РУБРИКИ

Банківські операції з пластиковими картками

   РЕКЛАМА

Главная

Зоология

Инвестиции

Информатика

Искусство и культура

Исторические личности

История

Кибернетика

Коммуникации и связь

Косметология

Криптология

Кулинария

Культурология

Логика

Логистика

Банковское дело

Безопасность жизнедеятельности

Бизнес-план

Биология

Бухучет управленчучет

Водоснабжение водоотведение

Военная кафедра

География экономическая география

Геодезия

Геология

Животные

Жилищное право

Законодательство и право

Здоровье

Земельное право

Иностранные языки лингвистика

ПОДПИСКА

Рассылка на E-mail

ПОИСК

Банківські операції з пластиковими картками

Банк-емітент – член платіжної системи, який займається випуском пластикових карток і наданням їх в розпорядження клієнтів. При цьому картки залишаються у власності банка, а клієнти отримують право на їх використання.

Функції цього банку коротко можна охарактеризувати так: видача картки клієнту починається з відкриття йому рахунку в банку-емітенті і, як правило, внесенням ним певної суми коштів на цей рахунок. При наданні картки, банк-емітент бере на себе тим самим гарантійні обов’язки по забепеченню платежів по картці. Характер цих гарантій залежить від платіжниж повноважень, наданих клієнту і зафіксованих класом картки. Прикладом може бути сімейство платіжних і кредитних карток компанії VISA International. Це картки наступних видів:

ü  “Плас”;

ü  “Інтерлінк”;

ü  “Електрон”;

ü  “Віза класік”;

ü  “Віза бізнес”;

ü  “Віза преміум голд”

Повноваження власника картки перевіряється під час авторизації. Авторизація проводиться протягом прийняття картки до оплати або видачі готівкових коштів. Для цього точка обслуговування робить запитання платіжній системі про підтвердження повноважень пред’явника картки і його фінансових можливостей. У випадку позитивного рішення система дає дозвіл на оплату і сповіщає код авторизації, який потім переноситься на чек (сліп). Авторизація може проводитись як вручну, коли продавець або касир передає запит по телефону оператору (голосова авторизація), так і автоматично. В останньому випадку картка кладеться в POS-термінал, дані зчитуються з картки, з клавіатури касиром вводиться сума платежа, а власник картки - секретний ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер). Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв’язок з базою даних платіжної системи (on-line режим), або здійснюючи додатковий обмін даними з самою карткою (off-line авторизація). У випадку видачі готівкових коштів процедура носить аналогічний характер з тою лише особливістю, що гроші в автоматичному режимі видаються спеціальним пристроєм - банкоматом, який і проводить авторизацію.

Сукупність операцій , які супроводжують взаємодію держателя картки з платіжною системою при здійсненні платежу по картці або отриманні готівки часто називають транзакцією. Таким чином, транзакція включає в себе не тільки зчитування даних з картки, виконання запиту на авторизацію, оформлення чека, а і зміни інформації про фінансові ресурси власника картки у базі даних платіжної системи і на картці. В деяких випадках в поняття транзакції включають і відповідні операції по перерахуванню грошових коштів.

Наступним елементом платіжної системи є банк-еквайр. Початкову обробку запитів на авторизацію проводить еквайр-центр. На початковому етапі розвитку вітчизняних платіжних систем роль еквайр-центра інколи виконує процесінговий центр, однак в більшості випадків в якості таких центрів виступають банки - члени платіжної системи, тому часто кажуть банк- еквайр. Якщо банк-еквайр не володіє даними для виконання запиту (власник картки - клієнт іншого банку), то запит переправляється в процесіноговий центр, який, в свою чергу, або виконує його і передає відповідь банку-еквайру, або здійснює його подальшу маршрутизацію [4].

Процесінговий центр веде базу даних платіжної системи . База даних, як правило, містить відомості про банки - члени платіжної системи і власників карток, що забезпечує виконання запитів на авторизацію. Центр зберігає відомості про ліміти власників карток і виконує запити на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не має власної бази (додаток Б).

В іншому випадку процесінговий центр пересилає отриманий запит в банк-емітент аторизованої картки (додаток В).

Як ми бачимо, що центр забезпечує і пересилання відповіді банку-еквайру. Крім того, на основі накопичених за день протоколів транзакцій - що фіксуються при авторизації даних про проведення карткових платежів і видачі готівки - процесінговий центр готує і розсилає підсумкові дані для проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи, а також формує і розсилає банкам-еквайрам стоп-листи [4].

Як видно із вище сказаного, процесінговий центр є технологічним ядром платіжної системи. Він функціонує в достатньо жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. І дійсно, використання дебетової картки призводить до необхідності on-line авторизації кожної угоди в будь-якій точці обслуговування платіжної системи. Для операцій з кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх випадках, але , наприклад, при отриманні коштів в банкоматах вона теж проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певній організації розрахунків знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але загальна напруга на центр не зменшиться.

Також високі вимоги до розрахункових можливостей процесінгового центру висуває і підготовка даних для проведення взаємозаліків по підсумку дня, оскільки обробці належать протоколи значної частини транзакцій, а строки виконання розрахунків досить невеликі - декілька годин [4].

Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи потребує, по-перше, наявності великих розрахункових можливостей процесінгового центру, по-друге, розвиненої комунікаційної інфраструктури, оскільки процесінговий центр системи повинен мати можливість одночасно обслужити достатньо велике число географічно віддалених точок. Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще більш підвищує вимоги до комунікацій.

Наступним елементом платіжної системи є розрахунковий банк, який забезпечує оперативне проведення взаєморозрахунків. В розрахунковому банку банки-члени платіжної системи відкривають корреспондентські рахунки. Взаєморозрахунки необхідні для наступного. Кожний банк-еквайр здійснює перерахування точкам обслуговування по “картковим” платежам як своїх клієнтів, так і власників карток інших банків-емітентів, які входять в певну платіжну систему. Тому відповідні кошти повинні бути потім перераховані еквайру цими “іншими” банками.


