РУБРИКИ

Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні

   РЕКЛАМА

Главная

Зоология

Инвестиции

Информатика

Искусство и культура

Исторические личности

История

Кибернетика

Коммуникации и связь

Косметология

Криптология

Кулинария

Культурология

Логика

Логистика

Банковское дело

Безопасность жизнедеятельности

Бизнес-план

Биология

Бухучет управленчучет

Водоснабжение водоотведение

Военная кафедра

География экономическая география

Геодезия

Геология

Животные

Жилищное право

Законодательство и право

Здоровье

Земельное право

Иностранные языки лингвистика

ПОДПИСКА

Рассылка на E-mail

ПОИСК

Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні


Таблиця 2.3 Ціни на продаж зливків срібла в АППБ "Аваль" (05.04.2006)

Вага злитку, г

Продаж, грн./г

Купівля*, грн./г

Вартість злитку, грн.

250

2.90

1.44

725.00

500

2.55

1.32

1275.00

* - купівля злитків у м.Київ здійснюється за адресою бул. Л. Українки, 26, у Печерському відділенні №1 АППБ "Аваль"

 

АППБ "Аваль" пропонує послуги відкриття "металевих" рахунків. Банківські метали захищені від впливу інфляції та при їх розміщені на депозитах в банку "Аваль", допоможуть отримувати прибуток за рахунок процентів, що нараховуються в тому ж банківському металі. На депозитних металевих рахунках золото буде не тільки надійно збережене, але й виросте в об’ємі — по закінченню договору ви отримуєте зливки тієї ж ваги, які були внесені вами на рахунок, і додатково зливки золота на величину нарахованих відсотків.

Банк "Аваль" пропонує унікальну можливість зберегти заощадження в золоті — якщо ви купували зливки золота в АППБ "Аваль" і відразу ж розмістили їх на поточному чи депозитному рахунку — банк викупить їх у вас за спеціальним курсом.


Таблиця 2.4 Тарифи АППБ "Аваль" по металевих рахунках

 

 

Поточний

Депозитний

1

Відкриття металевого рахунку*

30 грн., ПДВ немає

безкоштовно

2

Закриття металевого рахунку

безкоштовно

безкоштовно

3

Відповідальне зберігання банківських металів:

— які були придбані клієнтом в системі АППБ "Аваль" без вилучення з каси (сховища) банку

безкоштовно

— які були придбані клієнтом з вилученням з каси (сховища) банку, а також поза мережею АППБ "Аваль" — вага 1 місця до 0,5 кг — вага 1 місця від 0,5 кг до 10 кг

 6 грн./місяць, у т.ч. ПДВ 1 грн. 18 грн./місяць, у т.ч. ПДВ 3 грн.

4

Курс купівлі банківських металів, які були придбані клієнтом без вилучення з каси банку (одночасно зараховувались на поточний або депозитний рахунки)

В розмірі курсу продажу мірного зливка банківського металу такої ж ваги, встановлений на поточний день за мінусом маржі 2%

5

Видача металу з рахунку

безкоштовно

6

Переказ банківських металів на рахунок клієнта банку

безкоштовно

7

Переказ банківських металів з рахунка клієнта банку в інші банки

0,15%

8

Зарахування банківських металів на рахунок клієнта банку

безкоштовно

9

Видача виписок, довідок про рух банківських металів по рахунку:

— за фактом здійснення операцій по рахунку

безкоштовно

— по запиту клієнта-фізичної особи

5 грн.

 

Таблиця 2.5 Залучення банківських металів на депозитні рахунки в АППБ "Аваль"

1

Ставки по металевим депозитам фізичних осіб:

від 100 г до 500 г

1,5 %

від 501 г до 1000 г

2 %

від 1001 г і більше

2,5 %

2

Термін розміщення банківських металів на депозитному рахунку

6, 12 місяців

* За умови наявності будь-якого іншого рахунку клієнта в банку, металевий поточний рахунок відкривається безкоштовно.


Операції з банківськими металами в АКБ "Промінвестбанк"[22].

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк пропонує фізичним особам - резидентам і нерезидентам - нову послугу: операції з банківськими металами.

Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Промінвестбанк здійснює такі операції з банківськими металами:

·                     Продаж банківських металів;

·                     Купівля банківських металів;

·                     Відповідальне зберігання банківських металів у сховищі банку.

Промінвестбанком для продажу пропонуються банківські метали, що відповідають світовим стандартам якості:

·                     золоті зливки найвищої проби 999,9 вагою 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 250, 500, 1000 грамів та 1 тройська унція (31,1035 грам) всесвітньо відомої афінажної компанії Argor Heraeus S.A.;

·                     монети євро, вироблені із золота, найвищої проби 999,9 вагою 1/10, 1/4, 1/2 та 1 тройська унція, випущені Австрійським монетним двором.

