         курсом нафти на світових біржових ринках;

-         індексом ДоуДжонса росту промислових гігантів світу.

На графіках рис.Е.1 – Е.6 Додатку Е наведені вихідні дані та результати кореляційно-регресійного аналізу, виконані з застосуванням апарату “електронних таблиць” EXCEL – 2003.

Як показують результати кореляційно-регресійного аналізу, наведеного на рис.Е.1 – Е.6 Додатку Е:

1. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на нафту у 2002 – 2007 роках описується нелінійним рівнянням (висхідний напрямок):

Y = 0,0697*х21,0045*х+333,86

де Y – курс унції золота в доларах США

x – курс ціни 1 бареля нафти в доларах США

Коефіцієнт кореляції R2 =0,766 (тобто зв’язок сильний)

2. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та індекса ДоуДжонса ринку цінних паперів у 2002 – 2007 роках описується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):

Y = 9,5318*х+5980,1

де х – курс унції золота в доларах США

Коефіцієнт кореляції R2 =0,7322 (тобто зв’язок сильний)

3. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на срібло у 2002 – 2007 роках описується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):

Y = 0,0272*х 4,6638

де х – курс унції золота в доларах США

 Y – курс унції срібла в доларах США

Коефіцієнт кореляції R2 =0,9543 (тобто зв’язок дуже сильний)

4. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на платину у 2002 – 2007 роках описується лінійним рівнянням (висхідний напрямок):

Y = 1,7884*х + 75,781

де х – курс унції золота в доларах США

Y – курс унції платини в доларах США

Коефіцієнт кореляції R2 =0,9448 (тобто зв’язок дуже сильний)

Таким чином, проведено дослідження підтверджує зв’язок з зовнішніми факторами впливу на попит на ринку золота, якими є:

зміни в політиці розрахунків за енергоносії на Ближньому Східі з перехідом накопичення розрахункових доларів США на золото на фоні політичного конфлікту США в Іраку та Ірані;

зміні в політиці розрахунків транснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталу корпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;

перехід на світову розрахункову систему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системи забезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“система золотого стандарта”).

Одночасно, підтверджений сильний кореляційний зв’язок між курсом золота (ведучий курс) та курсами інших дорогоцінних металів – платини та срібла, які практично лінійно наслідують зміни курсів на золото.

Таким чином, валютний арбітражер, який вирішую проблеми нейтралізації ризиків:

-         збереження вартості накопленого золота відносно валют чи товарів;

-         отримання прогнозуємого прибутку від продажу накопиченого золота

у майбутньому;

 мінімізації витрати іншого фінансового актива при переведенні його в золото,

повинен в своїх прогнозах доцільності покупки довгострокових фінансових контрактів (ф’ючерсні та опціонні контракти) спиратися на динаміку цін на світових ринках енергоносіїв та динаміку вартості цінних паперів основних промислових груп світу (індекс Доу Джонса). Як показано результатами досліджень, рух цін на золото (в доларах США) співпадає з ростом цін на нафту (в доларах США) та ростом індекса Доу Джонса, тобто при зростанні економічних індексів економік зростає попит на золото, що при його фізичному обмеженні приводить до росту цін на нього.

3.2 Ефективність застосування інструментів технічного аналізу для нейтралізації ризиків операцій на ринку золота у 2005 – 2007 роках

Технічний аналіз ринку золота проведемо на прикладі фактичних даних по фіксінгу курсу золота на Лондонській біржі за перші 5 місяців 2007 року [71]. Аналіз проведемо за наступним сценарієм:

1.     Побудова графіка та аналіз графічної фігури (рис.Ж.1 Додатку Ж).

Як видно з результатів аналізу в перші 5 місяців 2007 року ринок золота характеризується класичним висхідним трендом з двома піками, при чому другий пік має більше значення, ніж перший. Лінія підтримки характеризується ростом з рівня 605 доларів за 1 унцію золота (1.01.2007) до 655 доларів за 1 унцію золота (25.05.2007), лінія опору характеризується ростом з рівня 640 доларів/1 унцію (1.01.2007) до рівня 690 доларів за 1 унцію золота (5.05.2007).