1.4Загальна характеристика діяльності ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”.


Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” заснований 18 червня 1990 року. Був зареєстрований у Державному банку СРСР, а в 1991р. – у Національному банку України.

Банк здійснює свою діяльність на підставі Статуту та Лїцензії НБУ № 75 від 15.06.2000р.

Банк має повну ліцензію на здійснення усіх видів банківських операцій. АКІБ “УкрСиббанк” входить до групи найбільших комерційних банків України.

АКІБ “УкрСиббанк” має дуже розгалуджену структуру, тому надалі мова піде про Харківський філіал АКІБ “УкрСиббанк” “Харківське регіональне управління” [84].

Структура ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” представлена на рис 1.5.

При обслуговуванні корпоративних клієнтів банк сумлінно дотримується базових принципів, які були напрацьовані за 10 років своєї роботи, головними з яких є надання високоякісних банківских продуктів за конкурентоспроможними цінами; комплексне обслуговування; постійне розширення спектру продуктів і фінансових інструментів, які пропонуються; максимальна стандартизація процесу надання традиційних послуг; реалізація індивідуального підходу при роботі з клієнтами. Така політика банку сприяла подальшому розширенню кола найбільших клієнтів банку.

Поряд із індивідуальними продуктами банк пропонує своїм клієнтам весь обсяг банківських послуг від розрахунково-касового обслуговування та валютних операцій до обслуговування корпоративних пластикових карток і реалізації зарплатних проектів. Прагнучи зробити обслуговування клієнтів максимально зручним і вигідним, банк підготував до реалізації в 2001 році програму пакетного обслуговування, яка пропонує клієнтам новий принцип тарифікації послуг [84].

Розвиток зовнішньоторговельної діяльності банку в 2008 році сприяв збільшенню кількості документарних операцій АКІБ “УкрСиббанк” у 2 рази. Кореспондентські відносини з найбільшими банками світу дозволили банку забезпечити своїм клієнтам виконання на рівні світових стандартів всього спектру експортно-імпортних розрахунків, в тому числі клірингових і документарних операцій, таких як акредитиви, інкасо, облік і валювання банківських векселів і чеків.


Рис 1.5. Структура ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ”


Постійно працюючи в напрямку найбільш комплексного обслуговування клієнтів, банк істотно розширив спектр послуг, які надаються на ринку цінних паперів з інкасування, доміціляції та ввалювання векселів, шляхом розробки і проведення індивідуальних розрахункових схем своїх клієнтів.

Банк продовжує оптимізувати набір кредитних продуктів, які пропонуються. У 2009 році готуються до впровадження: передекспортне фінансування, форфейтинг, мікрокредитування та інші види кредитних продуктів, які дозволятимуть і в майбутньому дотримуватися принципів індивідуального підходу, гнучкої цінової політики, оптимізації витрат позичальника в роботі зі своїми клієнтами (рис. 1.6).

Рис 1.6. Галузева структура кредитного портфеля


За умов розвитку, дотримуючись своєї стратегії активної роботи на ринку послуг, які надаються в обслуговуванні фізичних осіб, досяг певних результатів. За станом на 01.01.2008 АКІБ “УкрСиббанк” увійшов до десяти банків - найбільших утримувачів вкладів фізичних осіб. Цей результат вказує на те, що за час своєї роботи банк позиціонував себе як надійного, професійного і активного учасника ринку депозитних вкладів, пластикових карток та різних видів неторговельних операцій і перейшов із агента ринку, який приймає ціну, до групи агентів, які формують ціну на ринку [68].

Робота на ринку приватних осіб базується на пріоритетах, які визначені стратегією розвитку банку:

ü  надання максимально повного переліку послуг і операцій незмінно високої якості;

ü  розвиток послуг із використанням нестандартних схем і нових технологій, у тому числі забезпечення клієнтам віддаленого доступу з використанням мережі Інтернет і технологій телефонії;

ü  висока швидкість обслуговування, за рахунок високотехнологічних систем передавання та обробки інформації;

ü  розширення мережі відділень банку, зручних для клієнтів за територіальним розташуванням;

ü  формування у населення культури користування фінансовими та платіжними інструментами шляхом їхньої популяризації.

Ринок цінних паперів України зараз знаходиться на стадії свого формування, яка характеризується великою кількістю операторів фондового ринку та, внаслідок цього, розвинутою конкуренцією. Тому, в цих умовах, завданням АКІБ “УкрСиббанк” було ствердження себе на ринку цінних паперів як універсального банку, який репрезентує весь спектр послуг з торгівлі цінними паперами, депозитарного обліку, реєстрації цінних паперів, здійснення банківських операцій з векселями та вексельними заліками. У 2007 році значну частку операцій на фондовому ринку становили операції з векселями та корпоративними цінними паперами - акціями підприємств України, які були найбільш привабливими як з точки зору дохідності, так і по відношенню до мінімізації ризику [84].

У сфері депозитарних операцій в 2008 році, поряд із послугами, які вже надаються банком, пропонується низка нових, таких як, відкриття рахунків в цінних паперах емітенту при переведенні емісії з документарної форми в бездокументарну, проведення клірингових операцій за участі депозитарія, що дозволяє значно зменшити операційні ризики клієнтів банку. У 2001 році АКІБ “УкрСиббанк” залишався одним із провідних операторів на валютному і депозитному міжбанківських ринках. На протязі року банк зміцнив свої ділові стосунки з постійними партнерами, розширив мережу кореспондентських рахунків в Україні і за кордоном, набув нових контрагентів.

