Ефективність кредитування на прикладі Маріупольського відділення "Індекс-банк"

Ефективність кредитування на прикладі Маріупольського відділення "Індекс-банк"

Запит може бути зроблений в письмовій або усній формі. Письмовий варіант стоїть дорожче і вимагає більшого часу. Проте багато банків і комерційні фірми віддають перевагу цьому способу, оскільки при телефонному контакті важко встановити дійсного одержувача інформації.

При вивченні заявки на кредит КИ може провести інспекцію фірми на місці і поговорити з ключовими посадовими обличчями. Дуже важливо з'ясувати рівень компетенції людей, що очолюють фінансові, операційні і маркетингові служби, адміністративний апарат. Під час відвідин фірми можна з'ясувати багато технічних питань, які не торкнулися під час попереднього інтерв'ю, а також скласти уявлення про стан майна, будівель і устаткування компанії, про звички і поведінку співробітників і т.д. Підготовка до укладення договору. У разі сприятливого висновку банк приступає до розробки умов кредитного договору. Цей етап називається структуризацією позики В процесі структуризації банк визначає основні характеристики позики:

- вид кредиту;

- суму;

- строк;

- спосіб погашення;

- забезпечення;

- ціна кредиту;

- інші умови.

Структуризація може зробити серйозний вплив на успіх кредитної операції. Якщо банк визначив в договорі перенапружені терміни погашення позики, то позичальник може залишитися без капіталу, необхідного для нормального функціонування. В результаті випуск продукції не ростиме згідно первинним позначкам. Навпаки, якщо банк надасть дуже ліберальні умови виплати боргу (скажімо, якщо грошові кошти для погашення піврічної позики будуть одержані протягом одного місяця), то позичальник буде тривалий час безконтрольний використовувати одержаний кредит.

Неправильне визначення суми кредиту теж може викликати серйозні проблеми. Якщо сума занижена (наприклад, замість необхідних 300 тис. дол. одержано 100 тис. дол.), то позичальнику незабаром буде потрібно ще 200 тис. дол., і первинна позика не буде погашена в строк. У зворотній ситуації (видано 100 тис. дол., коли необхідно 200 тис.) клієнт матиме в своєму розпорядженні зайві суми і витратить їх на фінансування витрат, не передбачених кредитним договором.

Перший крок, який повинен зробити КИ, розробляючи умови майбутньої позики, визначити вид кредиту. Це залежить від мети кредиту, характеру операцій, для фінансування яких береться позика, можливості і джерел погашення кредиту. Ми вже говорили, що комерційні позики можуть бути використані для фінансування оборотного капіталу і для фінансування основних фондів компанії. Засоби для погашення позики в цих двох випадках акумулюються по-різному. Якщо позика береться для фінансування запасів або дебіторської заборгованості, то засоби, необхідні для її погашення, утворюються після продажу цих запасів або оплати рахунків покупцями продукції. У другому випадку позика застосовується для покупки устаткування, будівель і т. п., і кошти для погашення кредиту будуть одержані в процесі тривалої експлуатації цих елементів основного капіталу. Ясно, що при фінансуванні запасів або дебіторської заборгованості клієнт потребує короткострокового кредиту, що погашається протягом декількох місяців, тоді як в другому випадку кредит повинен відповідати термінам служби устаткування і відповідно мати триваліший термін від 1 до 25—30 років.

Банк пропонує клієнту той вид кредиту і ті умови погашення, які найбільшою мірою відповідають характеру операції, лежачої в підставі позики. У першому випадку це може бути сезонна позика, поновлювана кредитна лінія, перманентна позика для поповнення оборотного капіталу, в другому — термінова позика, лізингова угода, позика під заставу і т.п.

Погашення позики може проводитися одноразовим внеском після закінчення терміну або рівномірними внесками впродовж всього періоду дії кредиту. У останньому випадку розробляється шкала погашення відповідно до термінів оборотності капіталу.

Велика увага приділяється питанню про вартість кредиту, куди входять визначення процентної ставки, розмір компенсаційного залишку на рахунку, комісії за видачу і оформлення кредиту і т.д.

При визначенні ставки за кредитом повинні враховуватися різні чинники: вартість для банку привернутих засобів (депозитів і недепозитних джерел); надійність позичальника і ступінь ризику, пов'язаний з позикою; витрати по оформленню і контролю за погашенням кредиту; характер відносин між банком і позичальником і ряд інших моментів.