2. Аналіз сигналів на покупку чи продаж трейдерам на ринку золота з застосуванням апарату осцилятора на різниці короткострокової (5 днів) та довгострокової (14 днів) ковзних середніх (рис.Ж.2 Додатку Ж).

Як показує аналіз результатів, наведених на рис.3.8, апарат осцилятора підтверджує основні трендові тенденції, тобто:

-         доцільність продажу при рості курса (“бичий” тренд) та

-         доцільність покупки при падінні курса (“ведмежий” тренд)

3. Побудова поліноміальної регресії 6 порядку з прогнозуванням можливого курсу на 10 днів вперед (рис.Ж.3 Додатку Ж) з застосуванням вбудованого апарату регресійного аналізу в “електронних таблицях” EXCEL2003.

Як показують результати аналізу, наведені на рис.Ж.3, побудована поліноміальна регресія має високу ступінь кореляційного зв”язку (R2=0,88, що більше значення 0,75, характеризуючого рівень сильної кореляції [29]).

Як видно з графіків рис.Ж.3, прогноз на 10 днів вперед показує продовження висхідної тенденції курсу з виходом на третій пік курсу з початку 2007 року, тобто можливий сигнал трейдерам про підготовку до продажу золота, купленого на спаді цін з 5го по 25е травня 2007 року. “Поведінка ринкових цін не більш, ніж графічне вираження суспільної думки” – так хвильова теорія Елiота, яку запропонував Р.Н. Елiот на початку

30х років XX століття [40], визначає і класифікує, здавалося б, випадкові хвилеподібні коливання цін на фінансових та товарних ринках.

Довгострокові цикли можуть допомогти трейдерам ринку дорогоцінних металів визначити основні припливи і відливи. Однак, більшість трейдерів заганяють себе в кут, намагаючись використовувати короткі цикли для точного визначення моментів повороту короткострокових трендів.

Якщо серйозно зайнятися циклами, то потрібно застосувати метод для їхнього виявлення, такий, як MESA або аналіз Фур'є [29].

Аналіз Фур'є дозволяє виділити цикли з дуже довгого ряду даних. У MESA інша задача: знайти ознаки упорядкованого циклічного поводження на обмеженому інтервалі часу. У відмінності від інших пакетів, що дають трейдеру безперервний потік сигналів, MESA показує, що 80 відсотків часу надійних циклів на ринку немає. Її ціль складається у виявленні циклу, що з'являється з ринкового шуму, і в попередженні, що цикл починає загасати.

На рис.Г.1 Додатку Г наведений осереднений графік середньомісячних курсів золота за 2002 – 2007 рік (за 5 років). Аналіз показує, що у 2002 –2005 роках можна ідентифікувати 1011 місячний цикл максимумів курсу та загальний висхідний тренд, але з кінця 2005 року на ринку золота діють інші фактори.

У 2005 2006 роках на ринку можна ідентифікувати хвилі 3 – 4 місячної довжини циклу максимумів курсів при загальному “бічному” тренді, тобто ринок золота перейшов в нову фазу свого розвитку. При цьому, як показують графіки рис. Г.2 – Г.5 Додатку Г, ціна золото в доларах США почала залежати не тільки від попиту та пропозиції на ринку золота, а і від систематичного падіння курсу долара США до інших основних валют світу. Тобто стрибок цін на золото, що визвано зростанням систематичного ризику системи міжнародного паперового кредиту, побудованому на паперових доларах США, які все більше не забезпечені іншими реальними фінансовими та товарними активами.

ВИСНОВКИ

Ризик це імовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планованих доходів, прибутку. Втрати, що мають місце в підприємницькій діяльності, можна розділити на матеріальні, трудові, фінансові. Ризики, що супроводжують фінансову діяльність фірми, виділяються в особливу групу ризиків, що звуться фінансові ризики. Фінансові ризики грають найбільш значиму роль у загальному портфелі підприємницьких ризиків фірми.

Для досліджуємого у дипломній роботі золотовалютного сегменту фінансових ринків характерним фінансовим ризиком є ризик угод — це імовірність наявних валютних збитків по конкретних операціях в іноземній валюті та золоті. Ризик угод виникає через невизначеність вартості золота в валюті угоди в майбутньому.