Метою міжбанківської діяльності банку є підтримання поточної ліквідності та обслуговування потреб клієнтів, які здійснюють діяльність з експорту-імпорту. У минулому році банк активно проводив операції на українському ринку, ринку СНД і міжнародному ринку. Для забезпечення міжнародних розрахунків своїх клієнтів АКІБ “УкрСиббанк” використовує широку мережу банків-кореспондентів у всьому світі, яка постійно розширюється. За дорученням своїх клієнтів банк проводив платіжні операції і розрахунки в 23 різних валютах, головна частка яких належить контрагентам країн СНД. Балтії, Германії. Великої Британії. Швейцарії. Австрії та Америки [84].

2007 рік також став для АКІБ “УкрСиббанк” роком активного впровадження платіжних карток. У цьому році був створений і узгоджений з НБУ локальний платіжний проект банку - платіжна система “ГЕО”, яка базується на використанні мікропроцесорних карток з високим рівнем безпеки і надійності. Метою реализації цього проекту є надання своїм клієнтам більш вигідних умов обслуговування в порівнянні з міжнародними платіжними системами, а також розширення спектру банківських послуг. У 2001 році банк продовжував роботу з впровадження проекту в напрямку розширення інфраструктури і збільшення випуску карток. До системи включено всі філії банку. В 2007 році Банк вступив до міжнародної платіжної системи Europay і вже в квітні 2008 року були емітовані перші міжнародні картки. Збалансована політика банку в сфері платіжних карток дозволить і надалі виправдовувати довіру клієнтів, надаючи нові зручні та надійні фінансові інструменти [84].



Розділ 2. Комплексний аналіз запровадження та використання розрахунків за допомогою пластикових карток


2.1 Організація роботи комерційних банків щодо обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток


Розрахунки платіжними картками регулюють: Закони України „Про банки і банківську діяльність”, „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 27.08.2001 № 367; Інструкція про порядок відкриття та використання банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.98 № 527; Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, затверджене постановою Правління НБУ від 12.07.2000 № 283, правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток в банках України, затверджені постановю Правління НБУ від 17.12.01 № 524.

Згідно нормативно-правовим актам Національного банку та чинного законодавства України, на території країни дозволяється використання платіжних карток, емітованих банками, що є членами як внутрішніх, також й міжнародних платіжних систем. Відтак, банки мають право створювати внутрішні одноемітентні (чи багатоемітентні) платіжні системи та емітувати платіжні картки на терені України, але й поширювати сферу діяльності таких систем на територію інших країн. До створення таких платіжних систем банки можуть вдаватися як самостійно, так і разом із зацікавленими нефінансовими інституціями чи підприємствами (зазначимо, що за нормативними положеннями створення та експлуатація внутрішніх платіжних системи, розрахунки та операції з платіжними картками в яких виконуються не банківськими установами, не дозволяється). Українські банківські установи можуть укладати з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем VISA International та EuroPay International та небанківських платіжних систем American Express, Diners Club, JCB угоди про членство у цих системах. Умови такого партнерства повинні відповідати критеріям чинного законодавства України.

Згідно вимог нормативно-правових актів НБУ, внутрішні платіжні системи можуть створюватися в Україні банками-резидентами спільно з іншими фінансово-кредитними та нефінансовими установами (підприємствами) через запровадження власних проектів чи проектів інших розробників платіжних систем [4].

Згадані проекти внутрішніх платіжних систем мають відповідати вимогам та рекомендаціям міжнародних стандартів ISO, Європейського комітету по банківських стандартах (ECBS), а також задовольняти рішенням міжнародних платіжних систем (VISA, Europay тощо).

Технічне забезпечення створюваної платіжної системи повинно відповідати вимогам державних чи міжнародних стандартів, а програмне забезпечення мати відповідні ліцензії його виробника (останнє не стосується програмних засобів власної розробки).

Установи-організатори внутрішніх платіжних систем також повинні забезпечити необхідний рівень захисту інформації через застосування організаційних заходів та використання програмно-технічних засобів криптографічного захисту. До речі, програмно-технічні системи захисту інформації мають працювати на основі спеціальних алгоритмів криптографічного захисту, описаних та визначених у відповідних держстандартах України, або мати відповідний дозвіл на їх використання від організацій (установ), які уповноважені видавати такі дозволи [72].

Впровадженню внутрішньої платіжної системи має передувати визначення платіжної організації (якщо створюється одноемітентна внутрішня платіжна система, функції платіжної організації може виконувати банк, який створює цю систему і є її власником).

Крім цього, ще до початку промислової експлуатації внутрішньої платіжної системи платіжна організація має розробити та належним чином зареєструвати торговельний знак (логотип) системи. У випадку одноемітентної внутрішньої платіжної системи торговельним знаком (логотипом) може слугувати логотип банку-власника. Логотип має розмішуватися на платіжних картках системи та у місцях, де здійснюються операції з цими картками.

Важливо також відзначити, що здійсненням розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) по операціях держателів платіжних карток, а також операціями з видачі готівки останнім — еквайрингом — на території України можуть займатися лише банки-резиденти України, а операції з використанням платіжних карток в Україні здійснюються тільки у валюті України. Виняток складає лише одержання готівкової валюти з власного карткового рахунку клієнта у касах та через банкомати відповідних уповноважених банків-емітентів (чи тих, що надають платіжні картки від імені емітентів). Останнє також стосується одержання готівкових коштів в іноземній валюті держателями карток міжнародних платіжних систем, які є клієнтами емітентів-нерезидентів. Фінансові розрахунки банків-членів міжнародних платіжних систем по операціях, здійснених їх клієнтами (чи довіреними особами) і допомогою платіжних карток за межами України виконуються у валюті, визначеній в угодах з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем [4].