Основні переваги операцій із золотом для клієнтів:

·                     вкладення коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;

·                     анонімність при придбанні банківських металів;

·                     золото має найвищу пробу 999,9;

·                     купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, сплачується лише вартість металу і при цьому відсутній податок на додану вартість;

·                     можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;

·                     банківські золоті зливки займають мало місця і зручні при транспортуванні.

Золоті зливки та монети також можуть виступати оригінальним нестандартним подарунком.


Вага

Довжина, мм

Ширина, мм

Товщина, мм

1000 г

116,5

51,0

9,5

500 г

91,0

41,0

7,6

250 г

50,0

30,5

9,0

100 г

49,65

28,85

4,0

50 г

49,65

28,85

2,0

20 г

40,35

23,25

1,2

1 тр. унція

40,35

23,25

1,9

10 г

31,45

18,45

1,0

5 г

23,0

14,0

2,0

2 г

19,0

11,5

0,6

1 г

15,0

8,7

0,5

 

2.3 Курсові тенденції на ринку дорогоцінних металів України

 

На світовому ринку дорогоцінних металів у 1990 – 2006 роках після зниження цін у 1995 –2000 роках з рівня 390 дол./унцію до 260 дол./унцію, з 2001 року розпочалось зростання ціни на золото. Вже на середину 2004 року відновився рівень цін початку 1990 року, а з другої половини 2005 року знов запанував ажіотажний попит на золото (рис.2.2).


Рис.2.2 Ціна попиту на золото на світовому ринку у 1990 – 2006 роках (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [19]


В результаті, згідно даним міжнародної системи "Tenfore", оптова ціна на цей метал відновила рекордне значення, встановлене в грудні 1987 р.(рис.2.3). В перших числах квітня 2006 року вартість золота на ринку досягла рівня в 590,0 – 594,0 дол. за тройську унцію [19].

Рис.2.3 Ажіотажний попит на золото на світовому ринку з кінця 2005 року (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [19]


Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала:

-         520 - 540 доларів за 1 унцію золота;

-         8,7 – 8,9 доларів за 1 унцію срібла;

-         995 – 1030 доларів за 1 унцію платини;

-         270 -300 доларів за 1 унцію паладію;

То у перших числах квітня 2006 року ціна складає :

-         585 - 588 доларів за 1 унцію золота;

-         11,74 – 11,75 доларів за 1 унцію срібла;

-         1075 – 1076 доларів за 1 унцію платини;

-         335 -336 доларів за 1 унцію паладію;

Офіційний курс котирування облікової вартості дорогоцінних металів Національним банком України на "металевих рахунках" комерційних банків встановлюється згідно світовому середньому рівню продажу на біржах (рис.2.8) та станом на 14.12.2005 року становив (курс долара 5,05 грн./долар США):


Національний банк України 30.12.2005 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

959

XAU

10

Золото

26108.50

961

XAG

10

Срiбло

449.70

962

XPT

10

Платина

48884.00

964

XPD

10

Паладiй

13130.00


Національний банк України 01.12.2005 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

959

XAU

10

Золото

24936.90

961

XAG

10

Срiбло

414.61

962

XPT

10

Платина

49490.00

964

XPD

10

Паладiй

13029.00


-         2640,14 грн. за 1 унцію золота (522,8 доларів за унцію);

-         5029,81 грн. за 1 унцію платини(996,0 доларів за унцію);

-         44,14 грн. за 1 унцію срібла(8,74 доларів за унцію);

-         1408,95 грн. за 1 унцію паладію(279,0 доларів за унцію);

Станом на 05.04.2006 року офіційні облікові курси котирування банківських металів Національним банком України становлять(курс долара 5,05 грн./долар США):


Національний банк України 05.04.2006 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

959

XAU

10

Золото

29542.50

961

XAG

10

Срiбло

593.12

962

XPT

10

Платина

54287.50

964

XPD

10

Паладiй

16917.50


-         2954,25 грн. за 1 унцію золота (585,0 доларів за унцію);

-         5428,75 грн. за 1 унцію платини(1075,0 доларів за унцію);

-         59,31 грн. за 1 унцію срібла(11,744 доларів за унцію);

-         1691,75 грн. за 1 унцію паладію(335,0 доларів за унцію);

Національний банк України активно купує золото для своїх резервів. Це означає, що світова економіка все більше входить у фінансову спіраль, яка призведе до різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти—долара, у другу—псевдовалюти, такої як євро, і в третю—сурогатних валют, зокрема гривні.

