Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"

Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"

Комунальні платежі – програми для прийому платежів від населення.

Demand – програма для зарахування коштів на пластикові картки. переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

– зарахування або переказ грошових коштів у випадку, коли хоча б одна зі сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), яка не бере участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, або однією зі сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України на основі переліків, затверджених міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

– зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

– зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з моменту його відкриття;

– відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

– переказ особою за відсутності зовнішньоекономічного контракту коштів за кордон;

– виплата фізичній особі страхового відшкодування або отримання страхової премії;

– виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гральному закладі.

ASB вклади 6.3. (посл. контроль) – програми для роботи з вкладами підзвітних філій. Засобами АРМ «Фінансовий моніторинг» виконується формування файлів-повідомлень типу XA, XL і XN для наступної передачі до регіонального управління банку.

При формуванні файлів типу XA, XL і XN за допомогою вбудованих в АРМ «Фінансовий моніторинг» бібліотек захисту інформації «Вега» виконується накладання ЕЦП на кожну структуру INF_* (відомості про фінансову операцію) і на файл в цілому та наступне шифрування файлів за допомогою програмного забезпечення «SCCRIPT».

Засобами електронної пошти захищені файли передаються на поштову скриньку FIN_MONITOR регіонального управління банку не пізніше 12 години другого банківського дня з моменту занесення інформації про операцію до Реєстру.

Засобами АРМ «Фінансовий моніторинг» виконується формування файлів-повідомлень типу XA, XL і XN для наступної передачі до управління фінансового моніторингу.

За допомогою програмного забезпечення «SCCRIPT» виконуються дешифрування файлів типу XA, XL і XN та наступна перевірка ЕЦП на кожній структурі INF_* (відомості про фінансову операцію) і на файлі в цілому за допомогою вбудованих в АРМ «Фінансовий моніторинг» бібліотек захисту інформації «Вега».

Засобами АРМ «Фінансовий моніторинг» виконуються приймання файлів-повідомлень типу XA, XL і XN від відділень, контроль структури та значень атрибутів, формування файлів-квитанцій XB, XM та XP, занесення вибраних операцій до реєстру операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та формування файлів-повідомлень типу XA, XL і XN для наступної передачі до управління фінансового моніторингу.

При формуванні файлів типу XA, XL і XN за допомогою вбудованих в АРМ «Фінансовий моніторинг» бібліотек захисту інформації «Вега» виконується перенакладання ЕЦП на кожну структуру INF_* (відомості про фінансову операцію) і накладання ЕЦП на файл у цілому та наступне шифрування файлів за допомогою програмного забезпечення «SCCRIPT».

Засобами електронної пошти того ж дня захищені файли передаються на поштову скриньку FIN_MONITOR центрального апарату Ощадбанку не пізніше 16 години.

Засобами АРМ «Фінансовий моніторинг» виконується формування файлів-повідомлень типу XA і XN для наступної передачі до Уповноваженого органу.

За допомогою програмного забезпечення «SCCRIPT» виконуються дешифрування файлів типу XA, XL і XN та наступна перевірка ЕЦП на кожній структурі INF_* (відомості про фінансову операцію) і на файлі в цілому за допомогою вбудованих в АРМ «Фінансовий моніторинг» бібліотек захисту інформації «Вега».

Засобами АРМ «Фінансовий моніторинг» виконуються приймання файлів-повідомлень типу XA, XL і XN від регіонального управління, контроль структури та значень атрибутів, формування файлів-квитанцій XB, XM та XP, занесення вибраних операцій до реєстру операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та формування файлів-повідомлень типу XA і XN для настурпної передачі до Уповноваженого органу.

При формуванні файлів типу XA і XN за допомогою вбудованих в АРМ «Фінансовий моніторинг» бібліотек накладання/перевірки ЕЦП НБУ виконуються перенакладання ЕЦП на кожну структуру INF_* (відомості про фінансову операцію) і накладання ЕЦП на файл у цілому. За допомогою АРМ НБУ виконується шифрування файлів типу XA і XN, захищені файли передаються електронною поштою НБУ до Уповноваженого органу.

Програма ідентифікації та вивчення клієнтів банку – ця програма забезпечує виконання вимог законів України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, при здійсненні банком функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу в частині проведення ідентифікації осіб, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, або відкривають рахунок (у тому числі депозитний) на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення.

Усі установи та структурні підрозділи банку зобов'язані ідентифікувати відповідно до законодавства України:

– клієнтів, що відкривають рахунки в банку;

– клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

– клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті;

– осіб, які діють від імені зазначених клієнтів (до таких осіб відносяться особи, які мають відповідним чином оформлену довіреність на виконання певних дій або отримання цінностей від імені клієнта; посадові особи клієнта – юридичної особи, що мають право першого та другого підпису та виступають від її імені);

– фізичних осіб, які є власниками істотної участі у статутному фонді клієнта – юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї;

– фізичних осіб, які мають можливість впливати на рішення юридичної особи (реальних власників) та отримують економічну вигоду від її діяльності.

Усім установам та структурним підрозділам банку забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Забороняється також вступати в договірні відносини з клієнтами – юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.