Фахівці банку при визначенні ставки за кредитом виходять з розрахунку необхідної мінімальної норми прибутковості по позиці, яка розраховується по наступній формулі:

Необхідна норма прибутковості = Граничні витрати + Цільовий прибуток = Дохід по позиці - Витрати по позик - Чиста сума використаних коштів

де:

- граничні витрати визначаються як вартість для банку короткострокових привернутих засобів (звичайно береться ринкова ставка по тримісячних депозитних сертифікатах);

- цільовий прибуток накидка до базової процентної ставки (для позик з високим ризиком 5—6%, з низьким ризиком 2%);

- дохід по позиці сума процентних платежів, комісія за відкриття кредиту і за розробку умов позики;

- витрати по позиці прямі і непрямі витрати по видачі, обслуговуванню і погашенню позики;

- чиста сума використаних клієнтом коштів

- це середня сума заборгованості по кредиту протягом всього періоду дії позики мінус суми, внесені позичальником, мінус резервні залишки у федеральному резервному банку.

При розрахунку процентної ставки по позиці банк враховує всю гамму своїх взаємин з клієнтом. Якщо ці відносини не обмежуються разовим отриманням кредиту, а мають ширші масштаби (наприклад, клієнт зберігає крупний стабільний залишок на поточному рахунку, користується послугами інвестиційного і трастового відділів, має кредитну картку банку і т.п.), банк одержує додатковий дохід. Природно, він прагне зберегти і зміцнити ці відносини і може встановити більш пільговий відсоток по позиці.

Крім того, як вже мовилося, в ціні кредиту необхідно враховувати ступінь ризикованої операції, в першу чергу — ризик непогашення позики. Для цього банки застосовують рейтингову оцінку кредитів шляхом нарахування окулярів по наперед прийнятих критеріях.

Коли робота по структуризації позики закінчена, КИ повинен ухвалити принципове рішення: чи перейти до остаточних переговорів про укладення кредитної угоди або відмовити у видачі позики. Необхідно ще раз підкреслити, що якщо на одній із стадій обстеження і підготовки матеріалів стає ясно, що якісь важливі характеристики позики (мета, сума, забезпечення, умови погашення) не відповідають політиці банку у області кредитування і прийнятим стандартам, слід відмовитися від надання кредиту. Тому, закінчивши структуризацію позики, КИ повинен ще раз оцінити всю наявну інформацію (архіви, матеріали, інтерв'ю з позичальником, звіти про кредитоспроможність, балансові коефіцієнти і т. д.) і ухвалити остаточне рішення відповідності позики. Якщо висновок позитивно, то робота переходить в стадію переговорів про остаточні умови кредитної угоди, після чого проект договору повинен бути представлений позиковому комітету банку для затвердження.

Переговори про умови кредитної угоди. КИ повинен представити клієнту пропозиції за умовами майбутнього кредиту - процентной ставці, комісії за відкриття кредиту, забезпеченню і т.п. Його пропозиції можуть істотно відрізнятися від тих умов, які містилися в заявці клієнта.

Щоб понизити вірогідність помилки і забезпечити об'єктивність думок, банк звичайно встановлює межі повноважень окремих посадовців по укладенню кредитних оборудок. Ліміт цей залежить від суми кредиту і від інших чинників. У деяких банках КИ лише розробляє умови позики і готує всі матеріали, право ж твердження належить вищій адміністрації і до судного комітету, що складається з директорів і досвідчених кредитних працівників. У інших банках КИ може ухвалювати рішення по всіх кредитних заявках, які він готує, з подальшим твердженням в позиковому комітеті.

У більшості банків прийнятий проміжний варіант: менш досвідчені КМ можуть ухвалювати рішення по заявках з невеликою сумою; у інших випадках рішення ухвалюється посадовцем вищого рангу або позиковим комітетом.

Після досягнення згоди з основних питань операції, готується документ, що підсумовує умови кредиту. Цей документ повинен бути представлений позиковому комітету для затвердження. На засіданні комітету КИ приводить аргументи на користь операції, відзначаючи її сильні і слабкі сторони. Якщо угода містить деталі, не відповідні нормальній практиці банку, КИ повинен їх обгрунтувати.

Документування позики і підписання кредитного угод.

Документація по позиці має виключно важливе значення, оскільки відсутність якихось матеріалів або їх неправильне оформлення можуть привести до крупних втрат у разі непогашення кредиту і інших недобросовісних дій позичальника. Банк повинен зберігати в кредитному досьє наступні документи:

- свідоцтво повноважень осіб, що підписали кредитний договір від імені компанії;

- документи, підтверджуючі отримання позики;

-документи, розпорядження заставою, що дають право (якщо по позиці одержано забезпечення).

Юридичним свідоцтвом повноважень посадовців на підписання кредитної угоди служить так звана резолюція акціонерної компанії, де перераховуються посадовці компанії, яким дозволяється одержувати позики, здійснювати заставу майна і т.д. В документі указується найменування і адреса компанії і прізвища осіб, що діють від імені компанії.