Участь банків у роботі платіжних систем має форму принципового або асоційованого членства. Аби стати принциповим членом міжнародної чи внутрішньої платіжної системи, банк повинен отримати від платіжної системи ліцензії на самостійне здійснення емісії платіжних карток та/чи еквайрингу. Натомість асоційоване членство передбачає отримання практично такої самої ліцензії, але за гарантіями, наданими платіжній організації іншим банком-принциповим членом. Емісія платіжних карток незалежно від платіжної системи, членом якої є банк (міжнародної, внутрішньої, одноемітентної чи багатоемітентної) та еквайринг може здійснюватися лише за умови отримання від Національного банку України ліцензії на проведення таких операцій. Банк, який є принциповим чи асоційованим членом міжнародної (або внутрішньої) платіжної системи та емітує платіжні картки, може укладати угоди з банками резидентами, які не є членами платіжних систем, про виконання ними через касові відділення їх установ та пунктів обміну валюти операцій з видачі готівки за платіжними картками, а також про обслуговування поточних рахунків своїх клієнтів за розрахунковими документами еквайра. Проведення розрахунків по операціях з платіжними картками міжнародних платіжних систем, призначеними для користування за межами України, вимагає від банка ліцензії на право здійснення валютних операцій [4].

Платіжні картки видаються клієнту (чи його довіреній особі) на підставі та умовах договору про відкриття карткового рахунку. Як правило, наперед оплачені платіжні картки ("електронні гаманці"), які банк просто продає фізичним особам, укладення письмового договору не потребують. (Але якщо схема використання наперед оплачених платіжних карток передбачає поповнення коштів на консолідованому банківському рахунку з перезаписом у картку нової суми, укладення письмового договору обов'язкове!). Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України та користуватися платіжними картками, емітованими нерезидентами, але в межах, встановлених чинним законодавством України про валютне регулювання.

Договір про відкриття картрахунку має обов'язково визначати: умови (схему) обслуговування карткового рахунку клієнта, обставини зміни цих умов згідно правил та нормативів банку та платіжної системи; умови обслуговування на випадок овердрафту; розмір та умови оплати за операції з картрахунком згідно банківських тарифів; порядок вирішення спірних питань тощо. Обов'язковим пунктом обумовлюється згода клієнта на дебетування банком його картрахунку за платіжними повідомленнями еквайрів про здійснені клієнтом операції.

Для відкриття карткових рахунків клієнти подають у банк такі самі документи, що й для відкриття поточних рахунків. Якщо мова йде про дебетну схему обслуговування фізичних осіб, то в якості карткових можуть використовуватися поточні банківські рахунки клієнта; в іншому випадку відкриваються окремі карткові рахунки, що ведуться в режимі звичайних поточних рахунків, але з урахуванням нормативно-правових обмежень. Окремі карткові рахунки відкриваються клієнтам-юридичним особам — у будь-якому разі, та фізичним особам — у разі використання кредитної схеми. Юридична особа, що має відкриті рахунки в банках, які не є принциповими чи асоційованими членами конкретної платіжної системи, мають право відкрити карткові рахунки у банках, які є її членами [12].

Клієнти з числа фізичних осіб можуть поповнювати кошти на своїх карткових рахунках, вносячи готівку до каси свого (чи іншого) банку, шляхом переказу з інших поточних чи депозитних рахунків, та навіть з рахунків інших осіб за їх дорученням. Зарахування коштів на картрахунки юридичних осіб здійснюється з їх поточних рахунків, та у вигляді готівкових відшкодувань за понаднормові витрати коштів держателями корпоративних платіжних карток [12].

Вид, який має емітована банком платіжна картка, тип носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), нанесені на картку реквізити визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи. На картці неодмінно мають бути логотип (назва) та реквізити банку, які служать ідентифікації платіжної системи та емітента. На платіжних картках внутрішніх платіжних систем неодмінно має бути нанесений шляхом друку або тиснення банківський ідентифікаційний номер - БІН.

Розрахункрві операції з використанням платіжних карток значно розширили спектр банківських фінансових послуг та збільшили можливості отримання банківського продукту. Переваги запровадження карткових платіжних систем для клієнтів та їх довірених осіб очевидні: це й уникнення необхідності носити з собою великі суми грошей, й певне спрощення розрахункових формальностей, й можливість більш суттєвого контролю за трансакцією.

Набуваючи членства у картковій платіжній системі, банки отримують право на комісійну винагороду, розмір якої вони встановлюють самостійно, виходячи з правил конкретної платіжної системи та тарифів банку. Таким чином, крім комісійних та відсотків з власників карток та торговельних підприємств, банк-еквайр одержує від останніх певний дисконт на оплату торговельних рахунків; до того ж, він може користовуватися у своїй діяльності коштами торговельних підприємств на рахунках цього банку. Нарешті, банк може надавати торговельному підприємству додаткові послуги, натомість пропонуючи йому додаткові пільги й додатково знижуючи ставку дисконту. Уповноважені банки України можуть встановлювати комісійну винагороду у валюті видачі готівки (якщо йдеться про операції видачі готівки держателям платіжних карток). Інші види комісійної винагороди уповноваженим банкам встановлюються згідно порядку, визначеному у Правилах здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку [4].

Як правило, банки пропонують до послуг клієнтів-фізичних осіб дебетні схеми, кредитні схеми, та так звані наперед оплачені кредитні картки чи "електронні гаманці".

Клієнти банку-емітента (чи банку, який діє від імені останнього) та їх довірені особи можуть застосовувати платіжні картки для безготівкової оплати за товари чи послуги, перерахування коштів з карткових рахунків на рахунки інших осіб, купівлі товарів та послуг у системах електронної комерції. Платіжні картки також використовуються для одержання готівки у касах банків. банкоматах та пунктах обміну іноземної валюти.