Рахунок клієнту відкривається та здійснюються операції лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ідентифікації також підлягають засновники юридичних осіб усіх рівнів у такому порядку:

– у разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, то ідентифікації підлягають всі фізичні особи, що володіють 10 та більше відсотками статутного фонду;

– у разі якщо засновником юридичної особи є інша юридична особа, яка володіє 10 та більше відсотками статутного фонду, або коли таких осіб кілька, необхідно ідентифікувати всіх фізичних осіб цих юридичних осіб, що володіють 50 та більше відсотками їх статутних фондів (у такому випадку працівник банку встановлює дану інформацію на основі завірених копій установчих документів або відповідного листа клієнта із зазначенням необхідної інформації по засновниках клієнта – юридичної особи);

– у разі якщо засновником юридичної особи є інша юридична особа (особи), яка володіє 10 та більше відсотками статутного фонду (засновники 1-го рівня), і в засновниках цієї юридичної особи (осіб) присутні юридичні особи, що володіють 50 та більше відсотками статутного фонду засновників 1-го рівня (засновники 2-го рівня), та по юридичних особах – засновниках 2-го рівня слід ідентифікувати всіх фізичних осіб, що володіють 50 та більше відсотками їх статутних фондів (засновників 3-го рівня).

Слід зазначити, що у разі якщо засновником клієнта – юридичної особи є державні органи, комунальні підприємства, підприємства, засновником та власником яких є держава або окремі органи, то ідентифікація таких засновників не здійснюється.

У разі укладання договору банківського вкладу або договору банківського рахунку на користь третьої особи працівник банку ідентифікує особу, що відкриває рахунок, а особу, на користь якої укладено договір і відкрито рахунок, – під час пред'явлення цією особою до банку першої вимоги або виявлення нею іншим способом наміру скористатися цим рахунком.

Анкети ведуться працівниками тих підрозділів які відкривають рахунки клієнтам і зберігають їх юридичні справи. Анкета клієнта зберігається в юридичній справі клієнта.

Анкета формується за результатами здійснення початкової ідентифікації клієнта на етапі встановлення відносин з ним. Інформація, що міститься в анкеті, уточнюється в процесі вивчення клієнта працівниками, відповідальними ідентифікацію і ведення анкет клієнтів. Не допускається не заповнення або наявність прочерків в окремих пунктах анкети [9, 52].

Рішення щодо недоцільності ведення анкет може бути прийнято працівником банку у разі якщо клієнт:

– одноразово протягом тривалого періоду часу користується послугами банку (отримання кредиту, розміщення депозиту, переказ готівки тощо);

– здійснює операції без відкриття рахунку на незначні суми (сплата державного мита, комунальних послуг, податків, переказ готівки тощо);

– отримує за допомогою банку заробітну плату, пенсію, стипендію (включаючи обслуговування за допомогою платіжних карток, якщо такі рахунки не поповнюються з інших джерел) тощо.

Банк отримує від клієнта відомості та документи, які дають змогу ідентифікувати та вивчити клієнта. Всі документи, які отримують від клієнта працівники банку для ідентифікації та вивчення клієнта, мають бути чинними та містити достовірну інформацію на час їх надання банку.

З метою ідентифікації та вивчення клієнта працівники банку на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів насамперед з`ясовують інформацію про:

1) резидентів;

а) для фізичних осіб:

– прізвище, ім’я, по батькові;

– дата народження;

– серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, який його видав;

– місце проживання;

– ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

б) для юридичних осіб:

– найменування;

– юридична адреса;

– документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо);

– ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

– реквізити банків, в яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків.

2) нерезидентів;

а) для фізичних осіб:

– прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності);

– дата народження;

– серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, який його видав;

– громадянство;

– місце проживання або тимчасового перебування;

б) для юридичних осіб:

– найменування;

– місцезнаходження;

– реквізити банків, в яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків;

– дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

Щоквартально відповідальними за ведення анкет працівниками здійснюється аналіз операцій клієнта щодо їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності клієнта і включає всі рахунки клієнта, що відкриті в підрозділах банку.

Характеристика фінансового стану клієнта в банку приймається в числовому вираженні – це обороти клієнта по рахунку за квартал, що передує кварталу, який аналізується. Для оцінки відповідності операцій клієнта його фінансовому стану обороти клієнта по рахунку за попередній квартал порівнюються з оборотами клієнта за квартал, який аналізується. У разі збільшення оборотів клієнта в аналізованому кварталі більше ніж на 200% (у 3 рази) операції клієнта в аналізованому кварталі визнаються такими, що не відповідають фінансовому стану, і їм приділяється підвищена увага. В разі відсутності у кварталі, що передує аналізованому, оборотів по рахунках клієнта для порівняння беруться дані за попередній квартал, в якому були обороти по рахунках.

Дані про оцінку фінансового стану клієнта та відповідність операцій клієнта його фінансовому стану та суті діяльності клієнта щоквартально вносяться відповідальними за ведення анкет співробітниками у додаток до анкети клієнта.