Свідоцтвом права вимоги боргу по позиці служить боргове зобов'язання клієнта, де указується прізвище і адреса позичальника, найменування банку, дата видачі і сума позики і термін її погашення. При амортизації позики періодичними внесками указуються суми і терміни цих платежів. У борговому зобов'язанні приводиться також розмір процентної ставки, і у разі ставки, що змінюється, до якого показника грошового ринку вона «прив'язана». За наявності забезпечення повинно бути дано короткий його опис.

Кредитна угода є розгорненим документом, що підписується обома сторонами кредитної операції і що містить докладний виклад всіх умов позики.

Його основні розділи:

- свідоцтво і гарантії;

- характеристика кредиту;

- умови, що зобов'язали;

- забороняючи умови;

- невиконання умов кредитної угоди;

- санкції у разі порушення умов.

Розділ «Свідоцтва і гарантії» підтверджує, що позичальник:

- має сертифікат про інкорпорацію;

- має повноваження укладати кредитні договори і підписувати боргові зобов'язання;

- не має заборгованості по податках;

- має право розпоряджатися активами;

- не має активів в заставі окрім відомих банку;

У розділі «Характеристика позики» детально висловлюються умови кредиту, а саме вид позики, сума, процентна ставка, шкала погашення і забезпечення. Вказані всі учасники операції, робиться посилання на боргове зобов'язання і документ про забезпечення кредиту.

У розділі «Обмежуючі умови» сформульовані правила, яких повинен дотримуватися позичальник протягом всього періоду дії позики:

- підтримувати певний рівень оборотного капіталу;

- підтримувати стабільний рівень акціонерного капіталу;

- дотримувати встановлену величину балансових коефіцієнтів (коефіцієнта ліквідності і т. д.);

- регулярно представляти фінансові звіти, підготовлені з дотриманням всіх загальноприйнятих бухгалтерських правил;

- регулярно сплачувати податки і інші зобов'язання, які у разі несплати можуть привести до накладення арешту на майно;

- утримувати в порядку і забезпечувати необхідний ремонт будівель і устаткування;

- забезпечити працівникам банку можливість обстежувати бухгалтерські книги компанії на предмет виявлення їх ідентичності даним, приведеним в звітах;

У розділі «Заборонні умови» вказані дії, які не повинні проводитися позичальником:

- не продавати або закладати активи (крім випадків, коли, це потрібно для нормальної роботи компанії);

- не купувати акції або облігації (за винятком зобов'язань федерального уряду);

- не виплачувати винагороди службовцям і дивідендів акціонерам вище обумовленого максимуму;

- не проводити опційних операцій з акціями компанії або інших операцій з відстроченим відшкодуванням засобів;

- не видавати гарантій по боргах інших підприємств;

- не розширювати систему участі в інших підприємствах;

- не брати участь в злитті і поглинаннях;

- не проводити таких змін в керівних органах компанії

які вплинули б на її політику.

У розділі «Невиконання умов кредитної угоди» приводяться випадки, які слід трактувати як «невиконання» або «порушення» договору:

- несплата чергового платежу по позиці;

- порушення однієї з обмежуючих або таких, що забороняють умов;

- об’ява банкрутства або ліквідації справи;

- смерть позичальника.

У розділі «Санкції у разі порушення умов угоди» перераховується наступне:

- вимога негайного погашення всієї суми боргу і відсотків, що залишається, по ній;

- вимога додаткового забезпечення або гарантій;

- право банка погасити борг, що залишився, за рахунок засобів, що є на поточному рахунку позичальника.

Не всі кредитні угоди містять всі вказані розділи і пункти, але деякі моменти характеристика кредиту, обов'язку кредитора і позичальника, що розуміється під порушенням договору обов'язково присутні в документі про кредитну операцію.

Угоду підписують представники банку і компанії, а якщо потрібне гарант. Після цього комплект всіх документів передається клієнту, а інший комплект з супровідними документами йде в кредитне досьє банку. Потім в це досьє підшиваються всі звіти компанії, листування, записи телефонних переговорів і т.д.

1.6 Визначення кредитоспроможності підприємства позичальників

На цьому етапі розгляду кредитного проекту і оцінки кредитоспроможності і фінансового стану позичальника працівника філіалу банку здійснюються вивчення суб'єкта і об'єкту кредитування і оцінку ризиків по позиці на підставі таких джерел інформації:

- офіціально наданих позичальником в банк документів;

- матеріалів щодо клієнта, одержаних з архівів банку (за наявності "кредитної історії" клієнта);

- відомостей, які можуть бути одержані від служби безпеки банку, об контрагентів потенційного позичальника, податкових адміністрацій, інших банка різних статистичних відомостей із загальних збірок, довідників, зведення преси.

Кредитний працівник здійснює:

- експертизу кредитного проекту;

- аналіз фінансового стану клієнта;

- прогнозний аналіз грошового потоку клієнта.;

- підготовку схеми руху кредитних засобів.