Нейтралізація ризиків це застосування одного з методів управління фінансовими ризиками операцій на фінансових ринках.

 страхування фінансових ризиків;

 диверсифікація фінансових ризиків;

 хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів.

Для досліджуємого міжнародного ринку золота основним методом нейтралізації ризиків угод є хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів золотого ринку – стандартних ф’ючерсно-опціонних угод.

У застосуванні до сегменту фінансового ринку золота, кількісні методи прогнозування курсу золота, а відповідно і ризику угод, підрозділяються на дві групи істотно різних підходів:

технічний аналіз,

фундаментальний аналіз.

Як показав аналіз проведеного дипломного дослідження, обсяг пропозиції на ринку дорогоцінних металів обумовлений стримуванням за рахунок природної рідкісності дорогоцінних металів та неможливості підняти його добуток згідно з ростом цін на ринку. Таким чином, при ажіотажному рості попиту у 2005 – 2007 роках ринок відповідає тільки ажіотажним ростом ціни.

Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала:

-         520 540 доларів за 1 унцію золота;

то станом на 16.01.2008 року ціна на золото у 2008 році складає:

-         888,8 – 889,3 доларів за 1 унцію золота;

Таким чином з 2005 року по 25.05.2007 року середня ціна за унцію золота зросла на +26,3 %, перевищивши пік цін “нафтової кризи” 1980 року (Ближній Схід). Зростання середньої ціни за унцію золота за період 2005 рік – 16.01.2008 року становить 67,7%, тобто темп росту ціни на золото у другому півріччі 2007 року подвоївся. При цьому зростання цін 2005 – 2008 року на золото також здійснюється на фоні нової “нафтової кризи” (Ірак – Іран), тобто росту цін на барель нафти з рівня 22,0 долара США (2005) до рівня 100 доларів США на початок 2008 року.

В дипломній роботі виконаний кореляційно регресійний аналіз між курсом золота у 2002 –2007 роках та:

-         курсом нафти на світових біржових ринках;

-         індексом Доу Джонса росту промислових гігантів світу.

Результати проведеного дослідження підтверджує зв’язок з зовнішніми факторами впливу на ціни та попит на ринку золота, якими є:

 зміни в політиці розрахунків за енергоносії на Ближньому Східі з переходом накопичення розрахункових доларів США на золото на фоні політичного конфлікту США в Іраку та Ірані;

зміні в політиці розрахунків транснаціональних промислових корпорацій, які вводять золото в резерви капіталу корпорацій в умовах нестабільності регулюємих курсів розрахункових валют світу;

перехід на світову розрахункову систему “компьютерного золота”, тобто повернення через 100 років до системи забезпечення золотом розрахункової комп’ютерної світової валюти (“система золотого стандарта”).

Проведене в дипломній роботі дослідження осереднених графіків середньомісячних курсів золота за 2002 – 2007 рік (за 5 років) показує, що у 2002 –2005 роках можна ідентифікувати 1011 місячний цикл максимумів курсу та загальний висхідний тренд, але з кінця 2005 року на ринку золота діють інші фактори.

У 2005 2006 роках на ринку можна ідентифікувати хвилі 3 – 4 місячної довжини циклу максимумів курсів при загальному “бічному” тренді, тобто ринок золота перейшов в нову фазу свого розвитку. При цьому, як показують результати спільного аналізу біржевого курсу золота в доларах США, ціна на золото в доларах США почала залежати не тільки від попиту та пропозиції на ринку золота, а і від систематичного падіння курсу долара США до інших основних валют світу. Тобто стрибок цін на золото визваний зростанням систематичного ризику системи міжнародного паперового кредиту, побудованому на паперових доларах США, які все більше не забезпечені іншими реальними фінансовими та товарними активами.

Дослідження операцій з фізичним золотом в АКБ “Приватбанк” та інших комерційних банках України у 2007 –2008 роках показало:

-          за друге півріччя 2007 року обсяг щоденних сумарних пропозицій фізичного золота в банках України зріс з 350 кг у червні 2007 року до 500 кг у січні 2008 року;

-          АКБ «Приватбанк» на ринку фізичного золота в банківській системі України займає вирішальний сегмент – з 30% у червні 2007 року (щоденний наявний запас 122 кг золота) до 50% у січні 2008 року (щоденний наявний запас 250 кг золота).