Юридичні особи можуть користуватися корпоративними платіжними картками. Довірені особи клієнтів, що є юридичними особами можуть використовувати платіжні картки для здійснення (у безготівковій та готівковій формі) розрахунків, пов'язаних зі статутною та господарською діяльністю; оплатою витрат на відрядження та представницьких витрат як в Україні, також і за її межами. Принагідне зазначимо, що кошти, які списані з карткового рахунку юридичної особи по вказаних розрахункових операціях (за винятком безготівкових розрахунків у національній валюті України, що пов'язані зі статутною діяльністю юридичної особи на території України), вважаються за видані під звіт держателю платіжної картки. Інакше кажучи, використання коштів має підтверджуватися відповідними звітними документами [12].

Згідно Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням", корпоративні платіжні картки не можуть застосовуватися для виплати заробітної платні та інших виплат соціального характеру, оплати угод (контрактів) в іноземній валюті від імені резидентів та представництв юридичних осіб з числа нерезидентів[4].

Держателі платіжних карток з числа фізичних осіб можуть використовувати картки для переведення коштів на інші рахунки, сплати комунальних та інших послуг через мережу депозитарних банкоматів.


2.2 Аналіз банківських операцій з використанням пластикових карток внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.


Як відмічалося на прес-конференції Асоціації українських банків, яка відбулася 5 лютого 2008 року, економічна середа, в якій працювали українські банки в 2007 році, була благоприємною. Нарощування активів та збільшення кредитування банками економіки покращило їх фінансовий результат і ефективність діяльності.

Фінансова стабільність в країні створила умови для розвитку бізнесу як міжнародних, так і внутрішніх (локальних) платіжних систем. За даними НБУ, на 1 січня 2008 року загальна кількість емітованих українськими банками карток за останній квартал минулого року зросла на 744 тис. І склала більше 3251 тис. З яких кількість карток внутрішніх платіжних систем збільшилась на 97 тис. До 1001 тис., міжнародних – на 647 тис. До 2250 тис [100].

Лідерами по кількості емітованих платіжних карток залишаються “Приватбанк” – більше 924 тис., Промінвестбанк – більше 737 тис. ( з яких 629 тис. – локальні внутрішньобанківські), “Аваль” – більше 416 тис., ПУМБ – більше 252 тис., Ощадбанк – більше 254 тис. ( з яких 186 тис. – локальні внутрішньобанківські).

На початок січня 2002 року держателів локальних платіжних карток обслуговували 318 банкоматів та 719 платіжних терміналів. Протягом 2001 року держателями платіжних карток, які емітовані українськими банками, здійснено більше 75365 тис. Операцій на сумму 8247 тис. Гривень. З яких на теріторії України – 75083 тисяч операцій на сумму 7780 тисяч гривень. За межами України – більше 282 тисяч операцій на сумму 467 тисяч гривень [73].

На початок січня 2008 року загальна кількість карток Europay International та VISA International, емітованих банками членами МПС перевищила два мільйони. За рік загальна кількість встановлених цими банками банкоматів зросла більше ніж в 2,5 рази і більш ніж вдвічі збільшилась кількість POS-терміналів, встановлених в торговій мережі та в пунктах видачі готівки.

Темпи емісії протягом року постійно збільшувались. Наприклад, за останні два місяці 2007 року темпи приросту кількості карток збільшились більш ніж в 1,5 рази порівняно з періодом з вересня по листопад 2007року. Приріст за листопад-грудень 2007 року склав більш 435 тис. карток.

До цього часу лідерами ринку залишаються КБ „Приватбанк”, АППБ „Аваль” та ПУМБ, але в січні 2008 року більше ста тисяч карток випустили ще два банки – „Надра” та „Промінвестбанк” (додаток К). Приватбанк за два останні місяці 2007 року емітував 180 тисяч карток МПС, в середньому по 3000 картки в день (рис. 2.1.)


Рис. 2.1.Динаміка емісії карток МПС лідерами ринку


Банки „Аваль” та „Надра” за цей час емітували, відповідно, більше 68 тисяч та більше 63 тисяч, що за день складає в середньому більше 1000 карток. Цікаво, що банк „Надра” за рік збільшив обсяг емісії карток МПС в 45 раз та перемістився на четверте місце [101].

В плани ПУМБ, мабуть, не входило значне збільшення обсягу випуску карток МПС, і з вересня по листопад цей обсяг залишався практично незмінним. З листопада 2007 року по січень 2008 року ПУМБ емітував біля 13 тисяч карток. Такі темпи емісії більше характерні для банків другої групи, лідер якої є АКБ „Правекс-Банк”, протягом двох останніх місяців минулого року випустив більше 14 тисячі карток МПС. Динаміка емісії банків другої групи показана на рис. 2.2.


Рис. 2.2. Динаміка емісії карт МПС банками другої групи


Високими були темпи розвитку мережі еквайрінгу. По кількості встановлених банкоматів, які обслуговують картки МПС, лідерами є „Приватбанк”, Промінвестбанк та „Аваль” (рис. 2.3., 2.4. та додаток Д).


Рис. 2.3. Динаміка розширення банкоматів лідерами ринку (01.07.07-01.01.08)


Рис. 2.4. Динаміка збільшення кількості банкоматів


Промінвестбанк за два останні місяці минулого року встановив 100 банкоматів, наздогнавши при цьому „Приватбанк” кількість встановлених банкоматів якого зросла на 73. На початок січня 2008 року „Аваль” та Промінвестбанк мали однакову кількість банкоматів – по 192. Але „Аваль” в листопаді-грудні 2007 року практично не збільшував мережу банкоматів, після того як в жовтні збільшив їх кількість на 33. Необхідно відмітити те, що в серпні-вересні кількість встановлених банкоматів „Аваль” залишалась незміною. Кількість банкоматів ПУМБ за останні півроку 2007 року незначно змінилась [101].