Експертиза кредитного проекту проводиться з метою визначення його окупності і можливості своєчасного погашення кредиту разом з відсотками в результаті отримання економічного ефекту від впровадження (здійснення) проекту в терміни, які відповідають термінам кредитування. На цьому етапі здійснюється детальний аналіз кредитних заявок, тобто:

- визначається мета кредитування (на нове виробництво або на те, що існує, на покриття оборотних або основних коштів) і термін відвернення ресурсів;

- перевіряється коректність розрахунку суми кредиту шляхом аналізу техніко-економічного обгрунтування разом з відповідними документами;

- перевіряється обгрунтованість термінів погашення кредиту (детальніший аналіз здійснюється при прогнозному розрахунку грошових потоків клієнта;

- детально аналізуються доходи, які передбачаються від кредитної угоди, і витрати, пов'язані з кредитним проектом

відповідність рівня процентної ставки за кредитом рівню ризику

який несе банк (витрати по залученню ресурсів, формуванню страхового резерву, страхуванню ризику неповернення кредиту).

Для розгляду довгострокових проектів обов'язкове здійснення

банком техніко-економічної експертизи.

Аналіз фінансового стану клієнта на підставі "Методики оцінки фінансового стану і визначення класу позичальника"- проводиться з метою оцінки його платоспроможності. Слід звернути увагу, що оцінка кредитного проекту здійснюється не тільки з урахуванням наявного у наявності фінансового стану замовника, а з прогнозуванням майбутніх змін, керуючись принципом "середніх" очікувань. Тобто обраховується "оптимістичний " прогноз, коли обставини складаються в якнайкращому варіанті, і "якнайгірший" прогноз і приймається середнє значення.

При наданні кредиту під поруку або гарантію необхідно здійснювати також аналіз фінансового стану поручителя або гаранта.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану потенційного позичальника є його бухгалтерські звіти.

В результаті розгляду звітів визначаються кількісні параметри, які характеризують господарську діяльність позичальника:

- ліквідність;

- економічну і фінансову стабільність;

- прибутковість (рентабельність);

- перспективи грошових потоків.

Перші три параметри характеризуються системою фінансових коефіцієнтів - коефіцієнти ліквідності, покриття, забезпечення власними засобами, дохід на капітал та інші.

Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності визначається відношенням суми залишків по статтях грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми залишків по непогашених кредитах і поточній кредиторській заборгованості. Він характеризує наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидко ліквідними грошовими коштами і цінними паперами, тобто здатність позичальника швидко розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Коефіцієнт загальної ліквідності визначається відношенням загальної суми поточних активів до загальної суми фінансових і поточних зобов'язань. Бажано, щоб цей коефіцієнт перевищував одиницю. Таким чином, визначають, буде, чи досить в підприємства всіх оборотних коштів для повної ліквідації своїх боргових зобов'язань.

Коефіцієнт платоспроможності визначається відношенням суми поточних активів до суми поточних зобов'язань. Це дає можливість визначити спроможність підприємства щодо погашення їм своїх короткострокових зобов'язань.

Різниця між сумами поточних активів і поточних зобов'язань визначає величину оборотного (робочого) капіталу. Цей показник свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами.

Падіння коефіцієнтів ліквідності в порівнянні з попередньою звітною датою свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

До показників економічної стабільності відносяться оборотність запасів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність кредиторської заборгованості та інші.

Зворотність запасів визначається відношенням суми середніх залишків запасів до виручки від одноденної реалізації продукції. Цей коефіцієнт відображає забезпеченість виробничого циклу необхідними оборотними коштами.

Зворотність дебіторської заборгованості обчислюється відношенням суми середніх залишків дебіторської заборгованості до виручки від одноденної реалізації. Це співвідношення свідчить про швидкість вивільнення засобів з дебіторської заборгованості.

Зворотність кредиторської заборгованості визначається відношенням суми середніх залишків кредиторської заборгованості до одноденних витрат на придбання запасів. Показник відображає швидкість погашення кредиторської заборгованості.

Не менш важливими в аналізі є коефіцієнти фінансової стабільності і фінансової незалежності (автономії), коефіцієнт маневреності власних засобів.

Коефіцієнт фінансової стабільності визначається відношенням суми власних коштів до позикових. При отриманні високого коефіцієнта (більше одиниці) не варто на цьому заспокоюватися і припиняти аналіз. Високий коефіцієнт фінансової стабільності сам по собі не є ознакою повного благополуччя.

Коефіцієнт фінансової незалежності обчислюється відношенням суми власних коштів до валюти балансу.

Зворотним до коефіцієнта стабільності є коефіцієнт співвідношення привернутих і власних засобів, який характеризує розмір привернутих засобів на 1 гривну власних засобів.

Коефіцієнт маневреності власних засобів характеризує ступінь мобільності використання власних засобів.