За 2005 рік ціна за 1 грам золота зросла з 74 грн./грамм до 84 грн./грам (тобто на +13,5%), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар знизився з рівняі 5,29 грн/долар до 5,05 грн./долар (тобто на - 4,5%). За 1 квартал 2006 року ціна за 1 грам золота зросла з 84 грн./грамм до 95 грн./грам (тобто ще на +13,1%, що в 4 рази вище темпа росту цін на золото у 2005 році), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар залишається на рівні 5,05 грн./долар . Як видно, утримання в золотовалютному запасі доларів США замість золота у 2005 – 2006 роках становиться все більш збитковим.

При цьому при продажу золотих зливків в комерційних банках (табл.2.2 -2.4) при оптовій ціні продажу 97,0 грн./грам, тобто на 2 грн./грам вище обліко-вого курсу НБУ на 05.04.2006, фактична ціна для тезавраторів – фізичних осіб становить:

-         для 1 г.зливків від 130,03(Аваль) до 136,0(Правекс-Банк) грн./грам;

-         для 2 г.зливків від 111,6(Аваль) до 1115,0(Правекс-Банк) грн./грам;

-         для 5 г.зливків від 104,3(Аваль) до 110,0(Правекс-Банк) грн./грам;

-         для 10 г.зливків від 101,67(Аваль) до 105,0(Правекс-Банк) грн./грам;

-         для 250 -1000 г.зливків від 97,7(Аваль) до 95,0(Правекс-Банк) грн./грам;

Таким чином, прибутковість банків при продажу найменших 1 грамових зливків золота відносно облікового курсу досягає 36,9 – 43,1%.

Рис.2.4 Офіційні курси обліку дорогоцінних металів Національного банку України у 2005 році

 

Рис.2.5 Середні біржові курси торгів золотом на УМВБ та офіційні облікові курси НБУ в грн../1 унцію за 2003 рік

 

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ

 

3.1 Місце України на світовому ринку дорогоцінних металів


За повідомленням World Gold Council, обсяг запасів золота в державному резерві України за станом на червень 2004 року склав 15,6 тонни дорогоцінного металу, що складало 2.2% від загального обсягу золотовалютних запасів країн. За повідомленням World Gold Council, обсяг запасів золота в державному резерві України за станом на квітень 2005 року дорівнював 15,9 тоннам дорогоцінного металу, що складало 2,1% від загального обсягу золотовалютних запасів країн. За даними Світової Золотої Ради, за 2005 рік НБУ України збільшив золотий запас на 0,6 тонн золота, тепер золотий запас країни складає 16,5 тонн, що дорівнює 1,7% від загальних золотовалютних резервів України. На рис.3.1 наведені показники динаміки росту золотого запасу України за роки незалежності.


Рис.3.1 Динаміка зміни золотого запасу України з 1992 року [19]

 

По величині запасів золота Україна займає 52-і місце з 111 суб'єктів, представлених у світовому рейтингу (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Рейтинг запасів золота в країнах світу та процентна частка золота в золотовалютних резервах країн (стан на кінець 2005 року) [19]

Место в мире

Название субъекта (RU)

Название субъекта (EN)

Запасы золота (тонн ) декабрь 2005 г.

Доля золота (%) от общих золотовалютных запасов

Запасы золота, (тонн) апрель 2005 г.

Доля золота (%) от общих золотовалютных запасов

1

2

3

4

4

5

6

1

Соединенные Штаты

United States

8133.5

67.5

8136.2

61.1

2

Германия

Germany

3427.8

52

3433.2

48.7

3

МВФ - МЕЖДУНАРОДНЫЙ ВАЛЮТНЫЙ ФОНД

IMF

3217.3

(1)

3217.3

(1)

4

Франция

France

2856.8

59.3

2961

51.2

5

Италия

Italy

2451.8

0.594

2451.8

54.4

6

Швейцария

Switzerland

1290.1

35.2

1289.9

24

7

Япония

Japan

765.2

1.4

765.2

1.2

8

ECB

ECB

719.9

22.2

719.9

20.7

9

Нидерланды

Netherlands

716.9

52.4

720.5

49.7

10

Китай

China

600

1.2

600

1.3

11

Испания

Spain

472.5

42.8

523.3

37

12

Tайвань

Taiwan

423.3

2.5

423.3

2.3

13

Португалия

Portugal

407.5

58.2

462.3

57.3

14

Россия

Russia

386.7

3.5

386.3

4.1

15

Индия

India

357.7

3.8

357.7

3.8

16

Венесуэла

Venezuela

357.4

18.1

357.4

21.2

17

Великобритания

United Kingdom

311.2

10.1

312.2

8.7

18

Австрия

Austria

302.5

36.7

307.5

33.9

19

Ливан

Lebanon

286.8

29.1

286.8

25.3

20

Бельгия

Belgium

227.7

27.1

257.8

26.3

21

BIS

BIS

189.3

(1)