В розширенні термінальної мережі провідним банком є „Приватбанк” (рис. 2.5., 2.6.) Активно розвивають мережу POS-терміналів у торговців банки „Аваль”, „Укрексімбанк”, „Фінанси та кредит”, Промінвестбанк, Надра. Велику увагу розширенню мережі пунктів видачі готівки обладнаних POS-терміналами, приділяють Промінвестбанк, Ощадний банк, „Укрексімбанк”, Укрсоцбанк, „Правекс-Банк”. Темпи розвитку термінальної мережі в кінці 2007 року були високими. Кількість POS-терміналів в торгових точках за листопад-грудень збільшилося на 1680, а POS-терміналів в пунктах видачі готівки стало більше на 966.


Рис. 2.5. POS-термінали в торговій мережі на 01.01.08


Рис. 2.6. POS-термінали в пунктах видачі готівки на 01.01.08


Також необхідно звернути увагу на те, що найбільшу частку українського ринку пластикових карток займають банківські картки локальних платіжних систем. Вони розвиваються шляхом упровадження “зарплатних” проектів. Однак, за невеликим винятком, ці картки не можна назвати платіжними, бо вони використовуються лише для виконання основних банківських функцій – видачі та приймання готівки. Застосування їх як засобу платежу в торгівлі чи сфері послуг перешкоджають такі фактори:

ü  немає домовленості між банками про взаємний прийом карток;

ü  висока собівартість операцій, а отже вузька сфера застосування;

ü  високі ризики;

ü  не розроблені системи взаємодії із супутними системами.

Зважаючи на ці реалії, НБУ створює Національну систему масових електроних платежів, покликану усунути основні перешкоди на шляху запровадження справді масової платіжної системи.

Із цією метою НБУ разом із вітчизняними партнерами розробив технологію, що грунтується на застосуванні смарт-карток – найсучасніших і найнебеспечніших носіїв банківських платіжних інструментів. Нею передбачено широке застосування оф-лайнових технологій ( які не потребують якісних каналів зв’язку), що значно зменшує собівартість операцій, а крім того дає змогу рентабельно виконувати навіть незначні за сумами операції.

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках [78].

Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами - корпоративні та бізнес-картки.

НБУ вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів НБУ. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).

Цей проект є дуже перспективним, але й дуже складним для втілення його в життя. На сьогоднішній час існує багато перешкод, які необхідно подолати для того, щоб проект почав ефективно працювати,а поки що, банківські картки власних платіжних систем, займатимуть широкий сектор карткового ринку України, що дає банку можливість мати свою захищену долю на ньому. Це пояснюється тим, що впровадження подібних карткових систем є дуже швидким і ефективним за рахунок інтенсивності застосування і відносно невеликої площі розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні заслуговує на увагу система, що впроваджена УкрСиббанком. Впровадження подібної карткової програми дає можливість банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування коштів в банках [84].

Таким чином, ринок пластикових карток в Україні можна вважати перспективним і багатообіцяючим, якщо економічна ситуація в країні залишиться більш-менш стабільною або поліпшиться. Цілком можливе вибухове зростання кількості та грошового обсягу операцій за платіжними картками. Підтвердженням цього може служити приклад таких країн, як Чехія, Польща, Словенія, де банківських послуг уже розглядає платіжну картку як звичайний інструмент доступу до свого рахунку в банку.


2.3 Позиціонування та послуги ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” на ринку пластикових карток.


2007 рік став для АКІБ “УкрСиббанк” роком активного впровадженяя платіжних карток, був створений і узгоджений з НБУ локальний платіжний проект банку – платіжна система “ГЕО”, яка базується на використанні мікропроцесорних карток з високим рівнем безпеки і надійності. Метою реалізації цього проекту є надання своїм клієнтам більш вигідних умов обслуговування в порівнянні з міжнародними платіжними системами, а також розширення спектру банківських послуг.

Картка ГЕО є надійним і перспективним продуктом для клієнтів банку. Сьогодні – це, перш за все, інструмент для отримання заробітної платні, але технологія платіжної системи “ГЕО” збудована таким чином, що по мірі розвитку необхідної інфраструктури, клієнтам буде пропонуватися весь набір операцій по пластиковій картці. Система з успіхом функціонує у вісьмох філіях банку: в Києві, Харкові, Черкасах, Дніпропетровську, Кривому Розі, Миколаєві, Северодонецьку та Полтаві. На базі карток “ГЕО” були реалізовані зарплатні проекти на таких великих промислових підприємтсвах України як ВАТ “АЗОТ” (м.Черкаси), ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (м.Кривий Ріг), ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Дзержинського” та інші клієнти банку [84].

Технологічним партнером АКІБ “УкрСиббанк” у цьому проекті виступила австрійська фірма “BGS Smartcard Systems AG”, яка має великий досвід реалізації подібних проектів у країнах СНД і в усьому світі. Обрана технологія базується на стандарті UEPS, який запатентований французькою фірмою NET1. робота з цим проектом провадилася за умов дотримання всіх ліцензійних угод.

Платіжна система “ГЕО” є функціонально повним комплексом засобів вирішальної задачі емісії й обслуговування карток, захисту інформації, ведення карткових рахунків клієнтів. При цьому підтримується можливість здійснення по рахунках широкого списку операцій:

ü  поповнення рахунка готівковим і безготівковим шляхом,

ü  одержання по картці готівки (у тому числі й у банкоматах),

ü  використання картки як засобу платежу.