Сумарно комерційні банки імпортували для продажу 19 т золотих зливків у 2006 року та 21,2 т золотих зливків у 2007 році. Для порівняння на початку золотого бізнесу у 2001 році було імпортовано банками 3,05 т золотих зливків.

Загальний обсяг фізичного золота в готівковій валюті дослідженого АКБ “Приватбанк” становить не більше 1,5% по вартості, тобто операції з золотом на сучасному етапі не є вирішальними для ризиків валютної позиції банку, але зростання обсягів фізичного золота в банку примушує його розвивати технологію хеджування мінливості курсу золота за технологіями світового арбітражу. Особливу важливість оцінки та мінімізації ринкових курсових ризиків на ринку золота в банківській системі України визначає новий вид банківських операцій – з “бумажним безготівковим золотом”, тобто грошових депозитів, номінованих в вазі золота на момент відкриття депозиту та відсотків, що нараховуються також в вазі золота. При цьому для юридичних осіб виплата “золотих” депозитів в фізичному золоті заборонена законодавством України, тобто відкриття “золотого депозиту” та його повернення з відсотками виконується в поточних еквівалентах національної валюти, що прирівнює ризики операцій з “безготівковим бумажним золотом” до ризиків операцій з конвертованою валютою.

Практична цінність отриманих в дипломному дослідженні результатів полягає в виявленні основних тенденцій та правил прогнозування цін на ринку дорогоцінних металів, що дозволяє застосовувати з високою ефективністю ф’ючерсно-опціонний механізм хеджування фінансових ризиків на біржовому ринку дорогоцінних металів.

Так, отримані результати свідчать, що на фоні глобалізації світового ринку основним фактором довгострокового впливу на ринку дорогоцінних металів є результати фундаментального аналізу, тобто ціни на золото та інші дорогоцінні метали знаходяться в сильному кореляційному зв’язку з цінами на енергоносії, які імпортуються основними промисловими країнами світу з районів добичі, та рівнем промислового індексу ДоуДжонса по стану діяльності основних корпорацій світу. В той же час короткострокові тенденції ринку для трейдерів добре описуються механізмами технічного аналізу ринку дорогоцінних металів, тобто рух цін ринку за 2007 рік описується класичним висхідним трендом Доу Джонса з послідовними максимумами (піками) цін, де кожний наступний пік за величиною є більше попереднього, а лінії підтримки та опору є основою для довгострокового прогнозу коридору можливих цін для ф’ючерсної торгівлі та хеджування ризику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” // від 18 листопада 1997 року N 637/97ВР(Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 лютого 2004 року N 1416IV)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997V Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

3. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року N 679XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року N 3163IV Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

4. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” № 3480IV від 23 лютого 2006 року

5. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

6. Про методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 N 361 Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

7. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 333)

8. Правила проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 21 серпня 2006 року N 333)

9. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України //Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року N 325 (Із змінами і доповненнями, внесени ми постановами Правління Національного банку України станом від 17 листопада 2004 року N 555)

10. Абалов А.Э. Международный рынок драгоценных металлов: основные принципы функционирования / А.Э. Абалов; С.Петерб. гос.унт экономики и финансов. СПб.: ДНК, 2001. 159с

11. Абрамов В. Л. Мировая экономика: Учеб. пособие для студентов и слушателей экон. специальностей / В.Л. Абрамов. М.: Дашков, 2004. 316с.

12. Базовый индекс капитала. Обзор индикаторов мировых фондовых рынков//Александр Красоткин boss@bic.ru,Наталья Попова mailto:boss@bic.ru

13. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.

14. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003, стр. 19 24.

15. Беляков А.В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','') М.: Издательская группа "БДЦПРЕСС", 2003г. , 256 стр.

16. Берлач А.І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А.І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю. Ілларіонов. К.: Фенікс, 2000. 336 с.

17. Борисов С.М. Мировой рынок золота: Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, стр. 32 – 41.

18. Борисов С.М. Мировой рынок золота: новый этап развития // Деньги и кредит. 2004. N 9. С. 3343.