Важливим показником, який характеризує ефективність діяльності

підприємства є рентабельність виробництва.

Рентабельність визначається як співвідношення прибули до об'єму реалізації або другому кількісному показнику.

Під час проведення експертизи кредитного проекту і здійснення аналізу фінансового стану клієнта кредитний працівник повинен звернути увагу на необхідність напряму на здійснення кредитного проекту власних засобів позичальника.

Необхідно надавати перевагу кредитним проектам, на здійснення яких позичальник направляє не менше 30% власних засобів, тобто співвідношення банківського кредиту і власних засобів позичальника у вартості кредитного проекту складає 70% на 30 %.

Прогнозний аналіз грошових потоків клієнта на період кредитування до повного погашення кредиту разом з відсотками "Прогноз грошових потоків позичальника" проводиться для доповнення аналізу фінансового стану клієнта і визначення, джерел погашення кредиту. Аналіз руху грошових коштів позичальника є найбільш важливим для кредитного аналізу, оскільки надходження грошових коштів є безпосереднім джерелом погашення кредиту.

Аналіз грошових потоків клієнта має на увазі оцінку кредитного ризику на підставі звітних показників. Він побудований на порівнянні надходжень і витрат за даний період.

Стійке перевищення надходжень над витратами протягом певного періоду дозволяє оцінювати клієнта як кредитоспроможного. У разі різких коливань такого перевищення або у разі зворотного співвідношення - перевищення витрат над надходженнями - ризик неповернення кредиту підвищується.

Потрібно аналізувати рух засобів з питань прозорості розрахунків; стани платежів в реальних грошах і порядку бартеру; стани грошових надходжень в національній і вільно-конвертованій валютах; об'єму кредитування в національній і вільно-конвертованій валютах; напрям засобів через свої дочірні або посередницькі фірми, в яких комерційних банках мають рахунки дочірні і посередницькі фірми; мотиви відкриття рахунків в цих банках; об'єм напряму засобів на рахунок основного позичальника кредиту;

відповідності розміру кредиту розміру грошових надходжень на рахунок, відкритий в банку, який надає кредит; якою мірою кредитні засоби осідають на рахунках інших комерційних банків, які обслуговують дочірні і посередницькі фірми позичальника.

Під грошовими потоками підприємства необхідно розуміти надходження і платежі грошових коштів і їх еквівалентів за певний проміжок часу. Грошові кошти включають засоби в касі підприємства і на рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є фінансові інвестиції в підприємство.

Еквівалентами грошових коштів можна вважати також розміщення вільних грошових коштів у вигляді депозитних сертифікатів на короткий термін.

Аналіз руху грошових коштів позичальника проводиться станом на сьогодні, аналізується минулий період і прогнозується їх рух на майбутній. Аналітичний прогноз може бути зроблений в декількох варіантах, заснованих на певних гіпотезах. Наприклад, може бути передбачений як максимальний об'єм реалізації, так і мінімальний.

Рух грошових коштів необхідно вивчати в зіставленні із звітом про фінансові результати, про рух грошових коштів і з балансом. Прогноз грошових потоків надходжень і витрат порівнюється з фактичними даними за минулий період. Наприклад, при розгляді можливості надання кредиту на 6 місяців, аналізується минулий період не менше 6 місяців.

У разі очікування високого рівня інфляції в період, на який запрошується кредит, всі розрахунки необхідно коректувати на очікуваний рівень інфляції. Слід врахувати, що очікуваний рівень інфляції знецінить власні засоби підприємства, яке приведе до відповідного погіршення фінансового стану.

Мета банку в роботі з підприємствами, яким надається кредитна підтримка забезпечити успішне виконання проекту, який кредитується, зокрема за рахунок концентрації засобів на рахунках його партнерів в Промінвестбанку.

Це дозволить виключити ризик нестабільності інших банків, які задіяні в розрахунках. Для цього переважною умовою надання кредиту повинна бути наявність у позичальника основних поточних рахунків в установі банку, яка надає кредит. Вказані рахунки повинні бути задіяні для проходження із-за них основних грошових потоків клієнта і перерахування позичкових коштів (за товари, послуги) переважно контрагентам, які обслуговуються в установах Промінвестбанку, тобто відкриття поточних рахунків його партнерів по бізнесу в установах Промінвестбанку. При розгляді кредитного проекту необхідно прослідкувати грошові потоки між позичальником і його дочірніми і посередницькими структурами. З метою не допустити відвернення засобів позичальника через дочірні і посередницькі структури, працівник обслуговуючий позичальника установи банку повинен постійно контролювати грошові взаємини між ними.

2.                 АНАЛІЗ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ БАНКУ, ЕФЕКТИВНІСТЬ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ НА ПРИКЛАДІ « ІНДЕКС – БАНК»

2.1 Характеристика діяльності комерційного банку «Індекс - банка»

Маріупольське відділення «Індекс - банка» на сьогодні є одним з пріоритетних і стабільних відділень нашого регіону.