Платіжною системою здійснюється формування бухгалтерських документів по карткових операціях, а також необхідні електронні і паперові документи для проведення міжфіліальних розрахунків.

Основу ПС “ГЕО” складають: Головний Центр Емісії ПС “ГЕО” і банки-учасники ПС “ГЕО”.

Головний Центр Емісії (ГЦЕ) ПС “ГЕО” - підрозділ ГБ АКІБ “Укрсиббанк”, що має у своєму розпорядженні комплекс програмно-технічних засобів, які забезпечують запис на всі картки. ГЦЕ здійснює первинну емісію карток, веде контроль виконання загальних правил роботи системи, здійснює включення/виключення Учасників, веде централізовану нормативно-довідкову інформацію.

Банк-учасник ПС “ГЕО” - банківська установа, філія АКІБ “Укрсиббанк” відкриває і веде рахунки клієнтів, приймає від клієнтів і зберігає на їхніх рахунках грошові кошти, видає клієнтам і обслуговує картки. Приєднаним банком-учасником вирішуються функції аналогічні банкові-учасникові, але при цьому використовується база даних банку-учасника.

Обслуговування карт клієнтів платіжної системи виконується набором програмно-технічних засобів, які застосовуються структурними підрозділами банку.

Операційний пункт - структурний підрозділ банку-учасника, в якому безпосередньо виробляється персональне обслуговування клієнтів - власників карток платіжної системи. Технічні засоби операційного пункту завжди працюють у режимі on-line з'єднання з центральною частиною системи банку-учасника. Операційний пункт виконує наступні функції:

ü   заключення договорів із клієнтами;

ü   реєстрація клієнтів у системі “ГЕО”;

ü   відкриття клієнтських рахунків у системі “ГЕО”;

ü   персоналізация і видача карток клієнтам;

ü   виконання прибуткових/видаткових операцій по рахунках клієнтів у готівковій/безготівковій формі;

ü   завантаження на клієнтські картки коштів з рахунку;

ü   завантаження коштів із закритого залишку картки (захищеного паролем клієнта) на відкритий (не захищений паролем клієнта);

ü   інкасація карток касирів і банкоматів із записом стоп-листа;

ü  продовження терміну дії карток;

ü  розблокування карток клієнтів;

ü  закриття клієнтських карток;

ü  закриття клієнтських рахунків;

ü  зміна паролів картки клієнта;

ü  одержання довідки по картці клієнта;

ü  одержання довідки про операції клієнта.

Пункт видачі готівки - підрозділ платіжної системи, що робить обслуговування клієнтів у режимі off-line стосовно банку-учасника з використанням терміналів. Пунктом видачі готівки виконуються в системі наступні операції:

ü  видача готівки з карток клієнтів;

ü  завантаження коштів із закритого залишку картки (захищеного паролем клієнта) на відкритий (не захищений паролем клієнта);

ü  зміна пароля картки клієнта;

ü  одержання довідки про картку клієнта;

ü  завантаження на картку невідображених коштів карткового рахунка (при наявності телефонної лінії зв'язку);

ü  інкасація карток касирів і банкоматів із записом стоп-листа (при наявності телефонної лінії зв'язку).

Банкомат - програмно-технічний засіб, що забезпечує видачу готівки по картках платіжної системи “ГЕО”. У процесі обслуговування клієнтів здійснюється списання коштів із клієнтських карток. При цьому на термінальну картку банкомату заносяться електронні чеки по проведених операціях. Банкомат виконує в платіжній системі наступні функції:

ü  видача готівки з карток клієнтів;

ü  завантаження коштів із закритого залишку картки на відкритий;

ü  зміна пароля картки клієнта;

ü  одержання довідки про картку клієнта;

ü  одержання довідки по рахунку клієнта;

ü  завантаження на картку невідображених коштів карткового рахунка;

Пункт групового самообслуговування (ПГС) - надає можливість клієнтам виконувати в платіжній системі “ГЕО” операції в режимі самообслуговування.

Для більш детального аналізу впровадженння та стану проекту в напрямку розширення інфраструктури і збільшення випуску карток, розлянемо дані додатку Л, щодо роботи АКІБ “УкрСиббанк”.

Кількість емітованих пластикових карток платіжної системи “ГЕО” на 01.01.2008 року збільшилась порівняно з попереднім періодом з 12606 на 35045 штук і склала 47651 штук

Основну частку в загальному обсязі емітованих карток займають зарплатні проекти - 45754 штук (96 %) проти 12554 штук (99,59%), виходячи з цих даних можна сказати, що частка зарплатних карток в загальному обсязі емітованих карток зменшилася на 3,59 %. Питому вагу в загальному обсязі емітованих карток займають: Кривий Ріг 14055 штук (29,5%) проти 4658 штук (36,95%); Дніпропетровськ – 12285 штук (25,78%) проти 3368 (26,72%); Черкаси – 12197 штук (25,595%) проти 3350 (26,59%).

Порівнюючи дані на 01.01.2008 випуску інших пластикових карток можна сказати про те, що їх кількість збільшилась на 1828 штук з 52 (0,41%) до 1880 (3,95%) це свідчить про те, що населення стає більш активнішим, починає розуміти всі переваги користування пластиковими картками в тому числі карткою “ГЕО”, а саме отримувати готівку зі своєї картки в банкоматах та пунктах видачі готівки у відділеннях банку; отримувати додатковий дохід від депозитних відсотків, які нараховуються на середньомісячний залишок по карт-рахунку згідно дійючих відсоткових ставок банку; які приймають до сплати картки “ГЕО”; вносити кошти для поповнення карт-рахунку самостійно в будь-якому відділенні Банку; виконувати перерахування коштів на інші банківські рахунки (депозитні, поточні).