19. Борисов С.М. Трансформация мирового рынка золота // Деньги и кредит. 2003. N 1. С. 5764.

20. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 – 2000 г.г.) // Статистическое приложение к журналу «Деньги и кредит», 2004, 22 с.

21. Борисов С.М. Золото в современном мире. М., Наука, 2006, 247 с.

22. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учебное пособие — М.: 1 Федеративная Книготорговая Компания, 1998. —352 с.

23. Вейсвеллер Р. Арбитраж. Возможности и техника операций на финансовых и товарных рынках. М.: «ЦерихПЭЛ», 1995. 208 с.

24. Вернер Н. Золота лихоманка // Український дiловий тижневик "Контракти", № 20 вiд 14052007

25. Вэйтилингэм Р. Руководство по использованию финансовой информации. М.: Финансы и статистика, 1999. 400 с.

26. Гриценко Г. Мировой рынок золота: современные тенденции // #"#">#"_Ref105437619">59.Уваров К., Куценко О. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: орієнтир на майбутнє // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 1. – С. 60–63.

 60. Уманець Т. В. Економічна статистика. — К.: Знання, 2006. — 429с.

61. Фомичев В. И. Международная торговля: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности "Мировая экономика" / В.И.Фомичев. 2е изд., перераб. и доп. М.: ИнфраМ, 2001. 445с.

62. Характеристика стану та тенденцій розвитку ринку цінних паперів у І кварталі 2006 року // Звіт ДКЦПФР, 2006 рік

63. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 501 с.

64. Шмырёва В.И.,Колесников В.И., Климов А..Ю. Международные валютно-кредитные отношения: Учебник. СПб.: ПИТЕР, 2002.

65. Штангрет А.М., Копилюк О.І. Статистика. — Л.: Українська академія друкарства, 2005. — 176с.

66. Шумловский С. Столетие платины. Эволюция ценообразования металлов платиновой группы // «Драгоценные металлы и камни» №1, 2007 – Интернетсайт «Металлы Евразии»

67. Энг М.В., Лис Ф.А., Мауер Л.Дж. Мировые финансы. М.: «ДеКА», 1998

68. Юджин Бригхем, Луис Гапенски «Финансовый менеджмент» в 2х томах. – СПетербург: СПий университет экономики и финансов, 1999. – 1024 с.

69. Якимкин В.Н. Финансовый дилинг. Кн.2: Сегментация рынка / В.Якимкин. М.: Гражданка РФ Якимкина В.Г., 2002. 654с.

70. HTTP://WWW.BANK.GOV.UA. – Офіційний сайт Національного банку України

71. HTTP://WWW.UBDM.COM.UA. – Офіційний сайт Української біржі дорогоцінних металів

72. HTTP://www.gold.primetass.ru – Інтернетсайт "ПРАЙМТАСС ЗОЛОТО" «Вестник золотопромышленника России»

73. HTTP://www.ereport.ru – Інтернетсайт "Мировая экономика" «раздел – Мировой рынок золота», 2007

74. HTTP://www.rbc.ua – Інтернетсайт "Інформаційна агенція РБКУкраїна», 2007

75. HTTP://www.forexua.com – Інтернетсайт "Форекс Україна», 2007

76. HTTP://WWW.PRIVATBANK.DP. UA Офіційний сайт АКБ “Приватбанк”

77. HTTP://WWW.AUB.COM. UA Офіційний сайт Асоціації банків України

78. HTTP://WWW.LIGAZAKON.COM.UA Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Лігазакон”, 2007

ДОДАТКИ

Додаток А

Рейтинг банків банківської системи України станом на 01.12.2007 року[77]

Додаток Б

Фінансові характеристики АКБ ”Приватбанк” за 2003 – 2005 роки [70]

Таблиця Б.1

Продовження табл.Б.1

Таблиця Б.2

Звіт про фінансові результати діяльності АКБ “Приватбанк”

у 2003 – 2005 роках [70]

Продовження табл.Б.2

Фінансові характеристики АКБ ”Приватбанк” за 2006 – 2007 роки [70]

Таблиця Б.3

Продовження табл.Б.3

Таблиця Б.4

Звіт про фінансові результати діяльності АКБ “Приватбанк”