Історія банку починається в 1993 р. – 10 лютого Національним банком з номером 149 зареєстрований банк як суспільство обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Золотий лев». З перших днів підстави Банк активно розвивається і на регіональному рівні. Вже в кінці 1993 р. Через обмеження, пов'язані з формою власності,17 листопада 1993 р. Банк реорганізований в Акціонерне суспільство відкритого типа.

До 1996 р. істотно змінилися економічні умови, Банк значно виріс, одержав хорошу репутацію в Західній Україні. Перед Банком встали нові цілі і завдання, зокрема – розвитку регіональної мережі в інших регіонах. Змінилася і назви Банку – 28 жовтня 1996 р. Зареєстровані зміни і доповнення до Статуту Банку у зв'язку із змінами назви на Акціонерне суспільство « ІНДУСТРІАЛЬНО – ЕКСПОРТНИЙ БАНК».

Логічним підтвердженням розвитку Банку, зростання його фінансових показників і вихід на загальнонаціональний ринок встало рішення на зміну місцезнаходження Банка.19 листопада 1999 р. Загальними зборами акціонерів Банку було ухвалено рішення про переклад головного офісу АТ « Індекс – Банк» в місті Києві. А 10 лютого 2000 р. Головний офіс Банку почав роботу в столиці.

Подальша історія Банку була відмічена цілий ряд подій, які відображають його становлення як банк національного масштабу. У лютому 2002 р. Банк стає членом платіжної системи VISA International, а в липні 2002 р. – єдиним в Україні банком, який обслуговує карти російської платіжної системи « Золота Корона». Впродовж 2002 р. Банк активно розширює свою регіональну мережу – відкрито сім балансових філіалів і 59 відділень.

У 2003 р. Банк сконцентрував свої зусилля на оптимізацію технологій і розробок нових продуктів. Серед значних досягнень цього року – входження банку як офіційного члена в міжнародні платіжні системи MasterCard і отримання ліцензії на емісію карт MasterCard Gold, Standart i Maestro. Банк розробляє низьку інноваційну продукцію як для ринку приватних осіб, так і для підприємців. Крім того, розвивається регіональна мережа Банку – протягом року відкрито два балансові філіали і 20 відділень.

2004 рік став для Банку роком визнання - Банк одержав міжнародний рейтинг Moody’s B2/NP для депозитів в іноземній валюті і рейтинг Е+ з фінансовою потужністю (FSR). Привласнення рейтингу, це результат значних досягнень Банку. Банк активно розробляє нові продукти, зокрема унікальні («Депозитна ЛІНІЯ»). Впродовж 2004г. Банк зберіг встановлений раніше темп розвитку фінансових показників – одна з якнайкращих банківських систем України.

У 2005г. АТ « ІНДЭКС – БАНК» зберіг положення активного учасника кредитування реального сектора національної економіки. 2004г. визначився значним зростанням об'єму кредитного портфеля суб'єктів господарювання.

У 2005г. Банк, як і в 2004г., не обмежувався кредитуванням певного сектора економіки, а, навпаки намагався, співробітничав зі всіма економічними агентами, незалежно від напряму їх діяльності, дякуючи чому диверсифікація кредитного портфеля збережена. Пріоритетними галузями в кредитуванні, як і раніше, була оптова і роздрібна торгівля, сільське господарство і харчова промисловість. Високими темпами впродовж минулого року росла заборгованість по кредитах, видана підприємствам торгівлі, сільського господарства.

Порівняно з 2004г. їх частина в структурі кредитування видів економічної діяльності виросли і складали відповідно 43 і 16% проти 34 і 12%.

Впродовж 2005г.Банк запропонував клієнтам широкий спектр короткострокових і довгострокових інструментів кредитування в національній і іноземній валюті. Більшість кредитів, як і раніше, надана в національній валюті – 377,7 млн. грн. Проте їх частина в загальному об'ємі кредитного портфеля 2005г. Зменшилася і склала 62,9% проти 76,2% в 2003г.

У сфері кредитування суб'єктів господарювання в 2005г. спостерігалася стійка тенденція до зростання довгострокового кредитування. За рік об'єм вимог Банку по довгострокових позиках виріс в 2,3 разу і на початки 2005г. складав 328,2 млн. грн., що складає 54,6% загального об'єму кредитного портфеля.

Збільшення об'єму кредитного портфеля, зміни в його структурі відбувалося завдяки впровадженню в 2005г. нових банківських продуктів і послуг. Банк проводив фінансування шляхом надання кредитування на придбання транспортних засобів, які були в експлуатації, а також водного транспорту. З метою удосконалення процедури кредитування були розроблені процедури кредитування довгострокових інвестиційних проектів, надання банківських гарантій і інших документарних операцій.