При відкритті рахунку клієнту присвоюється рівень ризику щодо можливості проведення ним операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Рівень ризику визначається працівниками, відповідальними за ідентифікацію і ведення анкет клієнтів. Високий рівень ризику встановлюється клієнтам за наявності однієї з ознак:

1) Наявність контрагентів – резидентів країн, про яких з достовірних (офіційних) джерел відомо, що вони:

– не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) грошей, отриманих злочинним шляхом;

– не передбачають розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій;

– не виконують рекомендації Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

– є країнами, в яких відбуваються військові дії;

– є офшорними територіями.

2) Клієнт – юридична особа, що, не будучи фінансовою установою, займається грошовими переказами, операціями з оплати чеків готівкою тощо.

3) Клієнт – юридична особа, яка займається туристичною діяльністю.

4) Клієнт – юридична особа, що одержує фінансову допомогу від нерезидентів України чи надає фінансову допомогу на адресу нерезидентів України.

5) Клієнт (фізична особа) є особою, яка обіймає (обіймала) посаду, відповідно до якої має (мала) широкі владні повноваження (керівний склад: центральних і місцевих органів державної виконавчої влади; місцевого самоврядування; осередків політичних партій), або є членом сім’ї такої особи.

6) Клієнт – юридична особа, що є неприбутковою громадською організацією (крім організацій, що діють під егідою загальновідомих міжнародних організацій).

7) Клієнт юридична особа, що здійснює зовнішньоекономічні операції.

8) Клієнт – юридична особа займається гральним бізнесом (підприємницькою діяльністю, яка не є реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що пов'язана з отриманням гральним закладом (казино, тоталізатор, букмекерська контора, зал гральних автоматів та інші гральні місця) доходу у вигляді виграшу та платні за проведення азартних ігор та парі).

9) Клієнт – юридична особа займається діяльністю, пов’язаною з реалізацією, враховуючи комісійну, предметів мистецтва й антикваріату.

10) Клієнт – юридична особа займається торгівлею (посередництво в торгівлі) нерухомим майном.

Всім іншим клієнтам присвоюється низький ризик.

Банк оцінює репутацію клієнта за наявністю негативної інформації про нього. В разі відсутності негативної інформації про клієнта його репутація оцінюється як «задовільна», в разі наявності негативної інформації про клієнта його репутація оцінюється як «незадовільна» [7, 38].

Ідентифікація клієнта здійснюється на підставі оригіналів документів, представлених клієнтом, або належним чином засвідчених їх копій, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел (відповідно до статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Джерелом одержання відповідної інформації може слугувати також офіційний лист від клієнта – юридичної особи із зазначенням відповідної інформації за підписом директора, скріплений печаткою організації.

Надані клієнтом належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ним оригіналів документів та інші документи (в тому числі опитувальники), що є підставою для ідентифікації юридичної або фізичної особи, мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.

Ідентифікація особи не є обов’язковою в разі:

– проведення фінансової операції особою, що раніше була ідентифікована;

– укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.

Якщо особа діє як представник іншої особи або у працівника банку виникає сумнів стосовно того, що ця особа діє від власного імені, або вигодоодержувачем є інша особа, то працівник банку зобов’язаний ідентифікувати також ту особу, яку представляє клієнт, або яка є вигодоодержувачем. Якщо встановити третю особу, на ім'я якої відкривається рахунок, неможливо, працівникам банку необхідно призупинити процес відкриття рахунку до одержання повної інформації про можливого бенефіціара по рахунку.

У разі виникнення сумніву щодо достовірності відомостей або документів, наданих клієнтом, працівник банку разом зі службою банківської безпеки банку з урахуванням ступеня ризику здійснення цим клієнтом операцій з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснюють перевірку відомостей або документів шляхом здійснення запиту до відповідних установ, що видали документ або володіють інформацією, наданою клієнтом до банку.

Під час вивчення установчих документів юридичної особи та документів, що підтверджують її державну реєстрацію, слід приділити особливу увагу:

– оформленню установчих документів (враховуючи всі зареєстровані зміни) та документів, що підтверджують її державну реєстрацію;

– видам діяльності та операціям, які проводить клієнт;

– складу засновників юридичної особи та її пов’язаних осіб;

– структурі органів управління юридичної особи та їх повноваженням;

– розміру зареєстрованого та сплаченого статутного фонду.

Під час встановлення кореспондентських відносин працівник банку з`ясовує, чи вживає кореспондент належних заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Забороняється встановлювати кореспондентські відносини з фінансовими установами-нерезидентами, які не вживають або вживають недостатніх заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або не мають фізичної присутності (банки оболонки, віртуальні банки).

Уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта здійснюються не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінено як високий. Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

Інформація щодо ідентифікації та вивчення клієнта підлягає обов’язковому уточненню у разі:

– зміни власника істотної участі;

– зміни місцезнаходження (проживання) власника рахунку;

– внесення змін до установчих документів;

– закінчення строку дії наданих документів.

Якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як високий, то операціям такого клієнта приділяється підвищена увага.

Якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як високий, то банк може направити свого працівника на місце здійснення клієнтом своєї діяльності з метою перевірки наданої клієнтом інформації.