206.2

(1)

22

Алжир

Algeria

173.6

4.6

173.6

5.2

23

Филиппины

Philippines

170.6

13.9

221.4

19.2

24

Швеция

Sweden

154.5

9.9

170.4

9.6

25

Ливия

Libya

143.8

6.4

143.8

7.2

26

Саудовская Аравия

Saudi Arabia

143

6.8

143

7.3

27

Сингапур

Singapore

127.4

1.6

127.4

1.5

28

Южная Африка

South Africa

124

9.5

123.9

11.5

29

Турция

Turkey

116.1

3.8

116.1

4

30

Греция

Greece

107.9

66.7

107.7

56.5

31

Румыния

Romania

104.9

7.4

105

9

32

Польша

Poland

102.9

3.7

102.9

3.9

33

Индонезия

Indonesia

96.4

4.5

96.5

3.6

34

Таиланд

Thailand

84

2.6

83.6

2.3

35

Австралия

Australia

79.8

2.9

79.7

3

36

Кувейт

Kuwait

79

11.3

79

12

37

Египет

Egypt

75.6

5.6

75.6

6.8

38

Дания

Denmark

66.5

2.9

66.5

2.3

39

Пакистан

Pakistan

65.3

9

65.3

7.7

40

Казахстан

Kazakhstan

59.5

10.8

57.4

8.4

41

Аргентина

Argentina

54.8

3.3

54.7

3.9

42

Финляндия

Finland

49.1

6.9

49.1

5.5

43

Болгария

Bulgaria

39.8

6.9

51.3

8.2

44

WAEMU (WAEMU3)

WAEMU

36.5

7.9

36.5

6.6

45

Малайзия

Malaysia

36.4

0.7

36.4

0.8

46

Словацкая Республика

Slovak Republic

35.1

3.4

35.1

3.2

47

Перу

Peru

34.7

3.8

34.7

3.8

48

Боливия

Bolivia

28.3

26.6

28.3

33.3

49

Эквадор

Ecuador

26.3

20.1

26.3

23.7

50

Марокко

Morocco

22

2.1

22

1.8

51

Нигерия

Nigeria

21.4

1.3

21.4

1.5

52

Украина

Ukraine

16.5

1.7

15.9

2.1

53

Белоруссия

Belarus

15.7

15.9

12.5

13.7

54

Кипр

Cyprus

14.5

5.5

14.5

4.9

55

Корея

Korea

14.2

0.1

14.2

0.1

56

Бразилия

Brazil

13.6

0.3

13.8

0.3

57

Чешская Республика

Czech

13.6

0.7

13.6

0.7

58

Нидерландские Антильские острова

Neths. Antilles

13.1

28.6

13.1

29

59

Иордания

Jordan

12.8

3.3

12.8

3.2

60

Камбоджа

Cambodia

12.4

16.7

12.4

15.5

61

Колумбия

Colombia

10.2

1.1

10.2

1

62

Сальвадор (Централь-ная Америка)

El Salvador

10.1

8.1

13

8.9

63

Гана

Ghana

8.7

8

8.7

6.9

 

Таблиця 3.2 Попит та пропозиція золота в світі у 2002 – 2005 роках

Роки

Пропозиція, тон

Попит, тон

Баланс

Добича

Хеджуванння

Продажі з золотих запасів офіційного сектору

Переробка золотого лому

Загаль-ний обсяг

Виробництво ювелірних виробів

Промисловість та зубне виробництво

Чисті інвестиційні рознічні продажі

Інший попит

Загаль-ний попит

2002

2589

-412

545

835

3557

2656

357

339

3

3355

202

2003

2593

-270

617

939

3879

2478

380

292

39

3189

690

2004

2463

-427

471

834

3342

2618

410

343

133

3504

-162

2005

2494

-138

663

841

3859

2736

418

396

203

3754

-105

 

3.2 Проблеми формування власної добичі та торгівлі дорогоцінними металами в Україні


Можна дуже легко показати, що світовим Центробанкам незабаром прийдеться повернутися до золотої резервної системи.