У м. Маріуполі відділення було відкрито Донецьким філіалом АТ «Індекс-Банка» 1 січня 2004г. Відділення виконує функції по фінансуванню і кредитуванню будівництв виробничого і невиробничого призначення.

2.2 Аналіз кредитних ресурсів досліджуваного банку

Основна діяльність АТ «Індекс-Банка» полягає в залученні грошових коштів і наданні їх в позику або інвестування в цінні папери, на основі чого формуються доходи банку і задовольняються різноманітні потреби підприємств, організацій і населення. Засобом залучення ресурсів є пасивні операції банку.

Банківські ресурси формуються на основі операцій комерційного банку в результаті яких відбувається збільшення засобів, що знаходяться на пасивних рахунках.

Пасивні операції комерційних банків можуть здійснюватися у формі:

- відрахувань від прибутку банків на формування або збільшення їх фондів;

- кредитів, одержаних від інших юридичних осіб, зокрема комерційних банків, Національного Банку України, іноземних банків;

- депозитних операцій;

Існує безліч різних класифікацій ресурсів комерційних банків, побудованих на основі певних критеріїв.

Власні засоби АТ «Індекс-Банка» складаються із статутного фонду, а також утворюваних в процесі банківської діяльності, резервного і інших фондів.

До власних засобів прирівнюється прибуток, який до її розподілу знаходиться в обороті комерційного банку і використовується як банківський ресурс.

Тимчасово вільні засоби бюджетів на рахунках в АТ «Індекс-Банка», якщо він притягується до касового виконання державного бюджету, утворюються в результаті їх поточного виконання, тобто від моменту надходження доходів на рахунки в банку до моменту їх використання.

Важливим банківським ресурсом є засоби клієнтів на рахунках в комерційному банку і засоби в розрахунках: залишки засобів на поточних рахунках підприємств, організацій і установ всіх форм власності; засоби, що депонують з метою забезпечення гарантії платежу при акредитивній формі розрахунків, домициляции векселів, розрахунках чеками, засоби в розрахунках між установами одного комерційного банку; засоби бюджетних і громадських організацій; засоби спеціальних фінансово-кредитних інститутів.

До банківських ресурсів відносяться грошові заощадження населення, які формуються за рахунок скорочення поточного особистого споживання і призначаються для забезпечення його потреб в майбутньому або у разі перевищення поточних доходів над витратами як результат зростання доходів.

Крім того, до банківських ресурсів відносяться залишки на поточних рахунках фізичних осіб, призначені для виплати заробітної платні підприємствами своїм робочим через мережу ощадних кас комерційних банків; залишки на спеціальних рахунках для розрахунків через дебетові пластикові картки безготівковим шляхом фізичними особами.

Ресурсами АТ «Індекс-Банка» є також кредити, надані іншими банками на міжбанківському ринку, а так само придбані у іноземних банків, в Національному Банку України на кредитному аукціоні, шляхом переобліку або перезастави векселів. Крім того, до цієї категорії відносяться засоби інших банків, що знаходяться на їх кореспондентських рахунках в комерційному банку.

В цілях залучення кредитних ресурсів безбалансовими відділеннями проводиться виплата заробітної платні і інших платежів за допомогою пластикових карток ряду найбільших підприємств - клієнтів відділення.

Кількість відкритих рахунків - 5905 шт. Відділенням проводиться обслуговування пенсійних внесків. Кількість відкритих пенсійних рахунків на 01.01.2005г. - 50 шт.

Нарешті, до ресурсів АТ «Індекс-Банка» відносяться інші грошові кошти, які утворюються в результаті проведення ними інших видів пасивних операцій, зокрема пов'язаних з емісією і розміщенням власних цінних паперів (облігацій, депозитних сертифікатів і інших).

Залежно від місця мобілізації банківських ресурсів їх підрозділяють на мобилізуємі самим комерційним банком і придбані у інших банків. На місці комерційними банками мобілізується велика частина ресурсів, наприклад, внески громадян і депозити підприємстві і організації. Для оперативного задоволення додаткових потреб в грошових коштах АТ «Індекс-Банк» привертає ресурси, мобілізовані іншими банками.

З погляду джерел освіти ресурси комерційних банків діляться на власні і привернуті.

Статутний фонд АТ «Індекс-Банка» формується на основі випуску і розміщення своїх акцій.

У загальному об'ємі банківських ресурсів частка власних засобів залишається незначною, вони грають важливу роль при проведенні активних операцій лише на первинному етапі діяльності банку при формуванні статутного фонду і до збільшення розміру привернутих ресурсів до величини достатньої для проведення як можна більшого спектру пасивних і активних операцій. Таким чином, основне місце в структурі банківських ресурсів відводиться привернутим засобам, в сукупності об'єднуючим засоби. Мобілізуємі банком на місці і запозичені у інших комерційних банків всередині і поза своєю системою, в Національному Банку України або на ринку цінних паперів через випуск і розміщення власних або продажу придбаних фондових інструментів.