у 2006 – 2007 роках [70]

Продовження табл.Б.4

Додаток В

Рис.В.1. – Аналіз довгострокових тенденцій на ринку золота у 1975 – 2006 роках (середньорічна вартість унції

золота в доларах США) [71]

Рис.В.2. – Аналіз річних тенденцій ринку золота у 2006 році (ціна унції золота в доларах США – фіксинги

Лондонської біржі) [71]

Рис.В.3. – Аналіз короткострокових тенденцій ринку золота у 2007 році (ціна унції золота в доларах США –

фіксинги Лондонської біржі)[71]

Рис.В.4. – Аналіз середньострокових та короткострокових тенденцій ринку золота у 2005 2007 роках (ціна унції

золота в доларах США – фіксинги Лондонської біржі) [71]

Додаток Г

Рис.Г.1. Аналіз циклічності цін на ринку золота у 2002 2007 році (ціна унції золота в доларах США –

середньомісячний фіксінг Лондонської біржі)

Рис.Г.2. Аналіз цінової циклічності валютної пари EUR(ECU)/USD у 1976 2008 роках [73]

Рис.Г.3. Аналіз цінової циклічності валютної пари GBR/USD у 1976 2008 роках [73]

Рис.Г.4. Аналіз цінової циклічності валютної пари USD/CHF у 1976 2008 роках [73]

Рис.Г.5. Аналіз цінової циклічності валютної пари USD/JPY у 1976 2008 роках [73]

Додаток Д

Структури залучених валютних коштів від банків та клієнтів у 2005 –2006 роках та оцінка валютної позиції банку

Рис.Д.1. Повалютна структура активів та пасивів балансу АКБ  «Приватбанк» станом на 31.12.2005 року

Рис.Д.2. Повалютна структура активів та пасивів балансу АКБ  «Приватбанк» станом на 31.12.2006 року

Рис.Д.3. Повалютний аналіз валютної позиції в АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 року

Рис.Д.4. Повалютний аналіз валютної позиції в АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2006 року

Рис.Д.5. Аналіз управління ризиками ліквідності та валютними ризиками з застосуванням нормативних

обмежень НБУ в АКБ “Приватбанк” у 2003 – 2006 роках

Рис.Д.6. Повалютний аналіз структури коштів банків та клієнтів

в пасивах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006

Рис.Д.7. Повалютний аналіз структури кредитів банкам та клієнтам

в активах АКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006

Додаток Е

Рис.Е.1. – Середньострокова динаміка цін на нафту у 2002 – 2007 роках (ціна 1 бареля в доларах США) [73]

Рис.Е.2. – Середньострокова динаміка індексу ДоуДжонса ринку цінних паперів у 2002 – 2007 роках [73]

Рис. Е.3. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на нафту у 2002 –2006 роках

Рис. Е.4. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на платину у 2002 –2006 роках

Рис. Е.5. Кореляційно регресійний зв’язок цін на золото та цін на срібло у 2002 –2006 роках

Додаток Ж

Рис.Ж.1. – Вихідні дані для технічного аналізу курсу золота по результатам торгів на Лондонській біржі у січні –травні 2007 року [71]

Рис.Ж.2. – Технічний аналіз курсу золота по результатам торгів на Лондонській біржі у січні –травні 2007 року

методом осцилятора (ковзні середні 5 –14 днів)

Рис.Ж.3. – Технічний аналіз курсу золота по результатам торгів на Лондонській біржі у січні –травні 2007 року з

застосуванням метода поліноміальной регресії 6 ступеню з прогнозом на 10 днів вперед

890 –16.01.2008

Фактичний короткостроковий пік ціни на золото, спрогнозований на рис.3.28

Рис.Ж.4. – Фактичний курс золота по результатам торгів на Лондонській біржі у січні – грудні 2007 року та оцінка короткострокового прогнозу з застосуванням метода поліноміальной регресії 6 ступеню з прогнозом на 10 днів вперед на початку травня 2007 року

Рис.Ж.5. – Фактичний курс бареля нафти/дол.США по результатам торгів у січні – грудні 2007 року [73]

Страницы: 1, 2