Якщо клієнт відмовляє працівнику банку в наданні необхідних для його ідентифікації документів або відомостей чи умисно надає неправдиві відомості про себе, то працівник банку відмовляє клієнту у відкритті рахунку або його обслуговуванні. Забороняється вступати в договірні відносини з клієнтом – юридичною чи фізичною особою, якщо виникає сумнів стосовно того, що вона діє не від власного імені.

Якщо під час здійснення ідентифікації клієнта виникає мотивована підозра щодо надання ним недостовірної інформації або навмисного надання інформації з метою введення в оману, то інформація про фінансові операції цього клієнта надається до Уповноваженого органу.

Для ідентифікації і вжиття достатніх, на думку банку, заходів для підтвердження особи клієнта – юридичної особи та для забезпечення спроможності банку виконувати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, банк має право витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Для ідентифікації клієнта – фізичної особи та вжиття достатніх, на думку банку, заходів для підтвердження його особи банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.

Якщо на рахунках клієнта, який віднесений до категорії з «Високим ризиком», відсутній протягом 1 року рух коштів, то такий клієнт класифікується як клієнт з «Низьким ризиком», і особа, відповідальна за ведення анкети клієнта, вносить відповідні зміни до анкети.

Перегляд класифікації клієнтів відповідно до оцінки ризику здійснення ними операцій, що можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, здійснюється працівниками банку, які обслуговують клієнтів і відкривають їм рахунки, один раз на рік у першому кварталі і в подальшому щоквартально ними ж здійснюється контроль за клієнтами, переведеними до категорії з «Низьким ризиком». У разі якщо клієнт, переведений до категорії з «Низьким ризиком», відновлює співпрацю з банком і з’являється рух коштів на його рахунках, він знову відноситься до категорії клієнтів з «Високим ризиком».

Відповідні структурні підрозділи центрального апарату банку зобов’язані здійснювати (не рідше одного разу на квартал) перевірки існуючих клієнтів – власників карткових рахунків, підприємств торгівлі (послуг) та афіліативних членів платіжної системи на предмет внесення до списку («чорного списку») Управління контролю за іноземними активами Казначейства США.

2.5 Комунікаційна підтримка

Комунікаційну підтримку створює середовище Internet та електронна пошта.

Електронний розрахунковий документ та його паперова форма мають однакову юридичну силу з паперовим розрахунковим документом.

Зміст електронного розрахункового документа, шифри, ключі та паролі, за допомогою яких виконується його захист, а також інформація про стан електронних розрахунків мають статус конфіденційної інформації і становлять банківську таємницю.

Електронний розрахунковий документ має містити всі обов'язкові реквізити відповідно до вимог Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 №320.

Вимоги до формування документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.

Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий документ має містити технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.

Транзитні (нічні) платежі, що здійснюються засобами ВПС, необхідно проводити щоденно. Залишків за транзитними рахунками за станом на звітну дату не повинно бути.

2.5.1 Локальні комп’ютеризовані мережі

В банку комп'ютеризовані локальні мережі в банку взаємодіють один з одним за допомогою різних програм, від головного сервера надходить інформація, все знаходиться під контролем.

Необхідною умовою надійного функціонування АБС є постійне автоматичне дублювання інформації на інший диск, а також функціонування резервного сервера в «гарячому» режимі (автоматичне дублювання інформації з мережі за допомогою UUCP, TCP/IP). Звичайно один з локальних серверів і є сервером гарячого резерву. До центрального сервера підключаються пристрої швидкої печатки (два в центральному відділенні і по одному у філіях). Сервера повинні забезпечуватися пристроями безперебійного харчування для забезпечення роботи при зміні напруги мережі і нормального завершення роботи у випадку зникнення напруги мережі.

У центральному відділенні для підтримки електронних платежів, для зв'язку з РРП НБУ, поштовою службою НБУ, філіями, підрозділами банку, клієнтами банку, з метою неприпустимості несанкціонованого доступу по зовнішніх каналах зв'язку і розвантаження центрального сервера встановлюється поштовий UNIX-сервер, зв'язаний по мережі з центральним сервером.

На центральному UNIX-сервері знаходяться всі бази даних і установлені всі задачі програмного комплексу АБС. Робота здійснюється безпосередньо на сервері по локальній мережі. Можливі наступні варіанти реалізації мережі (табл. 1).

Таблиця 1. Варіанти реалізації мережі

Для надійного функціонування поштового вузла банку потрібно виконання наступних умов:

– для зв'язку з РРП НБУ, поштовою службою НБУ – 2 лінії зв'язку (рекомендується: одна з них – «ІСКРА» чи виділена лінія);

– для зв'язку з філіями – по одній телефонній лінії на 2 філії;

– для зв'язку з підрозділами банку, територіально вилученими від центрального відділення, вимоги аналогічні п. b).