Картку “ГЕО” можна віднести до безпечних карток, тому, що картка має чіп з підвищеним рівнем захисту та Персональний Ідентифікаційний номер (ПІН-код), який відомий тільки держателю картки, можливість підбору якого практично виключена, бо після третього неправильного вводу ПІН-кода картка блокується автоматично. При втраті картки держатель при своєчасному звернені до банку не втрачає суму зараховану на картку.

Поряд із розвитком власної платіжної системи “ГЕО”, у 2007 році банк активно працював із пластиковими картками міжнародних платіжних систем. Так, у грудні 2007 року АКІБ “УкрСиббанк” вступив в якості асоційованого члена до міжнародної платіжної системи Europay International. Це дозволило банку вже з березня 2008 року запропонувати своїм клієнтам весь спектр міжнародних платіжних карток системи Europay:

В системі Europay передбачені картки для клієнтів з різним рівнем дохода. Пакети послуг, які можна отримати по картці сладені таким чином, щоб клієнти обирали ту картку, яка відповідає їх стиллю життя .

Найбільш демократичною та доступною з усих міжнародних карт для повсякденного життя є картка CIRRUS/MAESTRO, за допомогою якої можна отримувати готівку в банкоматах в будь-якій точці світу та сплачувати товари та послуги в багатьох торгових точках як в Україні та і за її межами в відповідній валюті країни прибуття [84].

Для підприємства, співробітники якого часто виїждають за кордон Банк пропонує картку EuroCard/MasterCard Business , за допомогою якої можна здійснювати витрати на відрядження як по Україні так і за кордоном, сплачувати безготівковим шляхом проживання в готелі та інші витрати, які пов’язані з відрядженням, при цьому кожен держатель картки в підзвіті в своїх витратах перед підприємством. На корпоративний картковий рахунок може бути відкрито декілька карток, чим більша їх кількість тим менша їх вартість.

Картка EuroCard/MasterCard MasterCard Standart приймається до сплати в усіх без виключень торгових точках платіжних систем. Це одна з найрозповсюдженіших карток, картковий рахунок якої може бути відкритий як в доларах США так і в гривнях. Крім того держателі такої картки можуть на пільгових умовах відкрити додаткову картку для членів своєї родини, даючи їм можливість користуватися коштами на власному рахунку.

Для престижу банк пропонує картку класу GOLD. Ця картка дозволяє не тільки в повній мірі випробувати комфорт при використанні пластикових карток, але й отримати ряд додаткових послуг та переваг: можливість скористатися послугами служби допомоги під час подорожей, безкоштовна заміна картки та строкова видача готівки в надзвичайних обставинах, знишки при аренді автомобіля та в готелях висого класу. Крім того держатель картки безкоштовно отримує страховий поліс на час на час прибуття за кордоном.

На перше травня 2008 року АКІБ “УкрСиббанк” випустив 5275 тисяч карток, з яких GOLD – 81 тис., Business – 70 тис., Mass – 420 тис., CIRRUS/MAESTRO - 4704 тис. штук.

Якщо проаналізувати структуру емітованих карток “Europay International” то можна сказати що найбільшу частку в загальній кількості займають приватні картки про що свідчать дані рис. 2.7, 2.8, 2.9, 2.10.


Рис. 2.7. Кількість карток міжнародної платіжної системи Europay на 01.05.2008 емітованих АКІБ “УкрСиббанк”



Рис. 2.8. Структура карток Bussines


Рис. 2.9.Структура карток Mass


Рис. 2.10. Структура карток Cirrus/Maestro


Наведені дані свідчать про те, що в загальному обсязі карток Cirruss/Maestro займають зарплатні картки (64%) порівняно з іншими видами карток, тому що ці картки є найдешевшими для таких проектів, але й приватні картки займають питому вагу в загальному обсязі (36%).

Якщо праналізувати структуру карток власної платіжної системи банку “ГЕО” та карток міжнародної платіжної ситеми, то ймовірно, що в картках “ГЕО” переважають зарплатні картки, бо вони є дешевшими для підприємств, міжнародними картками в основному користуються особи, які виїжджають за кордон чи отримують перекази звідти.

Для закріплення позицій банку на ринку необхідно розвивати та впроваджувати безготівкові операції з пластиковими картками. Для УкрСиббанка це можна зробити за допомогою карток внутрішньої платіжної системи “ГЕО”, технічні можливості, якої це в повній мірі дозволяють здійснити на практиці. На мою думку перший крок вже зроблений, тобто випущена достатня кількість пластикових карток, які дадуть змогу реалізувати наведений нище проект. В Харківському філіалі АКІБ “УкрСиббанк” “ХРУ” емітовано 3285 карток, з яких 2701 – зарплатні проекти, 3 – корпоративні картки, 581 – інші. Другим етапом буде укладання угоди на обслуговування з торговою точкою, за приклад можна взяти Торговий Дім “Бріг”, який має розгалуджену мережу магазинів по всьому місту та в деяких містах України, що також надає переваги впровадженню запропонованого проекта. Після чого в магазинах встановлюється необхідне обладнання для проведення розрахунків. Магазини матимуть додаткові переваги, а саме: збільшиться кількість клієнтів, кошти надходять відразу на рахунок, зменшуються витрати на інкасацію.

Схема обслуговування покупців за допомогою карток достатньо традиційна: касир вставляє картку покупця в торговий термінал. Картка автоматично перевіряється на приналежність і на відсутність її в регулярно поновленому стоп-листі, який зберігається в пам’яті термінала. Якщо картка приймається на екрані з’являється відповідне повідомлення після чого клієнт повинен ввести ПІН-код. Картка “ГЕО” побудована таким чином, що після неправильно введеного коду система запрошує повторити його і після третього неправильного вводу картка автоматично блокується.

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2000
При полном или частичном использовании материалов
гиперссылка обязательна.