У даний момент доларові резерви схожі прямо на гарячу картоплю з приказки. Нікому вони не потрібні, але ніхто не може дозволити собі від них позбутися. Кращий спосіб продемонструвати це – глянути на Центробанки Азії: ЦБ Китаю, Японії, Індії. Вони купаються в доларах, і вони знають, що долар падає, і буде продовжувати падати. Вони також знають, що:

1. Якщо вони просто будуть тримати їх, їхня вартість буде зменшуватися згодом;

2. Якщо вони продадуть їх, їхня вартість зменшиться ще швидше;

3. Якщо вони куплять більше, щоб підтримати долар і свої засновані на доларі доходи (здебільшого ілюзорні), то вони лише відстрочать неминуче, і потім зштовхнуться з ще більшою проблемою.

Не може бути аргументу більше, ніж цей для того, щоб повернутися до системи, де золото тримається в резерві замість декретних грошей – чи облігацій інших країн (урядових і інших).

Залишити ж існуючу систему резервів – не варіант. Чим більше часу країни продовжують скуповувати долари, щоб занизити свою валюту і врятувати доларову систему від кризи, тим більше проблема. Всі учасники відмінно розуміють, що чи рано пізно ми пройдемо крапку повернення. Лише обмін доларових резервів на золоті може врятувати всі країни, що доторкнулися до доларів. От чому:

- По тій же самій причині, по якій зараз Азія не може продати долари (вартість їхніх резервів надзвичайно зменшиться, і понесуть величезні втрати), вони, можливо, почнуть купувати золото за свої ж долари. Якщо вони обміняють долари на інші валюти чи виробничі потужності, їхні долари раз за разом будуть коштувати усе менше і менше, а всі реальні активи почнуть рости в ціні, поки долар не засмокче усі валюти в діру девальвації.

- Те ж відбудеться й у випадку золота. Але з однією вирішальним відмінністю. Якщо вони куплять золото за долари, то так, вартість долара буде падати, але зростаюча ціна золота більш ніж компенсує цю втрату. Чому? Тому що "ефективність" золота, яке вони скуплять, не залежить від ефективності ні однієї з економік, де можуть знаходитися й інші реальні активи (ці реальні активи – об'єкт диверсифікованості наших резервів).

- Кожен витрачений долар купує усе менше і менше, а кожна додаткова тонна золота усі дорожчає і дорожчає. У міру того, як продовжується цей процес, ми приходимо до крапки рівноваги. Поки долар падає під впливом продажів декретних грошей, ціна на золото буде прагнути вгору. І один раз доларова ціна на золото (і будь-яка валютна ціна) стане не більш ніж фікцією.

Дійсна вартість полягає в золоті, а не в доларі. Замість спостереження за ціною золото почнеться спостереження за цінами на декретні гроші, і раз за разом буде виявлятися, що їхня вартість у порівнянні з їх об'єктивно нульовою вартістю занадто висока. І неважливо, як на це дивитися. Люба людина, що не втратила зчеплення з економічною реальністю, знає, що паперові гроші завжди занадто дорогі.

У міру того як усі Центробанки скуповують золото за допомогою своїх зайвих доларів, ціна на золото зросте по експоненті, вони відкриють для себе актив, що довів свою вартість, причому не утрачав своєї вартості протягом всієї історії людства. Декретні ж гроші, навпроти, зараз доводять свою повну марність і ненадійність.

Так чи інакше, золото стане резервним активом номер один.

Проблема полягає от у чому: що буде зі США як емітентом долара? Як це позначиться на економіці США, якщо увесь світ буде продавати долари, щоб купити золото? Чи приєднаються ФРС і Казначейство до скупки золота, щоб у процесі знищити власну валюту?

Проблеми України можна назвати формулою – "Кінець власного золота".

Звільнення Олександра Притыки з посади голови правління Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" у самий розпал президентської виборчої кампанії - 22 листопада минулого року – залишився практично непоміченим. Тим часом, це кадрове рішення глави Кабміну Віктора Януковича фактично поклало кінець міфу про найбагатші перспективи України як золотодобувної держави.

Аналіз золотодобувного виробництва в Україні показав, що вартість виробництва істотно перевищувала середньосвітові ціни на золото. Кабмін вирішив передати функції по керуванню 100% акцій "Українських поліметалів" Міністерству промислової політики. Позбавилися "Укрполіметали" також 93,67% акцій компанії "Закарпатполіметали", майнових прав на всю геологічну інформацію про золоторудні родовища. З "Укрполиметаллов" також повинні були вилучити майно київського заводу "Смарагд", львівського ювелірного заводу і вінницького заводу "Кристал" (гранування алмазів) з перетворенням цих підприємств у державні.

Страницы: 1, 2, 3


© 2000
При полном или частичном использовании материалов
гиперссылка обязательна.