– для зв'язку з клієнтами при одноразовому режимі (виписка по особовому рахунку) на 100 клієнтів (1 лінія, при багаторазовому режимі (додатково приймаються-передаються початкові і відповідні документи) 2 лінії;

– використання модемів із протоколом V32bis (9600/14400 бод) c протоколом корекції помилок MNP5–10 і V42bis для ліній, що комутируються, і модемів зі швидкістю 64 Кбод чи 128 Кбод для виділених ліній.

Локальні UNI-сервера встановлюються у великих підрозділах банку, на них знаходяться бази даних тих задач, з якими працює тільки цей підрозділ (копії цих баз знаходяться також на центральному сервері і відкриті тільки на читання, усі зміни баз на локальних серверах автоматично відслідковуються на центральному сервері), а також копії необхідних для роботи баз даних (тільки читання), обновлювані автоматично з центрального сервера. На центральному сервері установлені всі необхідні задачі програмного комплексу АБС. Робота здійснюється безпосередньо на сервері по локальній мережі. Дані передаються по телефонному каналі, що комутирується, за допомогою протоколу UUCP. При наявності виділеної лінії можлива взаємна робота користувачів обох систем за допомогою IP-протоколу. При наявності комутаторів X.25 можлива одночасна робота користувачів і UNIX-серверів c використанням різних протоколів.

Для нормального функціонування невеликого чи банку філії досить перерахованого вище. Для банку з розвитий інфраструктурою, що має великі чи підрозділи територіально вилучені відділення, схема взаємодії підрозділів з центральним відділенням буде відрізнятися в залежності від конкретних умов:

– малий підрозділ (1–2 користувача АБС), що епізодично працює з АБС на центральному сервері (1 телефонна лінія, один модем);

– підрозділ (2–4 користувачів), що постійно працює з АБС на центральному сервері (1 телефонна чи лінія 1 виділена лінія і 1 модем, що використовують комутатор X.25, що дозволяє одночасну роботу декількох терміналів по одному каналі. При відсутності комутатора X.25 рішення ускладнюється і потрібно установка локального сервера, або микрораутера;

– одне чи кілька підрозділів (4–16 користувачів), що постійно працюють з АБС (установка локального UNIX‑сервера c викладеними вище можливостями. Потрібно 1 телефонна чи лінія 1 виділена лінія і 1 модем).ть

2.5.2 Internet – середовище, як форма забезпечення діяльності установи

За допомогою Internet в банку здійснюється обмін інформацією між філіями, які підпорядковуються банку. Також за допомогою електронної пошти передаються та отримуються дані щодо діяльності підприємства. Отримувати від вищого керівництва нові розпорядження до діяльності та ведення операцій з валютою та касою банку. Завдяки тому що банк має свій сайт, це дає змогу клієнтам ознайомлюватися з інформацією про банк та його діяльність.

На відміну від абсолютної більшості Інтернет-сайтів українських фінансових установ, на яких описуються банківські продукти, оновлений сайт Ощадбанку залишає враження безпосереднього живого спілкування банку з клієнтом. Дизайн оновленого сайту базується на нових корпоративних стандартах і виконаний таким чином, щоб зробити сприйняття інформації легшим і зручнішим, а враження від візиту – сприятливим і таким, що запам'ятовується.

Ще більш досконалою стала віртуальна карта. У будь-який момент, знаходячись на сторінках сайту, клієнт або партнер банку має змогу скористатися інтерактивним чатом і отримати підтримку оператора Контактного центру в режимі он-лайн. А за допомогою форм зворотного зв'язку можна поділитися своїми побажаннями і думками. Також був упроваджений зручний інструмент пошуку точок присутності Ощадбанку.

Вибравши потрібне місто і вулицю, можна легко знайти найближчі до неї відділення, банкомати і термінали.

Окрім цього, на сайті було відкрито розділи для малого та корпоративного бізнесу, де пропонується ряд депозитних, кредитних програм та сервісів, які допоможуть приватним підприємцям та представникам малого, середнього та корпоративного бізнесу заощадити і накопичити грошові кошти або швидко та зручно отримати кредит на розвиток їхнього бізнесу.

Навіть після запуску проекту триває постійне інформаційне наповнення і оновлення сайту, який вважається одним із найбільш актуальних джерел інформації про життя, продукти і послуги Ощадбанку.

Цілодобовий режим роботи центру допомагає клієнтам оперативно отримувати необхідну інформацію, яку висококваліфіковані оператори надають трьома мовами – українською, російською, англійською. Минулого року актуальність такої послуги для клієнтів підтверджена дедалі зростаючою кількістю звернень.

Контактний центр банку надає консультації стосовно продуктів та послуг банку, інформацію про стан карткового рахунку клієнта, цікаві акції та їх умови, місцезнаходження регіональних відділень і банкоматів, а також проводить такі операції, як зміна лімітів на зняття готівки з платіжної картки, внесення картки до стоп-списку та інші послуги для власників платіжних карток Ощадбанку.

Також було впроваджено нові послуги – отримання попереднього рішення щодо надання кредиту та обслуговування клієнтів – власників карткових рахунків – за допомогою Web-чату.