Процес формування ресурсів у відділенні « Індекс – банка» необхідно почати з виявлення розміру власних і привернутих засобів, а також визначення їх частини у формуванні загальної суми балансу.

Як власні, так і привернуті ресурси відділення відображаються на кореспондентському рахунку, відкритому в Національному банку України. Це активний рахунок, тому ресурси відображаються по дебету цього рахунку, а вкладення засобів – по кредиту.

Складемо таблицю 2.1., яка характеризує структуру ресурсів аналізованого банку за станом на почало роки останніх двох років.

Таблиця 2.1-Аналіз склад і структура ресурсів відділення « Індекс – Банка» (у тис. грн.)

Власні засоби банку важлива і невід'ємна частина фінансових ресурсів банку. За рахунок власних засобів відділення «Індекс – банка» покривало від 9,1% в 2004г. до 14,7% в 2005г. загальної потреби кредитних ресурсів. Для кредитних ресурсів тенденція була зворотною. Якщо питому вагу привернутих засобів в загальній сумі ресурсів за станом на 01.01.2004г. склало 90,9%, то за станом на 01.01.2005г. він склав 85,3%.

Зміни розміру власних засобів, яке відбувалося у відміченому періоді, було слідством політики капіталізації прибули., яка в свою чергу направлена на розвиток і модернізацію банківської справи, впровадження передових технологій і методів роботи відділення.

Найбільша питома вага в структурі привернутих ресурсів, як в 2004г, так і в 2005г. складають залишки грошових коштів на рахунки юридичних осіб ( на 01.01.2004г.они складали 4265,3 тис. грн. або 28,6 %, на 01.01.2005г. відповідно 6867,3 тис. грн. або 33,1% ) і на рахунках термінових депозитів юридичних і фізичних осіб 33,4% на 01.01.2004г., 30,8% - на 01.01.2005г.

Купувальні кредитні ресурси за аналізований період знизилися на 1010 тис. грн. або на 45,1 %, що позитивно відобразилося на фінансових результатах банку.. Засоби на рахунках фізичних осіб ( внески населення ) збільшилися на 1519 тис. грн. або на 24,4 %, що свідчить про довіру населення до відділення банку. Таким чином в цілому по відділенню за звітний період зростання ресурсів склало 5829,9 тис. грн. або 39,1 %, що дозволило додатково видавати кредити і одержати доходи у вигляді відсотків.

Структура власних засобів неоднорідна по кількісному складу і в перебігу 2-х років мінялася ( табл. 2.2.).

Таблиця 2.2- Аналіз структури власного капіталу Маріупольського відділення АТ «Індекс – Банка» (у тис. грн.)

Як бачимо, з таблиці власні засоби банку сформовані з основного і додаткового капіталу. Основний капітал склав за станом на 01.01.2006г. 2348,6 тис. грн. або 93,4% в загальному об'ємі капіталу; за станом на 01.01.2007г. 2897,4 тис. грн. або 58,7% в загальному об'ємі капіталу. Приріст основного капіталу склав 548,8 тис. грн. або 23,4% приріст відбулося за рахунок напрацьованого прибутку.

У балансі відділення засобу статутного фонду відсутні, оскільки запропонований банк не є юридичною особою, а отже і не формує статутною капітал (облік здійснюється в головному управлінні в м. Києві )

В період зростання банку необхідний додатковий капітал, щоб мати підтримку і захист від ризику, пов'язаного з проведенням активних операцій. У відділенні «Індекс – банка» додатковий капітал складається з резерву по кредитних операціях і результатів переоцінки. Які склали 236,2 тис. грн. або 3,6% і 1800,4 тис. грн. або 27,2% загальних об'ємів власного капіталу банку відповідно на 01.01.2006г. і 01.01.2007г. В цілому за 2 роки приріст власних засобів склало 2420 тис. грн.

Одним з основних функцій сучасного банку є залучення ресурсів і їх розміщення на умовах дотримання вимог які пред'являється Національним банком України по економічних нормативах і резервуванні. Комерційні банки здійснюють кредитні вкладення за рахунок кредитних ресурсів. У відділенні « Індекс – банка» ресурси сформовані за рахунок:

- мобілізуємих ресурсів на місці;

- ресурсів придбаних в системі «Індекс-банка» в України;

- других ресурсів.

Розглянемо склад привернутих ресурсів відділення «Індекс - банка» (таблиця 2.3.)

Таблиця 2.3 - Склад і структура привернутих ресурсів Маріупольського відділення « Індекс – банка»

Страницы: 1, 2, 3, 4