3. Характеристика АРМ – спеціаліста (фінансиста)

3.1 Основні задачі, що виконуються на робочому місці

Діяльність працівників сфери управління (бухгалтерів, фахівців кредитно-банківської системи, плановиків, технологів, керівників, конструкторів і т. д.) в даний час орієнтована на використовування розвинутих технологій. Організація і реалізація управлінських функцій вимагає радикальної зміни як самої технології управління, так і технічних засобів обробки інформації, серед яких головне місце займають персональні комп'ютери. Вони все більш перетворюються з систем автоматичної переробки вхідної інформації в засоби накопичення досвіду управлінських працівників, аналізу, оцінки і вироблення найефективніших економічних рішень.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) визначається як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, що забезпечує кінцевому користувачу обробку даних і автоматизацію управлінських функцій в конкретній наочній області.

Створення автоматизованих робочих місць припускає, що основні операції по накопиченню, зберіганню і переробці інформації покладаються на обчислювальну техніку, а працівник сфери управління (економіст, технолог, керівник і т. д.) виконує частину ручних операцій і операцій, що вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень. Персональна техніка застосовується користувачем для контролю виробничо-господарської діяльності, зміни значень окремих параметрів в ході рішення задачі, а також введення початкових даних в АЇС для вирішення поточних задач і аналізу функцій управління.

АРМ створюється для забезпечення виконання деякої групи функцій. Найпростішою функцією АРМ є інформаційно-довідкове обслуговування. АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну наочну область.

Професійні АРМ є головним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, граючи роль автономних робочих місць, інтелектуальних терміналів великих ЕОМ, робочих станцій в локальних сітях.

Локалізація АРМ дозволяє здійснити оперативну обробку інформації зразу ж по її надходженні, а результати обробки берегти скільки завгодно довго на вимогу користувача.

Метою упровадження АРМ є посилення інтеграції управлінських функцій, і кожне більш менш «інтелектуальне робоче місце» повинне забезпечувати роботу в багатофункціональному режимі.

АРМ виконують децентралізовану одночасну обробку економічної інформації на робочих місцях виконавців у складі розподіленої бази даних (БД). При цьому вони мають вихід через системний пристрій і канали зв'язку в ПЕВМ і БД інших користувачів, забезпечуючи таким чином сумісне функціонування ПЕВМ в процесі колективної обробки.

АРМ, створені на базі персональних комп’ютерів, – найпростіший і поширений варіант автоматизованого робочого місця для працівників сфери організаційного управління. Таке АРМ розглядається як система, яка в інтерактивному режимі роботи надає конкретному працівнику (користувачу) всі види забезпечення монопольно на весь сеанс роботи. Цьому відповідає підхід до проектування такого компоненту АРМ, як внутрішнє інформаційне забезпечення, згідно якому інформаційна фундація на магнітних носіях конкретного АРМ повинна знаходитися в монопольному розпорядженні користувача АРМ. Користувач сам виконує всі функціональні обов'язки за опрацьованою інформацією.

Створення АРМ на базі персональних комп'ютерів забезпечує:

– простоту, зручність і дружність по відношенню до користувача;

– простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

– компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

– високу надійність і живучість;

– порівняно просту організацію технічного обслуговування.

На сучасному етапі автоматизації управління суспільним виробництвом найперспективнішою є автоматизація планово-управлінських функцій на базі персональних ЕОМ, встановлених безпосередньо на робочих місцях фахівців.

Ці системи отримали широке розповсюдження в організаційному управлінні під назвою автоматизованих робочих місць (АРМ).

Фінансист територіально-відокремленого безбалансового відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» (далі Ощадбанк) призначається на посаду наказом начальника регіонального управління Ощадбанку. Звільнення з посади здійснюється за поданням завідуючого відділення згідно наказу регіонального управління Ощадбанку. При звільнені спеціаліста 1 категорії служби активно-пасивних операцій проводиться передача справ новопризначеному працівникові із складанням відповідних документів.

Фінансист ТВБВ Ощадбанку безпосередньо підпорядковується завідуючому та заступнику завідуючому.

У своїй роботі фінансист відділення Ощадбанку керується законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України, положеннями та внутрішніми розпорядчими документами Ощадбанку, технологічними та інструктивними матеріалами по використанню обчислювальної техніки, яка використовується для автоматизації банківського виробництва у відділені, а також посадовою інструкцією.

Фінансист зобов’язаний:

– дотримуватись чинного законодавства та нормативних документів і вимог Правління Ощадного банку України в частині кредитування фізичних осіб;

– залучати потенційних клієнтів на обслуговування по платіжних картках;

– консультувати клієнтів з питань користування БПК;

– укладати договорів з клієнтами банку на відкриття карткових рахунків та їх обслуговування;

– ідентифікувати власників рахунків та/або довірених осіб;

– відкривати карткові рахунки та їх обслуговувати;

– здійснювати підготовку та супроводження документів з питань обслуговування кредитних БПК, які вносяться на розгляд кредитного комітету;

– здійснювати видачу та обслуговування (подовження терміну дії, заміна при втраті, тощо) БПК;

– здійснювати формування, передача та отримання електронних документів за розрахунками з використанням платіжних карток;

– проводити моніторинг рахунків з дебетовим сальдо, роботу з клієнтами по погашенню заборгованості за овердрафтом та по кредитних лініях;

– здійснювати оцінку кредитних заявок, аналіз та оцінку фінансового стану позичальника;

– виявляти проблеми із своєчасним поверненням кредитів, розробляти та реалізовувати заходи щодо повернення кредитів, сплати відсотків та штрафних санкцій по прострочених кредитах;

– проводити моніторинг кредитних операцій;

– зберігати інформацію, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер;

– аналізувати та розробляти звіти Ощадбанку та готувати висновки, брати участь у складанні річного звіту;

– надавати консультації щодо банківський операцій;

– додержуватись правил і норм охорони праці та протипожежного захисту.

Для реалізації своїх функцій фінансист має право:

– вносити пропозиції з питань своєї роботи завідуючому банку;

– приймати участь і давати вказівки з вирішення конкретних питань своєї роботи, підписувати документи в межах своєї компетенції;

– отримувати необхідну для виконання покладених функцій інформацію;

– приймати участь в нарадах, де розглядаються питання, які відносяться до діяльності працівників банку;

– користуватись всіма трудовими правами визначених чинним законодавством.

Фінансист несе відповідальність за:

– якість і своєчасність виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов’язків;

– порушення чинного законодавства, нормативних документів НБУ, відомчих нормативних документів та інших вказівок та розпоряджень;

– дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку і збереження банківської та комерційної таємниці, відомчих нормативних документів та інших вказівок та розпоряджень;

– самовільне передання виконання своїх обов’язків іншим особам;

– неприйняття рішень з питань, що входять в його компетенцію;

– порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.

Фінансист повинен знати:

– закони, постанови, розпорядження, накази, що стосуються його функціональних обов’язків;

– положення та інструкції по організації ведення звітності банківського виробництва;

– нормативно-методичні документи, які регламентують діяльність Ощадбанку, стосовно кредитування;

– Статут Ощадбанку, Положення про територіально-відокремлене без балансове відділення, економічний зміст та технологію банківських операцій та послуг;

– теорію та практику кредитування, порядок укладання та контролю виконання кредитних угод;

– порядок та строки складання статистичної звітності;

– перелік документації, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер;

– Положення про порядок відкриття та обслуговування карткових рахунків в установах ВАТ «Ощадбанк»

– положення про здійснення банками фінансового моніторингу;

– перелік інформації, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер;

– державну мову;

– правила експлуатації комп’ютерної, обчислювальної та організаційної техніки;

– основи трудового законодавства;

– правила техніки безпеки та правила протипожежної безпеки;

– кваліфікаційні вимоги;

– освіта вища;

– стаж роботи не менше 3‑х років.

3.2 Інформаційна база та технічна база

Інтелектуальними складовими є персональний комп'ютер, електронна пошта та Інтернет. За допомогою цих інтелектуальних складових фінансист має змогу виконувати всі свої обов'язки на найвищому рівні. Робота за допомогою інтелектуальних складових забезпечується правильність ведення аналізу діяльності підприємства. Також інтелектуальними складовими є методичні вказівки та нормативне забезпечення.

Інформаційним забезпеченням (ІЗ) є сукупність проектних рішень по об'ємах, розміщенні, формах організації інформації, циркулюючої в АІТ. Воно включає сукупність показників, довідкових даних, класифікаторів і кодифікаторів інформації, уніфіковані системи документація, спеціально організовані для автоматичного обслуговування, масиви інформації на відповідних носіях, а також персонал, що забезпечує надійність зберігання, своєчасність і якість технології обробки інформації.

Інформаційне забезпечення системи автоматизованого обліку, контролю і аудиту поділяється на:

1) позамашинне інформаційне забезпечення, до якого входить:

а) система класифікації і кодування;

б) система нормативно-довідкової інформації;

в) оперативна документація;

г) нормативно-методичні і конструкторські матеріали по інформаційному забезпеченню.

2) внутримашинне інформаційне забезпечення, яке включає в себе:

а) інформаційна база:

– вихідна інформація;

– вхідна інформація;

– проміжна інформація;

б) комплекс програмних засобів організації і представлення даних.

Технічним забезпеченням (ТЗ) є комплекс технічних засобів збору, реєстрації, передачі, обробки, відображення, розмноження інформації, оргтехніки і ін., що забезпечують роботу АІТ. Центральне місце в комплексі технічних засобів належить ПЕОМ. Структурними елементами ТЗ є також методичні і керівні матеріали, технічна документація і обслуговуючий персонал.

Технічне забезпечення – це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування ЕОМ.

Технічною основою організації обліку, контролю і аналізу є наступні технічні засоби:

– ПК різних класів;

– принтер;

– лазерний принтер;

– апаратура мережі;

– реєстратори виробництва;

– тощо.

Організації обліку, контролю і аналізу складається з двох етапів:

– вибір обладнання, сумісного між собою;

– вибір периферійної техніки.

Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативів і довідкових документів за допомогою яких вирішуються проблеми різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних та ін.

При використанні АРМ бухгалтера слід врахувати:

– інформація на екрані відео-терміналу має бути у зручному для сприйняття вигляді;

– діалог з системою будують так, щоб для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;

– повідомлення системи повинні супроводжуватись короткими звуковими сигналами, а особливо важливі – довгими.

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу є оптимізація параметрів середовища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світло-кольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та ін.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість повітря. Температуру в приміщення при розумовій праці слід підтримувати 18–20*С.

В умовах масового використання ПЕОМ питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від розв’язання їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю і аналізу, а й здоров’я облікових працівників.

Ергономічне забезпечення (ЕЗ) як сукупність методів і засобів, використовуваних на різних етапах розробки і функціонування АІТ. Воно призначене для створення оптимальних умов високоефективної діяльності людини в АІТ. До складу ергономічного оснащення АІТ входять: комплекс різної документації, що містить ергономічні вимоги до робочих місць, інформаційних моделей, умов діяльності персоналу, а також набір найбільш доцільних способів реалізації цих вимог і здійснення ергономічної експертизи рівня їх реалізації; комплекс методів, навчально-методичної документації і технічних засобів, призначених для обґрунтування формулювання вимог до рівня підготовки персоналу, формування системи відбору і підготовки персоналу АІТ; комплекс методів і методик, що підвищують ефективність діяльності людини в АІТ.

АІС розрізняються за типом основної діяльності об'єкту (економічні, технологічні, адміністративні і тому подібне), сферою функціональної спрямованості (фінансові, податкові, страхові, банківські, бухгалтерські, маркетингові і тому подібне), по методу вирішення завдань (експертні, імітаційні, оптимізаційні, інформаційно-відповідні, телекомунікаційні) і тому подібне

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) – системно організована для вирішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки і захисту інформації на базі застосування розвиненого програмного забезпечення, використовуваних засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується користувачам.

Висновки та пропозиції

Написання звіту про проходження навчальної практики дало змогу зрозуміти, що функціонування та розвиток «Державного ощадного банку України» займає важливе місце фінансової складової в загальній структурі. Триває позитивна тенденція до підвищення рівня капіталізації, передусім – за рахунок збільшення статутного капіталу відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів НБУ.

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

Заснування банку є складною процедурою, яка відбувається у відповідності з національним законодавством. Загальними вимогами при заснуванні банку є:

– наявність мінімального капіталу;

– кваліфікований, досвідчений керівний персонал;

– доцільність організації даного банку, забезпечення його прибутковості;

Основним керівним органом є рада директорів. Вона відповідає за:

– формування вищих керівних органів;

– визначення політики та цілей банку;

– загальний контроль за діяльністю банку.

Структурна організація банку визначається середовищем його діяльності.

Структура банківського кредитування є досить стійкою. Основну частку кредитів становлять позички, надані суб`єктам господарювання, збільшується питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданих населенню.

В результаті написання звіту було здійснено характеристику юридичних підстав для діяльності банку та структури підрозділів банку, проведено моніторинг фінансової складової діяльності банку, було зібрано документи, щодо оформлення основних банківських операцій, а також здійснено характеристику АРМ фінансиста.

Сформований системою автоматизації банку файл-повідомлення шифрується програмними засобами, вбудованими в АРМ «Фінансовий моніторинг» для філій і АРМ-НБУ для управління фінансового моніторингу центрального апарату, та передається засобами електронної пошти FOSS–mail відділеннями до відповідних регіональних управлінь та регіональними управліннями до управління фінансового моніторингу центрального апарату і засобами електронної пошти Національного банку України управлінням фінансового моніторингу центрального апарату на адресу Уповноваженого органу. У реєстрі операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, виконується консолідація інформації від підпорядкованих установ.

Технічне забезпечення АРМ повинне гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою БД, інформаційний, з технікою верхніх рівнів і т. д.), здатність обробити в заданий час необхідний об'єм даних. Оскільки АРМ є індивідуальним призначеним для користувача засобом, воно повинне забезпечувати високі ергономічні властивості і комфортність обслуговування.

Загалом у своїй роботі фінансист відділення Ощадбанку керується законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України, положеннями та внутрішніми розпорядчими документами Ощадбанку, технологічними та інструктивними матеріалами по використанню обчислювальної техніки, яка використовується для автоматизації банківського виробництва у відділені, а також посадовою інструкцією.

Список використаної літератури

1. Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 10.09.97.

2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96.

3. Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до приватизаційних процесів» від 1995 року.

4. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.

5. Закон України «Про власність» від 07.02.91 №697-ХІІ.

6. Закон України «Про заставу» від 2.10.92 №2654-ХІІ.

7. Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.

8. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року // Відомості ВРУ від 10.10.1999. – 1999, №29, стаття 238.

9. Абралава Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка // Вісник УАБС. – 2004. – №2. – с. 62–65.

10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 324 с.

11. Волошин А.К. Цена капитала // Мир денег. – 2003. – №2. – с. 8–11.

12. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлу, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2002. – 598 с.

13. Дзюблюк О.А. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ. – 2005. – №3. – с. 30–42.

14. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д – ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.

15. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. – 2‑ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2004. – 486 с.

Страницы: 1, 2